Рішення

від 30.06.2020 по справі 400/2976/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 р. Справа № 400/2976/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Хол , вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007 до відповідача:Головного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Бізнес-Хол (далі - позивач, ТОВ Бізнес-Хол ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 29.12.2016 року № 0004071401 та від 22.03.2017 року № 0003281401.

Постановою Верховного Суду від 26.06.2019 року скасовано постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року у справі № 814/737/17 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2017 року у справі № 814/737/17. Адміністративна справа № 814/737/17 направлена на новий розгляд до Миколаївського окружного адміністративного суду.

Справі № 814/737/17 присвоєно № 400/2976/19.

Ухвалою від 19.09.2019 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відсутності будь-якої податкової інформації щодо фактів порушення ТОВ Бізнес-Хол вимог податкового законодавства під час формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, в тому числі за наявності повного документального підтвердження реальності придбаних послуг у постачальників, висновок контролюючого органу про нарахування податку на додану вартість за 2013 - 2015 роки у сумі 130460,00 грн. та податку на прибуток на суму 287034,00 грн., викладені у Акті перевірки, є помилковими. З урахуванням зазначеного, податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС підлягають скасуванню.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити. Заперечуючи проти вимог ТОВ Бізнес-Хол відповідач зазначив, що віднесення відображених у первинних документах сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування валових витрат по взаємовідносинам з ТОВ Аламотрейд є безпідставним, оскільки податкові накладні та інші первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат підписані від імені особи, яка заперечує свою участь у діяльності цього товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, а отже, виписані від його імені податкові накладні, договори тощо не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг.

Позивачем під час проведення перевірки не надано товарно-транспортні накладні. Згідно з наявних у ГУ ДФС базою даних Регіонального сервісу центру МВС у Миколаївській області за контрагентами позивача - ТОВ ТК Вояж та ТОВ Ла-Ванда - транспортні засоби не зареєстровані.

За таких обставин, позивачем не підтверджено отримання послуг від ТОВ Аламотрейд , ТОВ Ла-Ванда та ТОВ ТК Вояж . Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм чинного законодавства та скасуванню не підлягають.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, на підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

ТОВ Бізнес-Хол зареєстровано як юридична особа 11.01.2011 року та перебуває на податковому обліку в органах ДПС України з 13.01.2011 року. Види господарської діяльності товариства: Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (КВЕД 46.21); Оптова торгівля фруктами й овочами (основний) (КВЕД 46.31); Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами (КВЕД 46.32); Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (КВЕД 46.47); Оптова торгівля хімічними продуктами (КВЕД 46.75); Вантажний автомобільний транспорт (КВЕД 49.41); Складське господарство (КВЕД 52.10); Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (КВЕД 52.29).

У період з 15.11.2016 року по 05.12.2016 року спеціалістами ГУ ДФС проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Бізнес-Хол з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року.

За результатами перевірки складено Акт № 40/14-29-14-01/37436459 від 12.12.2016 року (далі - Акт перевірки), висновками якого встановлено порушення ТОВ Бізнес-Хол :

- п. 44.2 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.3, пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого товариством занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 287034 грн., в т.ч.: за 2013 рік на суму 507,00 грн., за 2014 рік на суму 109196,00 грн., за 2015 рік на суму 177331,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 130460,00 грн., в т.ч. по періодах: за листопад 2013 року - на суму 83,00 грн., за грудень 2013 року - на суму 450,00 грн., за січень 2014 року - на суму 217,00 грн., за лютий 2014 року - на суму 600,00 грн., за березень 2014 року - на суму 1750,00 грн., за червень 2015 року - на суму 127360,00 грн.

На підставі Акту перевірки ГУ ДФС складено та направлено на адресу позивача податкові повідомлення-рішення:

- № 0004071401 від 29.12.2016 року, яким ТОВ Бізнес-Хол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 162971,25 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 32594,25 грн.;

- № 0004081401 від 22.03.2017 року, яким ТОВ Бізнес-Хол збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 314459,75 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 27425,75 грн.

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію. При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 9 Закону України № 996 визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операції є первині документи.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 ПК України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно пунктом 198.3 статті 198 ПК, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, що не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно вимог пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Висновки про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтуються на висновках податкової про не підтвердження позивачем факту отримання послуг від ТОВ Аламотрейд , ТОВ ТК Вояж та ТОВ Ла-Ванда .

01.01.2015 року між ТОВ Бізнес-Хол та ТОВ Ла-Ванда (код ЄДРПОУ 38560369) укладено договір транспортного експедирування, відповідно до умов якого експедитор (ТОВ Ла-Ванда ) від свого імені та за рахунок замовника забезпечував здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському сполученні.

Факт виконання умов договору підтверджений актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2015 року № ОУ-0000010 на суму 985174,14 грн. та товарно-транспортними накладними за липень - серпень 2015 року. Оплата послуг підтверджена платіжними дорученнями.

05.05.2015 року між ТОВ Бізнес-Хол та ТОВ ТК Вояж (код ЄДРПОУ 300528) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг (перевезення) № 5-515, відповідно до умов якого експедитор (ТОВ ТК Вояж ) за рахунок замовника здійснював послуги з перевезення вантажу замовника та надавав транспортно-експедиційні послуги.

Факт виконання умов договору підтверджений актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2015 року № ОУ-0000002 на суму 280133,33 грн. (без ПДВ), від 30.06.2015 року № ОУ-0000003 на суму 35666,67 грн. (без ПДВ), товарно-транспортними накладними за травень - червень 2015 року. Оплата послуг підтверджена платіжними дорученнями.

Суд не приймає доводи відповідача щодо відсутності товарно-транспортних накладних, оскільки позивачем до матеріалів справи надано товарно-транспортні накладні, що підтверджують факт транспортування товару відповідно до умов укладених з контрагентами договорів.

Щодо твердження відповідача, що згідно з наявних у ГУ ДФС базою даних Регіонального сервісу центру МВС у Миколаївській області за контрагентами позивача - ТОВ ТК Вояж та ТОВ Ла-Ванда - транспортні засоби не зареєстровані, суд зазначає наступне:

База даних сформована за даними реєстрації транспортних засобів після 01.01.2013 року. Таким чином, відповідні автотранспортні засоби могли бути зареєстровані до 01.01.2013 року.

У постанові від 24.04.2019 року у справі № 804/111/13-а в п. 18 Верховний Суд чітко встановив, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, чинне податкове законодавство України не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей.

Відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди замовником та/або експедитором. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також, у перевіряємову періоді позивачем протягом 2013 - 2014 років, на підставі договору транспортної експедиції від 30.01.2013 року № 30/01, отримано від ТОВ Аламотрейд (код ЄДРПОУ 38436450) транспортно-експедиційні послуги.

В обґрунтування своїх доводів, ГУ ДФС посилалось на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2015 року по справі № 489/1193/15-к, яка набрала законної сили.

Як зазначено у вказаному рішенні, у період з 09.01.2013 по теперішній час, ОСОБА_1 не виконував будь-яких організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у якості директора ТОВ Аламотрейд : не укладав угод на придбання та продаж товарів, робіт (послуг), не здійснював організаційних заходів направлених на забезпечення транспортування товарів, не приймав кадрових рішень про призначення будь-кого, крім себе, на посади працівників підприємства ТОВ Аламотрейд , не здійснював організацію ведення бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві.

При цьому, невстановлена особа в період з 09.01.2013 року використала реєстраційні документи та печатку ТОВ Аламотрейд для прикриття незаконної діяльності підприємствам реального сектору економіки, яке виразилось в пособництві в умисному ухиленні від сплати податків іншим суб`єктам підприємницької діяльності, пов`язаному зі сплатою податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств та документальному підтвердженні перед контролюючими органами неіснуючих операцій з придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), та видачі завідомо підроблених первинних бухгалтерських документів, які надали суб`єктам підприємницької діяльності право на формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Тим самим операції, проведені ТОВ Аламотрейд з моменту призначення на посаду директора зазначеного підприємства ОСОБА_2 , а саме з 08.01.2013 року не спричинили настання реальних наслідків та були спрямовані на надання вигоди іншим суб`єктам підприємницької діяльності, які за рахунок неіснуючих фінансово-господарських операцій, шляхом використання первинних бухгалтерських документів з реквізитами ТОВ Аламотрейд незаконно сформували податковий кредит та валові витрати, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17 вказано, що сам факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Згідно ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Разом з цим, суд звертає увагу, що ухвала Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.10.2015 року по справі № 489/1193/15-к не містить конкретних обставин щодо господарських операцій, періодів їх здійснення, даних посадових осіб, що підписували первинні документи, а тому не може свідчити про наявність податкового правопорушення під час формування податкового кредиту.

З Акту перевірки (арк. акту 11 - 15) вбачається, що позивачем до перевірки надано первинні документи по операціям з ТОВ Аламотрейд відповідно до договору від 30.01.2013 року № 30/01 за період з лютого по травень 2013 року, з серпня по грудень 2013 року, з січня по березень 2014 року та травень 2014 року. Зокрема, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Дані операцій в бухгалтерському обліку відображені наступними проводками:

Станом на 01.02.2013 року по рах. № 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня. Дт рах. 94 Інші витрати операційної діяльності на суму 334750,00 грн. Дт рах. 64 Податковий кредит на суму 66950,00 грн. Кт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 401700,00 грн.

Станом на 31.12.2013 року по розрахункам з ТОВ Аламотрейд рахується кредиторська заборгованість по рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 9800,00 грн.

Станом на 01.01.2014 року по розрахункам з ТОВ Аламотрейд рахується кредиторська заборгованість по рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 9800,00 грн. Дт рах. 94 Інші витрати операційної діяльності на суму 606641,66 грн. Дтрах. 64 Податковий кредит на суму 121328,34 грн. Кт рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками на суму 727970,00 грн.

Відповідно наданих до перевірки банківських документів за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року ТОВ Бізнес-Хол здійснювало розрахунки з ТОВ Аламотрейд за транспортно- експедиційні послуги в безготівковій формі на підставі платіжних доручень на загальну суму 500000,00 грн. Оплату за транспортно-експедиційні послуги проведено бухгалтерськими проводками: Дт рах. 631 Розрахунки з постачальниками та підрядниками на суму 500000,00 грн. Кт рах. 311 Розрахунковий рахунок на суму 500000,00 грн.

Станом на 31.12.2014 року та 30.06.2016 року по розрахункам з ТОВ Аламотрейд рахується кредиторська заборгованість по рах. 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками у розмірі 47070,00 грн.

В ході перевірки, на підставі журналів-ордерів по рахунку 94 Інші витрати операційної діяльності , 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками та первинних документів встановлено, що вартість, транспортно-експедиційних послуг від ТОВ Аламотрейд зключено ТОВ Бізнес-Хол до складу витрат, ідо враховуються при визначенні об`єкту оподаткування та до Декларацій з податку на прибуток підприємства за 2013 рік в розмірі 534750,00 грн. та за 2014 рік в розмірі 606641,66грн.

Суми податку на додану вартість, обчислені з вартості транспортно-експедиційних послуг від ТОВ -Аламотрейд , ТОВ Бізнес-Хол включено до реєстру отриманих податкових накладних та до податкового кредиту в Декларації з ПДВ за лютий 2013 року в сумі 19666,66 грн., за березень 2013 року в сумі 23666,66 грн., за квітень 2013 року в сумі 19666,66 грн., за травень 2013 року в сумі 3000,00 грн., за серпень 2013 року в сумі 416,67 грн., за листопад 2013 року в сумі 83,33 грн., за грудень 2013 року в сумі 450,00 грн., за січень 2014 в сумі 216,67 грн., за лютий 2014 в сумі 600,00 грн. та за березень 2013 року в сумі 1750,00 грн.

Суму податку на додану вартість по податковим накладним за травень 2014 року в розмірі 118761,67 грн. підприємством включено до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2014 року, проте до податкової декларації з ПДВ та додатку № 5 до Декларації за травень 2014 роке не включено.

Одночасно з цим, операції за період з лютого по травень 2013 року та за травень 2013 року були охоплені документальною позаплановою перевіркою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС, за результатами якої складено акт від 06.05.2014 року № 1676/14-02-22-01/37436459 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014 року № 0001072201. ТОВ Бізнес-Хол оскаржило матеріали перевірки у судовому порядку.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року по справі № 814/1351/14 позов ТОВ Бізнес-Хол задоволено, податкове повідомлення-рішення від 19.05.2014 року № 0001072201 визнано протиправним та скасовано. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2014 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.07.2014 року по справі № 814/1351/14 залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.12.2014 року у відкритті касаційного провадження відмовлено. Ухвалою Верховного суду України від 10.09.2015 року відмовлено у допуску до провадження справи за позовом ТОВ Бізнес-Хол до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.12.2014 року.

Згідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В ході проведення перевірки ГУ ДФС надано запит від 28.11.2016 року № 4086/10/14-29-14-01-12 про надання письмових, пояснень та документів, а саме: договорів транспортно-експедиційного обслуговування; актів виконаних робіт; товарно-транспортних накладних; банківських виписок (касових документів) на оплату послуг; карток рахунків за період з 01.01.2013 року по 30.06.2016 року; інших документів щодо взаємовідносин з ТОВ Аламотрейд .

У відповідності до п. 85.4 ст. 85 ПК України, при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

ТОВ Бізнес-Хол на дату складання Акту перевірки запитувані документи не надало.

При цьому, до перевірки не надано товарно-транспортні накладні, які складаються при доставці вантажу автомобільним або іншим транспортом.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами ч. 1 та 2 ст. 76 КАС України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

З викладеного вбачається, що позивачем не надано доказів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Аламотрейд за вересень - грудень 2013 року та за 2014 рік. Отже, суд погоджується з висновками, викладеними у Акті перевірки, щодо порушення ТОВ Бізнес-Хол п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.3, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України та завищення витрат, що враховуються при визначенні об`єкту оподаткування за 2013 - 2014 роки на загальну суму 609309,00 грн.

У відповідності до розрахунку штрафних санкцій з податку на прибуток по результатам перевірки ТОВ Бізнес-Хол на підставі Акту перевірки, сума нарахованого податкового зобов`язання становить 287034,00 грн.: 507,00 грн. - за 2013 рік, 109196,00 грн. - за 2014 рік, 177331,00 грн. - за 2015 рік. Розрахункова сума штрафних (фінансових) санкцій становить 27425,75 грн.: 126,75 грн. - за 2013 рік, 272299,00грн. - за 2014 рік.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.03.2017 року № 0003281401 в частині суми 177331,00 грн. (за 2015 рік). В іншій частині рішення залишається в силі.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 72, 76 - 78, 241 - 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнес-Хол (вул. Кагатна, 1-Ж, м. Миколаїв, 54007, код ЄДРПОУ 37436459) до Головного управління ДФС у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001, код ЄДРПОУ 39394277) - задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 29.12.2016 року № 0004071401.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 22.03.2017 року № 0003281401 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Бізнес-Хол суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на суму 177331,00 грн.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 30.06.2020 року.

Суддя О.В. Малих