Постанова
Іменем України
12 червня 2020 року
м. Київ
справа № 310/3069/16-ц
провадження № 61-42594св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариство з обмеженою відповідальністю Авто-Айленд ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_4 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, у складі судді Полянчука Б. І., від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області, у складі колегії суддів: Подліянової Г. С.,
Дашковської А. В., Кримської О. М., від 10 липня 2018 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , товариства з обмеженою відповідальністю Авто-Айленд (далі - ТОВ Авто-Айленд ) про визнання договору недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що 09 червня 2006 року ОСОБА_5 придбав автомобіль марки Mitsubishi Grandis, державний номер НОМЕР_1 .
02 серпня 2008 року вона та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, спадкоємцями після смерті якого є вона та дочка спадкодавця - ОСОБА_4 .
У лютому 2015 року їй стало відомо, що належний ОСОБА_5 автомобіль було переоформлено на ОСОБА_2 на підставі довідки-рахунку
серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року, яка була видана
ТОВ Авто-Айленд . Після чого ОСОБА_2 відчужив спірний автомобіль ОСОБА_3 .
Вважала договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_2 набув право власності на спірний автомобіль, недійсним на підставі частин першої та третьої
статті 203 ЦК України, оскільки правочин вчинено із порушенням пунктів 12, 18, 48 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери , спірний автомобіль в місто Київ не переміщався, ключі та документи від нього ОСОБА_5 ТОВ Авто-Айленд в м. Київ для продажу автомобіля не передавались, на зворотній стороні довідки-рахунку відсутня відмітка про суб`єкта оцінки та оціночну вартість автомобіля, бланк довідки-рахунку не в повному обсязі заповнений (не заповнено графу двигун № та графу (сума словами) гривень ), у довідці-рахунку зазначено дату її видачі 31 серпня
2014 року, тобто до отримання її бланку 02 вересня 2014 року. Правильний запис 2 вересня не зроблено на зворотному боці з відміткою виправленому вірити та не завірено підписом відповідальної особи ТОВ Авто-Айленд .
Посилаючись на викладене, позивач просила суд визнати недійсним договір купівлі-продажу від 02 вересня 2014 року (довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року) автомобіля марки Mitsubishi Grandis, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_3 (попередній державний номер НОМЕР_1 ), укладений між ТОВ Авто-Айленд та ОСОБА_2 , та витребувати у ОСОБА_3 зазначений автомобіль.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області
від 12 лютого 2018 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 за життя у встановленому законом порядку розпорядився належним йому транспортним засобом і на момент відкриття спадщини це майно не входило до складу спадщини, а з урахуванням вимог статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) суд вважав, що ОСОБА_1 не довела порушення її прав оспорюваним правочином. Встановивши, що довідка-рахунок від 02 вересня 2014 року містить всі істотні умови договору купівлі-продажу транспортного засобу, суд дійшов висновку, що волевиявлення ОСОБА_5 було направлено на відчуження належного йому транспортного засобу, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Вимога про витребування спірного транспортного засобу у ОСОБА_3 є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, а тому задоволенню не підлягає.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого
2018 року - без змін.
Приймаючи постанову від 10 липня 2018 року, колегія суддів враховуючи, що довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року відповідає встановленим вимогам, оскільки в ній зазначені всі істотні умови договору купівлі-продажу спірного автомобіля та обов`язкові реквізити, погодилась із висновками суду першої інстанції про відповідність вимогам закону оспорюваного правочину щодо відчуження спірного автомобіля
ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позов у повному обсязі, вирішити питання розподілу судових витрат. Розгляд касаційної скарги просила провести за її участі або участі уповноваженого нею представника.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_1 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 310/3069/16-ц та витребувано її матеріали з місцевого суду.
У лютому 2019 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
13 квітня 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду справу № 310/3069/16-ц передано судді-доповідачу.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій. Заявник наголошує на тому, що оспорюваний договір купівлі-продаж не відповідає пунктам 12, 18, 48 Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200, положення якого були проігноровані судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень. В матеріалах справи відсутні докази надання нею згоди на відчуження спірного автомобіля, який є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя або докази того, що кошти, одержані від відчуження спірного автомобіля були витрачені в інтересах сім`ї. Суди попередніх інстанцій фактично позбавили спадкоємців права на спадкове майно.
Відзив на касаційну скаргу учасниками справи не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1 02 серпня 2008 року зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 в рівних частках є його дружина ОСОБА_1 та дочка ОСОБА_4 .
Судами встановлено, що 09 червня 2006 року ОСОБА_5 було придбано автомобіль марки Mitsubishi Grandis, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , який належав йому на праві особистої приватної власності.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 уклав договір комісії з ТОВ Авто-Айленд , яке на виконання умов договору продало ОСОБА_2 автомобіль марки Mitsubishi Grandis, кузов № НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , за ціною 70 000 грн, про що видана довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року.
Довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року міститься підпис керівника, бухгалтера, одержувача та печатку ТОВ Авто-Айленд , однак в ній відсутня інформації про оціночну вартість транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб`єкта оціночної діяльності (номер сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація), номер двигуна транспортного засобу та не зазначено словами суму грошових коштів, одержану касою торговельної організації.
Довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року містить виправлення дати її видачі, а саме 31 серпня закреслено і над перекресленим записано 2 вересня . На зворотному боці зазначеної довідки-рахунку міститься відмітка виправленому вірити , яка завірена підписом та скріплена печаткою.
18 лютого 2015 року спірний автомобіль знятий з обліку для реалізації
ОСОБА_2 .
На підставі довідки-рахунку серії ВІА №988284 від 28 лютого 2015 року
автомобіль марки Mitsubishi Grandis, кузов № НОМЕР_2 продано ОСОБА_3 .
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і надалі по тексту в редакції кодексу, чинній на час подачі касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно з частинами першою - третьою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється на підставі положень ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі - Порядок № 1200), та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388
(далі - Порядок № 1388), які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки відповідних договорів.
Згідно з положеннями зазначених нормативно-правових актів продаж транспортного засобу, який має ідентифікаційний номер, передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Пунктом 12 Порядку № 1200, в редакції, чинній на час укладення оспорюваного правочину, визначено, що суб`єкт господарювання для продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, повинен мати довідки-рахунки.
Видача (оформлення) підприємством, що здійснює комісійну торгівлю, довідок-рахунків під час реалізації транспортних засобів, що перебували у користуванні, здійснюється після нанесення таким підприємством на зворотному боці довідки-рахунка інформації про оціночну вартість такого транспортного засобу (номер та дата складення звіту про оцінку) та суб`єкта оціночної діяльності, який відповідно до Порядку проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року № 231, має право проводити оцінку для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства (номер сертифіката суб`єкта оціночної діяльності, дата його видачі, напрям (спеціалізація). Дія цього абзацу не поширюється на випадки, коли для визначення доходу від продажу (обміну) легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів за вибором платника податку - фізичної особи використовується їх середньоринкова вартість відповідно до статті 173 Податкового кодексу України, інших актів законодавства.
Дія цього абзацу не поширюється також на випадки, коли дохід фізичної особи, яка відчужує рухоме майно у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, які зареєстровані в Україні, відповідно до закону не підлягає оподаткуванню.
Усі графи довідки-рахунка, акта приймання-передачі та біржової угоди заповнюються друкарським способом або від руки одним почерком, підписуються відповідальною особою суб`єкта господарювання та скріплюються круглою печаткою. У графу "вартість" вноситься вартість продажу транспортного засобу або складової частини, що має ідентифікаційний номер, у грошовій одиниці України.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 1200 забороняється ставити печатку, штамп та підпис відповідальної особи суб`єкта господарювання на незаповнених чи не в повному обсязі заповнених бланках довідок-рахунків, актів приймання-передачі і біржових угод. У разі допущення помилки під час заповнення довідки-рахунка, акта приймання-передачі або біржової угоди неправильний запис закреслюється, на зворотному боці робиться правильний запис з відміткою "виправленому вірити", який завіряється підписом відповідальної особи суб`єкта господарювання, що скріплюється круглою печаткою. Під час заповнення бланків зазначених документів більше трьох виправлень не допускається.
Відповідно до пункту 48 Порядку № 1200 комісіонер під час приймання на комісію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери: зобов`язаний ретельно перевірити документи, які пред`являє комітент чи довірена особа, звірити відповідність записів у них з фактичними ідентифікаційними номерами складових частин. У разі виявлення ознак підроблення документів, номерів складових частин або невідповідності записів з нанесеними на них ідентифікаційними номерами комісіонер зобов`язаний невідкладно повідомити про це відповідно територіальному органові внутрішніх справ та Держсільгоспінспекції; складає акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер (додатки 3 і 6). Акт складається у двох примірниках, кожний з яких підписується комісіонером і комітентом. Відповідна інформація вноситься до журналу.
Відповідно до частини першої статті 65 Сімейного кодексу України (далі - СК України) дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.
Згідно пункту 1 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним до шлюбу.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що довідка-рахунок серії ВІА № 757523 від 02 вересня 2014 року містить всі істотні умови договору купівлі-продажу спірного автомобіля, в тому числі предмет та ціну договору, обов`язкові реквізити, підписи уповноважених осіб, відбиток печатки ТОВ Авто-Айленд . Допущені ТОВ Авто-Айленд недоліки при заповненні довідки-рахунку не впливають на дійсність правочину із купівлі-продажу автомобіля.
Встановивши, що за життя ОСОБА_5 у встановленому законом порядку розпорядився своїм автомобілем, при цьому його волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі, спірний автомобіль було придбано ОСОБА_5 до укладення шлюбу із ОСОБА_1 , суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про належність зазначеного майна до особистої приватної власності ОСОБА_5 та відсутність необхідності одержання згоди ОСОБА_1 на відчуження автомобіля.
Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яким судами попередніх інстанцій надана належна оцінка, не спростовують правильність висновків судів по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального та процесуального права, крім того, вони переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Наявність обставин, за яких відповідно до частини першої статті 411 ЦПК України оскаржене судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, касаційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
За змістом частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Правові підстави для розгляду скарги в судовому засіданні за участі ОСОБА_1 або її представника, про що заявлено у касаційній скарзі, відсутні.
Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат немає.
Керуючись статтями 400, 401, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 10 липня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович Є. В. Синельников С. Ф. Хопта
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2020 |
Оприлюднено | 21.06.2020 |
Номер документу | 89928699 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Шипович Владислав Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні