Постанова

від 24.06.2020 по справі 704/435/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року

м. Черкаси

Справа № 704/435/19 Провадження № 22-ц/821/882/20 Категорія: 307020000

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої: Карпенко О.В.

суддів: Новікова О.М., Василенко Л.І.

за участі секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи :

позивач: ОСОБА_1

відповідач : Лоташівська сільська рада Тальнівського району Черкаської області

скаржник: ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року (ухваленого в приміщенні Тальнівського районного суду Черкаської області під головуванням судді Фролова О.Л.)у справі за позовом ОСОБА_1 до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

23 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області із позовом до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Черкаси помер батько позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилось спадкове майно, а саме: земельний пай, житловий будинок, присадибні ділянки.

Позивач вказує, що Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га., серія ЧР № 143574, виданий його батькові - ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Лоташівської сільської ради № 8/11 від 18 листопада 2003 року був втрачений, а тому нотаріус не може видати позивачу як спадкоємцю за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за законом на дану земельну ділянку та додаток.

У зв`язку з наведеним та з метою захисту своїх майнових прав, зазначає ОСОБА_1 , він змушений звертатися із позовом до суду і просив постановити судове рішення, яким визнати за ним право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме домоволодіння, земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року позов задоволено та визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування після ОСОБА_3 на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

25 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області із заявою про ухвалення додаткового рішення мотивуючи тим, що при ухваленні рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 24 травня 2019 року судом не було вирішено питання стосовно визнання за ним права власності на земельну ділянку та додаток площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 , що належалі спадкодавцю ОСОБА_3 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР №43574, виданого на підставі рішення Лоташівської сільської ради №8/11 від 18 листопада 2003 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення - задоволено.

Додатковим рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року визнано за ОСОБА_1 в порядку спадкування право власності на земельну ділянку з додатком площею 1,0120 га, призначену для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в АДРЕСА_1 , що належала спадкодавцю ОСОБА_3 згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЧР №43574, виданого на підставі рішення Лоташівської сільської ради №8/11 від 18 листопада 2003 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 22 листопада 2019 року, ОСОБА_2 , який не приймав участі у розгляді справи, однак питання про права та обов`язки якої вирішено судом, вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального права, що прямо порушує його права на спадкове майно, просив суд скасувати додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга ОСОБА_2 , мотивована тим, що позивач ОСОБА_1 є його рідним дядьком, який просив суд визнати за ним право власності на спадкове майно свого батька ОСОБА_3 , що складається з житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 та приватизованої земельної ділянки площею 1,0120 га., що розташована в АДРЕСА_1 . Проте скаржник ОСОБА_2 стверджує, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3 фактично успадкувала дружина спадкодавця - ОСОБА_4 , яка постійно проживала зі своїм чоловіком до дня його смерті.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 . Після смерті бабусі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відкрилась спадщина, яку ОСОБА_2 отримав згідно заповіту спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку розміром 25000 квадратних метрів, розташовану на території Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Скаржник вказує, що житловий будинок із приватизованою земельною ділянкою, розташовані в АДРЕСА_1 ,він планував оформити в майбутньому, оскільки він на даний час користується майном померлої ОСОБА_4 , в тому числі і спірним будинковолодінням із земельною ділянкою.

ОСОБА_2 також в апеляційній скарзі зазначає, що має право на спадкове майно ОСОБА_4 , на яке претендує ОСОБА_1 , оскільки після смерті свого батька ОСОБА_3 протягом 6-ти місяців позивач не звернувся із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини, а спадкову справу відкрито не було, що не перевірив суд, тому безпідставно задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 .

Відзив на апеляційну скаргу.

24 грудня 2019 року на адресу Черкаського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , у якому просив суд апеляційну скаргу відхилити, а додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 4 липня 2019 року залишити без змін, оскільки вважає його законним та належним чином обґрунтованим.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено.

Додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року - скасовано.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 - залишено без задоволення.

Відшкодовано за рахунок держави на користь ОСОБА_2 1152,60 грн. сплаченого ним судового збору.

Не погоджуючись з постановою Черкаського апеляційного суду від 14 січня 2020 року, ОСОБА_1 оскаржив її в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду від 18 березня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду 14 січня 2020 року - задоволено частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду 14 січня 2020 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

08 квітня 2020 року справа надійшла до Черкаського апеляційного суду.

За наслідками автоматизованого розподілу справ для розгляду справи визначено головуючого суддю Карпенко О.В. та суддів Василенко Л.І., Новікова О.М.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 10 квітня 2020 року апеляційну скаргу було прийнято до свого провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 27 травня 2020 року на 10:30 год.

Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується даними копії свідоцтва про смерть, виданого повторно 15 січня 2019 року серія НОМЕР_1 НОМЕР_2 виконавчим комітетом Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області (том1 а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на все належне йому майно.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 06 грудня 2006 року за № 4578, спадкоємцем всього майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його син ОСОБА_1 ; свідоцтво видане на земельну ділянку, розташовану на території Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області розміром 24700 квадратних метри, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлому на підставі Державного акта на право приватної власності на змелю НОМЕР_3 , виданого Лоташівською сільською радою Тальнівського району 21 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 221 (том 1 а.с. 7).

Як вбачається з копії Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЧР 143574, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки яка розташована АДРЕСА_1 , призначена для ведення с особистого селянського господарства, площею 1,0120 га. (том 1 а.с. 35).

Проте, відповідно до копії газети Колос від 24 січня 2019 року за №4, опубліковано оголошення щодо втрачення Державного акту серії ЧР 143574, на право власності на земельну ділянку площею 1,0120 га, розташовану в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 на ОСОБА_3 (том 1 а.с. 36).

Як вбачається з постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії, державним нотаріусом Тальнівського державної нотаріальної контори Черкаської області від 29 березня 2019 року за № 419/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, присадибні земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 з тих підстав, що ОСОБА_1 не було пред`явлено оригіналів правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності спадкодавця ОСОБА_3 на житловий будинок, присадибні земельні ділянки, що розташовані в АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 37 ).

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на відсутність правовстановлюючих документів та постанову державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку із неможливістю оформити свої спадкові права на будинок та земельні ділянки.

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Статтями 1261-1264 ЦК України визначені черги спадкоємців за законом.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Частиною другою статті 1223 ЦК України передбачено, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 1268 та ст. 1269 ЦК України, спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину за умови, що такий постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або у визначений законом строк подав до нотаріальної контори або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1270 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Таким чином, питання про право спадкоємця на спадкове майно вирішується судом у разі невизнання такого права чи відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_1 є сином померлого ОСОБА_3 , а отже є спадкоємцем за законом в порядку першої черги.

Оскільки єдиною перешкодою в отриманні позивачем ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку із додатком, що розташовані в АДРЕСА_1 є те, що оригінал державного акту на право приватної власності на землю втрачено, у зв`язку з чим нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, що належала ОСОБА_3 , суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги є підставними і за ним повинно бути визнано право власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Однак судова колегія погодитись з такими висновками суду першої інстанції не може з огляду на те, що судом першої інстанції при розгляді позову не повністю встановлено коло осіб, які повинні були бути залучені до розгляду даної справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на все належне йому майно, у тому числі на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у с. Піщана Тальнівського району, які належали йому згідно державного акта серії ЧР №143574, який виданий ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Лоташівської сільської ради №8/11 від 18 листопада 2003 року.

Проте суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що крім позивача ОСОБА_1 , спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 , яка згідно даних довідки Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області від 09 січня 2019 року проживала та була зареєстрована з чоловіком ОСОБА_3 на дату його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . (том 1 а.с. 110)

Як вбачається із даних заповіту від 22 червня 2006 року, посвідченого секретарем Лоташівської сільської ради, ОСОБА_4 все належне їй майно і будівлі, заповідала ОСОБА_2 ( том 1а. с. 104).

Після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 була відкрита спадщина на все її спадкове майно.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2009 року ОСОБА_2 на підставі заповіту успадкував земельну ділянку, розташовану на території Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області розміром 25000 квадратних метрів, кадастровий номер № 712408 620000-01-537, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі Державного акта на право приватної власності на змелю НОМЕР_4 , виданого Лоташівською сільською радою Тальнівського району 21 листопада 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів за № 222, після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 а.с. 107).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 25 грудня 2009 року ОСОБА_2 на підставі заповіту успадкував майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна с. Лоташеве Тальнівського району Черкаської області, що належав померлій ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства Україна серії НОМЕР_5 , виданого Лоташівською сільською радою 25 липня 2005 року (том 1 а.с. 108).

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за заповітом, прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка також як дружина і спадкоємиця першої черги померлого ОСОБА_3 мала право на частку у спадковому майні, а оскільки ОСОБА_2 згідно заповіту має право на спадкове майно, яке залишилося після смерті своєї бабусі ОСОБА_4 , але не був залучений до розгляду даної справи в межах даного провадження, що призвело до порушення його законних прав та інтересів.

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати:

- місце відкриття спадщини;

- коло спадкоємців, які прийняли спадщину.

Обставини, які входять до предмета доказування у зазначеній категорії справ, можна встановити лише при дослідженні документів, наявних у спадковій справі. Належними доказами щодо фактів, які необхідно встановити для вирішення спору про право спадкування, є копії документів відповідної спадкової справи, зокрема, поданих заяв про прийняття спадщини, виданих свідоцтв про право на спадщину, довідок житлово-експлуатаційних організацій, сільських, селищних рад за місцем проживання спадкодавця.

Судом першої інстанції всупереч вимогам національного законодавства не було з`ясовано коло спадкоємців, а тому не визначено вірний суб`єктний склад цивільної справи.

Статтею 175 ЦПК України передбачено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Системний аналіз статей 51, 175 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Аналізуючи наведені норми права, слід дійти висновку, що суд у силу покладених на нього процесуальним законом повноважень, позбавлений можливості самостійно визначити суб`єктний склад учасників справи, проте, встановивши, що у справі не залучено усіх суб`єктів, які мають відповідати за позовом у межах заявлених позовних вимог як відповідачі, суд відмовляє у позові з цих підстав.

Позивач ОСОБА_1 , не врахувавши положення ст.ст. 51, 175 ЦПК України, не зазначив всіх відповідачів, права, свободи та інтереси яких можуть бути порушені судовим рішенням.

Таким чином, слід дійти висновку, що питання про склад осіб, які беруть участь у справі, судом першої інстанції належним чином не вирішувалось, так як оскаржуваним рішенням суд вирішив питання визнання права власності в порядку спадкування за законом, порушивши права інших спадкоємців, які не були залучені до розгляду справи, не встановивши кола всіх спадкоємців, що потягло за собою не залучення спадкоємця ОСОБА_2 , як особи, яка заявила про свої спадкові права та права інших спадкоємців, що є підставою для скасування рішення суду та прийняття нового судового рішення про відмову у задоволенні позову з вказаних підстав.

Колегія суддів апеляційного суду приходить висновку, що позивач невірно визначив коло відповідачів у справі, а суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, розглянувши позовні вимоги позивача з порушенням норм процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції на вказані обставини належної уваги не звернув та прийшов до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, судова колегія апеляційного суду приходить до висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не довів обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, висновки районного суду не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чимподана ОСОБА_2 апеляційна скарга підлягає до задоволення, а додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання за ним права власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 .

Також, відповідно до вимог ч.13 ст.141 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вирішує питання про розподіл судових витрат у разі зміни рішення або ухвалення нового судового рішення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 відповідно до посвідчення серії НОМЕР_6 звільнений від сплати судового збору на підставі вимог п.10. ч.1 ст.5 Закону України Про судовий збір , у відповідності до ч.6 ст. 141 ЦПК України, понесені ОСОБА_2 судові витрати при подачі апеляційної скарги за сплату судового збору в розмірі 1152,60 грн., підлягають компенсації за рахунок держави в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Додаткове рішення Тальнівського районного суду Черкаської області від 04 липня 2019 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Лоташівської сільської ради Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на земельну ділянку та додаток, загальною площею 1,0120 га, що розташовані у АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати за сплату судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1152,60 грн. компенсувати ОСОБА_2 за рахунок держави, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Головуюча О.В. Карпенко

Судді О.М. Новіков

Л.І. Василенко

/повний текст постанови виготовлено 26 червня 2020 року/