Рішення

від 17.06.2020 по справі 922/496/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/496/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, 61002, м. Харків, вул. Сумська, 76 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16 код 14095412 до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА", 62561, Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 13, код 41195881 3-я особа , що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", 62550, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 25, код 34678458. за участю Прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, код 02910108 про витребування майна за участю представників:

прокурора - Горгуль Н.В. за посв.

позивача - Романенко Т.М. (довіреність №08-21/42268/2-19 від 19.12.2019

відповідача - не з`явився

третьої особи ТОВ «Український зодчій» - Сурков О.О. (наказ №01-2019ОК від 16.01.2019)

третьої особи УКМПДЕКМПХМР - Мартинова А.М. (довіреність №13454 від 24.12.2019

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, подана в інтересах держави в особі Харківської міської ради (Позивач) до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" (Відповідач) відповідно до якої Прокурор просить суд витребувати у Відповідача у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради:

нежитлову будівлю-корпус літ. «А-5» загальною площею 7939,2 кв.м.; нежитлову будівлю - павільйон-склад літ. «В-1» загальною площею 177, 4 кв.м.; нежитлову будівлю - павільон-ігротека літ. «Ж-1» загальною площею 148 кв.м.; нежитлову будівлю - магазин літ. «Д-1» загальною площею 51, 9 кв.м.; нежитлову будівлю - кафе літ. «Г-1» загальною площею 146, 7 кв.м.; нежитлову будівлю - скважина літ. «Р-1» загальною площею 6,1 кв.м.; нежитлову будівлю - скважина літ. « 0-1» загальною площею 9,3 кв.м.; нежитлову будівлю - вбиральня загального користування літ. «У» загальною площею 42,3 кв.м.; нежитлову будівля - літній кінотеатр літ. « 3-1» загальною площею 41,6 кв.м.; будиночок № 1 загальною площею 15,4 кв.м.; будиночок № 2 загальною площею 15,4 кв.м.; будиночок № З загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 4 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 5 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 6 загальною площею 25.8 кв.м.; будиночок № 7 загальною площею 25,8 кв.м.; будиночок № 8 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 9 загальною площею 19,2 кв.м.; будиночок № 10 загальною площею 25,8 кв.м.; будиночок № 11 загальною площею 25.8 кв.м.; будиночок № 12 загальною площею 19,3 кв.м.; будиночок № 13 загальною площею 30.8кв.м.; будиночок № 14 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 15 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 16 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 17 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 18 загальною площею 11.7 кв.м.; будиночок № 19 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 20 загальною площею 29.6 кв.м.; будиночок № 21 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 22 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 23 загальною площею 30.8 кв.м.; будиночок № 24 загальною площею 39,2 кв.м.; будиночок № 25 загальною площею 21,4 кв.м.; будиночок № 26 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 27 загальною площею 38,5 кв.м.; будиночок № 28 загальною площею 29.2 кв.м.; будиночок № 29 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 30 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 31 загальною площею 29.6 кв.м.; будиночок № 32 загальною площею 29,6 кв.м.; будиночок № 33 загальною площею 21.2 кв.м.; будиночок № 34 загальною площею 30,2 кв.м.; будиночок № 35 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 36 загальною площею 30,2 кв.м.; будиночок № 37 загальною площею 30,0 кв.м.; будиночок № 38 загальною площею 21,5 кв.м.; будиночок № 39 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 40 загальною площею 29,3 кв.м.; будиночок № 41 загальною площею 29,3 кв.м.; будиночок № 42 загальною площею 29.4 кв.м.; будиночок № 43 загальною площею 29,5 кв.м.; будиночок № 44 загальною площею 30,4 кв.м.; будиночок № 45 загальною площею 30,1 кв.м.; будиночок № 46 загальною площею 29,8 кв.м.; будиночок № 47 загальною площею 68,1 кв.м.; будиночок № 48 загальною площею 13,8 кв.м.; будиночок № 49 загальною площею 75,9 кв.м.; будиночок № 50 загальною площею 75,1 кв.м.; будиночок № 51 загальною площею 76,3 кв.м.; нежитлові приміщення 1-го поверху № 1, 2, З І загальною площею 46,2 кв.м. в нежитловій будівлі літ. «Л-2» ; нежитлові приміщення 2-го поверху № 4 загальною площею 12,3 кв.м в нежитловій будівлі літ. «Л-2» , розташовані за адресою: Харківська область, Вовчанський район, село Зарічне (Петрівське), Вовчанський шлях, 13, зобов`язавши Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТЕРРА ВІЛЛА» передати вказане нерухоме майно за актом приймання-передачі територіальній громаді міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Витрати по сплаті судового збору в розмірі 31 866,94 грн. просить покласти на відповідача, стягнувши їх на користь Прокуратури Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108, реєстраційний рахунок СТА178201720343160001000007171, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою суду від 21.02.2020 було відкрито провадження по справі №922/496/20, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження у справі та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Український зодчій" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

12.03.2020 позивач звернувся до суду з заявою вх. №6442 про залучення Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16 код 14095412) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою суду від 16.03.2020 було задоволено клопотання позивача вх. №6442 від 12.03.2020 про залучення третьої особи. Залучено Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н Конституції, 16 код 14095412) в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розгляд справи було відкладено на 01.04.2020, про, що в підготовчому засіданні постановлено протокольну ухвалу.

24.03.2020 Харківською міською радою по справі було подано заяву вх.. №7537 про застосування до вимог прокурора наслідків пропуску строків позовної давності, яку було прийнято судом до розгляду.

Також, Харківською міською радою було подано до суду заяву (вх.. №8045 від 31.03.2020) про відмову від позову, поданого в інтересах держави в особі Харківської міської ради та закриття провадження у справі.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради надало до суду пояснення по справі (вх.. №7605 від 25.03.2020) згідно яких заперечує проти позовних вимог прокурора.

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТЕРРА ВІЛЛА» надав суду відзив на позовну заяву (вх. №7564 від 25.06.2020) в якому проти позову заперечує, вказує, що він є добросовісним права власності на набувачем спірні об`єкти нерухомості та зазначає про пропуск прокурором строків позовної давності на звернення до суду з цим позовом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Український зодчій" надало суду пояснення по справі (вх.. № 8006 від 31.03.2020) згідно яких зазначає на відсутність у прокурора повноважень на звернення до суду з цим позовом та здійснення представництва держави у спірних правовідносинах.

Протокольною ухвалою від 01.04.2020 було відкладено підготовче засідання на 29.04.2020.

Ухвалою суду від 01.04.2020 були продовжені строки проведення підготовчого провадження у справі до 20.05.2020.

Також, до суду надійшли наступні клопотання:

- клопотання ТОВ «Український зодчій» вх. № 6457 від 12.03.2020 про зупинення провадження у справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18 з подібними правовідносинами;

- заява Харківської міської ради вх. № 6445 від 12.03.2020 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Верховним судом судової справи № 922/3272/18;

- заява Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вх. №7601 від 25.03.2020 до закінчення розгляду Верховним судом судової справи № 922/3272/18.

Ухвалою суду від 29.04.2020 в задоволенні клопотання ТОВ «Український зодчій» вх. №6457 від 12.03.2020, заяви Харківської міської ради вх. №6445 від 12.03.2020 та заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради вх. №7601 від 25.03.2020 про зупинення провадження у справі було відмовлено.

Прокурором надані пояснення на заперечення сторін проти його вимог (вх. №9994 від 29.04.2020).

Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТЕРРА ВІЛЛА» надав суду заяву (вх. №10476 від 08.05.2020) про про застосування до вимог прокурора наслідків пропуску строків позовної давності, яку було прийнято судом до розгляду.

15.05.2020 прокурором надані запереченняна заяву відповідача про застосування до його позовних вимог строків позовної давності (вх. №10979).

Ухвалою суду від 18.05.2020 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 20.05.2020.

Протокольною ухвалою від 20.05.2020 було відкладено розгляд справи по суті на 01.06.2020.

ТОВ «Український зодчій» надано пояснення на заперечення прокурора проти застосування строків позовної давності (вх. №12132 від 29.05.2020) та додаткові пояснення з цього ж питання (вх. №13235 від 11.06.2020).

Згідно вимог статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства зокрема є: 1) верховенство права, 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, 4) змагальність сторін, 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов`язковість судового рішення.

Згідно ч. 5 ст. 13 ГПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вимоги зазначених норм, судом, з метою дотримання завдань господарського судочинства та здійснення всіх дій, що необхідні для реалізації завдань підготовчого провадження (остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті) були прийняті та долучені всі подані сторонами докази та пояснення.

Протокольною ухвалою від 01.06.2020 було відкладено розгляд справи по суті на 15.06.2020.

15.06.2020 в судовому засіданні було оголошено перерву до 17.06.2020.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Стосовно поданої заяви Харківської міської ради про відмову від позову та закриття провадження у справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 5 ст. 55 ГПК України, відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову (заяви), подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов (заяву) і вимагати розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки, прокурор не підтримав заяву Харківської області та просив розглянути справу по суті, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі №922/496/20.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво в суді інтересів держави у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. З ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до статті 53 ГПК України у випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах.

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду сформулювала ряд правових висновків стосовно застосування ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» під час визначення судами наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави у суді: 1) таке право виникає у разі наявності органу, уповноваженого здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах, за умови, якщо таким органом не вживаються заходи для належної реалізації своїх повноважень або вживаються не у повній мірі (такий орган не звертається до суду з відповідним позовом, не застосовує свої владні повноваження для самостійного вирішення спірної ситуації, ухиляється від сплати судового збору тощо); 2) прокурор у позовній заяві, апеляційній чи касаційній скарзі має обґрунтувати наявність підстав для звернення до суду, однак незгода суду з наведеним у позовній заяві обґрунтуванням прокурора, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для залишення позову без розгляду; 3) якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу.

Своє звернення прокурор обґрунтовує тим, що відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну і фінансову основу місцевого самоврядування, що в свою чергу завдає шкоду інтересам держави, яка згідно із ст. 7 Конституції України, гарантує місцеве самоврядування.

Орган місцевого самоврядування, Харківська міська рада, при наявності порушень інтересів територіальної громади м. Харкова, а саме незаконного відчуження у приватну власність спірних об`єктів нерухомості, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та, як наслідок, й інтересів держави в цілому.

Місцева прокуратура звернулась до Харківської міської ради із письмовою пропозицією від 28.01.2020 самостійно захистити інтереси держави шляхом пред`явлення позову до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ТЕРРА ВІЛЛА про витребування у власність територіальної громади міста Харкова перелічених вище об`єктів нерухомості, про що повідомити прокуратуру у 10-денний строк. Станом на 19.02.2020 відповідь на вказаний лист прокуратури не надходила, за інформацією веб-порталу Судова влада України , Харківською міською радою позов до відповідача не пред`являвся.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для залишення позову прокурора без розгляду або для відмови у його позові з цих підстав.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами по суті.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 17.06.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог прокурора, виходячи з наступного.

Харківська місцева прокуратура №2 звернулась в порядку господарського судочинства з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та до ТОВ Український зодчій , про визнання незаконним та скасування п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 № 283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова ; визнання недійсним договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 № 5442-В-С.

До складу майна, що було приватизоване, входили 62 об`єкти нерухомості пансіонату Комунальник , розташовані по вул. Вовчанський шлях, 13 в с. Зарічне (попередня назва с. Петрівське) Вовчанського району Харківської області.

Позов обґрунтовано тим, що вказане рішення Харківської міської ради (п. 47) та укладені на виконання цього пункту рішення договори купівлі-продажу суперечать нормам чинного законодавства, а саме:

- відчуження майна відбулось шляхом викупу, а не шляхом аукціону або конкурсу (конкурсний продаж), оскільки покупцем як орендарем цього нерухомого майна не були вчинені дії щодо поліпшення орендованого майна в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна;

- викуп проводився не за ринковою вартістю об`єкта визначеною суб`єктом оціночної діяльності. Так, станом на момент передання об`єктів нерухомого майна в оренду їх ринкова вартість без ПДВ складала 3 886 401 грн., а станом на момент приватизації - 2 083 636 грн. А в рамках вищевказаного кримінального провадження експертами ХНДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса була проведена комісійна судова оціночно-будівельна експертиза, згідно висновку якої від 15.08.2017 встановлена ринкова ціна нежитлових будівель станом на 31.08.2016 в сумі 5 819 214 грн. 00 коп. без ПДВ.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/3272/18 задоволено позов Харківської місцевої прокуратури №2.

Визнано незаконним та скасовано п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю Український зодчій , який зареєстрований в реєстрі за №4044.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.01.2017 №5442-В-С, укладений між Територіальною громадою міста Харкова в особі Харківської міської ради, від імені якої діє Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, та Товариством з обмеженою відповідальністю Український зодчій , зареєстрований в реєстрі за №698.

Судом встановлено, що п.47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади прийнято з порушенням вимог Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Закону України Про приватизацію державного майна , Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) та Програми приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012- 2016 рр., затвердженої рішенням 12 сесії Харківської міської ради 6 скликання 23.12.2011, а відтак є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки спрямований не на досягнення мети, визначеної у цих Законах і Програмі, і тим самим порушує права територіальної громади на отримання максимального економічного ефекту від продажу об`єкта комунальної власності.

Так, викуп орендарем, ТОВ Український зодчій , орендованого ним спірного майна в силу приписів статті 18-2 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) з урахуванням статті 11 вказаного Закону та пунктів 5.4, 5.7 Програми приватизації може бути лише за умови, якщо орендарем за згодою орендодавця за рахунок власних коштів здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання для цілей оренди майна.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що орендарем, ТОВ Український зодчій , здійснювались будь-які поліпшення орендованих ним об`єктів нерухомості за договором оренди від 23.02.2016 №6069.

Одночасно, суд визнав недійсними договори купівлі-продажу від 20.10.2016 №5390-В-С та від 31.01.2017 №5442-В-С, оскільки вказані правочини прийняті з порушенням вимог статті 18-1 Закону України Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) . Програми приватизації і Закону України Про місцеве самоврядування , що стало підставою для визнання їх судом недійсними відповідно до ч. І ст.203 ЦК України.

Постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/3272/18 набрала законної сили 10.12.2019.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Предметом справи № 922/496/20 є витребування майна у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, до складу якого входять 62 об`єкти нерухомості, розташовані по вул. Вовчанський шлях, 13 в с. Зарічне Вовчанського району Харківської області, що було приватизоване, шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю Український зодчій на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283 Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова .

З матеріалів справи вбачається, що спірні будівлі вибули з комунальної власності на підставі п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про з відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" та договорів купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 № 5442-В-С.

На підставі акту приймання-передачі нерухомого майна від 18.11.2016 № 5390-В-С Управлінню комунального майна та приватизації ТОВ Український зодчій передало вищевказані об`єкти нерухомості за договором купівлі-продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С.

В подальшому на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "Український зодчій" № 8 від 23.03.2017 та протоколу загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" (ЄДРПОУ 41195881) № 2 від 04.04.2017 все вищевказане приватизоване майно внесене ТОВ "Український зодчій" до статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ОК "ЖБК "ТЕРРА ВІЛЛА".

Вищевказані обставини встановлені під час розгляду справи № 922/3272/18 та не заперечується учасниками справи під час розгляду справи №922/496/20.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 15 ЦК закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні одним із основних принципів місцевого самоврядування є судовий захист прав місцевого самоврядування.

За змістом частини 5 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної масності здійснюють відповідні ради.

Частиною 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Відповідно до положень ч. 5 статті 53 ГПК у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Строк, у межах якого пред`являється позов як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу) ЦК визначено як позовну давність (стаття 256 ЦК).

За загальним правилом норми про позовну давність поширюються на всі цивільні правовідносини, у тому числі й на ті, що виникли з участю держави та її адміністративно - територіальних утворень як суб`єктів цивільних прав.

Якщо відновлення порушеного суб`єктивного права не досягнуто в оперативному або претензійному порядку, управомочена особа може звернутися за захистом своїх прав і законних інтересів до юрисдикційного органу. Можливість захисту права у примусовому порядку обмежена встановленими законом строками позовної давності. Призначення останніх полягає не лише у тому, щоб визнати існуючим, відновити суб`єктивне право або юридичний обов`язок або іншим способом захистити їх, а й забезпечити здійснення, реалізацію закладених у суб`єктивному праві можливостей і задовольнити інтерес управомоченого.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК), перебіг якої, відповідно до частини 1 статті 261 ЦК починається від дня, коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах зазначеної особи іншою уповноваженою на це особою відлік позовної давності обчислюється однаково - з моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якої повязано його початок.

Важливе значення має визначення початкового моменту перебігу позовної давності, оскільки від нього залежить і правильне обчислення строку давності і в кінцевому підсумку - захист порушеного матеріального права.

Спеціальні строки позовної давності встановлено законодавчими актами для окремих видів вимог. Отже, якщо для даного виду вимог не передбачено спеціального строку позовної давності, до неї має застосовуватися загальний строк, тобто, три роки.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 Цивільного кодексу України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму Цивільного кодексу України).

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні рушення права), так і суб`єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) аспекти. Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 Цивільного кодексу України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому ведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також вести, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також зливає із загального правила, встановленого статтею 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію о порушення можна було отримати раніше.

Як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі а пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік і позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту - коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Таким чином, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 17.02.2016 у справі №6-2407цс15, від 01.07.2015 у справі №6-178гс15, від .12.14 у справі № 3-194гс14, а також Верховний Суд в постанові від 15.05.2018 у справі №922/2058/17, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2018 у справі №359/2012/15-ц (провадження №14-101цс18), постанова Верховного Суду від 23.01.2019 справі №916/2130/15.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 Цивільного кодексу України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.

До позовних вимог про витребування майна на підставі статей 387, 388 Цивільного кодексу України застосовується загальна позовна давність у три роки, що також визначено у судовій практиці Верховного Суду України у постановах від 06.12.2010 у справі №3- 13гс10, від 08.06.2016 у справі №6-3089цс15, від 22.06.2017 у справі № 6-1047цс17 та у судовій практиці Великої Палати Верховного Суду у постановах від 07.11.2018 у справі № 372/1036/15-ц (провадження №14-252цс18), від 20.11.2018 у справі № 907/50/16 провадження № 12-122гс 18).

У відповідності до правової позиції, що висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19), за результатами розгляду якої Велика Палата дійшла висновку, що з огляду на принцип непорушності права володіння майном початок перебігу позовної давності обчислюється з моменту, коли майно вибуло з власності власника. При цьому Суд зауважив, що строк позовної давності не підлягає поновленню у разі укладання надалі договору купівлі-продажу відповідного майна.

У справі № 922/496/20, прокурор Харківської місцевої прокуратури № 2 в інтересах держави, в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА" про витребування майна власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, з комунальної власності спірне нерухоме майно вибуло на підставі договорів купівлі- продажу від 20.10.2016 № 5390-В-С та від 31.01.2017 № 5442-В-С, укладених між Управлінням комунального майна та приватизації та ТОВ Український зодчій , за яким здійснено передачу вищевказаних об`єктів нерухомості.

Отже, позивач вважається таким, що довідався або міг би довідатись про порушення прав безпосередньо з моменту вибуття спірного майна з комунальної власності.

Таким чином, з огляду на те, що прокурор звернувся до господарського суду з даним позовом лише в лютому 2020, даний позов подано за межами загального строку позовної давності. А тому пропуск прокуратурою строку позовної давності за вимогами про витребування спірних об`єктів нерухомості є підставою для відмови у задоволенні позову на підставі ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України.

Звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсними договорів купівлі - продажу 20.10.2016 року та 31.01.2017 року не свідчить про переривання позовної давності, оскільки позовна давність шляхом пред`явлення позову переривається саме на ту частину вимог (право на яку має позивач), що визначена ним у його позовній заяві. Що ж до вимог, які не охоплюються пред`явленим позовом, та до інших боржників, то позовна давність щодо них не переривається.

Така позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 523/10225/15-ц.

Таким чином, суд зазначає, що оскільки предметом позову по справі № 922/3272/18 були лише вимоги про визнання недійними договорів купівлі-продажу 20.10.2016 року та 31.01.2017 року, то відповідно позовна давність на вимоги щодо витребування майна не переривалась.

У відповідності до сторінки 9 Постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/3272/18 Так, Харківською місцевою прокуратурою №2 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017221080000002 від 04.01.2017 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 365-2КК України .

Вищевказане кримінальне провадження стосується неправомірного як на думку прокуратури відчуження зазначеного у Постанові Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2019 у справі №922/3272/18 майна.

Вищевказане підтверджує факт обізнаність прокурора про порушення прав і об`єктивну можливість прокурора знати про обставини порушення прав починаючи з 04.01.2017 року.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. При цьому, держава в такому випадку може нести ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних дій державних органів, зокрема шляхом укладання правочинів з порушенням вимог законодавства (аналогічна правова позиція викладена в Постановах Верховного Суду від 06 червня 2018 року по справі № 348/1237/15-ц, від 10 травня 2018 року по справі № 914/1708/17).

Оскільки майно, яке позивач просить витребувати у ОК ЖБК ТЕРРА ВІЛЛА , вибуло із власності Харківської міської ради 20.10.2016 року та 31.01.2017 року на підставі вищевказаних договорів, прокурор дізнався про обставини порушення прав починаючи з 04.01.2017 року, а позовна заява надійшла до суду 20 лютого 2020 року, таким чином прокурором пропущено встановлений законодавством трирічний строк для звернення до суду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, поданої в інтересах держави в особі Харківської міської ради про витребування у власність територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради нерухомого майна, у зв`язку з пропуском строків позовної давності.

Витрати по сплаті судового збору суд залишає за прокуратурою, у відповідності до приписів ст. 129 ГПК України.

Про понесення інших судових витрат учасниками справи заявлено не було.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, 185, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 відмовити повністю.

Витрати прокуратури по сплаті судового збору залишити за Прокуратурою Харківської області.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Прокурор, яким подано позов - заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2, 61002, м. Харків, вул. Сумська, 76.

за участю Прокуратури Харківської області, 61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, м. Харків, код 02910108

Позивач - Харківська міська рада, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 7, код 04059243.

Відповідач - Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "ТЕРРА ВІЛЛА", 62561, Харківська область, Вовчанський район, с. Зарічне, вул. Вовчанський шлях, 13, код 41195881.

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16 код 14095412.

3-я особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Український зодчій", 62550, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 25, код 34678458.

Повне рішення складено "24" червня 2020 р.

Суддя С.А. Прохоров