ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1705/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кор-Мет", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 264584,50 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Кор-Мет", м. Харків Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", м. Київ розірвання договору, за участю представників учасників справи:
позивача по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Грачов Є.О.
відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Замікула Б.С.,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ПрАТ "НЕК "Укренерго") звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Кор-Мет" (далі - ТОВ НВП "Кор-Мет") про стягнення попередньої оплати у розмірі 150200,00 грн., пені у розмірі 107676,94 грн., 3% річних у розмірі 1901,16 грн. та інфляційних втрат у розмірі 4806,40 грн. Позов мотивовано тим, що ТОВ НВП "Кор-Мет" відповідно до умов пункту 3.1.1 договору повинно було здійснити 100% оплату передбаченого договором товару вартістю 150200,00 грн. не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати укладання договору, чого останнім зроблено не було, що призвело до порушення умов договору; в порушення умов пункту 4.7 договору, станом на 25.04.2019, товар в повному обсязі на суму 150200,00 грн. ТОВ НВП "Кор-Мет" вивезено не було, у зв`язку з чим ним прострочено зобов`язання.
ТОВ НВП "Кор-Мет" звернулося до господарського суду Харківської області із зустрічним позовом до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про розірвання договору №11/2861-18 від 15.11.2018, укладеного між ТОВ НВП "Кор-Мет" та ПрАТ "НЕК "Укренерго". Зустрічний позов мотивовано тим, що станом на 23.11.2018 ТОВ НВП "Кор-Мет" не мало на розрахунковому рахунку грошових коштів для належного виконання своїх зобов`язань з попередньої оплати за договором; 26.11.2018 Указом Президента України № 393/2018 на території України було введено воєнний стан, внаслідок чого у контрагентів товариства виникла криза платежів та товариство було позбавлено можливості належним чином виконати свої зобов`язання з попередньої оплати товару, а після припинення воєнного стану 26.12.2018 вартість відпрацьованих акумуляторів зменшилась з 27 грн. до 25,9 грн. за 1 кг, а станом на 08.01.2019 вона складала 23,8 грн.; у зв`язку із вказаною істотною зміною обставин, ТОВ НВП "Кор-Мет" намагалось досягти згоди з відповідачем щодо зміни вартості товару за договором за взаємною згодою сторін, однак вказані пропозиції були відхилені; в подальшому, ТОВ НВП "Кор-Мет" просило ПрАТ "НЕК "Укренерго" розірвати спірний договір за взаємною згодою, однак вказані пропозиції також були відхилені; усунути причини прийняття Указу Президента України про введення воєнного стану ТОВ НВП "Кор-Мет" об`єктивно не спроможне, оскільки ніхто не передбачав можливості відкритої збройної агресії з боку Російської Федерації, яка відбувалась 25.11.2018 у районі Керченської протоки; ТОВ НВП "Кор-Мет" не могло передбачити та усунути зниження вартості відпрацьованих акумуляторів без відповідних об`єктивних причин та в протиріч попередній усталеній практиці сезонного коливання вартості на цей вид вторинної сировини.
Рішенням господарського суду Харківської області від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019, первісний позов ПрАТ "НЕК "Укренерго" до ТОВ НВП "Кор-Мет" задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ НВП "Кор-Мет" на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" заборгованість у розмірі 150200,00 грн., пеню у розмірі 107676,94 грн., 3% річних у розмірі 1901,16 грн., інфляційні втрати у розмірі 4806,40 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3968,77 грн. В задоволенні зустрічного позову ТОВ НВП "Кор-Мет" до ПрАТ "НЕК "Укренерго" про розірвання договору відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.02.2020 касаційну скаргу ТОВ НВП "Кор-Мет" задоволено частково. Рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанова Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі № 922/1705/19 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020 для розгляду справи №922/1705/19 визначено суддю Погорелову О.В.
Ухвалою суду від 06.04.2020 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
У судовому засіданні 16.06.2020 представник позивача по первісному позову (ПрАТ "НЕК "Укренерго") підтримав первісний позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти зустрічного позову вказував на те, що ТОВ НВП "Кор-Мет" не надано доказів існування усіх умов за наявності яких, відповідно до ст. 652 ЦК України, спірний договір може бути розірвано за рішенням суду.
Присутній у судовому засіданні 16.06.2020 представник відповідача по первісному позову (ТОВ НВП "Кор-Мет") проти первісного позову заперечував у повному обсязі та просив суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказував на те, що у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 ЦК України. Матеріали справи не містять доказів передачі ПрАТ "НЕК "Укренерго" товару ТОВ НВП "Кор-Мет" та перехід (набуття) ТОВ НВП "Кор-Мет" права власності на товар на умовах, визначених договором. За зазначеними вимогами закону (стаття 538 ЦК України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару. ТОВ НВП "Кор-Мет" стверджує, що за відсутності підстав для стягнення 150200,00 грн. передоплати відсутні й підстави для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат. Щодо вимог про стягнення пені, ТОВ НВП "Кор-Мет" вказує на те, що ним не було допущено порушення строків вивезення товару, оскільки у ТОВ НВП "Кор-Мет" не виникло зобов`язання з його вивезення, а тому жодного порушення строків, передбачених п. 4.7. договору ТОВ НВП «Кор-Мет» допущено не було. Окрім того, ПрАТ «НЕК «Укренерго» фактично намагається використати вказану пеню як джерело отримання невиправданих додаткових прибутків. Так, враховуючи характер товару, а саме використані (виснажені) акумулятори свинцево-кислотні, що мають характер відходів та залишаються в розпорядженні позивача, останній не зазнає будь-яких збитків в наслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань. Зустрічний позов підтримав та просив суд його задовольнити.
З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
15.11.2018 між ПрАТ "НЕК "Укренерго" (постачальник) та ТОВ НВП "Кор-Мет" (покупець) був укладений договір №11/2861-18 (оригінал якого наявний у матеріалах справи та досліджений судом під час судового засідання), відповідно до п.п. 1.1-1.2 якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця використані (виснажені) акумулятори електричні, свинцево-кислотні та брухт свинцевих акумуляторів і акумуляторних батарей за номенклатурою згідно з цим договором (далі - товар), що утворились у ВП «Південно-Західна електроенергетична система» ДП «НЕК «Укренерго» (в результаті списання їх активів) та обліковується на балансі такого відокремленого підрозділу, а покупець зобов`язується приймати вказаний товар, за кількістю, зазначеною у додатку №1 до цього договору. Товар приймають за масою, кількістю, місцезнаходженням згідно з додатком №1 до цього договору.
Загальна ціна договору становить 150200,00 грн. без ПДВ. (п. 2.1. Договору).
Згідно п. 3.1 договору, розрахунок за товар проводиться покупцем шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку: пп. 3.1.1. договору - оплата за товар у розмірі 100% від суми, запропонованої переможцем аукціону (відповідачем), 150200 грн. без ПДВ, здійснюється покупцем відповідно до протоколу електронного аукціону № UA-PS-2018-10-08-000008-2, однак не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з дати укладання договору.
Відповідно до п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється на умовах його вивозу покупцем з місця знаходження товару, окремими партіями, транспортом та за рахунок покупця, включаючи всі витрати, пов`язані з транспортуванням товару, навантаженням, розвантаженням, а також будь-які інші витрати, пов`язані з виконанням покупцем своїх зобов`язань за цим договором.
У п. 4.2 договору сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється на умовах EXW правил Інкотермс 2010 (товар знаходиться на складах ВП «Південно-Західна електроенергетична система» , інформацію щодо яких та строк, у який покупець повинен прибути для прийняття товару), постачальник надає покупцю шляхом направлення письмових повідомлень протягом строку дії договору).
Передача покупцю товару проводиться після здійснення ним оплати згідно п.3.1.1. цього договору на підставі тристоронніх актів приймання-передачі товару, які підписуються уповноваженими представниками сторін (двома представниками з боку постачальника: ВП «Укренергосервіс» та ВП «Південно-Західна електроенергетична система» і одним представником з боку покупця). Вантажовідправником за цим договором є балансоутримувач металобрухту - ВП «Південно-Західна електроенергетична система» .
Покупець зобов`язується вивезти товар на протязі 45 календарних днів з моменту підписання договору (п.4.3 договору).
Відповідно до п. 6.3 договору, у разі порушення умов договору щодо строків вивезення товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного товару за кожен день затримки його вивезення.
Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.01.2019, а в частині проведення розрахунків та виконання зобов`язань, передбачених цим договором - до повного їх виконання.
04.12.2018 ТОВ НВП "Кор-Мет" листом №044-18 повідомило ПрАТ "НЕК "Укренерго" про неможливість виконання своїх зобов`язань з попередньої оплати товару, у зв`язку з відсутністю грошових коштів на рахунках та просило продовжити строк оплати до 28.12.2018.
18.12.2018 ПрАТ "НЕК "Укренерго" листом №01/49769 відмовило в продовженні строків оплати товару.
ТОВ НВП "Кор-Мет" було направлено ПрАТ "НЕК "Укренерго" лист №10/2 від 08.01.2019, в якому просило суттєво зменшити погоджену ціну в договорі у зв`язку з суттєвим зменшенням ціни на товар на ринку, а у разі незгоди з запропонованою ціною розірвати договір. Даний лист ПрАТ "НЕК "Укренерго" отримало 15.01.2019.
09.01.2019 ПрАТ "НЕК "Укренерго" надіслало ТОВ НВП "Кор-Мет" претензію №01/719 з вимогою невідкладно усунути порушення умов договору, сплатити штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язань за договором.
На лист від 08.01.2019 №10/2 ПрАТ "НЕК "Укренерго" надіслано відповідь №01/2272 від 22.01.2019, в якій зазначено, що умовами договору не передбачено зміну ціни предмету реалізації; обставини, вказані ТОВ НВП "Кор-Мет" не є форс-мажорними, а тому не є підставою для невиконання сторонами своїх зобов`язань, не звільняють від відповідальності за невиконання таких зобов`язань та не надають права на розірвання договору; загальну ціну в договорі було встановлено за результатами аукціонів в електронній торговій системі «Прозорро.Продажі» , де приймали участь інші потенційні покупці, із пропозиціями, що співставні із цінами договорів, які є суттєво вищими за ціну, зазначену ТОВ НВП "Кор-Мет"; розірвання договору тягне необхідність проведення повторних торгів, що значно уповільнює отримання коштів ПрАТ "НЕК "Укренерго" від реалізації майна та звільнення складських приміщень від такого майна; дії ТОВ НВП "Кор-Мет" є такими, що зумовлюють недоотримання ним прибутку, що спричинило додаткові труднощі щодо ефективного використання складських потужностей компанії; з метою запобігання збільшення суми штрафних санкцій, які має сплатити ТОВ НВП "Кор-Мет" за невиконання умов договору, а також включення його до переліку недобросовісних контрагентів із подальшою неможливістю співпраці з позивачем, ТОВ НВП "Кор-Мет" запропоновано терміново здійснити оплату за товар на умовах, зазначених у договорі та відвантаження товару.
У відповіді ТОВ НВП "Кор-Мет" від 15.02.2019 №115/1 на претензію № 01/718 від 09.01.2019 повідомлено про те, що останній не може виконати умови договору у зв`язку з тим, що при виконанні договору він понесе певні збитки, оскільки ціна на товар суттєво знизилася на ринку, що є підставою для застосування статті 652 ЦК України для зміни договору або для його розірвання.
ПрАТ "НЕК "Укренерго" визнало лист ТОВ НВП "Кор-Мет" від 15.02.2019 №115/1 необґрунтованим.
10.04.2019 ТОВ НВП "Кор-Мет", листом №10/1 звернулося до ПрАТ "НЕК "Укренерго" з пропозицією про розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин, яка залишилася останнім без задоволення.
Як первісні так і зустрічні позовні вимоги у справі ґрунтуються на договорі №11/2861-18 від 15.11.2018.
Звертаючись із первісним позовом ПрАТ "НЕК "Укренерго" просило стягнути з ТОВ НВП "Кор-Мет" попередню оплату, 3% річних, втрати від інфляції та пеню на підставі пунктів 3.1.1, 6.2, 6.3 договору №11/2861-18 від 15.11.2018.
Звертаючись із зустрічним позовом ТОВ НВП "Кор-Мет" просило розірвати договір №11/2861-18 від 15.11.2018 на підставі ст. 652 ЦК України.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних та зустрічних позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Укладений між сторонами договір №11/2861-18 від 15.11.2018 за своєю правовою природою є договором поставки.
Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.
Під час розгляду справи судом встановлено, що сторони договору, відповідно до пункту 3.1.1, узгодили порядок оплати за товар у формі 100 % попередньої оплати. Також, сторонами у пункті 4.3 договору погоджено, що передача покупцю товару проводиться після здійснення ним оплати згідно із пунктом 3.1.1 договору на підставі тристоронніх актів приймання-передачі товару.
Виходячи із правової природи договору та його змісту (пункти 3.1.1, 4.3 договору) можна дійти висновку, що його сторонами визначено зустрічне виконання зобов`язання.
Правилами зустрічного виконання зобов`язання, встановленими статтею 538 Цивільного кодексу України, передбачено одночасне виконання кожною із сторін свого обов`язку.
У разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (частина 3 статті 538 Цивільного кодексу України).
Це правило має загальний характер та розповсюджується на будь-які зустрічні зобов`язання.
Таким чином, обов`язок покупця з оплати товару (100% вартості товару - пункт 3.1.1 договору) пов`язаний з обов`язком продавця передати товар (пункт 4.3 договору).
Стаття 693 Цивільного кодексу України регулює питання "попередньої оплати" товару, з якої вбачається, що "попередньою оплатою" визначається встановлений договором обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем.
У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Оскільки, сторони в пункті 3.1.1 договору узгодили, що оплата товару здійснюється у формі попередньої оплати, тому заявлена до стягнення в позові сума заборгованості (150200,00 грн.) є саме попередньою оплатою за товар і ця оплата мала бути здійснена до прийняття товару покупцем.
При цьому, матеріали справи не містять докази передачі продавцем товару покупцю та перехід (набуття) покупцем права власності на товар на умовах, визначених договором. Натомість, до додаткових пояснень (вх.номер 12640 від 04.06.2020) ПрАТ "НЕК "Укренерго" додано довідку про наявність товару на складах Південно-Західної ЕС НЕК "Укренерго" (т.3 а.с. 216).
За зазначеними вимогами закону (стаття 538 Цивільного кодексу України), у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а нездійснення ним на свій ризик поставки товару без попередньої оплати, не надає продавцю права вимагати оплати такого товару (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 903/333/17, від 08.08.2018 у справі № 904/10083/15, від 20.05.2019 у справі № 908/523/18, від 03.09.2019 у справі № 910/2849/18, від 29.01.2020 у справі № 903/154/19).
За частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, фактичні обставини справи та наведені норми законодавства дають підстави суду дійти висновку що вимога ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення з ТОВ НВП «Кор-Мет» передоплати в сумі 150200,00 грн. задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» передбачено, що грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Виходячи з аналізу ст. 625 ЦК України та наведених вище положень постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 можна дійти висновку, що три проценти річних та інфляційні втрати підлягають стягненню виключно у разі наявності у кредитора права вимагати у боржника обов`язку зі сплати грошового зобов`язання.
Отже за умови відсутності належних правових підстав для стягнення 100% передоплати за непоставлений товар відсутні і правові підстави для стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат.
Таким чином, вимога ПрАТ "НЕК "Укренерго" про стягнення з ТОВ НВП "Кор-Мет" 1901,16 грн. 3% річних та 4806,40 грн. втрат від інфляції задоволенню не підлягає.
Як зазначалося вище по тексту рішення, згідно з п. 6.3. договору у разі порушення умов договору щодо строків вивезення товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від ціни несвоєчасно вивезеного товару за кожен день затримки його вивезення.
Пункт 4.7. договору передбачає, що покупець зобов`язується вивезти товар на протязі 45 календарних днів з моменту підписання договору.
У той же час, відповідно до п. 4.3. договору передача покупцю товару проводиться після здійснення ним оплати згідно п.3.1.1. цього договору на підставі тристоронніх актів приймання-передачі товару, які підписуються уповноваженими представниками сторін (двома представниками з боку постачальника: ВП «Укренергосервіс» та ВП «Південно-Західна електроенергетична система» і одним представником з боку покупця. Вантажовідправником за цим договором є балансоутримувач металобрухту - ВП «Південно-Західна енергоенергетична система» .
У п. 4.2 договору сторони погодили, що відвантаження товару здійснюється на умовах EXW правил Інкотермс 2010 (товар знаходиться на складах ВП «Південно-Західна електроенергетична система» , інформацію щодо яких та строк, у який покупець повинен прибути для прийняття товару), постачальник надає покупцю шляхом направлення письмових повідомлень протягом строку дії договору).
Таким чином, положеннями п. 4.2. та 4.3. договору передбачено, що відвантаження товару здійснюється після отримання передоплати за товар та надсилання постачальником покупцю відповідних письмових повідомлень про місцезнаходження товару та строк для його вивезення.
Матеріали справи не містять доказів надсилання ПрАТ «НЕК «Укренерго» відповідного письмового повідомлення на адресу ТОВ НВП "Кор-Мет" про місцезнаходження товару та строк для його вивезення, як і не містять доказів здійснення ТОВ НВП "Кор-Мет" передплати за товар.
Вказані обставини дають підстави суду дійти висновку, що ТОВ НВП "Кор-Мет" не було допущено порушення строків вивезення товару, передбачених п. 4.7. договору, оскільки у разі нездійснення покупцем попередньої оплати товару, зобов`язання продавця щодо поставки товару не виникає, а у ТОВ "Кор-Мет" не виникло зобов`язання з його вивезення.
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим (ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України).
Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.
Верховний Суд України у своїх висновках щодо застосування ст. 651 ЦК України, які мають враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаної статті, зазначив, що вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах Верховного Суду України від 18 вересня 2013 р. у справі N 6-75цс13).
Згідно з ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зокрема, відповідно до вимог ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов`язує можливість розірвання договору не з безпосередньою наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, що настають при такій істотній зміні обставин.
Зокрема, при вирішенні спорів про розірвання договорів з підстав, передбачених ст. 652 Цивільного кодексу України, необхідним є доведення позивачем того, яким чином змінились обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору та чому зміна обставин є істотною і не може бути усунута.
Звертаючись із зустрічним позовом ТОВ НВП «Кор-Мет» вказувало про те, що у правовідносинах, які склались між сторонами спірного договору одночасно наявні всі умови, передбачені ч. 2 ст. 652 ЦК України для розірвання договору у судовому порядку у зв`язку з істотною зміною обставин, а саме:
- договір було укладено в умовах сталої зовнішньополітичної ситуації, стабільному ринку кольорових металів та до введення воєнного стану, в наслідок якого ТОВ НВП "Кор-Мет" було позбавлено можливості належних чином виконати свої зобов`язання з попередньої оплати товару. Передбачити відкриту збройну агресію з боку Російської Федерації та прийняття у зв`язку з цим Указу Президента України про введення воєнного стану в Україні сторонам спірного договору було об`єктивно не можливо. При цьому, ТОВ "НВП "Кор-Мет" не могло передбачити, що в період дії воєнного стану вартість відпрацьованих акумуляторів почне стрімко знижуватись;
- усунути причини прийняття Указу Президента України про введення воєнного стану ТОВ НВП "Кор-Мет" об`єктивно не спроможний, оскільки ніхто не передбачав можливості відкритої збройної агресії з боку Російської Федерації, яка відбулась 25.11.2018 у районі Керченської протоки. Так само, ТОВ НВП "Кор-Мет" не могло передбачити та усунути зниження вартості відпрацьованих акумуляторів без відповідних об`єктивних причин та в протиріч попередній усталеній практиці сезонного коливання вартості на цей вид вторинної сировини;
- виконання спірного договору ТОВ "Кор-Мет" призведе до понесення товариством прямих збитків в сумі 52668, 10 грн., що прямо порушує співвідношення майнових інтересів сторін. У той же час, з урахуванням специфіки товару, що відноситься до вторинної сировини ПрАТ "НЕК "Укренерго" фактично отримає 150200,00 грн. прибутку, а за умови задоволення первісного позову в повному обсязі сума прибутку ПрАТ "НЕК "Укенерго" склала 264584,50 грн. За умови задоволення первісного позову в повному обсязі, сума збитків ТОВ НВП "Кор-Мет" буде складати 167052,60 грн., що може призвести до невідворотних негативних наслідків, аж до банкрутство товариства, внаслідок чого без роботи можуть залишитись близько 20-ти працівників товариства. Вказані обставини прямо вказують на наявність виняткових обставин, за яких подальше виконання договору потягне для ТОВ НВП "Кор-Мет" шкоду, яка не лише порушує співвідношення майнових інтересів сторін, а може взагалі призвести до незворотних негативних наслідків;
- ні спірний договір, ані звичаї ділового обороту не передбачають, що будь яка із сторін договору може нести ризик зміни обставин у вигляді відкритої збройної агресії з боку Російської Федерації та прийняття відповідного Указу Президента України про введення воєнного стану, а також пов`язаних з вказаними подіями кризою платежів контрагентів та непрогнозованим зменшенням вартості товару, що є предметом спірного договору.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проте, ТОВ НВП "Кор-Мет" не подано суду жодного доказу на підтвердження того, що відкрита збройна агресія з боку Російської Федерації, яка відбулась 25.11.2018 у районі Керченської протоки та прийняття Указу Президента України про введення воєнного стану, спровокували стрімке та не прогнозоване падіння ціни на відпрацьовані акумулятори та позбавили ТОВ НВП "Кор-Мет" можливості належним чином виконати свої зобов`язання з попередньої оплати товару за спірним договором.
Суд звертає увагу позивача за зустрічним позовом на те, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, тому укладаючи спірний договір, позивач повинен був оцінити його умови та відповідно об`єктивно оцінити можливість виконання такого зобов`язання у вказаний строк.
Таким чином, виходячи з меж заявлених зустрічних позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем за зустрічним позовом не надано належних і допустимих доказів, на підтвердження наявності одночасно чотирьох умов, визначених в ч. 2 ст. 652 ЦК України та відповідно, про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі, як не обґрунтованого.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» , рішення від 10.02.2010).
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судові витрати з оплати судового збору за первісним позовом покладаються на позивача по первісному позову, судові витрати з оплати судового збору за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
27.04.2020 ТОВ "Кор-Мет" до суду була подана заява про поворот виконання рішення, в якій останнє просить суд здійснити поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі №922/1705/19 та стягнути з ПрАТ "НЕК "Укренерго" 144973,90 грн., перерахованих на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №922/1705/19, які були скасовані постановою Верховного суду від 25.02.2020.
Згідно ч. 2 ст. 333 ГПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Згідно ч.ч. 5, 6 названої статті питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
Дослідивши подану заяву та докази, подані на підтвердження списання коштів на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі №922/1705/19, враховуючи відмову у задоволенні первісного позову у повному обсязі, суд дійшов висновку про задоволення поданої заяви ТОВ НВП "Кор-Мет" та здійснення повороту виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі №922/1705/19.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
В задоволенні первісного позову відмовити повністю.
В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кор-Мет" про поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі №922/1705/19 - задовольнити.
Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 у справі №922/1705/19.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. сімона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кор-Мет" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 7, код ЄДРПОУ 38772535) - 144973,90 грн., перерахованих на виконання рішення господарського суду Харківської області від 19.09.2019 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.12.2019 у справі №922/1705/19.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227).
Відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Кор-Мет" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, 7, код ЄДРПОУ 38772535).
Повне рішення підписано 23 червня 2020 року.
Суддя О.В. Погорелова
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.06.2020 |
Оприлюднено | 24.06.2020 |
Номер документу | 89966107 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Погорелова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні