Постанова

від 24.06.2020 по справі 379/1437/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 379/1437/18 Головуючий у 1 інстанції: Зінкін В.І.

провадження № 22-ц/824/3850/2020 Суддя-доповідач: Олійник В.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Олійника В.І.,

суддів: Желепи О.В., Кулікової С.В.,

при секретарі Бондаренко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест на рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест до ОСОБА_1 , Фермерського господарства Даценко про визнання недійсними договорів про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) та поновлення договорів оренди земельної ділянки на новий строк, -

в с т а н о в и в :

Позивач ТОВ Інтерагроінвест звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд визнати недійсними договори про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 3,038 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, що укладені 25.04.2019 між ОСОБА_1 та ФГ Даценко ; визнати поновленими з ТОВ Інтерагроінвест договори №255, 256 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 3,038 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, що укладені 31.07.2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додаткових угодах від 03.04.2017 року до договорів за №255, 256 оренди земельних ділянок від 31.07.2012 року, строком на 7 років, а судові витрати покласти на відповідачів.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 31.07.2012 року між СП Світанок та власником земельної ділянки ОСОБА_1 терміном на 5 років укладено договори за №255, 256 оренди земельних ділянок під кадастровими номерами 3224487700:02:014:0083, 3224487700:02:014:0082. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,0380 га, 3,0572 га розташовані в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області та використовувались СП Світанок за цільовим призначенням. Вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровані 29.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за № 322440004004277, 322440004005355.

Зазначав, що 06.09.2017 року записи про наявність іншого речового права (права оренди) перенесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису 22260527, 22272224. Термін дії договорів оренди земельних ділянок з урахуванням дати реєстрації договорів закінчився 29.12.2017 року.

Відповідно до п.3.3 договорів №255, 256 оренди земельних ділянок від 31.07.2012 року: Після закінчення строку договору, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк в порядку та на умовах, визначених чинним законодавством . Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди земельних ділянок з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар 03.06.2017 року за вихідним №255-91, 256-92 від 03.04.2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 , як власника земельних ділянок, листи-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектами додаткових угод від 03.04.2017 року до договорів №255, 256 оренди земельних ділянок від 31.07.2012 року (три примірники), відповідно до умов яких строк оренди пролонгується до 31.12.2024 року. Листи з додатками направлені на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, які відповідач отримав 06.06.2017 року, що підтверджується повідомленням про вручення.

Вказував, що 29.03.2017 року до СП Світанок надійшла заява від ОСОБА_1 , датована 27.03.2017 року. 20.06.2017 року до СП Світанок надійшли заяви від ОСОБА_1 , датовані 24.05.2017 року, які за змістом є аналогічними з попередньою.

В своїй заяві ОСОБА_1 просив повернути земельну ділянку у власне користування. Жодних інших звернень або ж письмових повідомлень від ОСОБА_1 не надійшло. Зокрема, жодних листів-повідомлень про прийняте орендодавцем рішення про згоду укласти додаткову угоду або ж обґрунтувань відмови в її підписанні на листи-повідомлення позивача, надіслані 03.06.2017 року до СП Світанок та в подальшому до ТОВ Інтерагроінвест не надходило.

У жовтні 2018 позивач отримав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформацію про належні ОСОБА_1 земельні ділянки, а саме, що 03.01.2018 року, тобто, через кілька днів після закінчення строку дії договорів оренди землі з СП Світанок ОСОБА_1 уклав нові договори оренди земельних ділянок №114 під кадастровим номером 3224487700:02:014:0083, площею 3,038 га, №115 - під кадастровим номером 3224487700:02:014:0082, площею 3,0572 га, з іншим орендарем - ФГ Даценко . Право оренди за вказаними договорами зареєстровано 24.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 25073687.

В подальшому, 14.05.2019 року інше речове право було припинено.

Крім того, 25.04.2019 року між відповідачами були укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), зі змісту яких випливає, що строк користування земельними ділянками встановлюється до 31.12.2029 року і розмір орендної плати складає 14 340 грн.

Вважав, що відповідач ОСОБА_1 надав СП Світанок недостовірну інформацію про свої наміри самостійно використовувати належні йому земельні ділянки, оскільки мав наміри укласти договори з іншим орендарем.

В той же час, в 2017 році СП Світанок пропонувало ОСОБА_1 укласти договори оренди землі на значно кращих умовах. А саме, орендна плата в грошовій формі, яка була запропонована ОСОБА_1 в 2017 році від СП Світанок мала розмір в грошовій формі 13167,706 грн., що на 2167,706 грн. більше за пропозицію ФГ Даценко .

Враховуючи зазначене, вважав, що є наявний факт порушення переважного права СП Світанок на поновлення договорів оренди земельних ділянок орендодавцем ОСОБА_1 на новий строк. Також позивач зазначав, що СП Світанок було реорганізовано, а сам, приєднано до ТОВ Інтерагроінвест з визначенням останнього правонаступником всіх прав та обов`язків СП Світанок і що знайшло своє відображення в установчих документах товариства.

У поданих відзивах на позовну заяву відповідачі зазначали, що в силу п.3.4 договорів оренди від 2012 року орендодавець висловив своє волевиявлення і більш як за 6 місяців до закінчення договору повідомив позивача про небажання поновлювати договір та з проханням надати земельну ділянку після збирання врожаю 2017 року. Прохання було виконане орендарем та земельні ділянки повернуті орендодавцю. Тобто, договорами оренди 2012 року сторони визначили суттєву особливість взаємовідносин по завершенню дії договорів. Тільки в разі, якщо орендодавець не скористався б своїм правом, яке передбачене п.3.4. договорів і не повідомив орендаря про небажання продовжувати дію договорів, можливе було застосування п.3.3. договорів та ст.33 Закону.

Так як після збору урожаю 2017 року орендар на прохання орендодавця повернув земельні ділянки, то в силу п.7.1 договорів та ст.34 Закону України Про оренду землі договори оренди припинилися і відповідно їх поновлення є неможливим. Не відповідає дійсності те, що позивач є добросовісним орендарем та виконує всі умови договорів оренди, зокрема, що в повному обсязі проводить виплату орендної плати, оскільки орендна плата сплачувалась несвоєчасно та не в повному обсязі. Твердження позивача про те, що в 2017 році орендна плата виплачувалась у розмірі 9,948% від нормативної грошової оцінки, а у 2018 - 11,191% спростовується доданим до позову наказом позивача №14-Г від 23.08.2017 року, відповідно до п.2 якого орендну плату власникам земельних ділянок, договори оренди з якими закінчуються в 2017-2018 роках та не переукладені на новий строк, наказано видавати виключно на умовах діючих договорів оренди.

Позивач, як орендар земельних ділянок не виконував п.5.3 договорів, так як однією із умов використання ділянок із дотриманням екологічних норм є вимоги ч.4 ст.22 Земельного кодексу України (чинної на момент укладення договорів та на протязі трьох років дії договорів), згідно якої земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва використовуються відповідно до розроблених та затверджених в установленому порядку проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь і передбачають заходи з охорони земель.

Також обов`язковість наявності проекту землеустрою, яким визначається період ротації основної сівозміни, передбачена п.3.2. договорів оренди 2012 року. Такий проект землеустрою не розроблявся, оскільки позивач не звертався до орендодавця для погодження його умов. Звертав увагу суду на те, що у договорах, підписаних з ФГ Даценко у орендодавця об`єктивно кращі умови, оскільки за цим договором: розмір орендної плати обов`язково переглядається кожен рік, за ширшого кола підстав, які можуть вплинути на збільшення суми орендної плати та за відсутності обставин, при яких, як у опонента, сума орендної плати може бути знижена, зокрема, тут ідеться про погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами , що безумовно є гіршою умовою для орендодавця. Тоді як, у додаткових угодах до договорів в редакції позивача, умови договорів можуть бути переглянуті лише один раз на 5 років за взаємною згодою сторін. Це положення договорів вказує на міру можливої поведінки як з боку орендодавця так і орендаря, при цьому за відсутності згоди останнього на такий перегляд, умови договору залишаються однаковими на весь час оренди. Вказане створює умови для маніпулювання орендарем волевиявленням орендодавця.

За таких обставин, поновлення позивачу договорів оренди земельних ділянок на умовах, запропонованих у додаткових угодах, свідчило б про свідоме порушення прав орендодавця, вільно, без будь-яких обмежень, розпоряджатись своєю власністю, отримуючи при цьому максимальну вигоду для себе та поставить його у завідомо гірші умови порівняно з діючими договорами оренди. Зазначав, що оскільки змінюються істотні умови договорів і на це не отримано згоди орендодавця, на обов`язковій наявності якої постійно наголошує законодавець, між сторонами не досягнуто домовленості щодо істотних умов договорів, що випливає із повідомлень орендодавця, то позивач втратив своє переважне право на укладення договорів оренди спірних земельних ділянок.

Додатково щодо відсутності з боку орендодавця відповідей на листи-повідомлення позивача про продовження дії договорів вказує, що орендодавець у своїх заявах на адресу позивача однозначно та чітко висловив свою позицію щодо відсутності наміру продовжувати договірні відносини з позивачем після закінчення строку дії договорів. Позивач погодився з рішенням орендодавця і, зібравши урожай, повернув земельні ділянки у вересні 2017 року. Після повернення ділянок орендарю позивач уже не здійснював підготовчих осінніх польових робіт (оранка, культивація, внесення комплексу добрив і т.д.). Проведення даних робіт на своїх ділянках орендар організовував самостійно. Таким чином, сторони по договорах оренди фактично припинили свої правовідносини щодо оренди ще у вересні 2017 року. Після отримання листів-повідомлень позивача з пропозицією поновлення договорів, орендодавець направив заяви позивачу, у яких в категоричній формі відмовився укладати договори, а тому твердження про відсутність відповідей на листи-повідомлення не відповідає дійсності.

Крім того, відповідачами надано попередній розрахунок суми судових витрат, які відповідачі очікують понести у зв`язку з розглядом даної справи судом.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року у задоволенні уточненого позову відмовлено у повному обсязі.

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 12.08.2019 року, а саме, скасовано заборону всім державним реєстраторам та нотаріусам у розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, площею 3,0572 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області.

Скасовано заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою суду від 12.08.2019 року, а саме, скасовано заборону всім державним реєстраторам та нотаріусам у розумінні Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти проведення будь-яких реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно відносно земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 , кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, площею 3,0380 га, що розташована в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області.

В апеляційній скарзі ТОВ Інтерагроінвест з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленими договорів №255, 256 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 3,038 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, що укладені 31.07.2012 року між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додаткових угодах від 03.04.2017 року до договорів № 255, 256 оренди земельних ділянок від 31.07.2012 року, строком на 7 років, а позов складений без викладення змісту додаткових угод.

Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Судом встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЖ №202472, виданого 03.12.2008 року Таращанською райдержадміністрацією, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0380 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (т.2 а.с.209-210);

на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №2022473, виданого 03.12.2008 року Таращанською райдержадміністрацією, відповідач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (т. 3 а.с.95).

Встановлено, що 31.07.2012 року між відповідачем ОСОБА_1 та СП Світанок , правонаступником якого є позивач ТОВ Інтерагроінвест , було укладено договори оренди земельних ділянок:

№255 строком на 5 років на земельну ділянку площею 3,0380 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.201-204, том 2);

№256 строком на 5 років на земельну ділянку площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області (а.с.40-43, том1), яка використовувалася СП Світанок за цільовим призначенням.

Вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровані 29.12.2012 року в управлінні Держкомзему у Таращанському районі Київської області за №322440004004277, 322440004005355.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 96872943 від 11.09.2017 року, державним реєстратором - приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. 06.09.2017 року зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:014:0083, площею 3,038 га, номер запису про інше речове право: 22260527. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди земельної ділянки №255, укладений 31.07.2012 року між відповідачем ОСОБА_1 та СП Світанок (позивачем) (т.2, а.с.211-212). Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 29.12.2017 року.

Також, згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер: 96944123 від 11.09.2017, державним реєстратором - приватним нотаріусом Ставищенського районного нотаріального округу Київської області Кошинською Л.О. 06.09.2017 року зареєстровано інше речове право на земельну ділянку з кадастровим номером 3224487700:02:014:0082, площею 3,0572 га, номер запису про інше речове право: 22272224. Підстава виникнення іншого речового права - договір оренди земельної ділянки №256, укладений 31.07.2012 року між відповідачем ОСОБА_1 та СП Світанок (позивачем) (т.1, а.с.48-49). Відповідно, строк оренди земельної ділянки закінчився 29.12.2017 року.

Встановлено, що 27 березня 2017 року ОСОБА_1 направлено позивачу заяву, в якій він повідомляв, що є власником земельної ділянки 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, що розташована на території Калиновецької сільської ради і не має намірів продовжувати договір оренди на новий строк, а тому просить передати земельну ділянку у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Як вбачається з відтиску штампу, дану заяву СП Світанок отримало 29.03.2017 року за вхідним №233 (т.1, а.с.59).

Маючи намір скористатися своїм переважним правом на поновлення договорів оренди земельних ділянок з орендодавцем ОСОБА_1 , СП Світанок , як орендар 03.06.2017 року: за вихідним №255-91 від 03.04.2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 03.04.2017 року до договору №255 оренди земельної ділянки від 31.07.2012 року (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024 року. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримав 06.06.2017 року (т.2 а.с.213-221); за вихідним №255-92 від 03.04.2017 року надіслало на адресу ОСОБА_1 лист-повідомлення з підписаним зі сторони СП Світанок проектом додаткової угоди від 03.04.2017 року до договору №256 оренди земельної ділянки від 31.07.2012 року (три примірники), відповідно до умов якої строк оренди пролонгується до 31.12.2024 року. Лист з додатками направлений на адресу власника листом з оголошеною цінністю та описом вкладення, який відповідач отримав 06.06.2017 року (т.1 а.с.50-58).

24 травня 2017 року ОСОБА_1 направлено позивачу заяви, в яких він повідомляв, що є власником земельних ділянок з кадастровим номером 3224487700:02:014:0083, площею 3,038 га, з кадастровим номером 3224487700:02:014:0082, площею 3,0572 га, і не має намірів продовжувати договори оренди на новий строк, а тому просить передати земельні ділянки у власне користування після збирання врожаю 2017 року. Дані заяви позивачем отримано 20.06.2017 року (т.2, а.с.222-224, т.1, а.с.60-62).

Після збору врожаю 2017 року належні ОСОБА_1 земельні ділянки були повернуті ОСОБА_1 за погодженням з СП Світанок , на що вказують наявні у матеріалах справи дані результатів зібрання від 20.08.2017 року за участю діючого на той час керівника СП Світанок ОСОБА_2 , агронома цього підприємства ОСОБА_3 , голови ФГ Тікич ОСОБА_4 , засновника ФГ Даценко Даценка В.В. та заступника директора СП Дубівське , порядком денного якого було питання про кількість земельних ділянок, які повинні були вибути з оренди СП Світанок у зв`язку із закінченням строку дії договорів та визначення єдиним масивом земельних ділянок для їх виділу з метою зручності обробітку. За результатами розгляду питань порядку денного було оформлено протокол, з якого вбачається, що СП Світанок в особі його керівника було достовірно відомо про намір окремих власників земельних ділянок і в тому числі ОСОБА_1 , строк дії оренди яких з підприємством закінчувався у 2017 році, не продовжувати останні та намір укласти такі договори з іншими суб`єктами сільськогосподарського виробництва і керівництво цього підприємства не заперечувало проти цього (а.с.2, том 2).

Отже, від осені 2017 року СП Світанок земельними ділянками ОСОБА_1 не користується, що підтвердили в судовому засіданні вищевказані свідки і чого не заперечує представник позивача.

Також встановлено, що 03 січня 2018 року після закінчення строку дії договорів оренди землі з СП Світанок ОСОБА_1 уклав з ФГ Даценко нові договори: №114 оренди належної йому земельної ділянки площею 3,0380 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083 (т.2, а.с.235-238). Право оренди зареєстровано 22.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 25073687, строк дії договору 7 років, до 31.12.2026 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (т.3, а.с.82); №115 оренди належної йому земельної ділянки площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082 (т.1, а.с.73-76). Право оренди зареєстровано 24.02.2018 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право 25074591, строк дії договору 7 років, до 31.12.2026 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (т.3 а.с.167).

04 лютого 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладено додаткові угоди до Договору оренди землі: №114 від 03.01.2018 року ( т.3, а.с.81); №115 від 03.01.2018 року (т.1, а.с.166).

14 травня 2019 року зазначене інше речове право було припинено на підставі угод про розірвання договору оренди землі, №б/н від 25.04.2019 року, укладених між ОСОБА_1 та ФГ Даценко (т.3, а.с.178-179). Відомості внесені до реєстру 14.05.2019 року (т.3, а.с.154-155, т.2, а.с.160-161).

25 квітня 2019 року між ОСОБА_1 та ФГ Даценко укладені договори про встановлення права користування земельними ділянками для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) №б/н, строк дії - до 31.12.2029 року, згідно яких власник надає в користування землекористувачу, а землекористувач приймає в користування від власника земельні ділянки: площею 3,0380 га, в тому числі 3,0380 га ріллі, яка знаходиться на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224487700:02:014:0083, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою її використання за цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб (т.3, а.с.183-185); площею 3,0572 га, в тому числі 3,0572 га ріллі, яка знаходиться на території Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, кадастровий номер: 3224487700:02:014:0082, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з метою її використання за цільовим призначенням для сільськогосподарських потреб (т.3, а.с.180-182).

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (ч.ч.1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (ч.6 цієї норми).

Отже, для застосування положень ч.1 ст.33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (ч.5 ст.33 Закону України Про оренду землі ).

Підставою ж позовних вимог у даній справі позивач визначив ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , посилаючись на те, що продовжує користуватись відповідними земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди, а протягом одного місяця після їх закінчення відповідач не надав заперечень стосовно поновлення цих договорів.

Частиною 6 ст.33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

Викладене узгоджується з правовою позицією висловленою Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 21.02.2018 року в рамках справи №917/772/17, 20.03.2019 року в рамках справи №908/2460/17.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 20.09.2018 року у справі №384/648/17-ц, провадження №61-13391св18, пролонгація договору оренди можлива лише за мовчазної згоди власника землі (орендодавця), а при висловленні орендодавцем заперечень щодо пролонгації договору оренди землі такий договір не може вважатись поновленим.

Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що орендодавець має право заперечити стосовно поновлення згідно з ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.04.2019 року №625/166/18 наявність заперечень зі сторони орендодавця щодо поновлення договору з попереднім орендарем дають підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Суд зазначав, що висновок Верховного Суду України №6-219 від 25 лютого 2015 року, на який посилається позивач, не може бути застосований у даній справі, оскільки різняться фактичні обставини справи.

В даній справі Таращанський районний суд встановив, що відповідачем ОСОБА_1 після отримання пропозиції СП Світанок було направлено відмови в укладенні додаткових угод. Крім того, позивач в якості підстави позову не зазначав обставини, передбачені ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі , а тому доводи позивача про те, що порушено переважне право СП Світанок через укладання договорів відповідачем ОСОБА_1 на менш сприятливих умовах, є неспроможними.

Крім того, судом вірно оцінено критично доводи представника позивача про більш сприятливі умови, які запропонував СП Світанок ОСОБА_1 , оскільки для отримання орендної плати в натуральній формі необхідна згода орендаря, що підтверджується додатком №1 до додаткових угод від 26.04.2017 року (т.1, а.с.58, т.2, а.с.220). В грошовій формі пропозиція СП Світанок складала 8392 грн. (т.1, а.с.54, т.2 а.с.216), а пропозиція ФГ Даценко - 11000 (т.1, а.с.73, т.2, а.с.235). Отже, навіть з врахуванням бонусів СП Світанок , пропозиція ФГ Даценко є кращою.

Крім того, орендна плата зменшилась у 2016-2017 роках, про що свідчать довідки про доходи.

Як вбачається з постанови Верховного Суду від 22.05.2019 року №709/1899/17, при наявності вираженого волевиявлення орендодавця про відмову від продовження строку оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може виступати підставою для поновлення орендних відносин між сторонами. Також Верховним Судом зазначено про помилковість позиції щодо обов`язку орендодавця обґрунтовувати причини відмови у поновленні договору оренди.

Судом вірно зазначено, що СП Світанок не доплачено ОСОБА_1 оренду плату за 2017 рік відповідно до договорів оренди в розмірі 3242,90 грн. (а.с.310, том 1) і є заборгованість.

Так як зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт заявлення ОСОБА_1 заперечення стосовно поновлення договорів оренди землі як за шість місяців до закінчення строку дії договорів оренди, так і після отримання пропозиції від позивача до закінчення дії договору, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про припинення переважного права позивача на поновлення договорів оренди землі на новий строк.

Згідно з постановою Верховного Суду від 12.06.2019 року №910/11518/18 поновлення договору оренди землі в судовому порядку у передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних правовідносин, що безпосередньо випливає зі змісту зазначеної правової норми. Належним способом захисту порушеного права у цьому випадку є позов про визнання укладеною додаткової угоди з викладенням її змісту, оскільки сама по собі вимога про визнання договору оренди землі поновленим, за своєю суттю, є встановленням факту, який має юридичне значення і не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу імперативного припису про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді (частина 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Отже, як вірно зазначив суд, позивачем ТОВ Інтерагроінвест у даному випадку, обрано невірний та неефективний спосіб захисту своїх порушених прав в частині визнання поновленими договори №255, 256 оренди земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих в адміністративних межах Калиновецької сільської ради Таращанського району Київської області, площею 3,038 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0083, площею 3,0572 га, кадастровий номер 3224487700:02:014:0082, що укладені 31.07.2012 між ОСОБА_1 та СП Світанок , на умовах, що викладені в додаткових угодах від 03.04.2017 року до договорів №255, 256 оренди земельних ділянок від 31.07.2012 року, строком на 7 років. Позов складений без викладення змісту додаткових угод.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову в частині визнання поновленими договорів оренди землі незалежно від інших, встановлених судом обставин.

Так як суд не знайшов підстав вважати наявним у позивача переважного права на поновлення договорів оренди землі та відсутність належних та допустимість доказів протилежного, беручи до уваги невірно обраний спосіб захисту, суд прийшов до вірного висновку про відмову у задоволенні уточнених позовних вимог.

Також, зібрані по справі докази безспірно свідчать про факт заявлення ОСОБА_1 заперечення стосовно поновлення договору оренди землі як за шість місяців до закінчення строку дії договору оренди, так і після отримання пропозиції від позивача до закінчення дії договору.

Підстав для визнання недійсним договорів емфітевзису від 25.04.2019 року судом теж не встановлено.

З огляду на вищенаведене, суд вірно вважав за необхідне відмовити в задоволенні уточненого позову в повному обсязі.

Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить.

Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Інтерагроінвест залишити без задоволення.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 21 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 червня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді: