Постанова

від 24.09.2020 по справі 670/1087/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 670/1087/18

Провадження № 22-ц/4820/1106/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Купельського А.В. (суддя-доповідач),

Янчук Т.О., Ярмолюка О.І.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

за участю учасників справи: представника апелянта Теліцина А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року (суддя Волкова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО про визнання договору оренди недійсним,

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 0,8500 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 965124, виданого 30 липня 2009 року на підставі рішення сесії Нетечинецької сільської ради № 5 від 29 травня 2009, кадастровий номер 6820685000:03:003:0002.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 150054074 від 18 грудня 2018 року, позивач дізналась, що 14 грудня 2015 року на підставі договору оренди землі від 7 грудня 2015 року, укладеного між нею та відповідачем було зареєстровано інше речове право (право оренди земельної ділянки) за № 12591294, згідно з яким відповідач отримав зазначену земельну ділянку для вирощування сільськогосподарської продукції у строкове платне користування строком на 15 років.

Позивач зазначений договір не підписувала, з умовами щодо об`єкта оренди, строку його дії, розміру орендної плати, порядку її виплати та іншими істотними умовами, зазначеними в тексті договору не ознайомлювалась, тому вважає його незаконним, і таким що порушує її майнові права, зокрема обмежує право вільного володіння, користування та розпорядження власним майном.

Крім того вказувала, що згідно з умовами договору оренди (п. 8) орендна плата вноситься орендарем у натуральній/грошовій формі та розмірі 681 грн. 15 коп. на рік, що становить 5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

У зв`язку з цим позивач, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати договір оренди земельної ділянки від 7 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВ ВІД-АГРО недійсним та скасувати його державну реєстрацію.

Стягнути з ПП СВ ВІД-АГРО компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою за 4 роки, починаючи з 7 грудня 2015 року по 7 грудня 2019 року у розмірі 2724 грн. 60 коп.

Стягнути з Відповідача витрати на оплату судового збору у розмірі 1409 грн. 60 коп. та судово-почеркознавчу експертизу у розмірі 3454 грн.

Стягнути з Відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 27 лютого 2019 року по справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_1 та ПП СВ ВІД-АГРО від 7 грудня 2015 року, площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, та скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, зареєстрований державним реєстратором реєстраційної служби Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області від 14 грудня 2015 року, номер запису про інше речове право 12591294.

Стягнуто з ПП СВ ВІД-АГРО на користь ОСОБА_1 компенсацію за період фактичного користування земельною ділянкою площею 0,8500 га, кадастровий номер земельної ділянки - 6820685000:03:003:0002, розташованої за адресою: Хмельницька область, Віньковецький район, Нетечинецька сільська рада за межами населеного пункту, з 7 грудня 2015 року по 7 грудня 2019 року у розмірі 2724 грн. 60 грнкоп.

Стягнуто з ПП СВ ВІД-АГРО на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 9863 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з таким рішенням, ПП СВ ВІД-АГРО в апеляційній скарзі просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.

Вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим.

Посилається на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно вказували, що вона не підписувала договору оренди землі від 7 грудня 2015 року, укладеного між нею та приватним підприємством ВІД-Агро .

Крім того, посилається на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та недоведеність висновків суду, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін.

Вважає апеляційну скаргу ПП СВ ВІД-АГРО безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції повністю законним та обґрунтованим, прийнятим на засадах верховенства права.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Так, у частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України Про оренду землі .

Відповідно до статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону України Про оренду землі визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з частиною першою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України Про оренду землі передбачена письмова форма договору оренди землі.

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (частина друга статті 207 ЦК України).

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Частиною першою статті 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (стаття 18 Закону України Про оренду землі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, відповідно до ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Статтею 24 зазначеного Закону визначено випадки відмови в державній реєстрації прав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що висновком судово-почеркознавчої експертизи підтверджується факт непідписання позивачем оспорюваного договору оренди земельної ділянки, а отже відсутнє волевиявлення ОСОБА_1 на укладення оспорюваного договору оренди від 7 грудня 2015 року між нею та ПП СВ ВІД-АГРО , у зв`язку з цим визнав договір недійсним. Зазначив, що, доводи позивача щодо неотримання ним орендної плати жодними доказами відповідачем не спростовані, тому з урахуванням зазначеного розміру орендної плати у договорі оренди земельної ділянки з відповідача на користь позивача стягнув за період з 7 грудня 2015 року по 7 грудня 2019 року 2724 грн. 60 коп. (681,15х4).

З таким висновком Хмельницький апеляційний суд не погоджується.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 965124, виданого 30 липня 2009 року, та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 6820685000:03:003:0002 площею 0,8500 га для ведення особистого селянського господарства на території Нетечинецької сільської ради Віньковецького району Хмельницької області (а. с. 10).

Згідно договору оренди земельної ділянки від 7 грудня 2015 року, укладеного між ПП СВ ВІД-АГРО як орендарем та ОСОБА_1 як орендодавцем, укладено договір оренди землі щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,8500 га (рілля), кадастровий номер 6820685000:03:003:0002, строком на 15 років. Нормативно - грошова оцінка земельної ділянки становить 13623 грн. (а. с. 25).

14 грудня 2015 року даний договір оренди земельної ділянки було зареєстровано реєстраційною службою Віньковецького районного управління юстиції Хмельницької області, номер запису про інше речове право 12591294 (а. с. 56-57).

Згідно висновку експерта від 18 жовтня 2019 року № 1626/1627/19-26 підпис від імені ОСОБА_1 на оригіналі Договору оренди земельної ділянки від 7 грудня 2015 року, сторонами якої є ОСОБА_1 та ПП СВ ВІД-АГРО , об`єктом оренди у якій є земельна ділянка з кадастровим номером 6820685000:03:003:0002 виконано рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів та ймовірно не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Між тим, відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12 , 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обов`язок доказування обставин, якими особа обґрунтовує свої позовні вимоги покладається на позивача, відповідач має спростувати зазначені доводи відповідними аргументами та доказами.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послалася на висновок експерта від 18 жовтня 2019 року № 1626/1627/19-26.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначав, що наданий позивачем висновок не є належним доказом, оскільки ґрунтується на припущеннях, спростовується іншими доказами про те, що позивач тривалий час знала про укладений договір оренди, передала на підставі акту про передачу земельної ділянки свою земельну ділянку для використання відповідачу (а. с. 73), отримувала орендну плату, не сплачувала податку за землю, не обробляла її сама та не передавала іншим, крім відповідача, орендарям в оренду.

Крім того, до суду відповідач надав відомості про отримання позивачем орендної плати (а. с. 125-127). Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили отримання позивачем орендної плати.

Посилання суду на покази свідка ОСОБА_2 не може бути підтвердженням відсутності у відповідача волевиявлення на підписання спірного договору.

Висновок експерта, відповідно до ст. 81 та 102 ЦПК України, має бути категоричним та не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин висновок суду про відсутність волевиявлення позивача на підписання договору оренди не можна визнати обґрунтованим.

Оскільки відсутні підстави для визнання недійсним догору оренди, відсутні підстави для залишення рішення суду про задоволення вимоги позову про стягнення на користь позивача компенсації за період фактичного користування земельною ділянкою .

Тому, рішення суду слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО .

Апеляційний суд, відповідно до ст. 376 ЦПК України , встановивши, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, скасовує рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, Хмельницький апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО задовольнити.

Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 1 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові ОСОБА_1 до Приватного підприємства сільськогосподарського виробництва ВІД-АГРО відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне судове рішення складено 28 вересня 2020 року.

Судді А.В. Купельський

Т.О. Янчук

О.І. Ярмолюк