Постанова

від 17.06.2020 по справі 530/627/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 червня 2020 року

м. Київ

справа № 530/627/16-ц

провадження № 61-3980св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Головне управління Держземагентства у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Шилівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року у складі судді Должка С. Р. та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Гальонкіна С. А., Триголова В. М.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про заборону вчиняти перешкоди у правомірному користуванні земельною ділянкою.

Уточнена позовна заява мотивована тим, що земельна ділянка площею 24,82 га, кадастровий номер 5321387800:00:009:0002, розташована на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, була передана йому в оренду на підставі договору оренди землі, зареєстрованого в Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2007 року за номером 040755500247, та угоди про поновлення цього договору від 30 грудня 2011 року, строком дії до 01 січня 2017 року.

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 самовільно зайняли належну йому на праві оренди земельну ділянку, обробляють її, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка належить на праві постійного користування ОСОБА_3 , але правовстановлюючі документи на цю земельну ділянку в ОСОБА_3 відсутні.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідачів припинити дії щодо незаконного використання шляхом обробітку, засіву, тощо земельної ділянки площею 24,82 га, кадастровий номер 5321387800:00:009:0002, розташованої на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка була передана в оренду ОСОБА_1 ; зобов`язати відповідачів надалі утриматись від вчинення дій щодо незаконного використання спірної земельної ділянки, які порушують право ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою до 01 січня 2017 року.

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держземагентства у Зіньківському районі Полтавської області, Зіньківська районна державна адміністрація Полтавської області, Шилівська сільська рада Зіньківського району Полтавської області, про визнання правочину недійсним.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що відповідно до рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 лютого 2013 року за нею визнано право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , який за життя був головою Селянського (фермерського) господарства Михайлів хутір (далі - СФГ Михайлів хутір ). У 2013 році нею проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, а пізніше їй стало відомо, що земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ОСОБА_4 , площею 50,3 га на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населених пунктів, були незаконно передані в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі від 01 листопада 2006 року, укладеного між Зіньківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , та угоди від 30 грудня 2011 року про поновлення зазначеного вище договору оренди земельної ділянки.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просила суд визнати недійсним правочин щодо укладання договору оренди землі від 01 листопада 2006 року між Зіньківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 та угоди від 30 грудня 2011 року про поновлення зазначеного вище договору оренди земельної ділянки.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2015 року у складі судді Водолаги А. В. позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 припинити дії щодо незаконного використання шляхом обробітку, засіву тощо земельної ділянки площею 24,82 га, кадастровий номер 5321387800:00:009:0002, розташованої на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, яка передана в оренду ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі, зареєстрованого в Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2007 року за номером 040755500247, та угоди про поновлення цього договору від 30 грудня 2011 року, та вчиняти перешкоди і будь-які дії, що порушують права ОСОБА_1 щодо користування зазначеною земельною ділянкою, до закінчення строку дії вказаного договору, тобто до 01 січня 2017 року.

Зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надалі утримуватися від вчинення дії щодо незаконного використання земельної ділянки площею 24,82 га, кадастровий номер 5321387800:00:009:0002, розташованої на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, які порушують права ОСОБА_1 на користування земельною ділянкою до 01 січня 2017 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що спірна земельна ділянка була передана позивачу в оренду на підставі розпорядження Зіньківської районної державної адміністрації від 01 листопада 2016 року № 519 Про передачу в оренду земельної ділянки , у зв`язку із відмовою голови СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 від подальшого обробітку цієї земельної ділянки. Таким чином, позивач на законній правовій підставі користується спірною орендованою земельною ділянкою, його права як землекористувача порушені відповідачами, у зв`язку з чим підлягають поновленню.

Короткий зміст заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області із заявою про перегляд рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами.

Заява мотивована тим, що Зіньківський районний суд Полтавської області, ухвалюючи 04 листопада 2015 року рішення в цивільній справі № 530/667/14-ц, посилався на підставі статті 61 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року (далі - ЦПК України 2004 року) на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в справі № 816/3735/14 за скаргою ОСОБА_3 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року в справі № 816/3735/14 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Зіньківської районної державної адміністрації про визнання протиправними та скасування рішення.

Однак постановою Верховного Суду України від 09 лютого 2016 року постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року та ухвала Вищого адміністративного суду України від 19 червня 2015 року скасовані, провадження у справі № 816/3735/14 за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Зіньківської районної державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування рішення закрито.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року заяву ОСОБА_3 про перегляд рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2015 року за нововиявленими обставинами задоволено частково, рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 04 листопада 2015 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

Суд першої інстанції постановив, що припинення ОСОБА_4 права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 22,3 га, розташованою на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, відбулось з ініціативи ОСОБА_4 шляхом подання відповідної заяви та відповідно до вимог Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Договір оренди землі від 01 листопада 2006 року, укладений між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та ОСОБА_1 , і угода від 30 грудня 2011 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2006 року укладені сторонами в належній формі, з урахуванням всіх істотних умов договору, в тому числі і щодо умови про збереження стану об`єкта оренди. Договір оренди землі та додаткова угода до нього на час їх підписання відповідали вимогам типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , від імені якої діяв представник ОСОБА_5 , відхилено, рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції постановив, що договір оренди землі, укладений між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та ОСОБА_1 , відповідає чинному законодавству України.

Крім того, між Зіньківською районною державною адміністрацією Полтавської області та головою СФГ Михайлів хутір не укладались договори, яких передбачалась можливість передачі в порядку спадкування права користування чужими земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Тому законні підстави вважати, що ОСОБА_3 в порядку спадкування отримала право на землі, передані за договором оренди у користування ОСОБА_1 , відсутні, і не можна стверджувати про наявність порушеного, невизнаного або оспорюваного права ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку.

Рішення суду в частинні первісного позову в апеляційному порядку не оскаржувалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів

У касаційній скарзі, поданій у січні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просила суд скасувати рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову .

Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій при ухваленні рішень не звернули уваги на те, що розпорядженням голови Зіньківської районної державної адміністрації від 24 січня 2005 року № 19 припинено право користування земельними ділянками СФГ Михайлів хутір , а не ОСОБА_4 , тому відсутні законні підстави вважати, що право постійного користування спірною земельною ділянкою ОСОБА_4 припинено у встановленому законом порядку.

Крім того, в матеріалах цієї справи відсутні докази вилучення спірної земельної ділянки у ОСОБА_4 в порядку, передбаченому ЗК України.

Короткий зміст позиції інших учасників справи

Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходили.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року і витребувано із Зіньківського районного суду Полтавської області цивільну справу № 530/627/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018року справу призначено до судового розгляду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі - у редакції, чинній до набрання чинності Законом України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ ) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи

Рішенням Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 29 лютого 2000 року та рішенням Зіньківської районної ради Полтавської області від 19 квітня 2000 року ОСОБА_4 надано у постійне користування земельну ділянку площею 28 га на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населених пунктів для розширення фермерського господарства, у зв`язку з чим до державного акта від 19 липня 1993 року серії ПЛ № 1 внесено відповідні доповнення.

Рішенням Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 19 вересня 2001 року Про стан використання рільних земель селянських (фермерських) господарств на території сільської ради вказано голові СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 на незадовільне використання земельних ділянок та необхідність вжити заходи із боротьби з бур`янами на забур`янених земельних ділянках, які не використовуються протягом поточного року. Підставою для прийняття цього рішення слугувало те, що СФГ Михайлів хутір не здійснює оброблення земельних ділянок, загальною площею 40 га, розташованих на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населених пунктів.

15 квітня 2002 року голова СФГ Михайлів хутір Іванина М. В. звернувся до Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області із заявою про вилучення земельної ділянки, орендованої СФГ Михайлів хутір , у зв`язку з неможливістю ефективного оброблення землі через несприятливу економічну ситуацію.

Рішенням Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 16 квітня 2002 року відмінено рішення Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 29 лютого 2000 року Про надання в постійне користування земельної ділянки площею 28,0 га та припинено дію договору оренди земельної ділянки, загальною площею 39,3 га, з головою СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 , та зобов`язано спеціаліста по земельних ресурсах ОСОБА_6 внести відповідні зміни до земельно-облікових документів.

21 січня 2005 року голова СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 звернувся до Зіньківської районної державної адміністрації із заявою про вилучення земельної ділянки площею 22,3 га, що знаходиться в його користуванні, у зв`язку з неможливістю подальшого обробітку.

Розпорядженням голови Зіньківської районної державної адміністрації від 24 січня 2005 року № 19 припинено СФГ Михайлів хутір право постійного користування земельною ділянкою площею 22,3 га (державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ № 1, зареєстрований 19 липня 1993 року Шилівською сільською радою народних депутатів Зіньківського району Полтавської області за № 1), наданою для ведення селянського (фермерського) господарства за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, у зв`язку з добровільною відмовою землекористувача.

Зобов`язано голову СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 повернути земельну ділянку відповідно до акта прийому-передачі в стані, придатному для подальшого використання за цільовим призначенням, та здати державний акт на право постійного користування землею, серії ПЛ № 1, зареєстрований 19 липня 1993 року Шилівською сільською радою народних депутатів Зіньківського району Полтавської області за № 1.

Розпорядженням Зіньківської районної державної адміністрації від 01 листопада 2006 року № 519 передано в оренду ОСОБА_1 земельні ділянки, загальною площею 55,54 га, на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 5 років.

Також цього ж дня між Зіньківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі, відповідно до якого ОСОБА_1 передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 24,82 га, у тому числі ріллі 24,82 га, на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, строком на п`ять років. Цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5321387800:00:009:0002.

Договір оренди землі від 01 листопада 2006 року зареєстровано в Зіньківському районному відділі Полтавської регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 січня 2007 року за номером 040755500247.

30 грудня 2011 року між Зіньківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 укладено угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2006 року, за якою договір поновлено на той самий строк і на тих самих умовах до 01 січня 2017 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права

Рішення суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції у частині вирішення первісного позову не оскаржуються, тому відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України не переглядаються в касаційному порядку.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій відповідають зазначеним вимогам.

Згідно з частинами першою та другою статті 361 ЦПК України 2004 року у зв`язку з нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті рішення або ухвали суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягає перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, як застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені статтею 141 ЗК Україниу редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин. Однією з таких підстав є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Частинами третьою та четвертою статті 142 ЗК України передбачено, що припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Припинення ОСОБА_4 права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 22,3 га, відбулось з ініціативи ОСОБА_4 шляхом подання відповідних заяв від 15 квітня 2002 року та від 21 січня 2005 року, що також підтверджується рішенням Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 16 квітня 2002 року про відміну рішення Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області від 29 лютого 2000 року Про надання в постійне користування земельної ділянки площею 28,0 га та припинення дії договору оренди земельної ділянки, загальною площею 39,3 га, з головою СФГ Михайлів хутір - ОСОБА_4 .

Розпорядженням голови Зіньківської районної державної адміністрації від 24 січня 2005 року № 19 припинено СФГ Михайлів хутір право постійного користування земельною ділянкою площею 22,3 га (державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ № 1, зареєстрований 19 липня 1993 року Шилівською сільською радою народних депутатів Зіньківського району Полтавської області за № 1), наданою для ведення селянського (фермерського) господарства за межами населених пунктів на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, у зв`язку з добровільною відмовою землекористувача.

Зобов`язано голову СФГ Михайлів хутір ОСОБА_4 повернути земельну ділянку відповідно до акта прийому-передачі в стані, придатному для подальшого використання за цільовим призначенням, та здати державний акт на право постійного користування землею, серії ПЛ № 1, зареєстрований 19 липня 1993 року Шилівською сільською радою народних депутатів Зіньківського району Полтавської області за № 1.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Положеннями статті 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво-чи багатосторонніми (договори) (частини перша, друга статті 202 ЦК України).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину відповідно до частини першої статті 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір оренди землі, укладений 01 листопада 2006 року між Зіньківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 , містить всі істотні умови договору, визначені статтею 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону України Про оренду землі відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічного позову, дослідив усі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і обґрунтовано зазначив, що Зіньківська районна державна адміністрація як власник земельної ділянки, загальною площею 24,82 га, у тому числі ріллі 24,82 га, кадастровий номер 5321387800:00:009:0002, та ОСОБА_1 уналежній формі уклали договір оренди цієї земельної ділянки, дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору. Оскаржувані договіроренди землі від 01 листопада 2006 року та угода від 30 грудня 2011 року про поновлення договору оренди земельної ділянки від 01 листопада 2006 року на час підписання відповідали вимогам земельного законодавства України і типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року. ОСОБА_3 не надала суду доказів на підтвердження того, що оспорюваний договір оренди землі порушує вимоги закону щодо змісту, форми, суб`єктного складу правочину, відповідності волі та волевиявлення його сторін, а також не надала суду доказів того, що вона успадкувала спірну земельну ділянку після померлого чоловіка ОСОБА_4 , та того, що вона зверталася до Зіньківської районної державної адміністрації Полтавської області із заявою про виділення їй землі на території Шилівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області.

Доводи касаційної скарги є ідентичними доводам апеляційної скарги заявника, яким суд дав належну оцінку, висновки суду апеляційної інстанції є достатньо аргументованими, а тому підстави повторно відповідати на ті самі доводи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 26 вересня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 07 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: І. А. Воробйова

Б. І. Гулько

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк