Рішення

від 13.04.2020 по справі 2а/2370/4501/2012

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2020 року справа № 2а/2370/4501/2012

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гайдаш В.А.,

суддів: Гаращенка В.В., Рідзеля О.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа - Офіс великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулось публічне акціонерне товариство "Азот" (далі - позивач, ПАТ "Азот") з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах (далі - відповідач, контролюючий орган), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Міжрегіональне Головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - третя особа), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0003502301, №0003512301 та №0003492301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року позов задоволено частково, однак Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 09 липня 2014 року скасував постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняв у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Верховним Судом здійснено заміну відповідача та третьої особи у справі їхніми правонаступниками - Головним управлінням ДПС у Черкаській області та Офісом великих платників податків ДПС відповідно.

Постановою Верховного Суду від 05.12.2019 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

У вказаній постанові Верховним Судом зазначено, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано чи не були дії позивача спрямовані на безпідставне (штучне) заниження бази оподаткування, об`єктивних факторів збитковості розглядуваних (оспорюваних) операцій та діяльності ПАТ "Азот" вцілому, не перевірено, які економічні та ринкові обставини зумовили здійснення платником податку продажу товарів за цінами, які нижче їх собівартості, яку економічну мету переслідував платник податків при здійсненні відповідних операцій, якими документами обґрунтовується ціноутворення при здійсненні зазначених поставок. Також судами не наведено мотивів, за яких ПАТ "Азот" не мало обов`язку керуватися підпунктом 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 ПК України, тобто виходити із договірних цін, які не можуть бути меншими за звичайні ціни на товари, які реалізовуються особі, яка не є платником податку на прибуток. Крім того, судами не наведено відповідних мотивів, з посиланням на конкретні відомості бухгалтерського обліку (рахунки) та підтверджуючі їх відповідні документи, які б розкривали показники звітності позивача з податку на прибуток за період діяльності, який перевірявся, й свідчили про включення чи невключення до складу інших доходів сум невиплачених дивідендів. Разом з тим, суди некритично віднеслися до повідомленої інформації й не надали належної правової оцінки таким обставинам, як наслідок, так і не встановили, хто ж саме від імені контрагента ТОВ "Донована-Плюс" підписував фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача, що загалом не узгоджується із приписами частини третьої статті 159 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) щодо обґрунтованості судового рішення. Окрім того суди не навели суть (зміст) взаємовідносин позивача із ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" по договору №592-122 від 29 квітня 2011 року, реальність операцій з яким також не визнає відповідач, не вказали надання яких саме юридичних послуг обумовлювалось вказаною угодою, не перевірили, чи складені за результатом цих відносин документи, які підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагента чи залучених ним осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, не встановили обставин використання позивачем результатів виконання договору у власній господарській діяльності тощо.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 прийнято до свого провадження адміністративну справу №2а/2370/4501/2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Азот" до Головного управління ДПС у Черкаській області, третя особа - Офіс великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

На адресу суду від позивача та відповідача надійшли заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник третьої особи просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

В судовому засіданні 02.04.2020 суд усною ухвалою, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу, вирішено здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими контролюючим органом визначено грошові зобов`язання зі сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а також зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, є протиправними, оскільки висновок відповідача про заниження ПАТ "Азот" доходів, які враховувались при визначенні об`єкта оподаткування за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, та, відповідно, податку на прибуток внаслідок продажу готової продукції (капролактаму, аміачної селітри, сульфату амонію, карбаміду) пов`язаним особам за цінами, меншими за звичайні понад 20%, є безпідставним, адже обставини пов`язаності таких осіб не підтверджені належними доказами, а тому відсутні підстави для застосування вимог підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо визначення доходу від продажу товарів відповідно до цін, не менших від звичайних. Крім того, ПАТ "Азот" у відповідних періодах правомірно включено до складу доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, суми невиплачених дивідендів, за якими минув строк позовної давності, отже посилання відповідача про порушення позивачем підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 ПК України внаслідок невключення до складу інших доходів кредиторської заборгованості у розмірі 7444263 грн. (дивідендів, невиплачених у встановлені строки та нестягнутих у судовому порядку), за якою минув строк позовної давності, й кваліфікація її як безповоротної фінансової допомоги є помилковими. Також зазначено, що операції між позивачем та ТОВ "Діомат ЛТД", ТОВ "КПТ МІГ", ТОВ "ТД "Владар Харків", ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "Донавана-Плюс", ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит" фактично проведені та документально оформлені, відповідно ПАТ "Азот" дотримано передбачені ПК України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування та податкового кредиту, у зв`язку з чим відсутні підстави для збільшення підприємству грошових зобов`язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмовий відзив, в якому зазначив, що під час перевірки позивача встановлено його взаємовідносини з швейцарською фірмою "NF TRADING AG", яка в розумінні підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України являється пов`язаною особою для ПАТ "Азот", порядок оподаткування операцій з якою визначається підпунктом 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 ПК України, тобто із застосуванням режиму звичайних цін на продукцію; вважає, що відповідач у відповідності до положень законодавства визначила рівень звичайних цін хімічної продукції, експортованої ПАТ "Азот" нерезидентам, на підставі інформації, отриманої від ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних знаків", й встановила здійснення позивачем поставки капролактаму, аміачної селітри, сульфату амонію, карбаміду за цінами, меншими за звичайні на понад ніж 20%, що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування. Крім того, позивачем завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, які згідно із підпунктом 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 ПК України визнаються в розмірі, який не перевищує доходи, отримані від продажу продукції; у той же час, до складу витрат 2-4 кварталів 2011 року та 1 кварталу 2012 року ПАТ "Азот" віднесено витрати по продажу готової продукції пов`язаним особам в сумі, що перевищує доходи від такого продажу. Також вказано, що нерезидент PORTLING CONTINENTAL LTD не отримував за операціями з позивачем доходів відповідно до підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України й для цілей застосування норм цього Кодексу має статус неплатника податку на прибуток, а тому ПАТ "Азот", здійснивши реалізацію карбаміду цьому нерезиденту по ціні, що менша за звичайну на понад ніж 20%, порушило підпункти 153.2.1, 153.2.3 пункту 153.2 статті 153 ПК України. Контролюючим органом під час перевірки не підтверджено відображення позивачем у рядку 02 Декларацій з податку на прибуток сум нарахованих дивідендів за 2007 рік та 2008 рік. Щодо операції між позивачем та ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит", TOB "ДОНОВАНА-ПЛЮС", то вони фактично не були здійснені, оскільки в актах наданих юридичних послуг від ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит" не вказано їх зміст та обсяг, одиницю виміру (інформацію про участь контрагента у судових процесах, підготовку ним процесуальних та інших документів тощо), тобто даних, які давали б змогу встановити зв`язок понесених витрат по оплаті цих послуг з господарською діяльністю позивача; надані ж до перевірки документи на підтвердження взаємовідносин із TOB "ДОНОВАНА-ПЛЮС" підписані від імені останнього ОСОБА_2 , у якого відсутні відповідні повноваження, а в залізничних накладних, наданих на підтвердження перевезення нафтового бензолу, нібито придбаного у цього контрагента, містяться відомості, що власником вантажу є інша особа - ТОВ "Фобос ЛТД". Також посилається на здійснення TOB "ДОНОВАНА-ПЛЮС" діяльності, яка має ознаки фіктивності, і свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 - засновник та директор цього підприємства - зареєструвала товариство за грошову винагороду, заперечує свою участь у його створенні та фінансово-господарській діяльності, зокрема й у підписанні будь-яких первинних податкових та бухгалтерських документів.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Офісом великих платників податків ДПС надано пояснення на позов, згідно яких заперечує щодо задоволення позовних вимог з аналогічних підстав, що зазначені відповідачем у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Азот" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт від 10 липня 2012 року №111/22-11/00203826, у якому, зокрема встановлено порушення позивачем вимог: підпунктів 14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.159, 14.1.228, 14.1.231, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135, пунктів 137.1, 137.16, 137.10 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8, 138.10 статті 138, пункту 150.1 статті 150, пункту 152.9 статті 152, підпунктів 153.2.1, 153.2.3, 153.2.6 пункту 153.2 статті 153, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого ПАТ "Азот" занизило податок на прибуток на загальну суму 120682454 грн. та завищило від`ємне значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2012 року на суму 582812418 грн., занизило у лютому та березні 2012 року ПДВ на загальну суму 11063436 грн. Зокрема, перевіркою достовірності та повноти визначення доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, виявлено їх заниження за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року на загальну суму 482613086 грн.

Так, у ході проведення перевірки встановлено, що у вказаний період ПАТ "Азот" здійснювало продаж продукції власного виробництва (капролактаму, аміачної селітри, сульфату амонію, карбаміду) на користь швейцарської фірми "NF TRADING AG" (директор ОСОБА_4, адреса АДРЕСА_1). Між фірмою "NF TRADING AG" та ПАТ "Азот" укладено низку експортних контрактів на продаж капролактаму, аміачної селітри, сульфату амонію, карбаміду, які від імені "NF TRADING AG" підписані директором фірми ОСОБА_4 , що діє від імені компанії на підставі виписки з Торгового реєстру кантону Цуг з правом одноосібного підпису. Водночас встановлено, що у цей же період діяльності ПАТ "Азот" здійснювало операції з придбання природного газу від нерезидента "Ostchem Holding Limited" по контракту купівлі - продажу природного газу №532М-211 від 23 березня 2011 року та укладеним до нього додатковим угодам, які зі сторони "Ostchem Holding Limited" підписані ОСОБА_4 , який діє на підставі довіреностей: від 25 лютого 2011 року, від 25 травня 2011 року та від 25 серпня 2011 року. Довіреність від 25 лютого 2011 року скріплено корпоративною печаткою компанії та підписано директором компанії ОСОБА_6 .

Також у акті перевірки вказано, що згідно даних із ЦБД юридичних осіб ДПА України ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) є керівником TOB "Остхем Україна" (код ЄДРПОУ 33785450), засновником якого є Остхем Німеччина ("Ostchem Germany GmbH"), якому належить 100 % статутного фонду TOB "Остхем Україна"; 100 % акцій "Ostchem Germany GmbH" належить австрійській Ostchem Holding AG"; нерезиденти "Ostchem Holding Limited" та "Ostchem Germany GmbH" входять до групи Ostchem Group, управляючою компанією якої є "Ostchem Holding AG" (Вена, Австрія), 90 відсотків акцій якої належить "Group DF"; власником та головою ради директорів групи компаній "Group DF" є ОСОБА_6 ; компанія "Ostchem International Limited" пов`язана відносинами контролю із суб`єктами господарювання, які входять до складу групи "Group DF", яка здійснює діяльність у таких сферах: енергетичній, хімічній, газовій та інших за межами території України та на території України.

Контролюючий орган встановив, що вищенаведені обставини дають підстави для висновку, що ОСОБА_4 , який обіймав посаду керівника фірми "NF TRADING AG", надано право на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку від імені "Ostchem Holding Limited", що входить до групи компаній "Group DF". Фінансова господарська діяльність нерезидентів "NF TRADING AG", "Ostchem Germany GmbH", "Ostchem International Limited" та "Ostchem Holding Limited" фактично перебуває під спільним контролем однієї особи, а саме ОСОБА_6 , тому фірма "NF TRADING AG" є пов`язаною особою для ПАТ "Азот" у розумінні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України. Відповідачем здійснено аналіз умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених ПАТ "Азот" із "NF TRADING AG" та наданих до перевірки вантажно-митних декларацій, оборотних відомостей по рахунку 362 "Розрахунки з іноземними покупцями та замовниками", в результаті чого встановлено, що ПАТ "Азот" у періоді, що перевірявся, здійснювало реалізацію капролактаму, аміачної селітри, сульфату амонію, карбаміду за цінами, які були менші за звичайні, й в порушення статті 153 ПК України не визначило доходи від реалізації такої продукції за звичайними цінами в розмірі 393903285 грн., що призвело до його заниження.

Також у ході перевірки встановлено, що ПАТ "АЗОТ" уклало зовнішньоекономічний контракт від 31 січня 2012 року № 51М-414 на поставку карбаміду з PORTLING CONTINENTAL LTD за ціною, меншою за звичайну понад 20%, що призвело до заниження доходів при визначенні об`єкта оподаткування на 80867541 грн.

Окрім того, у періоді, який перевірявся, ПАТ "Азот" не включено до складу інших доходів суми невиплачених дивідендів, за якими минув строк позовної давності, в результаті чого занизило такі інші доходи на загальну суму 7444263 грн., в тому числі за II - IV квартали 2011 року на суму 578206 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 6866057 грн.

Перевіркою достовірності та повноти визначення витрат за період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, виявлено їх завищення на загальну суму 792842847 грн., оскільки реалізація готової продукції пов`язаній особі - фірмі "NF TRADING AG" здійснювалась за цінами, нижчими ніж повна собівартість такої продукції, яка включає виробничу собівартість, адміністративні витрати та витрати на збут; до складу витрат 2-4 кварталів 2011 року та 1 кварталу 2012 року в порушення підпункту 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 ПАТ "Азот" віднесено витрати по продажу готової продукції в сумі, що перевищує доходи від такого продажу, в результаті чого завищено їх розмір на загальну суму 238616921 грн.

Крім того, у акті перевірки відповідач також вказав на формування ПАТ "Азот" валових витрат та податкового кредиту з ПДВ у періоді з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року по взаємовідносинам із ТОВ "Діомат ЛТД", ТОВ "КПТ МІГ", ТОВ "ТД "Владар Харків", ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "Донавана-Плюс", ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит", без підтвердження таких відносин відповідними первинними документами. На обґрунтування цього контролюючий орган посилався як на податкову інформацію щодо відсутності об`єктів оподаткування по операціях з придбання/продажу товарів (послуг) та необхідних ресурсів, отриману за результатами податкового контролю контрагентів, так і на наявність ознак фіктивності господарської діяльності ТОВ "Донавана-Плюс".

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року: №0003502301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на 126550677 грн. (у тому числі: 120682454 грн. - за основним платежем та 5868223 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями); №0003512301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 582812418 грн; №0003492301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ на 16595154 грн. (у тому числі: 11063436 грн. - за основним платежем та 5531718 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано, що підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України (в редакції, що діяла на момент спірних відносин) визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно цього Кодексу.

За змістом пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду та складаються з: доходу від операційної діяльності; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті.

Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України).

Порядок оподаткування операцій особливого виду визначений статтею 153 ПК України, у відповідності до підпункту 153.2.1 пункту 153.2 якої дохід, отриманий платником податку, зокрема від продажу товарів пов`язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни.

Положення підпункту 153.2.1 цього пункту поширюється також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток (підпункт 153.2.3 Кодексу).

Тобто нормами ПК України встановлюються окремі випадки, за яких при здійсненні операцій по реалізації товарів та подальшому обчисленню доходу за такими операціями повинні застосовуватися звичайні ціни, визначені згідно законодавства. Такими випадками є операції із пов`язаними особами.

Під терміном "пов`язані особи" за змістом підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 ПК України розуміються юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім`ї; платники податку - учасники об`єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об`єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти: а) володіння безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку; б) вплив безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Розглядаючи вказану справу №2а/2370/4501/2012, Верховний Суд у своїй постанові від 05.12.2019 вказав, що суди не встановили предмет доказування у справі й обмежившись лише посиланням на ненадання контролюючим органом доказів пов`язаності особи, якій позивачем реалізовувалась продукція власного виробництва, а також статистичних документів стосовно звичайних цін на товари, наданих уповноваженим державним органом, не зобов`язали Інспекцію надати відповідні докази на обґрунтування своїх доводів і не витребували необхідних доказів із власної ініціативи.

Суд зазначає, що зі змісту податкового законодавства та визначення господарської діяльності, наведеного у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, вбачається, що особа, яка здійснює діяльність, направлену на отримання доходу (зокрема, виробництво товарно-матеріальних цінностей з метою їх наступного продажу), має сплачувати відповідні податки.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції. Лише в такому разі та чи інша операція може вважатися вчиненою в межах господарської діяльності платника податків. І лише за таких умов платник податків має право на врахування у податковому обліку наслідків відповідних господарських операцій.

Вказана позиція узгоджується із змістом підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно до якого розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Таким чином при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Валові витрати по виробництву продукції не можуть перевищувати валові доходи від її реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою. Якщо причиною виникнення збитків є мінімізація податку, то відповідна операція має кваліфікуватися як така, що не має ділової мети, а відтак не підлягає врахуванню у податковому обліку платника.

Контролюючий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення про збільшення ПАТ "Азот" грошового зобов`язання з податку на прибуток, окрім тверджень про необхідність застосування до спірних відносин підпункту 153.2.1 пункту 153.2 статті 153 ПК України, по суті виходив з того, що, оскільки основним видом діяльності ПАТ "Азот" є виробництво добрив і азотних сполук, то реалізація останнім готової продукції фірмі "NF TRADING AG" за цінами, нижчими ніж повна собівартість такої продукції, зростання вартості природного газу та електроенергії, необхідних для виробничого процесу, а також зростання вартості основних видів сировини для виготовлення готової продукції, призвела до збитковості діяльності позивача та зменшення ним об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємства.

Однак суд зазначає, що у спірних правовідносинах платником податку виступав позивач, а за висновком відповідача гр. ОСОБА_6 є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність нерезидентів "NF TRADING AG", "OSTCHEM HOLDING LIMITED" та ТОВ "Остхем Україна", внаслідок чого саме компанія "NF TRADING" та ТОВ "Остхем Україна" є пов`язаними особами з позивачем. Відповідно до визначеної контролюючим органом ознаки платник податку (позивач - юридична особа) повинен перебувати з іншою юридичною особою (компанією "NF TRADING AG") під спільним контролем.

Разом з тим, в акті перевірки відповідач дійшов висновку, що не ПАТ "Азот", а компанія "OSTCHEM HOLDING LIMITED" разом з компанією "NF TRADING AG" фактично знаходяться під спільним контролем однієї фізичної особи - ОСОБА_6.

Необхідно зазначити, що фізична особа ОСОБА_4 обіймає посаду керівника лише "NF TRADING AG", довіреності від "OSTCHEM HOLDING LIMITED" надають йому право підписувати від імені компанії лише документи та контракти, що стосуються купівлі-продажу природного газу, однак у ОСОБА_4 відсутні повноваження на укладання договорів і контрактів, які дають можливість визначити умови об`єму господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління довірителя.

Під час розгляду справи контролюючим органом не надано на вимогу суду достовірних та достатніх доказів пов`язаності у період виникнення спірних правовідносин ТОВ "Остхем Україна" з ПАТ "Азот".

Таким чином, у зв`язку з відсутністю у матеріалах адміністративної справи належних та допустимих доказів пов`язаності ПАТ "Азот" з компанією "NF TRADING AG" та ТОВ "Остхем Україна", у період виникнення спірних правовідносин, колегія суддів вважає, що висновки контролюючого органу про пов`язаність зазначених юридичних осіб ґрунтуються на припущеннях, що свідчить про протиправність розрахунку об`єкта оподаткування податком на прибуток із застосуванням звичайних цін, відповідно, про протиправність збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в цій частині.

Крім того, із матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ПАТ "Азот" укладено контракти з нерезидентом - фірмою "NF TRADING AG", а саме: на поставку капролактаму кристалічного вищого ґатунку, сульфату амонію, карбоміду марки Б., а позивачем надано докази фактичного постачання своєї продукції компанії "NF TRADING AG" та ТОВ "Остхем Україна" за цінами та на умовах, визначених у контрактах.

Під час проведення перевірки позивача контролюючий орган встановив, що поставка карбаміду та аміаку здійснювалась за цінами, які є меншими за звичайні, понад 20%.

Згідно з пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Методи визначення та порядок застосування звичайних цін у період до 01.01.2013, відповідно до п. п. 1, 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, регулюється п. 1.20 ст. 1 Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якої обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств №334/94-ВР, який діяв до 1 січня 2013 року, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Як визначено підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов`язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту (підпункт 1.20.8 пункту 1.20 статті 1 Закону №334/94-ВР).

Підпунктом 1.20.10 пункту 1.20 статті 1 Закону передбачено, що донарахування податкових зобов`язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов`язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Судом встановлено, що ДП "Держзовнішінформ" контролюючому органу була надана інформація (видання) про орієнтовний рівень цін реалізації капролактаму, карбаміду, селітри аміачної та сульфату амонію на світовому ринку. При цьому, ДП "Держзовнішінформ" зауважено, що довідка носить інформаційний характер і не враховує особливостей контракту, контрактні ціни залежать від умов поставки, обсягу партії, умов оплати та інших контрактних умов.

Разом з тим, з цієї інформації неможливо встановити, чи є умови договору поставки, укладеного позивачем, та умови договору з ідентичними товарами, ціни по яким взяті за основу, співставними, оскільки з даної інформації неможливо встановити, наскільки є співставними умови контрактів ПАТ "Азот" щодо кількості (обсягу) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строків виконання зобов`язань, умов платежів, звичайних для такої операції, а також інших об`єктивних умов, що можуть вплинути на ціну.

Відтак, використання даної інформації при визначенні рівня звичайних цін на карбамід та аміак здійснено відповідачем з порушенням п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а відповідачем не надано до суду доказів того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, відповідно розрахунок об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування податку на прибуток позивачу здійснений відповідачем протиправно.

Таким чином, оскільки з даної інформації не можливо встановити наскільки є співставними умови контрактів ПАТ "Азот" щодо кількості (обсягу) товарів і т. д., а також інших об`єктивних умов, що можуть вплинути на ціну з умовами договору з ідентичними товарами, ціни по яким взяті за основу,- використання такої інформації при визначенні рівня звичайних цін на капролактам, селітру аміачну, карбамід, сульфат амонію здійснено відповідачем з порушенням вимог п. 1.20 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств".

Оскільки судом встановлено, що у спірних правовідносинах ПАТ "Азот" та фірма "NF TRADING AG" не були пов`язаними особами, а тому відсутні законні підстави для застосування вимог п.п. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України про те, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів пов`язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більш ніж на 20% звичайної ціни на такі товари.

У акті перевірки контролюючий орган зробив висновок про порушення ПАТ "Азот" пп.153.2.1, пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПК України під час продажу готової продукції нерезиденту та застосувано ціни, менші за звичайні понад 20 відсотків, що призвело до заниження доходів, які враховуються при визначенні об`єкта оподаткування, на загальну суму 80 867 541 грн. Зазначене порушення стосується зовнішньоекономічного контракту від 31.01.2012 №51М-414 на поставку карбаміду, укладеного між ПАТ "АЗОТ" та PORTLING CONTINENTAL LTD (Британські Віргінські острови), однак, суд звертає увагу, що висновки про пов`язаність ПАТ "Азот" та PORTLING CONTINENTAL LTD у акті перевірки відсутні.

Відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс-2000 " від 01.01.2020 умови FCA - це франко-перевізник. Термін "франко-перевізник " означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Згідно п. А.6 FCA "Інкотермс-2000" продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Крім того, згідно "Інкотермс-2000" умови CPT це фрахт/перевезення оплачені до (… назва місця призначення). Термін "фрахт/перевезення оплачено до ..." означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Згідно п. А.6 CPT "Інкотермс-2000" Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 "а", включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Судом встановлено, що економічними та ринковими обставинами, які зумовили здійснення платником податків (ПАТ "Азот") продажу товарів за цінами, які нижче їх собівартості слугували витрати позивача у вигляді витрат на збут, на транспортування, на транспортно-експедиційні, на послуги з приймання, збереження та перевантаження (перевалку) готової продукції, що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами. Також до складу вказаних витрат позивачем включено витрати на утримання основних засобів, витрати на оплату праці апарату управління, витрати на ремонт та поліпшення об`єктів основних засобів відповідно до п. 146.12 ст. 146 ПК України.

Оскільки ціни товарів, визначені сторонами відповідних зовнішньоекономічних контрактів з фірмою "NF TRADING AG" та з фірмою PORTLING CONTINENTAL LTD є звичайними та відповідали на момент виникнення спірних правовідносин справедливій ринковій ціні за ціною договору, тому контролюючим органом протиправно застосовано до спірних правовідносин положення норм пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПК України.

Вищевказаний факт також встановлений постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 у справі №2а/2370/2729/2012 за позовом ПАТ "Азот" до ДПІ у м. Черкасах Черкаської області ДРС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином контролюючий орган протиправно дійшов висновку про заниження ПАТ "Азот" вартості звичайної ціни у результаті ніби-то пов`язаності осіб, тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0003502301 підлягає до скасування.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 09.10.2019 у справі №817/1737/17, як на підставу для відмови у задоволенні позову у цій частині є необґрунтованим, оскільки обставини справи №817/1737/17 та цієї справи №2а/2370/4501/2012 є різними за суттю, зокрема у справі №817/1737/17 підставами спірних правовідносин є контрольовані операції щодо експорту селітри на користь фірми "NF TRADING AG", при застосуванні методів порівняльної неконтрольованої операції або чистого прибутку із досліджуваною стороною ПАТ Рівнеазот на підставі п. 39.2 ст. 39 ПК України, у той же час, у справі №2а/2370/4501/2012 підставами спірних правовідносин є ціна договору, яка відповідає рівню звичайної ціни (пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР). Крім того, періоди виникнення спірних правовідносин у вказаних справах є різними (у справі №817/1737/17 з 01 січня по 31 грудня 2014 року, а у справі №2а/2370/4501/2012 з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року).

Щодо висновку відповідача про заниження ПАТ "Азот" доходу внаслідок невключення до їх складу суми кредиторської заборгованості по невиплаченим дивідендам, за якою минув строк позовної давності, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пункт 135.2 статті 135 ПК України встановлює, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135 статті 135 ПК України інші доходи, зокрема, включають суми безнадійної кредиторської заборгованості.

За визначенням підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 безнадійною заборгованістю визнається, окрім іншого, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

У акті перевірки контролюючим органом зазначено про порушення ПАТ "Азот" п.п.14.1.257 п. 14.1 cт. 14, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст.1 37 ПКУ у зв`язку з невключенням до складу інших доходів суми кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності, в результаті чого товариством занижено інші доходи на загальну суму 7 444 263 грн., в тому числі за 2-4 кв. 2011 року - на суму 578 206 грн., за 1 кв. 2012 року - на суму 6 866 057 грн. Зазначене порушення, на думку податкового органу, виникло у зв`язку з тим, що ПАТ "АЗОТ" у відповідному періоді не віднесено до "інших доходів" суму дивідендів, яка не була виплачена у встановлені строки, не стягнута у судовому порядку, та кваліфікується, як безповоротна фінансова допомога.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

26 квітня 2007 року, згідно протоколу №17 загальних зборів акціонерів ВАТ "Азот", загальними зборами акціонерів ВАТ "Азот" по питанню №5 порядку денного вирішено: затвердити порядок розподілу прибутку, а саме: чистий прибуток ВАТ "Азот" у розмірі 99 мільйонів 684 тисячі 500 гривень направити: - на формування фонду виплати дивідендів - 94 мільйони 462 тисячі 617 гривень із розрахунку 76 копійок на одну просту іменну акцію, номінальною вартістю 8 гривень 50 копійок.

Крім того, 28 лютого 2008 року, згідно протоколу №20 загальних зборів акціонерів ВАТ "Азот", загальними зборами акціонерів ВАТ "Азот" по питанню №2 порядку денного вирішено: затвердити порядок розподілу прибутку, а саме: чистий прибуток ВАТ "Азот" у розмірі 361 мільйон 465 тисяч 200 гривень направити: - на формування фонду виплати дивідендів - 320 мільйонів гривень рівно з розрахунку 2,57 гривень на одну просту іменну акцію, номінальною вартістю 8 гривень 50 копійок.

Слід зазначити, що відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №996-XIV) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Абзацом 1 пункту 44.2 статті 44 ПК України визначено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку встановлений Інструкцією "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій", затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291, у відповідності до якої за кредитом рахунку 71 "Інший операційний дохід" відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом - суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного податку та інших зборів (обов`язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 "Фінансові результати"; на субрахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності.

Узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов`язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо) здійснюється на рахунку 67 "Розрахунки з учасниками".

За змістом пункту 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 січня 2000 року №20 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), однією з складових поточних зобов`язань є поточна заборгованість за розрахунками з учасниками.

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення (пункт 12 вказаного Положення).

Відповідно до пп. 135.1 та 135.2 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 149 ПК України передбачено, що податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об`єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135-137 та 138-143 цього Кодексу.

Стаття 152 ПК України встановлює, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Судом встановлено, що через невиплату у встановлені строки дивідендів ПАТ "Азот" у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 дійсно відображено показник у загальній сумі 41 14 267 801 грн., до складу якої включено суми нарахованих дивідендів за 2007 рік - 578 206 грн.; також у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 відображено показник у загальній сумі 17 67 354 505 грн., до складу якої включено суми нарахованих дивідендів за 2008 рік - 6 866 057 грн., а всього нарахованих дивідендів - 7 444 263 грн.

Відповідно наданої до матеріалів справи бухгалтерської довідки щодо розшифровки рядка 0.2 Дохід від операційної діяльності Податкової декларації за II-IV квартал 2011 року (т. 4, а.с. 216) судом встановлено, що задекларований позивачем дохід від операційної діяльності у вказаний період також включає суму нарахованих дивідендів за 2007 рік - 578 206 грн.

Крім того, відповідно наданої до матеріалів справи бухгалтерської довідки щодо розшифровки рядка 0.2 Дохід від операційної діяльності Податкової декларації за I квартал 2012 року (т. 4, а.с. 217) судом встановлено, що задекларований позивачем дохід від операційної діяльності у вказаний період також включає суму нарахованих дивідендів за 2007 рік - 6 866 057 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0003502301, оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність факту порушення ПАТ "Азот" вимог пп. 14.1.257 п. 14.1 cт.14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 ПК України що невключення до складу інших доходів суми вищевказаної кредиторської заборгованості по дивідендах.

Щодо висновку контролюючого органу про завищення позивачем валових витрат та заниження податкового зобов`язання з ПДВ за наслідками взаємовідносин із контрагентами ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит" та TOB "Донована-Плюс" у період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, то суд зазначає наступне.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За змістом пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).

Пункт 198.3 статті 198 ПК України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За визначенням статті 1 Закону №996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності до статті 1 Закону №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій та їх документального підтвердження сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності та належним чином складеної податкової накладної; ділової мети, розумних економічних причин для здійснення операції й подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) у межах господарської діяльності платника.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкових вигод.

Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.

Судом встановлено, що 01.11.2011 між ПАТ "Азот" (Покупець) та TOB "Донована-плюс" (Постачальник) укладено договір поставки №0111/1, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець - оплатити та прийняти бензол нафтовий для синтезу ГОСТ 9572-93 у кількості до 10 000,00 т у термін до 31.12.2011. Якість товару повинна відповідати марці для синтезу вищий сорт ГОСТ 9572-93 і засвідчуватися оригіналом і/або копією паспорта якості виробника, завіреної печаткою Постачальника та /або сертифікатом відповідності для даної продукції (п. 1.1 Договору №0111/1).

Кількість товару, що підлягає поставці протягом календарних місяців постачання, а також вартість такої кількості товару визначаються сторонами в щомісячних Додатках до цього Договору. Постачання товару здійснюється на умовах FCA, ст. Кагамлицька, м.Кременчук. Умови поставки розуміються сторонами відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 (п.3.1 Договору №0111/1).

Відповідно до п. 4.1 Договору №0111/1 загальна сума Договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх додатках до нього, а також - витрати по відвантаженню і транспортуванню такого товару. Зобов`язання Покупця по оплаті товару виникають з моменту підписання Сторонами відповідного Додатку та отримання рахунку Постачальника на оплату (п. 4.5 Договору №0111/1). Усі витрати з транспортування товару від Постачальника до Покупця несе Покупець (п. 4.11 Договору №0111/1).

Також 01.11.2011 між ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" укладено Додаток №1, згідно якого постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 3000,00 т. за ціною 9 541 грн. 72 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим додатком складає 28 625 160 грн. (у т.ч. ПДВ). Додатково Покупець компенсує витрати Постачальника з організації відвантаження і транспортування до ст. Черкаси, Одеської залізниці, які Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику додатково відповідно до умов п.п. 4.6-4.7 Договору №0111/1. Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст. Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом листопада 2011 року.

Крім того, 01.12.2011 між ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" укладено Додаток №2, згідно якого постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 2500,00 т. за ціною 8 245 грн. 37 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим додатком складає 20 613 425 грн. (у т.ч. ПДВ). Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст. Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом грудня 2011 року.

08.12.2011 між ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" укладено Додаток №3, згідно якого постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 2176,00 т. за ціною 8 245 грн. 37 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим додатком складає 17 941 925 грн. 12 коп. Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст.Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом грудня 2011 року.

Виконання вказаних договірних зобов`язань між ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" підтверджуються первинними документами, копії яких містяться у матеріалах адміністративної справи, зокрема: податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами, прибутковими ордерами, картками складського обліку матеріалів, залізничними накладними, паспортами якості товару, накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, бухгалтерськими довідками щодо розрахунків з Постачальником TOB "Донована-плюс", довіреностями, заявками на поставку бензолу, тощо.

Контролюючим органом зазначено, що договірні правовідносини між ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" фактично не відбулись, оскільки у залізничних накладних, що оформлялися при транспортуванні товару за вищевказаним Договором у графі 50 "Відмітка відправника" вказано "Собственность ООО "Фобос ЛТД". Графа 20 "найменування вантажу" містить інформацію наступного змісту "доверенность - 120-08/108 от ЗО. 12.2010 собственник ОАО "Азот".

Згідно Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, зокрема Додатку 3 "Пояснення щодо заповнення накладної", у графі 50 "Відмітки відправника" залізничної накладної зазначаються відомості, передбачені правилами перевезення вантажів, наприклад: установлені відправником у вагоні пристосування, які необхідно видати на станції призначення одержувачу; заходи профілактики, застосовані відправником для запобігання змерзанню вантажу; наявність на не упакованому вантажі видимих пошкоджень, наприклад "у верстата відбито (вказується на іменування деталі)", "розбита фара" тощо; згода відправника на перевезення на відкритому рухомому складі, коли вантаж не зазначено у переліку вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі.

У графі 20 "Найменування вантажу" зазначається найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (далі - ЄТСНВ) та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Вантажі, найменування яких відсутні в ЄТСНВ, зазначаються під тією назвою, під якою вони зазначені в стандартах або технічних умовах на виготовлення продукції. Якщо пред`явлено не упакований вантаж, скорочено зазначається "н/у"). Кількість, номер, код власника, типорозмір і маса брутто контейнера. Найменування транспортного засобу (контрейлера), склад автопоїзда. Кількість місць цифрами та окремо за кожним його найменуванням і за кожним видом упакування, а також прописом загальна кількість місць. Відмітка про розміщення та кріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження працівника (у разі перевезення лісоматеріалів дані про кількість навантажених штабелів і їх висоту). Найменування та маса матеріалів і устаткування, які були застосовані для розміщення та кріплення. Кількість, знаки, тип та належність (відправник/залізниця) застосованих пломб чи ЗПП. У разі зміни пломб чи ЗПП під час перевезення відомості про пломби, ЗПП змінюються таким чином, щоб можна було прочитати первинні відомості. Відмітка для вагонів з вибуховими матеріалами (далі - ВМ): "Вимкнути гальмо". Відмітка "З пічним опаленням", відмітка "Зональний габарит", відмітка "Пільговий габарит". Зазначається "Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар)...; "для порожніх вагонів", крім того, додається "Повертається власнику (орендарю) під навантаження, в ремонт", тощо. Інші відмітки, передбачені правилами перевезення вантажів

У залізничних накладних, за якими здійснювалася поставка товару згідно відповідного Договору, у графі 20 вказана вся необхідна інформація. Зазначення, крім іншого, дати та номеру довіреності не є порушенням вимог законодавства, це є додатковою інформацією.

Судом встановлено, що згідно п. 3.2. Договору поставки від 01.11.2011 №0111/1 ПАТ "Азот" та TOB "Донована-плюс" домовились, що відправником вантажу за цим Договором є TOB "Торговий Дім - Укртатнафта" (код ЄДРПОУ - 37667056).

У залізничних накладних у графі 1 "Відправник" вказано TOB "Торговий Дім - Укртатнафта", у графі 4 "Одержувач" вказано ПАТ "Азот".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 "Про затвердження Статуту залізниць України" накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Заповнення граф 20 та 50 залізничних накладних, згідно додатку 3 до вказаних Правил, здійснювалось Відправником вантажу, який, враховуючи вищенаведені вимоги до заповнення цих граф, мав право відобразити необхідну саме для нього інформацію, яка не впливає на зміст господарської операції.

Крім того, контролюючим органом також зазначено, що факт відсутності виконання господарських операцій позивача за договором поставки з TOB "Донована-плюс" від 01.11.2011 № 0111/1 ніби-то підтверджується фактом подання ПАТ "Азот" додатку 8 до податкової декларації за грудень 2011 року "заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації податкових накладних) (Д8)", у якій товариством заявлено про порушення продавцем порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та не зазначено про порушення продавцем порядку заповнення податкових накладних, а саме: вказане в податкових накладних місцезнаходження продавця не відповідає місцезнаходженню, зазначено у свідоцтві платника ПДВ.

Необхідно зазначити, що згідно наказу ДПА України від 22.12.2010 №978 "Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість" будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник ПДВ, вважається платником ПДВ з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 розділу V Кодексу, без права на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування до моменту реєстрації платником ПДВ. Реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу.

Аналогічні положення містить також наказ Мінфіну України від 29.11.2011 №1369/20107.

Відповідно до п. 184.1 ст. 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 184.5 ст. 184 ПК України передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Із матеріалів справи судом встановлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин свідоцтво платника ПДВ у TOB "Донована-Плюс" не анульовано.

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Слід зазначити, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, які складені TOB "Донована-Плюс" при виконанні договору поставки від 01.11.2011 №0111/1, відповідають встановленим вимогам та містять усі необхідні реквізити.

Виходячи з вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, якщо податкові накладні було включено до Єдиного реєстру податкових накладних, то у податкового органу також не виникло питань щодо порядку їх складання.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Розглядаючи вказану справу №2а/2370/4501/2012, Верховний Суд у своїй постанові від 05.12.2019 вказав, що суди некритично віднеслися до повідомленої інформації й не надали належної правової оцінки таким обставинам, як наслідок, так і не встановили, хто ж саме від імені контрагента ТОВ "Донована-Плюс" підписував фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку позивача.

Так, відповідач у акті перевірки посилався на здійснення TOB "Донована-Плюс" діяльності, яка має ознаки фіктивності, і свої доводи обґрунтовував тим, що будучи допитаною у межах кримінальної справи ОСОБА_3 повідомила, що зареєструвала вказане товариство за грошову винагороду й ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, вказівок нікому не давала, первинних документів не підписувала.

Необхідно зазначити, що належним доказом, який би підтверджував непричетність ОСОБА_3 до діяльності TOB "Донована-Плюс" та факт фіктивності господарських операцій між позивачем і вказаним контрагентами, може бути лише вирок у кримінальному провадженні щодо фінансового-господарських операцій між позивачем та TOB "Донована-Плюс" та лише після набрання таким вироком суду законної сили контролюючий орган може посилатись на вказані ним обставини.

Крім того, суд звертає увагу, що 01.11.2011 між ПАТ "Азот" (Покупець) та TOB "Донована-плюс" (Постачальник) укладено:

- договір поставки №0111/1, який від імені TOB "Донована-плюс" підписаний директором ОСОБА_8 ;

- додаток від 01.11.2011 №1 до договору №0111/1, який від імені TOB "Донована-плюс" підписаний директором ОСОБА_8 ;

- додаток від 01.12.2011 №2 до договору №0111/1, який від імені TOB "Донована-плюс" підписаний директором ОСОБА_2 ;

- додаток від 08.12.2011 №3 до договору №0111/1, який від імені TOB "Донована-плюс" підписаний директором ОСОБА_2 ;

-додаткову угоду від 28.12.2011 №1 до договору №0111/1, який від імені TOB "Донована-плюс" підписаний директором ОСОБА_2 ;

Також наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур від імені TOB "Донована-плюс" підписані також директором ОСОБА_2 .

Отже, всупереч вимог ПК України відповідач не спростував законність дій платника податків (позивача), а лише зазначив про ніби-то відсутність реальності господарських операцій позивача з контрагентам, тобто, фактично, контролюючим органом заміщено обов`язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов`язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Судом також встановлено, що контролюючий орган дійшов висновку про відсутність факту здійснення реальних господарських операцій між позивачем та TOB "Донована-плюс" посилаючись на висновки акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.03.2012р. №15/22-01/37033932 "Про результати виїзної документальної перевірки TOB "Донована-плюс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011", згідно якого TOB "Донована-плюс" вчиняло правочини з порушенням вимог законодавства, які не були спрямовані на реальне настання передбачених ними наслідків.

Однак суд звертає увагу, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2012 у справі №2а-10706/12/2670, яка набрала законної сили 17.04.2013, зокрема: визнано незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Донована-Плюс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011; визнано незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в акті від 13.03.2012 №15/22-01/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ "Донована-Плюс" з його контрагентами за період з 01.11.2011 по 31.12.2011; зобов`язано ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи "Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" відомості, внесені на підставі акту від 13.03.2012 №15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Донована-Плюс" з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ "Донована-Плюс" щодо податкових зобов`язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011.

Таким чином, вказаним судовим рішенням підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ "Донована-Плюс" та його контрагентами за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, в тому числі з ПАТ "Азот".

Крім того, Верховний Суд, направляючи матеріали адміністративної справи №2а/2370/4501/2012 на новий розгляд, зазначив, що суди не навели суть (зміст) взаємовідносин позивача із ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" по договору від 29.04.2011 №592-122, реальність операцій з яким також не визнає відповідач, не вказали надання яких саме юридичних послуг обумовлювалось вказаною угодою, не перевірили, чи складені за результатом цих відносин документи підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагента чи залучених ним осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, не встановили обставин використання позивачем результатів виконання договору у власній господарській діяльності тощо.

Необхідно зазначити, що відповідно до договору від 29.04.2011 №592-122, укладеного між ПАТ "Азот" та ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит", останнє зобов`язалося надавати позивачу юридичні послуги, вичерпний перелік яких міститься в договорі.

Згідно з п. 1.5 договору №592-122 факт надання (виконання) відповідних юридичних послуг виконавцем замовникові, засвідчується актом виконаних робіт. Термін дії договору до 31 грудня 2013 року.

30.06.2011 у зв`язку з перейменуванням ВАТ "Азот" на ПАТ "Азот" між вказаними сторонами укладено додаткову угоду №1, в якій замовником вже виступає ПАТ "Азот".

Виконання договірних зобов`язань між ПАТ "Азот" та ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" у відповідності до п. 1.5 договору №592-122 підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи актами виконаних робіт від 29.07.2011 №б/н, від 31.08.2011 №б/н, від 30.09.2011 №б/н, від 31.10.2011 №б/н, від 30.11.2011 №б/н, від 30.12.2011 №б/н, від 31.01.2012 №б/н, від 29.02.2012 №б/н, від 30.03.2012 №б/н.

Крім того, ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" складено звіти про виконання договору №592-122 про надання юридичних послуг за квітень-грудень 2011 року та за січень-березень 2012 року.

Також факт виконання договірних зобов`язань між ПАТ "Азот" та ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" по договору №592-122 підтверджується копіями довіреностей для представництва інтересів ПАТ "Азот" та копіями рішень судів, по яким ТОВ "Юридична компанія "АВРК-Аудит" представляло інтереси позивача.

Також судом встановлено, що відповідно до договору від 20.07.2011 №731-430 (далі - Договір №731-430) укладеного між ПАТ "Азот" (покупець) та TOB "Діомат ЛТД" (постачальник), згідно з умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність на умовах DDP м. Черкаси, а покупець - прийняти та оплатити запчастини згідно специфікацій, що являються невід`ємними частинами цього договору (п. 1.1 Договору №731-430). Вартість товару визначається у специфікаціях (п. 1.2 Договору №731-430). Поставка товару здійснюється на підставі специфікацій із зазначенням асортименту, кількості, ціни за одиницю товару (п. 1.3 Договору №731-430).

Поставка товару здійснюється з моменту 100% передоплати вартості товару по кожній специфікації на товар, якщо інше не вказано в специфікації. Датою переходу права власності на товар та датою його поставки вважається дата штампу пропускного пункту покупця на видатковій накладній на товар (п. 3.1 Договору №731-430).

Сторонами до Договору №731-430 укладені: додаток від 20.07.2011 №1 (специфікація) на загальну суму 4 934,40 грн. (ут.ч. ПДВ); додаток від 20.07.2011 №2 (специфікація) на загальну суму 14 760,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Виконання умов Договору №731-430 підтверджують первинними бухгалтерськими документами, а саме: накладними від 10.08.2011 №212 на суму 4 934,40 грн. (у т.ч. ПДВ) та №213 на суму 14 760,00 грн. (у т.ч. ПДВ) з відтисками штампів пропускного пункту покупця; платіжними дорученнями від 27.07.2011 №11440 та №11507; рахунками від 21.07.2011 №0821 та №0821-1; прибутковими ордерами від 10.08.2011 №862 та №863; податковими накладними від 29.07.2011 №212 та №213; картками складського обліку матеріалів №12, 9, 21, 31; витягом з Журналу реєстрації доручень за період з 31.03.2011 по 31.08.2011; замовленнями цеху на запчастини від 16.01.2012 №88, від 06.03.2012 №329, від 16.03.2012 №346; вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 11.08.2011 №2984, від 30.08.2011 №3175, за січень 2012 року №15, від 27.01.2012 №71, за березень 2012 року №83, за березень 2012 року №91, за березень 2012р. №313, за березень 2012 року №1133; актами на списання матеріальних цінностей за жовтень 2011 року №265, №275, за листопад 2011 року №292, №293, №294, №295, за січень 2012 року №32; податковими накладними (т. 6 а.с. 83-132).

Також судом встановлено, що у період липень-серпень 2011 року ПАТ "АЗОТ" здійснено господарські правовідносини з TOB "КПТ МІГ", що підтверджуються рахунками-фактур від 01.08.2011 №1521 та від 20.07.2011 №357, зокрема TOB "КПТ МІГ" поставив ПАТ "АЗОТ" товар - карданний вал МАЗ-53366 на суму 7 200,00 грн. та товар - стартер автобуса "Богдан" на суму 3 500,00 грн. (у т.ч. ПДВ), а ПАТ "АЗОТ" прийняв товар та здійснив розрахунок, що підтверджують наступні документи: видаткові накладні від 01.08.2011 №1521 та від 25.07.2011 №357; платіжні доручення від 12.08.2011 №2345 від 26.07.2011 №2012; податкова накладна від 25.07.2011 №238; прибуткові ордери від 31.08.2011 №83 та від 29.07.2011 №71; картки складського обліку матеріалів №30, №51; акти на списання за липень, серпень 2011 року №340, №294; акти про фактичне використання придбаного товару (його встановлення на основні агрегати) від 29.07.2011 та від 31.08.2011 (т. 6 а.с. 133-147).

У період серпень-вересень 2011 року ПАТ "АЗОТ" здійснено господарські взаємовідносини з TOB "ТД Владар-Харків", так, згідно комерційної пропозиції від 30.08.2011 №505/8 та рахунку-фактури від 09.09.2011 №610 TOB "ТД Владар-Харків" поставив ПАТ "АЗОТ" товар (акумулятори 6СТ-90Аз, 6СТ- ЮОАз, 6СТ-190АЗ, 6СТ-55АЗ, 6СТ-74Аз, ТНЖ-300 ВМ У2) на суму 1 224,00 грн. (у т.ч. ПДВ), а ПАТ "АЗОТ" прийняв товар та здійснив розрахунок, що підтверджується наступними документами: платіжним дорученням від 22.09.2011 №13438; видатковою накладною від 27.09.2011 №РН-454; податковою накладною від 22.09.2011 №91; прибутковим ордером від 30.09.2011 №713; карткою складського обліку №700362; витягом з Журналу реєстрації доручень за період з 31.08.2011 по 27.12.2011; вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів від 13.10.2011; акт на списання матеріальних цінностей від 31.10.2011 №274.(т. 6 а.с. 148-159).

Також у вересні-жовтні 2011 року ПАТ "АЗОТ" мало господарські правовідносини з TOB "ТЕХНОТОРГ-КОМ", згідно рахунку-фактури від 05.09.2011 №121 та акту здачі-прийняття робіт від 14.10.2011 №0001 TOB "ТЕХНОТОРГ-КОМ" поставив ПАТ "АЗОТ" товар на суму 5 174,40 грн. (у т.ч. ПДВ) та виконав роботи на суму 13 560,02 грн. (у т.ч. ПДВ), а ПАТ "АЗОТ" прийняв товар, виконані роботи та здійснив розрахунок, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами: видатковою накладною від 19.09.2011 №121; податковими накладними від 19.09.2011 №385 та від 14.10.2011 №327; платіжними дорученнями від 19.09.2011 №3002, від 14.10.2011 №2840; прибутковим ордером від 26.09.2011 №88; картками складського обліку матеріалів №512, 513, 515, 5166, 516, 5169, 518, 911, 519, 84, 90, 512, 1060, 60, 106, 501, 512, 522; актами на списання матеріальних цінностей за вересень 2011 року №56, 344, 345, 346, 347, 348, 350, 351, 352, 353, 358, 359, 367, 368, 377, 378, 387, 389, 391, 367, 384; актами про фактичне використання придбаного товару (його встановлення на основні агрегати) від 20.09.2011, від 22.09.2011, від 26.09.2011, 28.09.2011, 29.09.2011 (т. 6 а.с. 160-203).

Таким чином суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ "Діомат ЛТД", ТОВ "КПТ МІГ", ТОВ "ТД "Владар Харків", ТОВ "Техноторг Ком", ТОВ "Донавана-Плюс", ТОВ "ЮК "АВРК-Аудит" здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0003492301 є протиправним та підлягає до скасування.

Необхідно наголосити, що Верховний Суд, направляючи матеріали даної адміністративної справи №2а/2370/4501/2012 на новий розгляд, не встановив порушень судами попередніх інстанцій щодо господарських взаємовідносин позивача з його контрагентами ТОВ "Діомат ЛТД", ТОВ "КПТ МІГ", ТОВ "ТД "Владар Харків", ТОВ "Техноторг Ком".

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2012 року №0003502301, №0003512301 та №0003492301.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь публічного акціонерного товариства "Азот" сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.А. Гайдаш

Судді В.В. Гаращенко

О.А. Рідзель