Постанова

від 22.06.2020 по справі 904/11/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2020 року м.Дніпро Справа № 904/11/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кузнецова В.О.,

суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є.,

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 (повне рішення складено 05.03.2020, суддя Фещенко Ю.В.) у справі

за позовом акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", м.Нікополь, Дніпропетровської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" (м. Нікополь, Дніпропетровської області)

про стягнення пені та штрафу за недопоставку товару по договору поставки № 1704174 від 24.07.2017 у загальному розмірі 2 512 113,82 грн

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст і підстави позовних вимог

Акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" (далі - відповідач) суму пені та штрафу за недопоставку товару по договору поставки № 1704174 від 24.07.2017 у загальному розмірі 2 512 113,82 грн (2 196 124,66 грн. - пеня, 315 989,16 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на порушення відповідачем зобов`язань за договором поставки № 1704174 від 24.07.2017 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, узгоджені сторонами у договорі.

ІІ. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 у даній справі позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" на користь акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 219 612,47 грн - пені, 315 989,16 грн - штрафу та 37 681,71 грн - витрат по сплаті судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду умотивовано невиконанням відповідачем у повному обсязі зобов`язання щодо постачання товару, узгодженого у специфікації №1.

Беручи до уваги правове призначення штрафних санкцій, надаючи оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені в сумі 2 196 124 грн 66 коп до 10%, а саме: до 219 612 грн. 47 коп.

ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи

3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж", не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Скаржник вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що шляхом укладення графіку поставки, сторонами були внесені зміни до умов договору щодо строків поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації.

На думку відповідач, оскільки у п.3.4 договору мова йде саме про належним чином оформлену заявку, а тому графіки не можуть її замінити.

Заявник апеляційної скарги стверджує, що суд першої інстанції упереджено розглянув справу на користь однієї зі сторін, ухилився від з`ясування такої важливої обставини, які відсутність погодженої сторонами по договору поставки №1704174 від 24.07.2017 кінцевої дати поставки циклонів у загальній кількості 14 комплектів, враховуючи та, що доказів позивач не надав. Сплив погодженого сторонами періоду поставки у графіку, але без надання заявок на поставку, не породжує будь-яких зобов`язань для постачальника перед покупцем (позивачем).

Суд не надав правової оцінки доказам відсутності прострочення боржника і наявності прострочення кредитора у справі, що об`єктивно виключає відповідальність відповідача.

3.2 Доводи інших учасників справи

Акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" подано відзив на апеляційну скаргу, в якій заявник просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги та зазначає, що матеріали справи містять письмові, погоджені сторонами шляхом підпису уповноважених осіб та проставлення печатки графіки поставки спірного товару із конкретним в порядку п.3.4 договору визначенням відвантажувальних обсягів постачання (тони), календарний строк такої поставки (місяць та рік) із одночасним зазначенням номера та дати спірного договору. Отже, з урахуванням вимог п.15.3 договору, цілком обґрунтованим є висновок, що обмін документацією (повідомленнями та іншими документами) між сторонами з приводу строків виконання договору і поставки товару здійснюється в суворому дотриманні із вимогами самого договору.

Позивач вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що підписані сторонами графіки поставки разом із всіма необхідними реквізитами для виконання (найменування товару, об`єм поставки, реквізити спірного договору, підписи сторін та печатки) не мають силу відповідного повідомлення покупця про поставку, адже вказані належним чином оформлені сторонами документи цілком обґрунтовано і є самим підтвердженням поставки, який сам же відповідач і виконував протягом 2018 року.

При цьому в процесі виконання договору протягом 2018 року за вищевказаними графіками ані позивач, ані відповідач не заявляли жодних заперечень з приводу відсутності правових підстав поставки в цілому (виконання договору), ані строків поставки самих комплектів товару у визначені графіком терміни, тобто сторони вважали такий порядок виконання договору належним.

За твердженням позивача відсутність заявок покупця не мала наслідком неможливість виконання свого обов`язку постачальником щодо поставки товару за специфікацією №1. Скаржником не доведено іншу силу графіків поставки, крім як продовження строків виконання договору.

ІV. Апеляційне провадження

4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Коваль Л.А., Чередко А.Є.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 21.04.2020 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху, надано товариству з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору в розмірі 12 051,03 грн. та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

08.05.2020 до суду апеляційної інстанції надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" , до якої додано докази сплати судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 22.06.2020.

22.06.2020 у судове засідання з`явилися учасники справи, які надали відповідні пояснення.

22.06.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами

12.04.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" (далі - постачальник, відповідач) та акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів" (далі - покупець, позивач) було укладено договір поставки №1704174, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, ціна вказується у специфікації (додатку) до договору (далі - товар), яка є його невід`ємною частиною, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і за умовами передбаченими договором (пункт 1.1. договору).

У пункті 13.1. договору сторони визначили, що договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2018, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами.

В подальшому, між сторонами була укладена додаткова угода № 2/1900598 від 28.12.2018, в якій сторони дійшли згоди у зв`язку з продовженням термінів виконання робіт на 2019 рік пункт 13.1. Строк дії договору викласти у наступній редакції: "Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2019, але не раніше повного виконання зобов`язань обома сторонами".

У пункті 2.1. договору сторони визначили, що детальна інформація про кількісні та якісні характеристики товару міститься у специфікації (додатку) до договору.

Відповідно до умов пункту 4.1. договору загальна вартість товару за договором складає суму партій товару за всіма специфікаціями (додатками) до договору.

Ціна кожного найменування товару, залежно від марки, виду, сорту, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується у специфікації (додатку) до договору (пункт 4.2. договору).

Згідно з умовами пункту 2.2. договору у специфікації (додаток) до договору зазначаються також такі відомості про товар: повне найменування товару; код товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних та ввезених на митну територію України товарів, а також для коксовугільної продукції (постачальник, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, має право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше чотирьох перших цифр відповідного коду); код робіт (послуг) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (постачальник має право зазначати код роботи (послуги) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше чотирьох перших цифр відповідного коду); найменування виробника товару (відповідно до сертифіката якості на даний Товар), країна походження товару; одиниця виміру товару; кількість кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна кількість товару; якісні характеристики товару (посилання на ГОСТ/ДСТУ, ТУ тощо); технічні характеристики товару, порядку його приймання (з посиланням на ГОСТ/ДСТУ, ТУ, технічну документацію тощо); ціна кожного найменування (сорту, виду) товару; загальна вартість товару і валюта платежу; комплектність, фасування товару (при необхідності); позначення змісту і способу нанесення маркування на товар; порядок оплати та форма розрахунків; умови поставки товару. Сторони у специфікації (додатку) до договору можуть вказати й інші відомості про товар.

У відповідності до вказаних умов, сторонами було підписано специфікацію № 1 до договору, в якій сторони узгодили поставку наступного товару:

1) циклону групового ЦН-15-800-8УП в комплекті у кількості 6 комплектів, за ціною 520 000 грн 00 коп, загальною вартістю 3 120 000 грн 00 коп;

2) циклону групового ЦН-15-800-8СП в комплекті у кількості 6 комплектів, за ціною 416 000 грн 00 коп, загальною вартістю 2 496 000 грн 00 коп;

3) циклону групового ЦН-15-800-6СП в комплекті у кількості 1 комплект, за ціною 318 000 грн 00 коп, загальною вартістю 318 000 грн 00 коп;

4) циклону групового ЦН-15-800-2УП в комплекті у кількості 1 комплект, за ціною 106 000 грн 00 коп, загальною вартістю 106 000 грн 00 коп.

Загальна вартість товару за специфікацією № 1 становить 6 040 000 грн 00 коп.

У вказаній специфікації сторони погодили термін поставки вказаного вище товару у загальній кількості 14 комплектів циклонів - серпень-грудень 2017 року.

В подальшому, сторонами підписувалися графіки поставки групових циклонів, в яких вони фіксували досягнення згоди на продовження строку поставки товару на суму 6 040 000 грн 00 коп.

Останнім графіком поставки циклонів групових в комплекті с бункерами та вібраторами до договору № 1704174 від 24.07.2017 такий строк було визначено наступним чином: з грудня 2018 року по липень 2019 року.

Відповідно до пункту 3.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар у спосіб та за умовами, зазначеними у специфікації (додатку) до цього договору. Умови поставки регламентуються відповідними термінами, що передбачені Міжнародними правилами тлумачення торгових термінів Інкотермс у редакції 2010 року, яка погоджена сторонами (далі - Правила Інкотермс).

Згідно з умовами пункту 3.6. договору зобов`язання постачальника щодо постачання товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акта прийому-передачі товару.

На виконання умов договору, відповідачем 01.08.2018, 24.09.2018, 25.09.2018 та 10.10.2018 було частково поставлено позивачу товар, узгоджений у специфікації № 1, відповідно до наступних документів:

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 158 від 01.08.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-5-800-8УП у кількості 2,016 комплектів та циклон груповий ЦН-15/800-2УП у кількості 0,49 комплектів, що підтверджується видатковою накладною №18 від 01.08.2018 на загальну суму 1 100 260 грн 00 коп (а.с.52), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.52-60);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 175 від 24.09.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-15-800-8УП у кількості 0,441 комплектів (а.с.61), що підтверджується видатковою накладною №19 від 24.09.2018 на суму 229 320 грн 00 коп (а.с.63), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.64-71);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) №176 від 25.09.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-15-800-6СП у кількості 0,0544 комплектів (а.с.72), що підтверджується видатковою накладною №20 від 25.09.2018 на суму 17 299 грн 20 коп (а.с.74), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.75-76);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 177 від 25.09.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-15-800-8СП у кількості 1,4556 комплектів (а.с.77), що підтверджується видатковою накладною № 21 від 25.09.2018 на суму 605 529 грн 60 коп (а.с.79), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.80-91);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 181 від 10.10.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-5-800-2УП у кількості 0,2535 комплектів (а.с.92), що підтверджується видатковою накладною № 22 від 10.10.2018 на суму 25 871 грн 00 коп (а.с.94), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.95-96);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 182 від 10.10.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-15-800-6СП у кількості 0,5497 комплектів (а.с.97), що підтверджується видатковою накладною № 23 від 10.10.2018 на суму 174 804 грн 60 коп (а.с.99), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.100-103);

- за актом приймання ТМП, устаткування та основних засобів (попередній) № 183 від 10.10.2018 відповідачем було поставлено позивачу: циклон груповий ЦН-15-800-8УП у кількості 1,3962 комплектів (а.с.104), що підтверджується видатковою накладною № 24 від 10.10.2018 на суму 726 024 грн 00 коп (а.с.106), накладною на відпуск матеріалів та товарно-транспортними накладними (а.с.107-114).

За специфікацією № 1 відповідачем товар було поставлено лише частково, обсяг недопоставленого товару наступний:

1) циклону групового ЦН-15-800-8УП не поставлено 2,1468 комплектів, за ціною 520 000 грн 00 коп на загальну вартість 1 116 336 грн 00 коп;

2) циклону групового ЦН-15-800-8СП не поставлено 4,5444 комплектів, за ціною 416 000 грн 00 коп на загальну вартість 1 890 470 грн 40 коп;

3) циклону групового ЦН-15-800-6СП не поставлено 0,3959 комплекту, за ціною 318 000 грн 00 коп на загальну вартість 125 896 грн 20 коп;

4) циклону групового ЦН-15-800-2УП не поставлено 0,2565 комплекту, за ціною 106 000 грн 00 коп на загальну вартість 27 189 грн 00 коп.

Загальна вартість непоставленого товару за специфікацією № 1 складає 3 159 891 грн. 60 коп.

У зв`язку з порушенням відповідачем (постачальником) зобов`язань за договором поставки № 1704174 від 24.07.2017 в частині повної та своєчасної поставки товару у строки, узгоджені сторонами у договорі (специфікації), позивач нарахував та просив суд стягнути штрафні санкції за таке порушення.

4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі

Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Предметом апеляційного перегляду є вирішення питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій за несвоєчасне та не у повному обсязі виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ст.6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України).

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (ст.174 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини першої 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом першої інстанції правомірно встановлено, що правовідносини, які виникли між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цій строк (термін).

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що строком поставки товару, узгодженого у специфікації №1 на загальну суму 6 040 000,00 грн. є період з грудня 2018 по липень 2019 року, отже граничний термін поставки товару є 31.07.2019.

Статтею 664 Цивільного кодексу унормовано, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини другої ст. 193, частини першої 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частина 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

У пункті 10.2. договору сторони передбачили, що у разі порушення строків поставки товару згідно з договором постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,5 % від суми товару, що вказана у специфікації (додатку) до договору, за кожний день прострочення, із розрахунку з наступного дня від кінцевої дати поставки і до дня фактичної поставки (включаючи останній день поставки). У разі продовження такого прострочення більше 10 календарних днів постачальник додатково сплачує покупцю штраф у розмірі 10% від суми непоставленого (недопоставленого) товару.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було виконано свого обов`язку за договором щодо вчасної та в повному обсязі поставки товару.

У зв`язку з порушенням відповідачем строку поставки товару, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення з 01.08.2019 по 17.12.2019 в сумі 2 196 124,66 грн. та штраф у розмірі 315 989,16 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, колегія суддів вважає, що розрахунок відповідає передбаченим законодавством порядку та способу нарахування, є обґрунтованим та арифметично вірним.

Водночас статтею 233 Господарського кодексу України та частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачена можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені).

Частинами 1 та 2 статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

У даному випадку, місцевий господарський суд об`єктивно оцінивши спірні правовідносини, прийнявши до уваги причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, надавши оцінку всім обставинам справи в їх сукупності, враховуючи інтереси обох сторін, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, дійшов правомірного висновку про зменшення пені до до 10%, а саме: до 219 612,47 грн.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 219 612,47 грн та штрафу у розмірі 315 989,16 грн.

Колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє доводи скаржника про відсутність належним чином оформленої заявки на поставку товару, відсутність погодженої сторонами по договору поставки №1704174 від 24.07.2017 кінцевої дати поставки циклонів у загальній кількості 14 комплектів, а також наявність прострочення кредитора у справі, враховуючи таке.

У пункті 15.6. договору сторони дійшли згоди, що усі зміни та доповнення до договору будуть вважатися чинними тільки у випадку, якщо вони вчинені у письмовій формі та підписані і скріплені печаткою кожної сторони.

Відповідно до пункту 15.7. договору належним чином оформлені зміни, доповнення, додатки, специфікації до договору є його невід`ємною частиною.

Сторонами підписано графік поставки циклонів групових в комплекті с бункерами та вібраторами, в якому узгоджено строк поставки - з грудня 2018 року по липень 2019 року (а.с.35 том 1).

Зміст наведеного графіку поставки свідчить про те, що шляхом укладення цього графіку, сторонами були внесені зміни до умов договору щодо строків поставки товару, узгодженого сторонами у специфікації № 1.

Зокрема, графік поставки містить посилання на договір №1704174 від 24.07.2017; інформацію про вид товару - циклони групові, який збігається із узгодженим сторонами у специфікації № 1; вартість товару, що вказана у графіку - 6 040 000,00 грн. повністю відповідає вартості товару, поставка якого була узгоджена сторонами у специфікації № 1.

Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо наявності між сторонами інших правовідносин стосовно поставки такого виду товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується із доводами господарського суду про те, що незалежно від того, яку назву має документ, яким сторонами вносилися зміни до договору, якщо його оформлено сторонами у відповідності до умов пункту 15.6. договору та він фіксує волю сторін щодо відносин за договором, він вважається чинним та є невід`ємною частиною договору у відповідності до умов пункту 15.7. договору.

Отже графіком поставки сторони дійшли згоди щодо строку поставки товару.

Матеріали справи свідчать про те, що фактично часткова поставка товару відбулась 01.08.2018, 24.09.2018, 25.09.2018 та 10.10.2018.

Протягом строку поставки товару - з серпня 2017 року по липень 2019 року (з урахуванням його продовження сторонами) відповідач жодного разу не звертався до позивача з повідомленням щодо неможливості виконання його зобов`язань чи з вимогою надання відповідних заявок.

Листами № 102 від 10.04.2019 та № 130 від 18.06.2019 відповідач повідомив позивача, що причиною несвоєчасної поставки (недопоставки), були: нерегулярна оплата позивачем за іншими договорами, що стало причиною важкого економічного стану підприємства позивача; відтік спеціалістів; неможливість придбання матеріалів; складна економічна ситуація в країні, відсутність кваліфікованих кадрів для виконання робіт.

Крім того, у листі № 130 від 18.06.2019 відповідач зазначив, що по договору № 1704174 від 2407.2017 "Поставка циклонів групових в комплекті з бункерами та вібраторами" в кількості 100,098 тн на суму 6 040 000,00 грн., відповідачем поставлено 46,085 тн на суму 2 880 108,40 грн.

З урахуванням наведеного, відсутність заявки на поставку товару від позивача не звільняє відповідача від обов`язку щодо поставки товару у повному обсязі та строки визначені договором.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновку Європейського Суду з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції.

4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час ухвалення рішення в оскаржуваній частині судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції має бути залишене без змін.

4.5 Розподіл судових витрат

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НСУ-215 Механомонтаж" відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2020 у справі №904/11/20 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Постанова складена у повному обсязі 26.06.2020

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді А.Є.Чередко

Л.А.Коваль