Ухвала

від 25.06.2020 по справі 670/1087/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 670/1087/18

Провадження № 22-ц/4820/1106/20

УХВАЛА

25 червня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Журбіцький В.О.

за участю учасників справи: представників апелянта ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника позивача - ОСОБА_3

розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року (суддя Волкова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним,

встановив:

У грудні 2018 року ОСОБА_4 , звертаючись до суду з позовом зазначала, що вона відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 965124, виданого 30 липня 2009 року на підставі рішення сесії Нетечинецької сільської ради № 5 від 29 травня 2009 року, є власником земельної ділянки, кадастровий номер 6820685000:03:003:0002, площею 0,8500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 150054074 від 18 грудня 2018 року, позивач дізналась, що 14 грудня 2015 року на підставі договору оренди землі від 7 грудня 2015 року, укладеного між нею та відповідачем, було зареєстровано інше речове право (право оренди земельної ділянки) за № 12591294, згідно з яким відповідач отримав зазначену земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції у строкове платне користування строком на 15 років.

Позивач зазначала, що зазначений договір не підписувала, з умовами щодо об`єкта оренди, строку його дії, розміру орендної плати, порядку її виплати та іншими істотними умовами, зазначеними в тексті договору не ознайомлювалась, тому вважає його незаконним, і таким що порушує її майнові права, зокрема обмежує право вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

Крім того вказувала, що згідно з умовами договору оренди (п. 8) орендна плата вноситься орендарем у натуральній/грошовій формі та розмірі 681 грн. 15 коп. на рік, що становить 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, між тим їй не виплачується протягом двох років.

Посилаючись на зазначене, уточнивши позовні вимоги, просила визнати договір оренди земельної ділянки від 7 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_4 та ПП СВ ВІД-АГРО недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ПП СВ ВІД-АГРО компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою за 4 роки, починаючи з 7 грудня 2015 по 7 грудня 2019 року у розмірі 2724 грн. 60 коп., вирішити питання судових витрат.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ПП СВ ВІД-АГРО від 7 грудня 2015 року, площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області від 14 грудня 2015 року, номер запису про інше речове право 12591294.

Стягнуто з ПП СВ ВІД-АГРО на користь ОСОБА_4 компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, розташованої за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, Нетечинецька сільська рада за межами населеного пункту, з 7 грудня 2015 року по 7 грудня 2019 року у розмірі 2724 грн. 60 коп.

Стягнуто з ПП СВ ВІД-АГРО на користь ОСОБА_4 понесені судові витрати у розмірі 9863 грн. 60 коп.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновком судово-почеркознавчої експертизи підтверджується факт не підписання позивачем оспорюваного договору оренди земельної ділянки, а отже відсутнє волевиявлення ОСОБА_4 на укладення оспорюваного договору оренди між нею та ПП СВ ВІД-АГРО від 7 грудня 2015 року, у зв`язку з чим ця угода є недійсною.

Крім того, доводи позивача щодо неотримання ним орендної плати жодними доказами відповідачем не спростовані, тому з урахуванням зазначеного розміру орендної плати у договорі оренди земельної ділянки з відповідача на користь позивача належить стягнути за період з 7 грудня 2015 року по 7 грудня 2019 року 2724 грн. 60 коп. (681,15х4).

ПП СВ ВІД-АГРО подало апеляційну скаргу на вказане рішення суду.

Заперечуючи проти позову, зазначило, що сторони фактично виконували зобов`язання за договором оренди, зокрема ПП СВ ВІД-АГРО користувалося земельною ділянкою, а чоловік позивачки ОСОБА_5 замість неї отримував орендну плату але не грішми, а в натуральному виразі - цукор та мінеральні добрива, навіть на більшу суму, ніж зазначено у договорі.

На думку відповідача, ОСОБА_5 отриманням орендної плати фактично визнав та схвалив наявність договірних правовідносин сторін на умовах оспорюваного договору, будь-яких заперечень з приводу укладення чи виконання умов договору не заявляв.

У такий спосіб апелянт фактично обґрунтовує застосування принципу правової визначеності до спірних правовідносин, який ґрунтується на добросовісності дій учасників цивільних відносин (пункт 6 статті 3 ЦК України) та застосування доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

Аналогічне правове питання виникло під час перегляду Верховним Судом рішення Тиврівського районного суду Вінницької області від 27 квітня 2018 року та постанови Апеляційного суду Вінницької області від 11 липня 2018 року у справі № 145/2047/16-ц.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 7 серпня 2019 року справу № 145/2047/16-ц за позовом ОСОБА_6 до Селянсько-фермерського господарства Терра про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, оскільки вирішення вказаного правового питання викликає необхідність формування єдиної правозастосовної практики та є підстави для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Рішення у названій справі та справі, яка переглядається апеляційним судом, ухвалені судами з подібних правовідносин, оскільки має місце схожість об`єктів і предметів правового регулювання, крім того, заявлено тотожні підстави для визнання правочинів недійсними.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України ).

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що провадження у справі за позовом ОСОБА_4 слід зупинити.

Керуючись ст.ст. 252, 253, 368, 381, 389, 390 ЦПК України,

у х в а л и в :

Зупинити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 145/2047/16-ц.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її прийняття.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк