Ухвала

від 26.06.2020 по справі 554/5732/20

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 26.06.2020 Справа № 554/5732/20

Провадження № 2/554/1811/2020

УХВАЛА

26 червня 2020 року Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Чуванова А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Полтавський експертно-технічний центр держпраці про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, до мого провадження надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства Полтавський експертно-технічний центр держпраці про поновлення на роботі, в якій позивач просить визнати незаконним та скасувати наказ (розпорядження) директора Державного підприємства Полтавський експертно-технічний центр держпраці А.В.Арестова № 6-К про припинення трудового договору (контракту) від 30.01.2020 року та звільнення ОСОБА_1 з роботи; поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді сторожа в Державному підприємстві Полтавський експертно-технічний центр держпраці .

Зазначену позовну заяву треба залишити без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 1 75, 177 ЦПК України , а саме: заява, зокрема, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Відповідно до ч.1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Заява про поновлення пропущеного строку повинна бути оформлена відповідно до вимог ст. 127 ЦПК України.

З позовної заяви вбачається, що позивач дізналась про порушене право 15.06.2020 року після отримання копії наказу про звільнення, проте відповідно до копії наказу (розпорядження) директора ДП Полтавський експертно-технічний центр держпраці А.В. Арестова № 6-К про припинення трудового договору (контракту) від 30.01.2020 року, позивач ознайомлена з наказом 30.01.2020 року, про що свідчить підпис позивача ОСОБА_1 .

Позовна заява не містить клопотання позивача про поновлення пропущеного строку звернення з цим позовом до суду та не містить доказів, що підтверджують поважність причини такого пропущення строку звернення до суду з цим позовом.

Тоді як, згідно з ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису позивача із зазначенням дати засвідчення.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах Осман проти Сполученого королівства від 28.10.1998 року та Круз проти Польщі від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

При цьому, відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України , суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства Полтавський експертно-технічний центр держпраці про поновлення на роботі - залишити без руху, надавши позивачу строк, який не може пере вищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, викладених в мотивувальній частині ухвали, про що його повідомити.

Роз`яснити, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.М.Чуванова