Постанова

від 04.11.2008 по справі 2-а-204/2008

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 2-a-204 / 2008 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 листопада 2008 року      Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого:     Кравець О.А.

при секретарі:     Ковальчук В.А.

з участю адвоката ОСОБА_1  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Тетіїв справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі,  Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та визнання бездіяльності управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі неправомірною та стягнення невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни ",  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вищеназваним позовом,  мотивуючи тим,  що він є дитиною війни,  а тому згідно із  ст.  6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" йому щомісячно,  починаючи з 01.01.2006 року,  повинна була виплачуватися соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.  Проте на протязі 2006-2007років йому вказана соціальна допомога не виплачувалась,  а тому він посилаючись на вказану норму Закону та рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-РП,  яким були визнані неконституційними окремі Положення ЗУ „Про державний бюджет на 2007 рік",  просить суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні нарахування та виплаті соціальної допомоги відповідно до  ст.  6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,  починаючи з 01.01.2006 року до 31.12.2007року,  відновити пропущений строк звернення до суду та зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену йому щомісячну соціальну допомогу за 2006-2007роки в сумі 2733 грн.30 коп.

В судовому засіданні позивач та представник позивача адвокат ОСОБА_1  позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів,  які викладені в позовній заяві. Змінювати позовні вимоги не бажає.

Представник відповідача управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі та пояснив суду,  що позивач посилається на рішення Конституційного суду України від 09.07 2007 року,  яким визнано неконституційними положення ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік". Згідно  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в  ст.  28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Так,  ч. 1  ст.  28 даного закону встановлено,  що за наявності у чоловіків 25,  а у жінок - 20 років страхового стажу мінімальний розмір пенсії встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність,  і застосовується виключно для визначення розмірів пенсій,  призначених лише за цим Законом.  Тобто,  для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Вважає,  що питання визначення величини мінімальної пенсії за віком,  що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам,  яким встановлено статус „ діти війни ",  має бути вирішено в законодавчому порядку.

Стаття 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачає,  що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно  ст.  6 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни,  крім пенсійних виплат,  із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати,  надбавки та підвищення до зазначених виплат,  додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів зазначених законодавством.

Згідно  ст.  4 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" Кабінет Міністрів України розробляє і включає до загальнодержавних програм відповідні положення щодо захисту дітей війни і здійснює контроль за їх виконанням.  Положення про соціальний захист дітей війни повинні бути відображені в програмах діяльності КМУ,  які схвалюються Верховною Радою України.

Після прийняття Рішення Конституційним Судом України № 6-рп 2007 року від 09.07.2007 року жодних нормативних актів з цих питань ні Верховна Рада України,  ні Кабінет Міністрів не приймали.

Вважає,  що УПФУу Тетіївському районі діє саме в межах своїх повноважень та у спосіб,  що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами. Просить відмовити позивачу в задоволенні позову і тому,  що він пропустив річний строк для звернення з адміністративним позовом.

Представник співвідповідача Кабінету Міністрів України ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила,  що Кабінет Міністрів України не може бути відповідачем по справі,  постільки не займається нарахуванням та виплатою пенсій.

Представник співвідповідача Пенсійного Фонду України в судове засідання не прибув,  в своєму письмовому запереченні просить справу слухати без нього з позовними вимогами не погоджується,  постільки вважає,  що відповідачем по даній справі є Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі,  як юридична особа,  постільки позивач не звертався до них ні з якими заявами,  крім того він вважає,  що позивач пропустив строки звернення до суду,  передбачені  ст. . 99 КАС України. За письмовою згодою сторін розглядає справу без фіксування судового процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення позивача,  представників сторін,  розглянувши матеріали справи,  вивчивши письмові докази,  суд вважає,  що позови підлягають задоволенню.

