Постанова

від 17.06.2020 по справі 369/592/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 369/592/18

провадження № 61-3779св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області,

відповідачі: Чабанівська селищна ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 ,

представник Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області - ОСОБА_2 ,

представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна академія аграрних наук України, інститут садівництва Національної академії аграрних наук України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Левенця Б. Б., Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

від 30 січня 2020 року .

Короткий зміст позовної заяви та її обґрунтування

У січні 2018 року перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся з позовом до Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Національна академія аграрних наук України (далі - НААН України), інститут садівництва НААН України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними рішень, витребування майна з чужого незаконного володіння земельних ділянок.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до постанови Президії НААН України від 25 травня 2017 року (протокол № 9) за результатами розгляду клопотання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 10 травня 2017 року № 649 та листа Інституту садівництва НААН України від 18 травня 2017 року № 327 надано згоду Інституту садівництва НААН України на припинення права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,71 га, та передачу її до земель запасу Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування об`єктів соціальної інфраструктури, зокрема для будівництва на даній земельній ділянці дитячої дошкільної установи на 220 дітей та соціальної інфраструктури для обслуговування житлових кварталів. У подальшому рішеннями Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

від 15 червня 2017 року № 674 та від 16 червня 2017 року № 685 затверджено проекти із землеустрою та відведено у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,3761 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5445; ОСОБА_5 - земельну ділянку,

площею 0,2999 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5318, для ведення особистого селянського господарства у с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області. Зазначав, що відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаних рішень Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 27 червня 2017 року ОСОБА_4 здійснив поділ земельної ділянки, площею 0,3761 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5445, на три окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5408, площею 0,0856 га, 3222457400:04:002:5409, площею 0,1258 га, 3222457400:04:002:5410, площею 0,1647 га, які 01 липня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу

№ № 3628, 3635, 3642, посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О. В., відчужив на користь ОСОБА_1 . Крім того, відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаних рішень Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області 26 червня 2017 року ОСОБА_5 здійснив поділ земельної ділянки, площею 0,2999 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5318, на три окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5515, площею 0,1318 га, 3222457400:04:002:5514, площею 0,1271 га, 3222457400:04:002:5513, площею 0,041 га, які 01 липня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу

№ № 3663, 3656, 3649, посвідчених приватним нотаріусом

Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О. В., відчужив на користь ОСОБА_1 . Прокурор наголошував на тому, що за інформацією Головного управління Держгеокадастру у Київській області

від 13 листопада 2017 року № 10-10-0.221-17015/2-17 встановлено, що Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не здійснювалось припинення права постійного користування Інституту садівництва НААН України земельною ділянкою, площею 0,71 га, у зв`язку з чим відповідна документація із землеустрою не розроблялася. Відповідно до інформації Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 листопада 2017 року № 1566 та Інституту садівництва НААН України від 23 листопада 2017 року № 30/816 наявності рішень про вилучення вказаної земельної ділянки, а також про припинення права постійного користування нею та передачу до земель запасу Чабанівської селищної радиКиєво-Святошинського району Київської області не підтверджено. Також не розроблялась і не погоджувалась в установленому законом порядку відповідна землевпорядна документація щодо визначення меж, місця розташування, права на земельну ділянку, яка перебувала у складі земель, площею 177,07 га, належних Інституту садівництва НААН України відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 30 грудня 2003 року серії І- КВ

№ 001208.

Посилаючись на зазначені обставини, прокурор просив суд визнати недійсними рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 червня 2017 року № 674 Про розгляд заяви ОСОБА_4 та від 16 червня 2017 року № 685 Про розгляд заяви ОСОБА_5 і витребувати на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5408, площею 0,0856 га; 3222457400:04:002:5409, площею 0,1258 га; 3222457400:04:002:5410, площею 0,1647 га; 3222457400:04:002:5515, площею 0,1318 га; 3222457400:04:002:5514, площею 0,1271 га; 3222457400:04:002:5513, площею 0,041 га, які розташовані у селі Новосілки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області, у складі судді Дубас Т. В., від 12 липня 2019 року у позові першому заступнику прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згода на вилучення із землекористування та передачу до земель запасу селищної ради земельної ділянки, площею 0,71 га, землекористувачем була надана у встановленому законом порядку. Землекористувач відмовився від земельної ділянки на користь Чабанівської селищної ради Київської області, а тому, отримавши відповідну згоду на припинення права постійного користування земельною ділянкою, орган місцевого самоврядування діяв відповідно до закону, що свідчить про правомірність набуття ОСОБА_1 спірних земельних ділянок.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року апеляційну скаргу прокурора Київської області задоволено. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2019 року скасовано. Позов задоволено. Визнано недійсними рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 червня 2017 року № 674 Про розгляд заяви ОСОБА_4 та рішення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 16 червня 2017 року № 685 Про розгляд заяви ОСОБА_5 . Витребувано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області з незаконного володіння

ОСОБА_1 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400 :04:002:5408, площею 0,0856 га; 3222457400:04:002:5409, площею 0,1258 га; 3222457400:04:002:5410, площею 0,1647 га; 3222457400:04:002:5515, площею 0,1318 га; 3222457400:04:002:5514,

площею 0,1271 га; 3222457400:04:002:5513, площею 0,041 га, які розташовані у селі Новосілки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Чабанівська селищна рада Київської області прийняла оспорювані рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення і передачі спірних земельних ділянок ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за відсутності для цього повноважень і з порушенням положень частини третьої статті 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу , положень ЗК України, оскільки право постійного користування Інституту садівництва НААН України земельною ділянкою, площею 0,71 га, у селі Новосілки Києво-Святошинського району не було припинено, а земельні ділянки не були вилучені у державної установи повноважним органом у встановленому законом порядку. З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що земельна ділянка вибула з володіння власника - держави Україна в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області поза його волею, тому наявні правові підстави для витребування зазначених земельних ділянок від добросовісного набувача.

Короткий зміст вимог касаційних скарг та доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду

(пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України), а також не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). Заявник вказує, що позов подано неналежним позивачем, який не надав доказів на підтвердження того, що спірні земельні ділянки відносяться чи відносились до земель державного значення. На думку заявника, Інститут садівництва НААН України не є правонаступником державного підприємства Дослідне господарство Новосілки Інституту садівництва НААН України. Також зазначає, що прокурором не надано доказів про проведення державної реєстрації права постійного користування державного підприємства Дослідне господарство Новосілки Інституту садівництва НААН України спірними земельними ділянками, а державний акт на право постійного користування земельною ділянкою за формою та змістом не відповідає положенням чинного законодавства. ОСОБА_1 набув право власності на спірні земельні ділянки на підставі договорів купівлі-продажу, нікчемність або недійсність яких у встановленому законом порядку встановлена не була, отже він є добросовісним набувачем. Судом апеляційної інстанції не було враховано правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справах

№ 202/20975/13-ц та № 521/8368/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі № 48/340. Вказує, що позивачем не доведено, що спірні земельні ділянки та земельні ділянки, від яких відмовилась НААН України, є тотожними. Суди не застосували до спірних правовідносин статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Наголошує на тому, що об`єктом позову про витребування майна з чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову, проте якщо річ була перероблена застосовуються зобов`язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень глави 83 ЦК України.

У касаційній скарзі Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також заявник вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах

(пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України) та порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок неналежного дослідження судом зібраних у справі доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). На думку заявника, прокурор є неналежним позивачем у справі, в матеріалах справи відсутні докази звернення прокурора до НААН України та Інституту садівництва НААН України про намір представляти їхні інтереси, а також відсутні докази неналежного виконання ними своїх повноважень. Зазначає, що оскільки поведінка ОСОБА_1 під час придбання спірних земельних ділянок є добросовісною, тому витребування в нього цих земельних ділянок є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суди встановили факт виділення у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 земельних ділянок за рахунок земель Інституту садівництва НААН України на підставі неналежних доказів.

Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу прокурор Київської області просить залишити касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 13 березня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданими касаційними скаргами .

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

30 грудня 2003 року відповідно до розпорядження Києво-Святошинської районної державної адміністрації у м. Києві державному підприємству Дослідне господарство Новосілки Інституту садівництва НААН України було видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 177,07 га, згідно з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до постанови Президії НААН України від 24 лютого 2016 року Про реорганізацію державного підприємства Дослідне господарство Новосілки Інститут садівництва НААН України є правонаступником дослідного господарства Новосілки Інституту садівництва НААН України.

Листом від 10 травня 2017 року № 649 Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області в особі селищного голови звернулась до директора Інституту садівництва НААН України з проханням припинити право постійного користування та передати до земель запасу Чабанівської селищної ради Київської області земельну ділянкою, орієнтовною площею 0,71 га, яка розташована по

АДРЕСА_1 та перебуває в постійному користуванні Інститут садівництва НААН України. У листі зазначено, що відповідно до генерального плану с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області на даній території планується будівництво дитячої дошкільної установи (на 220 дітей) та соціальної інфраструктури для обслуговування житлових кварталів.

Відповідно до постанови Президії НААН України від 25 травня 2017 року (протокол № 9) за результатами розгляду клопотання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області

від 10 травня 2017 року № 649 та листа Інституту садівництва НААН України від 18 травня 2017 № 327 надано згоду Інституту садівництва НААН України на припинення права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 0,71 га (державний акт на право постійного користування землею від 30 грудня 2003 року серії І- КВ № 001208) відповідно до положень статей 141, 142 ЗК України і передачі її до земель запасу Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області для обслуговування об`єктів соціальної інфраструктури, зокрема дитячої дошкільної установи та житлових кварталів, передбачених Генеральним планом с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської області, затвердженим рішенням 19 чергової сесії VII скликання Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 11 серпня 2016 року № 299.

Відповідно до листа Інституту садівництва НААН України від 12 жовтня

2017 року № 26/701, враховуючи звернення Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, Інститутом садівництва надавалась згода на вилучення із землекористування та передачі до земель запасу селищної ради земельної ділянки площею 0,71 га (кадастрові номери: 3222457400:04:002:5515; 3222457400:04:002:5514; 3222457400:04:002:5513; 3222457400:04:002:5408; 3222457400:04:002:5318; 3222457400:04:002:5445; 3222457400:04:002:5409; 3222457400:04:002:5410).

Рішеннями Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області від 15 червня 2017 року № 674 та від 16 червня 2017 № 685 затверджено проекти із землеустрою та відведено у приватну власність: ОСОБА_4 - земельну ділянку, площею 0,3761 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5445; ОСОБА_5 - земельну ділянку,

площею 0,2999 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5318, для ведення особистого селянського господарства у селі Новосілки Києво-Святошинського району Київської області.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаних рішень Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області Голуб Т. В. 27 червня 2017 року здійснив поділ земельної ділянки, площею 0,3761 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5445, на три окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5408, площею 0,0856 га, 3222457400:04:002:5409, площею 0,1258 га, 3222457400:04:002:5410, площею 0,1647 га, які 01 липня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу

№ 3628, № 3635, № 3642 , посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О. В., відчужив на користь ОСОБА_1 .

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі вищевказаних рішень Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_5 .

26 червня 2017 року здійснив поділ земельної ділянки, площею 0,2999 га, кадастровий номером 3222457400:04:002:5318, на три окремі земельні ділянки з кадастровими номерами: 3222457400:04:002:5515,

площею 0,1318 га, 3222457400:04:002:5514, площею 0,1271 га, 3222457400:04:002:5513, площею 0,041 га, які 01 липня 2017 року на підставі договорів купівлі-продажу № 3663, № 3656 , № 3649 , посвідчених приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О. В., відчужив на користь ОСОБА_1

Листом Головного управління Держгеокадастру у Київській області

від 02 листопада 2017 року № 0-10-0.221-6316/2-17 повідомлено, що за наявною інформацією в Головному управлінні Держгеокадастру у Київській області наказ про припинення права користування земельною ділянкою державного підприємства Дослідне господарство Новосілки Інституту садівництва НААН України, площею 0,7100 га, яка розташована на території Новосілківської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, не виявлено.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 13 листопада 2017 року № 10-10-0.221-17015/2-17 за наявною інформацією накази про припинення права користування земельною ділянкою Інституту садівництва НААН України на земельні ділянки в адміністративних межах с. Новосілки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області після 25 травня 2017 року не приймалися.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою , третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом статей 13, 19 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статей 317, 319, 321 ЦК України власнику належить право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Частиною першою статті 116 Земельного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина перша, друга статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини п`ятої статті 116 ЗК України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Статтею 92 ЗК Українипередбачено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Статтею 141 ЗК Українипередбачено підстави припинення права користування земельною ділянкою, зокрема й добровільну відмову від такого права.

Частинами третьою та четвертою статті 142 ЗК України встановлено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

За змістом частин першої, другої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з пунктом е частини четвертої статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, які використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Наведена норма узгоджується з пунктом 4 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 06 вересня 2012 року №5245-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності , за змістом якого з дня набрання чинності цим Законом у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу (частина третя статті 149 ЗК України).

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: сільськогосподарського використання; ведення водного господарства; будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, лікарень, підприємств торгівлі, інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції тощо) з урахуванням вимог частини восьмої цієї статті (частина п`ята статті 149 ЗК України).

Відповідно до пункту в частини першої статті 150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться землі, надані в постійне користування НВАО Масандра та підприємствам, що входять до його складу; землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів.

Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах в і г частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України (частина друга статті 150 ЗК України).

За змістом статті 5 Закону України Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та національних галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою Президії Національної академії наук України та президій національних галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України. Відчуження нерухомого майна Національної академії наук України та національних галузевих академій наук і організацій, що віднесені до їх відання, здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 12 , 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України ).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір, встановивши фактичні обставини справи, надавши належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при передачі у власність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 спірних земельних ділянок Чабанівською селищною радою Києво-Святошнського району Київської області не враховано положень частини третьої статті 142, статей 149, 150 ЗК України , якими встановлено порядок припинення права постійного користування земельною ділянкою внаслідок добровільної відмови землекористувача. Судом апеляційної інстанції встановлено, що компетентним органом не приймалось рішення (з урахуванням юридичного статусу землекористувача, положень його правовстановлюючих документів, а також категорії земель) про припинення права користування Інституту садівництва НААН України спірною земельною ділянкою .

Зокрема, судами встановлено, що земельна ділянка, площею 0,3761 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5445, та земельна ділянка, площею 0,2999 га, кадастровий номер 3222457400:04:002:5318, розташовані в межах земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні установи НААН України, що підтверджується викопіюванням з генерального плану с. Новосілки Києво-Святошинського району Київської областіта схемами розташування земельних ділянок, а також кадастровими планами спірних земельних ділянок. Відповідачами зазначені обставини належними та допустимими доказами не спростовано, у тому числі не порушувалось питання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

У спорах стосовно земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, держава, втручаючись у право приватних осіб на мирне володіння відповідними земельними ділянками, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, непогіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт а частини першої статті 91 ЗК України), права на які набуваються лише згідно із законом

(стаття 14 Конституції України).

Звернення прокурора з вимогою про витребування земельних ділянок із володіння відповідача у цій справі спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності під час вирішення суспільно важливого та соціально значущого питання - розпорядження цінними землями

НААН України, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу як джерела задоволення потреб суспільства в природних ресурсах.

Колегія суддів звертає увагу на те, що Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області просила припинити право постійного користування Інституту садівництва НААН Українита передати спірні земельні ділянки для будівництва дитячої дошкільної установи

(на 220 дітей) та соціальної інфраструктури для обслуговування житлових кварталів. У той же час, отримавши у травні 2017 року попередню згоду користувача земельної ділянки на припинення права користування земельною ділянку з метою розміщення об`єктів соціального призначення, у червні 2017 року Чабанівська селищна рада Києво-Святошинського району Київської області передала спірні земельні ділянки у власність громадян для ведення особистого селянського господарства. 01 липня 2017 року право власності на спірні земельні ділянки перейшло до ОСОБА_1 .

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 Цивільного кодексу України) та визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (частина друга статті 152 ЗК України).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цим діянням наслідкам.

За загальним правилом власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України ). Звернення до суду з віндикаційним позовом до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, тобто з позовом про повернення майна із чужого незаконного володіння, є ефективним способом захисту права власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК Українизалежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина третя статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша - третя статті 388 ЦК України).

Встановивши, що власник не виявляв волю на відчуження спірних земельних ділянок на користь приватних осіб, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора про витребування спірних земельних ділянок від ОСОБА_1 . Посилання відповідачів на те, що власник може витребувати лише індивідуально визначене майно як на підставу для відмови у позові прокурора є безпідставним, оскільки суди встановили, що ОСОБА_4 та ОСОБА_6 здійснили поділ земельних ділянок, переданих їм у власність на підставі оспорюваних рішень Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області.

З урахуванням вищевказаних обставин, втручання у права ОСОБА_1 слід визнати таким, що відповідає принципу пропорційності,не становитиме для нього такого індивідуального тягаря, який є надмірним,

з урахуванням конкретних обставин справи, зокрема з урахуванням поведінки Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_1 , а також суспільних інтересів у збереженні цінних земель .

ОСОБА_1 не позбавлений права на звернення до ОСОБА_4 , ОСОБА_6 з вимогами про відшкодування збитків на підставі статті 661 ЦК України.

До компетенції органів Держгеокадастру відноситься розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, отже позов прокурором про захист права власності заявлений в інтересах держави в особі компетентного органу державної влади.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Це передбачено статтями 77, 78, 79, 80, 89, 367 ЦПК України. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палата Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц,провадження № 14-446цс18).

Порушень порядку надання та отримання доказів не встановлено, оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій.

Колегія суддів відхиляє посилання у касаційній скарзі представника ОСОБА_1 на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року № 48/340, а також у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі

№ 202/20975/13-ц та від 20 березня 2019 року у справі № 521/8368/15-ц, оскільки правовідносини у зазначених справах та у справі, яка переглядається, не є подібними.

Доводи касаційних скарг не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а зводяться у значній мірі до переоцінки доказів у справі, що в силу статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції. Підстави для скасування оскаржених судових рішень відсутні.

За правилами частини першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскарженого судового рішення, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 400 , 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та Чабанівської селищної ради Києво-Святошинського району Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович