Ухвала

від 25.06.2020 по справі 497/1454/19

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.06.2020

Єдиний унікальний № 497/1454/19

Провадження № 1-кс/497/241/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про розгляд клопотання про скасування арешту майна

25.06.20 року м. Болград

Слідчий суддя Болградського районного суду Одеської області, ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

заявника, власника майна - ОСОБА_3 ,

представника власника майна адвоката ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

слідчого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград клопотання адвоката ОСОБА_4 діючої в інтересах власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2020 року на ім`я слідчого судді Болградського районного суду Одеської області надійшло клопотання заявника ОСОБА_4 ,діючої вінтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна, а саме автомобілю марки «ЗИЛ-ММ3», моделі «554М» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером шасі № НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що 23.09.2019 року у період часу з 18 год. 45 хв. по 19 год. 05 хв. старшим слідчим СВ Болградського ВП ГУ НП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження №12019160270000319 від 23.09.2019 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , у ході якого працівниками поліції вилучено автомобіль ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , який перебував на території житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 , належний на праві власнику ОСОБА_7 ..

27.09.2019 року ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області накладено арешт на вищевказаний автомобіль в якому знаходиться в розсипі в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим тентом.

Текст клопотання є досить змістовним, обсягом 12 аркушів, в якому адвокат ОСОБА_4 вказала на безмежну кількість порушень допущених слідчим при проведенні обшку та вилученні цього майна, а також в зв`язку з не здійсненням понад 9 місяців досудового розслідування в кримінальному провадженні №12019160270000319 від 23.09.2019 року.

В судовому засіданні заявник підтримав доводи викладені в клопотанні, просив його задовольнити. Пояснив, вилучений автомобіль належить йому на праві власності, яким користується він особисто та його син. Т/з використовують для надання послуг на перевезення різного роду речей, вантажів, зернових культур мешканцям Ренійського, Болградського та Ізмаїльського району Одеської області. На передодні вилучення цього автомобілю ним користувався його син ОСОБА_8 , який надавав послуги з перевезення зернових культур.

Тривалий час його сім`я позбавлена можливості користуватися належним йому т/з, що завдає значної шкоди і так в край важкому матеріальному становищу сім`ї. Наполягав на негайному поверненні належного йому автомобілю.

Представник власника майна ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_4 підтримала пояснення свого довірителя, а також усі ті доводи, що нею детально викладені в клопотанні про скасування арешту майна.

По твердженню захисника, транспортний засіб марки «ЗИЛ-ММ3», моделі «554М» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з номером шасі № НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 належить ОСОБА_3 вилучений слідчим із порушенням вимог кримінально-процесуального законодавства, незаконно, безпідставно та негайно повинен бути повернутий їх володільцю, виходячи з наступного:

1. Протокол обшуку від 23.09.2019 року, складений слідчим Болградського ВП ОСОБА_6 з абсолютним порушенням вимог ч.3 ст. 104 КПК України, оскільки, слідчим не зазначено усіх осіб, які були присутні під час проведення цієї процесуальної дії (прізвища, імена, по-батькові, дати народження, місця проживання), адже під час проведення даної слідчої дії були присутні ОСОБА_3 (власник вилученого майна), а також його дружина, окрім того, їм не вручено копії цього протоколу, оскільки навіть у самому протоколі, слідчий, усупереч вимог не зазначив про даний факт нічого, таким чином слідчий грубо порушив вимоги ч. 9 ст. 236 КПК України, відповідно до якої другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім 'ї або його представнику.

2. Незважаючи на незаконність проведення цього обшуку, ігноруючи усі вищеописані порушення вимог кримінально-процесуального законодавства при проведенні цієї нібито слідчої невідкладної дії, хоча про невідкладність в протоколі нічого не йдеться, і жодним доказом не підтверджено, прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури погодив 24.09.2019 року клопотання слідчого ОСОБА_6 про визнання правомірним проведення обшуку.

Зазначене клопотання містить відомості неправдивого змісту, зокрема слідчий вказує, що вилучений автомобіль належить ОСОБА_7 , однак документально підтверджено, що власником цього транспортного засобу є ОСОБА_3 .

Окрім того, слідчий у клопотанні не обґрунтовує причетності цього автомобіля до даного кримінального злочину, оскільки ніде не зазначено, що під час крадіжки застосовувався транспортний засіб. При першочерговому проведенні огляду місця події, не зафіксовано жодних слідів руху т/з. Лише після вилучення т/з було проведено додатковий огляд місця події та з`явилися сліди т/з. Слідчий не зазначала яка була потреба у проведенні невідкладного обшуку без ухвали слідчого судді, яка б надавала право працівникам поліції провести його, оскільки, усі невідкладних випадків, визначених в ст.233 КПК України, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину не було, та відповідно слідчим не зроблено відповідного запису ані в протоколі обшуку, ані в даному клопотанні.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що невідкладних випадках, визначених ст.233 КПК України, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину не було, тому так званий невідкладний обшук є незаконно проведеним, а також беручи до уваги усі вищевикладені порушення ст. 104, 233, 234, 236 КПК України у ході проведення цієї слідчої дії, адвокат вважає, що процесуальний керівник не повинен був погоджувати 24.09.2019 року клопотання слідчого ОСОБА_6 про визнання правомірним проведення обшуку та сприяти подальшому порушенню, обмеженню прав, свобод та законних інтересів ОСОБА_3 , щодо мирного володіння ним своїм майном.

3. Щодо ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 про визнання обшуку правомірним.

Захисник стверджує, що у клопотанні про визнання правомірним проведений обшук від 24.09.2020 року слідчий, за погодженням із прокурором просить суд «розглянути клопотання про визнання правомірним проведений обшук 23.09.2019 року житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 за результатами якого було виявлено та вилучено: автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_5 з кузовом в якому знаходиться в розсипі у невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим тентом, який належить ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_3 ».

Положеннями ч.3 ст.26 КПК України, передбачено, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

При розгляді цього клопотання суд не взяв до уваги, що слідчий проводив обшук не житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який просить визнати правомірним, а проводив обшук прибудинкової території (домоволодіння) за цією адресою, однак не просить суд визнати правомірним проведений обшук домоволодіння за цією адресою.

А також слідчий у клопотанні вказує інформацію, яка не відповідає дійсності, зокрема те, що за вказаною адресою проживає і володіє даним транспортним засобом ОСОБА_7 , таким чином вводить в суд в оману та не надає жодних доказів для підтвердження того хто являється власником цього транспортного засобу та проживає за адресою обшукуваного домоволодіння.

Однак, слідчий суддя, виходить за межі наданих йому повноважень та визнає правомірним проведений в рамках кримінального провадження № 12019160270000319 від 23.09.2019 року обшук домоволодіння АДРЕСА_1 де фактично проживає ОСОБА_7 , в ході якого виявлено та вилучено автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_1 з кузовом в якому знаходиться в розсипі в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим тентом, який належить ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_3 .

Такої особи як ОСОБА_7 взагалі не існує, хоча слідчим були вилучені документи на ім`я ОСОБА_3 , і ніщо не заважало встановити цю особу.

4.Щодо протоколуогляду предметіввід 24.09.2019року, який складений старшим слідчим СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_6 , відповідно до якого вона провела огляд цього автомобіля, зазначивши, що у кузові знаходиться розсип в невеликій кількості зернової культури насіння «рапс» з накритим тентом, а також в автомобілі знаходяться документи, а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу за № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 та страховий поліс на вказаний автомобіль на ім`я ОСОБА_8 .