В судовому засіданні встановлено,  що позивач відповідно до  ст.  1 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни " є дитиною війни,  що підтверджується паспортними даними та копією пенсійного посвідчення. Згідно  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

П. 17  ст.  77 Закону № 3235-4 від 20.12.2005 року „Про Державний бюджет України на 2006рік" було призупинено дію  ст.  б Закону України „Про соціальний захист дітей війни " з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом (№ 3235-4).

Законом України від 19.01.2006 року № 3367 - 4 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік"" п. 17.  ст.  77 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" було виключено. Cm. ПО даного Закону викладено в такій редакції: „ Установити,  що пільги дітям війни,  передбачені абз . 7  ст.  5 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни",  запроваджуються з 01 січня 2006року,  a  ст.  6 -у 2006 році поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі,  у порядку,  визначеному КМУ за погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету". Таким чином,  дію  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" було відновлено. Посилання представника відповідача на те,  що в 2006 році Законом не був розроблений механізм розрахунку надбавки до пенсії „ дітям війни",  суд не бере до уваги,  оскільки права позивача на отримання вказаної доплати до пенсії не можуть бути порушені лише з формальних підстав.

Статтею 71 Закону „Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням  ст.  Ill ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007рік",  яка передбачала,  що у 2007 році підвищення пенсії або щомісячного грошового утримання,  яке виплачується замість пенсії,  згідно  ст.  6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам,  які є інвалідами,  окрім тих,  на яких розповсюджується дія ЗУ „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту",  в розмірі 50 % від розміру надбавки,  встановленої для учасників війни.

Згідно  ст.  14 ЗУ „Про статус ветеранів війни,  гарантії їх соціального захисту" учасникам війни підвищення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державна соціальна допомога,  що виплачується замість пенсії,  виплачується незалежно від встановлення інвалідності та у розмірі,  встановленому для учасників війни - 10 % від прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року визнано неконституційними положення п. 12  ст.  71 ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007рік",  якими зупинено на 2007рік дію  ст.  б Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням  ст.  Ill ЗУ „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Посилання відповідача на ч.3 вищевказаного рішення Конституційного суду України,  згідно якої визнані неконституційними положення закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення,  як на підставу відмови в задоволенні позову,  суд вважає безпідставними,  оскільки з часу проголошення рішення Конституційного суду відповідач повинен був виплатити позивачам недоплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком згідно вимог  ст.  б Закону України „Про соціальний захист дітей війни",  однак не вчинив цього,  чим порушено конституційні права позивачів в сфері отримання встановленого законодавством,  належного розміру надбавки до пенсії.

ч.3  ст.  22 Конституції України передбачено,  що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Суд вважає,  що при прийнятті Закону України „Про державний бюджет" на відповідні роки,  були значною мірою звужені,  гарантовані Конституцією України та Законом України „Про соціальний захист дітей війни",  права позивача на соціальний захист,  зокрема на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Враховуючи вищенаведене,  при визначенні розміру щомісячної надбавки до пенсії позивачу,  як дитині війни,  суд вважає за необхідне застосувати саме положення Конституції України та Закону України „Про соціальний захист дітей війни",  а не Законів України "Про державний бюджет" на вказані вище роки.

Згідно з  ст.  99 КАС України для звернення до адміністративного суду встановлений річний строк,  який обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,  свобод чи інтересів. Посилання представника відповідача на те,  що позивач пропустив даний строк,  а тому в задоволенні позову слід відмовити,  суд вважає безпідставними,  оскільки про порушення своїх прав позивач дізналася в липні 2008 року,  з моменту отримання відповіді відповідача про відмову в перерахунку щорічної допомоги,  а тому строк позовної давності ним не пропущено.

ч.3  ст.  46 Конституції України передбачено,  що пенсії,  інші види соціальних виплат та допомоги,  що є основним джерелом існування,  мають забезпечити рівень життя,  не нижчий від прожиткового мінімуму,  встановленого законом.

Відповідно до  ст.  28 ЗУ „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058 - IV з 12 січня 2005 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму.

Законом України „Про державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року № 3235 - IV з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року встановлено прожитковий мінімум для осіб,  які втратили працездатність в розмірі 350 грн.,  з 01.04.2006 року по 30.09.2006року - 359 грн.,  з 01.10.2006року по 31.12.2006року - 366 грн.

Статтею 62 Закону України „Про державний бюджет України на 2007рік" від 19 грудня 2006 року № 489-5,  що набрав чинності з 1 січня 2007 року,  був затверджений прожитковий мінімум на одну особу,  яка втратила працездатність з 1 січня - 380 грн.,  з 1 квітня -387 грн.,  з 1 жовтня - 395 грн.

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15.03.2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28.03.2007року,  якою прожитковий мінімум для особи,  яка втратила працездатність,  визначений в наступних розмірах: з 1 січня 2007 р- 380 грн.,  з 1 квітня 2007року - 406 грн.,  з 1 жовтня 2007року - 411 грн.

Суд вважає за необхідне задовольнити позов,  стягнувши на користь позивача недоотриману щомісячну надбавку до пенсії за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007року в розмірі 2733, 30 грн.,  саме:

за 2006 рік в розмірі 1290, 60 грн.: ((350 грн. х 30 % х 3 міс -= 315 грн.) + (359 грн. х 30%х 6міс = 646, 2грн.) + (366х 30%х3міс = 329, 4грн.) = 1290, 60грн.); за 2007 рік в розмірі 1442, 70 грн. ((380 грн. х 30%х 3 міс = 342 грн.) + (406 грн. х 30%х 6міс = 730, 80грн.) + (411 х 30%хЗміс = 369, 90грн.) = 1442, 70гр.);

Всього за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в розмірі 2733, 30 грн.

Отже,  суд вважає за можливе визнати неправомірною відмову відповідача щодо перерахунку та виплати щомісячної доплати до пенсії позивачу,  як дитині війни,  за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року,  відповідно до  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни",  та стягнути на користь позивача недоотриману доплату до пенсії за період з 01.01.2006року по 31.12.2007року,  в сумі 2733, 30 грн.

До посилання представника відповідача управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі на те,  що вони не є відповідачами по даній справі суд відноситься критично,  постільки згідно  ст. . 2 Положення про управління Пенсійного фонду України у районах,  містах та районних у містах,  затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 8-2 від 30.04.2002 року передбачено,  що призначають і виплачують пенсії управління фонду у районах,  містах у районній в містах,  які є юридичними особами і саме до районного управління звертався позивач і отримав відповідь про те,  що він не має підстав для задоволення своїх вимог,  а не до Пенсійного фонду,  чи до Кабінету Міністрі які були залучені до участі в справі,  як співвідповідачі по клопотанню представника управління Пенсійного фонду. Крім того суд не може „зобов'язати" позивача змінити свої позовні вимоги,  постільки це не передбачено законом.

Відповідач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п. 34  ст.  4 Декрету КМУ „Про державне мито".

Керуючись  ст.  ст.  6,  9,  11,  14,  17,  89,  99,  100,  158-163,  185,  186КАС України,   ст.  ст.  22,  46 Конституції України,   ст.   ст.  6,  7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни",  Законом України „Про Державний бюджет України на 2006рік",  Законом України від 19.01.2006 року № 3367 - 4 „Про внесення змін до Закону України „Про державний бюджет на 2006 рік"",   ст.   ст.  71,  111 „Про державний бюджет України на 2007рік",  Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007року № брп/2007 р.,  Положення про управління Пенсійного фонду України у районах,  містах та районних у містах ,   ст. .28 Закочу України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ",  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі щодо перерахунку та виплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії,  як дитині війни,  виходячи з розміру 30 % мінімальної пенсії за віком за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року,  відповідно до  ст.  6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ",  неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі здійснити нарахування та виплату недоотриманої щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 року в розмірі 2733, 30 грн. (дві тисячі сімсот тридцять три гривні 30 коп.). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Тетіївський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції.