Рішення

від 22.06.2020 по справі 160/5093/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/5093/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

12.05.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) щодо надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.02.2020 року з порушенням вимог національного законодавства у сфері доступу до публічної інформації;

- зобов`язати Комунальне підприємство Теплоенерго Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) повторно розглянути заяву на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.02.2020 року та надати відповідну інформацію.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.02.2020 року ОСОБА_1 надіслав запит на доступ до публічної інформації на офіційну поштову адресу відповідача. Проте, за поясненнями позивача, листом від 13.02.2020 року № 474 позивачеві надано відповідь на запит, яка на думку позивача, є відмовою у наданні доступу до публічної інформації. Відмова мотивована тим, що запитувана інформаціє не є публічною, а тому відповідач не зобов`язаний її надавати на запит позивача.

Позивач вважає, що відповідь на запит надано з порушенням норм чинного законодавства про доступ до публічної інформації, оскільки запитувана позивачем інформація мала бути надана в силу положень п. 4 ч. 2 ст. 13 Про доступ до публічної інформації , оскільки становить значний суспільний інтерес.

Окрім того, позивач зазначає, що запитувана інформація є публічною, оскільки, стосується розпорядження бюджетними коштами - відповідач сплачував за придбання природного газу кошти територіальної громади м. Дніпро, через що територіальна громада опосередковано, через Дніпровську міську раду є засновником відповідача.

Позивач вказує, що зміст запиту слід розглядати як спосіб контролю за використанням відповідачем коштів бюджету м. Дніпро, оскільки, саме за такі кошти придбавається природний газ, з приводу чого позивач і звернувся до відповідача з відповідним запитом.

Позивач звертає увагу, що запитувана позивачем інформація безпосередньо стосується умов постачання відповідачем послуг відповідно до його статутної діяльності, стосується порядку формування відповідної ціни (тарифу).

Відповідно, на думку позивача, порушеним є конституційне право позивача на отримання інформації, а саме, неправомірна відмова у наданні публічної інформації, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 23 Закону України Про доступ до публічної інформації оскаржується позивачем.

Ухвалою суду від 18.05.2020 року було відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву, який долучено до матеріалів справи. Відповідач зазначає, що в розумінні ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації відповідач є розпорядником інформації лише стосовно використання бюджетних коштів та щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Оскільки запитом, відповідь на який оскаржує позивач, не було запитано інформацію про використання коштів, отриманих з державного чи місцевого бюджету та умов постачання товарів, послуг та цін на них, для надання інформації по поставлених у запиті питаннях, на думку відповідача, відсутні законні підстави.

Також, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодних підтверджень суспільного інтересу до заявлених питань.

На думку відповідача, зважаючи на відсутність інших запитів до підприємства, твердження позивача про очевидність інтересу суспільства до заявлених питань є необґрунтованим та суб`єктивно оціночним, а інформація запитана позивачем не є суспільно значимою.

Зважаючи на викладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся із запитом на доступ до публічної інформації від 03.02.2020 року до Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради, який було направлено засобами поштового зв`язку та отримано відповідачем, згідно відтиску штампу про реєстрацію вхідного документу,13.02.2020 року.

Позивач звернувся до відповідача із запитом на доступ до публічної інформації відповідно до положень Закону України Про доступ до публічної інформації , в якому просив повідомити наступну інформацію:

1) за якою ціною КП Теплоенерго Дніпровської міської ради фактично придбавало природний газ з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню в період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2017 року?;

2) яку частку у відповідному розмірі тарифу складають тарифи на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України?;

3) якою була гранична роздрібна ціна на газ для побутових споживачів м. Дніпро у останній розрахунковий період до 01 травня 2016 року, а також якою була гранична роздрібна ціна на газ для побутових споживачів з 01 травня 2016 року по 31 березня 2017 року?

Листом відповідача від 13.02.2020 року № 474 Про надання відповіді на запит про доступ до публічної інформації позивача повідомлено, що КП Теплоенерго Дніпровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, заснованим на комунальній власності територіальної громади міста Дніпро, та є підконтрольним міській раді. Метою створення діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів з метою отримання прибутку.

Вказано, що згідно зі статутом КП Теплоенерго Дніпровської міської ради предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям, установам незалежно від форм власності; експлуатація, утримання, розвиток джерел та систем теплопостачання та теплових мереж, що знаходяться на балансі підприємства, їх ремонтно-експлуатаційної бази.

КП Теплоенерго Дніпровської міської ради є суб`єктом природних монополій, запис про що внесений до Зведеного переліку суб`єктів природних монополій станом на 30.09.2019 року , створеного Антимонопольним комітетом України.

Отже, в розумінні ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації є розпорядником інформації лише стосовно використання бюджетних коштів та щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Таким чином, повідомлено позивача, що надання інформації по поставлених у запиті питаннях не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо надання відповіді на запит з порушенням вимог законодавства у сфері доступу до публічної інформації звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.

У Законі України від 02 жовтня 1992 року № 2657-XII Про інформацію (далі - закон №2657-XII) закріплено право кожного на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (стаття 5 Закону № 2657-XII).

Відповідно до ст. 20 Закону №2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Згідно зі ст. 21 вказаного Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України Про доступ до публічної інформації .

Відповідно до ст. 1 Закону України Про доступ до публічної інформації публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону України Про доступ до публічної інформації визначені гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, відповідно до якої право на доступ до публічної інформації гарантується: обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про доступ до публічної інформації , доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про доступ до публічної інформації доступ до інформації забезпечується, зокрема, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з ст. 12 Закону України Про доступ до публічної інформації , суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації, є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 вищезазначеного Закону, розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Так, згідно з ст. 19 Закону України Про доступ до публічної інформації , запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Так, судом встановлено, що відповідно до Статуту, Комунальне підприємство Теплоенерго Дніпровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством. Власником підприємства є територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради. Метою створення і діяльності підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку. Майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста і закріплюється за підприємством на праві господарського відання. Джерелами формування майна підприємства, є: грошові та матеріальні внески передані підприємству власником; доходи, отримані від господарської діяльності; надходження від здачі в оренду майнових об`єктів; кредити банків та інших кредиторів; майно, придбане в інших суб`єктів господарювання, згідно з чинним законодавством України; амортизаційні відрахування; прибуток від позареалізаційних операцій; кошти, отримані з міського бюджету на виконання державних або комунальних програм, затверджених міською радою; інші джерела, не заборонені чинним законодавством України. Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності товариства, є прибуток.

Відповідно до статті 327 Цивільного кодексу України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

За змістом пункту 3 статті 8 Господарського кодексу України господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи.

Пунктом 7 статті 78 Господарського кодексу України визначено, що органами управління комунального унітарного підприємства є, зокрема, керівник підприємства, який призначається (обирається) органом, до сфери управління якого належить підприємство, або наглядовою радою цього підприємства (у разі її утворення) і є підзвітним органу, який його призначив (обрав).

Судом встановлено, що власником Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради є територіальна громада міста Дніпра, в особі Дніпровської міської ради. Метою створення і діяльності цього підприємства є господарська діяльність для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою отримання прибутку.

Отже, суд доходить висновку, що комунальні підприємства створені органом місцевого самоврядування на основі комунального майна та здійснюють свою діяльність від імені територіальної громади, а тому всі прибутки, які отримано комунальними підприємствами від своєї діяльності є також власністю територіальної громади, тобто є бюджетними коштами (комунальним майном).

Таким чином, суд вважає, що комунальне підприємство Теплоенерго Дніпровської міської ради є розпорядником інформації щодо використання бюджетних коштів, а відповідно до пункту 5 статті 6 Закону України Про доступ до публічної інформації не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постановах від 14.03.2018 р. по справі № 815/1216/16 та від 19.09.2019 р. по справі 804/4781/17.

Строк розгляду запитів на інформацію врегульований ст. 20 Закону України Про доступ до публічної інформації , згідно з частиною першою якої розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження ч.4 ст. 20 вказаного Закону.

Суд зазначає, що запитувана позивачем інформація є публічною, оскільки стосується розпорядження бюджетними коштами, у зв`язку з тим, що відповідач сплачував за придбання природного газу кошти територіальної громади м. Дніпро.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідач є монополістом щодо постачання теплової енергії у м. Дніпро, що підтверджується записом у Зведеному переліку суб`єктів природних монополій. Територія діяльності суб`єкта природніх монополій Дніпропетровська область, найменування послуги - Транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами .

Судом встановлено, що запитувана позивачем інформація безпосередньо стосується умов постачання відповідачем послуг відповідно до його діяльності, визначеної статутом, стосується порядку формування відповідної ціни (тарифу).

Суд зазначає, що запит позивача є запитом на публічну інформацію і вказана інформація повинна бути в наявності у відповідача. Проте, замість надання повної та достовірної інформації на оскаржуваний запит позивача, відповідач, посилаючись на норми ст. 13 Закону України Про доступ до публічної інформації лише зазначив, що питання позивача, поставлені у запиті, не ґрунтуються на положеннях законодавства.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем було неправомірно не надано відповідь на запит позивача від 03.02.2020 року вх. № 664.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності суспільно значимого інтересу в даній інформації з огляду на необґрунтованість такого твердження.

Натомість, суд зазначає, що статус відповідача як комунального підприємства свідчить про те, що належне майно підприємству є майном територіальної громади, а діяльність підприємства спрямована на задоволення потреб та інтересів територіальної громади у певній сфері.

Таким чином, на думку суду, мешканці територіальної громади мають право бути обізнаними про ціни, за які відповідач придбавав природний газ, оскільки, останнім за це сплачено комунальні кошти.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно зі ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних підстав суд зазначає, що відповідачем не надано суду належних доказів щодо об`єктивності ненадання інформації на запит позивача на публічну інформацію від 03.02.2020 року, тому суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає, з урахуванням того, що ухвалою суду від 18.05.2020 року було звільнено позивача від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України, п.1 ч.1, ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір , питання щодо розподілу судових витрат у вигляді судового збору судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства Теплоенерго Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) щодо надання відповіді на запит на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.02.2020 року з порушенням вимог національного законодавства у сфері доступу до публічної інформації.

Зобов`язати Комунальне підприємство Теплоенерго Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 32688148) повторно розглянути заяву на доступ до публічної інформації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 03.02.2020 року та надати відповідну інформацію.

Судові витрати у вигляді судового збору у справі не розподілялись.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 22.06.2020 року.

Суддя І.О. Лозицька