Зазначений протокол огляду містить інформацію, яка не відповідає дійсності та суперечить відомостям, що викладені вище та містяться у протоколі обшуку від 23.09.2019 року, оскільки слідчим у ході обшуку було зафіксовано, що у кузові нічого немає, а вилучений автомобіль у своєму кузові насіння рапсу не містить, однак у даному протоколі огляду, слідчий невідомим шляхом встановлює наявність у кузові автомобіля цієї зернової культури, не зазначає її кількість, а також без залучення відповідного спеціаліста який володіє спеціальними знаннями та може ідентифікувати факт того, що нібито виявлене слідчим насіння являється зерновою культурою «рапс». Окрім того, як мінімум фото фіксація під час протоколу огляду не здійснювалася, а тому, враховуючи, що інформація, викладена слідчим у протоколі огляду не відповідає дійсності та повністю суперечить протоколу обшуку, то такий протокол огляду є недопустимим, неналежним та не достовірним доказом, у зв`язку із чим не повинен був братися судом до уваги при ухваленні рішення про накладення арешту на даний автомобіль.

5.Щодо постановипро визнанняпредмета знаряддямвчинення злочинувід 24.09.2019року, яка складена слідчим ОСОБА_6 та містить інформацію, яка абсолютно не доводить та не встановлює причетність автомобіля ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_3 та свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу, виданого на ім`я ОСОБА_3 до події описаного кримінального правопорушення.

Так, у цій постанові слідчий зазначає, що «в ході досудового розслідування було встановлено, що в ніч на 20.09.2019 р. невстановлена особа проникла на територію РАВК «Ялпуг» в с. Криничне Болградського району Одеської області, звідки з ангару таємно викрала зернову культуру насіння рапсу, чим заподіяла матеріальну шкоду РАВК «Ялпуг» на загальну суму 60000.00 гривень.

Дане повідомлення було зареєстроване в ЄРДР за № 12019160270000319 від «29.06.2018 року за попередньою правовою кваліфікацією ч.3 ст.185 КК України». Далі по тексту слідчий зазначає, що ним було проведено обшук 23.09.2019 року та вилучено даний автомобіль, у кузові якого міститься нібито розсип насіння рапсу, а в кабіні було виявлено та оглянуто свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу.

А також слідчий у цій постанові зазначає, що беручи до уваги, що автомобіль з кузовом в якому знаходяться розсип в невеликій кількості насіння «рапс» з накритим тентом та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу є знаряддям вчинення злочину, та постановив признати предметами знаряддя вчинення злочину: автомобіль з документами, який використовували для вчинення злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України.

На думку адвоката, аналізуючи зміст цієї постанови, цілком очевидним є те, що її зміст є безглуздим, немає жодного сенсу та абсолютно не фіксує ніякої причетності цього автомобіля та свідоцтва про реєстрацію даного транспортного засобу до самої події кримінального злочину, адже слідчий вказує, що дане майно: автомобіль, який незаконно вилучений слідчим з грубим порушенням вимог чинного законодавства та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу, яке фактично вилучене під час обшуку, однак жодної інформації про це у протоколі обшуку слідчим не зазначено, яке наразі являється тимчасово вилученим майном та повинно бути терміново повернуто його власнику, адже арешт слідчим суддею на нього не накладався, однак, слідчий необґрунтовано вирішив, що автомобіль з даним документом є знаряддям вчинення злочину, але при цьому жодним чином не мотивує свої позиції.

6. Щодо клопотання про арешт тимчасово вилученого майна від 24.09.2019 року.

У даному клопотання слідчий зазначає знову ж таки, що відомості до ЄРДР за № 12019160270000319 «від 29.06.2018року», що також не відповідає дійсності. А також у цьому клопотанні слідчий вказує про те, що провів обшук за адресою домоволодіння ОСОБА_3 у ході якого нібито виявив та вилучив зазначений автомобіль з кузовом у якому знаходяться нібито в невеликій кількості розсип зернової культури «рапс», при цьому на підтвердження даного факту жодного висновку експерта, спеціаліста для обґрунтування не надає. Зокрема, слідчий не зазначає в якій кількості нібито виявлене ним насіння зернової культури «рапс» знаходиться у кузові автомобіля.

Окрім того, враховуючи, що в описовій частині вищевказаного протоколу обшуку слідчий особисто зазначив, що у кузові цього автомобіля нічого немає, а також у переліку майна, яке ним вилучено у ході обшуку, не зафіксовано наявності цієї зернової культури у кузові автомобіля, тому наразі на разі твердження про те, що у кузові цього автомобіля знаходилася дана зернова культура не підтверджене жодними доказами, а є лише сумнівними припущеннями слідчого.

Навіть якщо припустити, що насіння якоїсь зернової культури наявне у кузові цього автомобіля, то виникає питання яким чином воно там з`явилося, адже у протоколі обшуку зазначено, що автомобіль вилучений без такого насіння в його кузові.

А також у даному клопотанні слідчий абсолютно не обґрунтовує яке відношення даний автомобіль, який належить на праві власності ОСОБА_3 , має до події цього кримінального злочину, його причетність до скоєння даного злочину, не зазначає якими доказами він взагалі мотивувався, коли приймав рішення про проведення так званого невідкладного обшуку та які докази вказують на причетність цього автомобіля до вчинення невідомою особою даного кримінального правопорушення.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 детально зупинившись на кожному допущеному порушенні слідчим, при здійсненні досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, звернула увагу, що понад дев`ять місяців окрім як вилучення майна і його арешту жодної іншої процесуальної дії щодо цього майна не проводилося. Ніяких експертиз а ні що зернової культури рапса, а ні щодо т/з не призначалося, слідчих експериментів не проводилося, тощо, тобто вилучене майно просто зберігається в Болградському ВП без будь-якої на то необхідності. Тривалий час досудове розслідування не завершується, та підозра нікому не оголошується.

Не можливість користування ОСОБА_3 своїм майном завдає йому значної матеріальної шкоди, оскільки інших транспортних засобів сім`я не має, та ще й т/з був єдиним засобом для отримання доходів для існування сім`ї.

З зазначених підстав адвокат ОСОБА_4 наполягала на задоволенні клопотання, та негайному поверненні т/з його власнику ОСОБА_3 .

Слідчий та прокурор наполягали на відмові в задоволенні клопотання про скасування арешту майна.

Слідчий пояснила, що найближчим часом призначить необхідні експертизи.

При цьому, слідчий не змогла надати відповідь на жодне з питань адвоката ОСОБА_4 .. Не спромоглася також переконати учасників процесу щодо нагальності проведення обшуку без ували слідчого судді.

Крім того, слідчий жодним чином не змогла спростувати доводи адвоката ОСОБА_4 щодо виявлених суттєвих порушень під час вилучення нею та арешту майна, та інших порушень.

Прокурор надав пояснення з підстав затримання названого автомобілю, та з підстав накладення на нього арешту. Просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки автомобіль є речовим доказом по справі, та засобом вчинення злочину.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання про скасування арешту майна і повернення його власнику, матеріали кримінального провадження в тому повному обсязі, що були зібрані слідчим на час розгляду даного клопотання, дійшла до наступних висновків.

У відповідності до ст. 131 КПК України до заходів забезпечення кримінального провадження відноситься, зокрема, арешт майна, а в силу ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до положень ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які небули присутніпри розглядіпитання проарешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

Клопотання адвоката ОСОБА_4 надійшло до суду 16.06.2020 року о 14:15 годині (а.с.1).

Було призначено до розгляду на 18.06.2020 року о 09:30 годині (а.с.45).

18.06.2020 року о 09:04 годині на електронну пошту суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 про відкладення судового засідання на іншу дату в зв`язку з зайнятістю в іншому засіданні Кагарлицького районного суду Київської області та неможливістю прибути (а.с.47).

Вдруге судове засідання призначено на 14:00 годину 25.06.2020 року (а.с.48), про що повідомлено усіх учасників судового розгляду (а.с.49).

Згідно із матеріалами кримінального провадження № 12019160270000319 від 23.09.2019 року вбачається, що підставою внесення відомостей до ЄРДР був факт вчинення кримінального злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

23.09.2019 року старшим слідчим СВ Болградського ВП ГУ НП в Одеській області капітаном поліції ОСОБА_6 , у межах кримінального провадження №12019160270000319 від 23.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, проведено обшук домоволодіння АДРЕСА_1 , у ході якого працівниками поліції вилучено автомобіль ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 , який перебував на території житлового будинку за вказаною адресою та який на праві власності належить ОСОБА_7

24.09.2020 року слідчий звернулась з клопотанням до слідчого судді про визнання проведеного обшуку правомірним.

Ухвалою слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 24.09.2020 року визнано правомірним проведений в рамках кримінального провадження №12019160270000319 від 23.09.2019 року за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, обшук домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Де фактично проживає ОСОБА_7 , в ході якого вилучено автомобіль ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_4 та свідоцтво про його реєстрацію.

27.09.2019 року слідчим суддею Болградського районного суду Одеської області ОСОБА_9 постановлено ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна, відповідно до якої клопотання слідчого ОСОБА_6 було задоволено та накладено арешт на вищевказаний автомобіль в якому знаходиться в розсипі в невеликій кількості зернова культура насіння «рапса» з накритим тентом.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_6 транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_4 , власником транспортного засобу марки є ОСОБА_3 .

Дані докази підтверджують, що власник майна ОСОБА_10 правомірно користувався транспортним засобом ЗИЛ-ММЗ,модель 554Мз державнимномерним знаком НОМЕР_4 .

В розумінні ст. 174 КПК України, арешт майна передбачає:

а) тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно;

б) тимчасове позбавлення осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, можливості відчужувати певне їх майно;

в) заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його;

г) накладення арешту або заборони на майно у вигляді речей, а саме: …. - на рухоме майно, до якого, відповідно до статті 181 Цивільного кодексу України, відноситься майно (речі), яке можна вільно переміщувати у просторі…

ґ) накладення арешту або заборони на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього КПК, а саме: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; надані особі з метою схилити її до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи як винагорода за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення;

д) забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову;

е) застосування арешту майна у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до п.п. 6 п.2.6 роз`яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року, що викладено в Узагальненні судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, метою застосуванняарешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому слід пам`ятати, що сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов`язана навести підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов`язаний навести ці підстави у рішенні.

Враховуючи зазначену мету арешту майна, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або ж, якщо метою арешту майна є забезпечення конфіскації, то вартість арештованого майна має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Вирішуючи клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна та зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Арешт на автомобіль марки ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_1 , накладався оскільки він має значення речового доказу у кримінальному провадженні, з метою запобігання його приховування, пошкодження, псування та знищення, а також для забезпечення належного збереження вилученого у кримінальному провадженні майна, необхідністю проведення експертних досліджень.

Разом з цим, слідчим суддею детально вивчено матеріали кримінального провадження №12019160270000319 від 23.09.2019 року у тому повному обсязі, що зібрані слідчим на час розгляду названого клопотання, які не були належним чином прошитими та пронумерованими, та не можливо було визначатися з їх фактичним об`ємом.

Здійснивши аналіз якості досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку, що усі доводи адвоката ОСОБА_4 заслуговують на увагу, та в дійсності мають місце.

Між тим, при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює обґрунтованість підстав для скасування арешту.

Судовим розглядом встановлено, що за час проведення досудового розслідування за період з 23.09.2019 року по 26.06.2020 року (дев`ять місяців) слідчий не спромоглася:

- вилучити зернову культуру з кузову автомобіля ЗИЛ-ММЗ, визначити її кількість та призначити експертизу на предмет встановлення цієї культури;

- витребувати з РАВК «Ялпуг» сертифікат якості та довідку лабораторії щодо наявного в господарстві рапсу;

- витребувати зразки зернової культури рапсу з РАВК «Ялпуг»;

- призначити біологічну експертизу з метою встановлення спільної родової належності порівнювальних об`єктів вилучених зразків культур з т/з та з РАВК «Ялпуг»;

- призначити і провести усі необхідні експертні дослідження, що стосуються вилученого транспортного засобу на предмет його причетності до вчиненого злочину;

- проаналізувати витребувану у оператора мобільного зв`язку ПАТ «Київстар» інформацію по мобільному номеру, належному ОСОБА_8

- виконати усі вказівки процесуального керівника, надані в цьому кримінальному провадженні, тощо.

Вказані обставить свідчать про те, що тимчасово вилучене майно: транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ зберігається слідчим без нагальної потреби протягом дев`яти місяців, оскільки з ним не проводяться жодні процесуальні дії.

У розпорядженні слідчого було достатньо часу для здійснення усіх необхідних процесуальних дій з вилученим т/з.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, про відсутність ефективного проведення слідства органом досудового розслідування та відсутність потреби у збереженні вилученого майна.

Застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження щодо вилученого майна, належного ОСОБА_7 не є виправданим та необхідним, оскільки зовсім не сприяє досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, та лише призводить до настання негативних наслідків для власника майна.

Потреби досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з огляду на відсутність мети забезпечення такого провадження.

Окрім того, доказів які б вказували, що арештоване майно є предметом, засобом чи знаряддям злочину, яке розслідується у вказаному кримінальному провадженні до теперішнього часу - не має.

Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, відповідно до ч.2 ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Щодо забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи ( власника майна ОСОБА_7 ), то в даному випадку інтереси суспільства щодо здійснення досудового розслідування, мали б перевагу у вимозі захисту основоположних прав конкретної особи в частині мирного володіння майном фізичної особи, у тому разі, якби дійсно в даному кримінальному провадженні була б потреба в цьому речовому доказі. Втім як було встановлено слідчим суддею такої потреби орган досудового розслідування не має, так як жодних процесуальних дій з цим вилученим майном не здійснював.

Слідчий суддя дійшов висновку, що в даному випадку, втручання органів влади у захищене право в дійсності суперечить загальній нормі, зазначеній у ст.1 Першого Протоколу від 20.03.1952 року до «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод».

Враховуючи, що власнику транспортного засобу ЗИЛ-ММЗ, модель 554М з державним номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_3 станом на дату розгляду клопотання не оголошена підозра в рамках кримінального провадження 12019160270000319 від 23.09.2019 року, протягом дев`яти місяців жодних процесуальних дій з цим транспортним засобом не було проведено, власник майна має нагальну потребу у використанні свого майна, оскільки є єдиним засобом для отримання коштів на своє лікування, існування та утримання всієї сім`ї, а також те, що арешт названого майна призводить до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах власника та його сім`ї, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання ОСОБА_4 .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.169, 174, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт на вилучене майно, накладений на підставі ухвали слідчого судді Болградського районного суду Одеської області від 27.09.2020 року, а саме на:

- транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 554М, державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 з кузовом накритим тентом, належний ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 .

Звільнити транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ,модель 554М,державний номернийзнак НОМЕР_4 ,VIN НОМЕР_2 з кузовомнакритим тентом з відповідального зберігання з Болградського відділення поліції Ізмаїльського відділу поліції ГУНП в Одеській області та передати його власнику ОСОБА_3 .

Зобов`язати старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_6 повернути транспортний засіб ЗИЛ-ММЗ, модель 554М, державний номерний знак НОМЕР_4 , VIN НОМЕР_2 з кузовом накритим тентом його власнику ОСОБА_3 , та усі документи на зазначений транспортний засіб відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.169 КПК України.

Роз`яснити, що відповідно до ч.3 ст. 169 КПК України, слідчий, прокурор після отримання судового рішення про … повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Виконання ухвали та відповідальність за виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Болградського ВП Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області, капітана поліції ОСОБА_6 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Повний текст судового рішення виготовлено і проголошено 26.06.2020 року о 15:30 годині.

Слідчий суддя ОСОБА_1