Постанова

від 18.06.2020 по справі 822/1579/14

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1579/14

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Фелонюк Д.Л.

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

18 червня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2014 року Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус", в якому просила:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" кошти за податковим боргом в сумі 1605006, 41 гривень, з розрахункових рахунків, відкритих у банківських установах, обслуговуючих вказаного платника податків, та за рахунок готівки, що належить платнику податків у рахунок погашення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на 02 квітня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 855677,60 гривень і по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 749328,81 гривень, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000352206 і №0000362206 від 16 травня 2013 року. Зазначає, що відповідачу надіслана податкова вимога від 14 січня 2014 року №15-22.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" 1605006,41 гривень (один мільйон шістсот п`ять тисяч шість гривень 41 копійку) податкового боргу за рахунок належних платнику податків коштів на рахунках в обслуговуючих його банках та готівки.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Як встановлено із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване 15 вересня 1997 року (код ЄДРПОУ - 23845071) виконавчим комітетом Хмельницької міської ради, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно даних Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому станом на 02 квітня 2014 року за відповідачем рахується податковий борг в розмірі 1605006,41 гривень:

- по податку на додану вартість в розмірі 855677,60 грн., в тому числі: 657644,06 грн. - основного платежу, 194559,00 грн. - штрафних санкцій та 3474,54 грн. - пені, що підтверджується копією корінця податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16 травня 2013 року №0000352206/1211; довідкою про стан заборгованості станом на 02 квітня 2014 року; розрахунком сум позовних вимог; зворотнім боком облікової картки платника;

- по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 749328,81 грн., в тому числі: 678551,81 грн. - основного платежу, 70777,00 грн. - штрафних санкцій, що підтверджується копією корінця податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16 травня 2013 року №0000362206/1210; довідкою про стан заборгованості станом на 02 квітня 2014 року; розрахунком сум позовних вимог; зворотнім боком облікової картки платника.

IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога, податкові повідомлення-рішення відповідачем оскаржувались та не скасовані, доказів про сплату заборгованості суду не подано.

За таких обставин позов заявлений обґрунтовано, підтверджений належними доказами, відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає задоволенню.

V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що за товариством немає узгоджених грошових зобов`язань, мотивуючи це тим, що податкова вимога №15-22 від 14 січня 2014 року була винесена на підставі податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2013 року №0000362206/1210 та №0000352206/1211. При цьому, дані податкові повідомлення-рішення оскаржуються в судовому порядку на розгляді у Верховному Суді. А тому стверджує, що у зв`язку із цим сума грошових зобов`язань є неузгодженою, а тому відповідач не мав права направляти податкову вимогу про сплату даних грошових зобов`язань.

Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу позивач не скористався.

VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Особливості відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Обов`язок сплати податків платником передбачений підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), відповідно до якого, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту14.1 статті 14 ПК України).

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Враховуючи вимоги пункту 56.11 статті 56 ПК України, грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, у відповідності до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 54.5 статті 54 даного Кодексу, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Платники податку зобов`язані, зокрема: своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку (стаття 176 ПК України).

Окрім того, згідно статті 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть за собою накладення штрафу.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов`язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки (пункт 58.1 статті 58 ПК України).

За правилами, визначеними статтею 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як свідчать матеріали справи, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" рахується податковий борг в загальному розмірі 1605006, 41 гривень, який виник внаслідок несплати узгодженої суми податкового зобов`язання відповідно до податкових повідомлень-рішень №0000352206/1211 та №0000362206/1210 від 16 травня 2013 року.

Із метою погашення податкового боргу, у відповідності до вимог пункту 59.1. статті 59 ПК України відповідачу виставлено податкову вимогу форми "Ю" від 14 січня 2014 року №15-22, яка надіслана та отримана ним 15 січня 2014 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

При цьому, згідно пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Згідно із пунктом 58.3 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

Судом враховується, що податкова вимога форми "Ю" від 14 січня 2014 року №15-22 оскаржувалась відповідачем в судовому порядку.

Як наслідок, постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року по справі № 822/251/14, яка набрала законної сили 23 червня 2014 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про скасування податкової вимоги - відмовлено.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 року без змін.

Окрім того, колегією суддів також взято до уваги, що податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Хмельницькому №0000352206/1211 та №0000362206/1210 від 16 травня 2013 року оскаржувались ТОВ "Фірма "Тонус" в судовому порядку.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року по справі №822/3278/13-а їх визнано протиправними та скасовано.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року по справі №822/3278/13-а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року скасовано і прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Вищим адміністративним судом України 19 серпня 2015 року скасовано постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, а справу направлено на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Хмельницьким окружним адміністративним судом постановою від 27 листопада 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Вінницьким апеляційним адміністративним судом ухвалою від 19 січня 2016 року залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року.

При цьому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" було подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просили скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року.

Однак, Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 жовтня 2019 року у справі №822/3278/13-а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" залишено без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2016 року - без змін.

Так, з цього вбачається, що винесені податкові повідомлення-рішення оскаржувались відповідачем у судовому порядку, однак скасовані не були, що свідчить про те, що сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженою.

Отже, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" рахується податковий борг в загальному розмірі 1605006, 41 гривень, який не було сплачено в добровільному порядку.

Станом на день розгляду даної справи погашення вказаної суми боргу відповідачем суду не подано.

Як визначено пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З метою реалізації приписів пункту 95.3 статті 95 ПК України фіскальний орган звернувся до суду з позовом щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, у розмірі суми податкового боргу.

Відтак, з огляду на те, що обставини, наведені позивачем у адміністративному позові, знайшли підтвердження в ході судового розгляду, тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судове рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному судовому рішенні, у зв`язку з чим підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відповідно до вимог статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тонус" залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 червня 2014 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 19 червня 2020 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.