Ухвала

від 30.06.2020 по справі 490/9508/16-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/9508/16-к

н\п 1-кп/490/533/2018

У Х В А Л А

25 червня 2020 року м. Миколаїв Центральний районнийсуд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

із секретарем ОСОБА_4 під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020001236, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ум.Миргороді Полтавськоїобласті,є громадяниномУкраїни,раніше несудимим,неодруженим,має базовувищу освіту,обіймає посадуполіцейського -водія батальйонуполіції охорониУправління поліціїохорони вМиколаївській області,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 , увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.187,ч.2ст.263КК України, ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ум.Миколаєві,є громадяниномУкраїни,неодруженим,має повнузагальну середнюосвіту,зі слівпрацює операторомАЗС,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,є ранішесудимим 12квітня 2016року Новоайдарськимрайонним судомЛуганської областіза вчиненнязлочину,передбаченого ч.3ст.407КК України,до покаранняу видіпозбавлення волістроком натри роки,від відбуванняякого напідставі ст.75КК Українизвільнений звипробуванням строкомна двароки, у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.187,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ум.Миргороді Полтавськоїобласті,є громадяниномУкраїни,раніше несудимим,одруженим,має наутриманні двохмалолітніх дітей,має повнузагальну середнюосвіту,обіймає посадуполіцейського батальйонуполіції охорониУправління поліціїохорони вМиколаївській області,проживає заадресою: АДРЕСА_3 ,

увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.187КК України, Сторони судовогопровадження: сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_8 , представник потерпілих ОСОБА_9 ;

сторона захисту: обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11

ВСТАНОВИВ:

До обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 09 липня 2020 року.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор підчас вирішеннявказаного питаннязазначив,що вважаєза необхіднепродовжити строктримання підвартою обвинувачених,пославшись вобґрунтування своєїпозиції нате,що ризики,задля запобіганняяких доних застосованівказані запобіжнізаходи станомна теперішнійчас незникли іне зменшилися. Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачені та їх захисники вирішення цього питання залишають на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Зі змістуст.199 КПК Українислідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, їм відомі місця проживання свідків. Свідки наразі у судовому засіданні не допитані.

Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-ризик переховування від суду з метою уникнення покарання, підставою вважати цей ризик реальним є те, що обвинувачені усвідомлюють, що вони обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину,

-ризикнезаконно впливатина потерпілихта свідків є реальним, оскільки обвинувачені обізнані про місце проживання останніх. Є підстави вважати, що обвинувачені можуть здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків під час судового розгляду кримінального провадження, з метою зміни показів останніх,

-ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, підставою вважати цей ризик реальним є те, що обвинувачені не працюють та не мають іншого джерела доходів.

Вказані ризики були враховані при обранні запобіжного заходу, та в подальшому при продовжені строку дії запобіжного заходу.

Станом на теперішній час обставини, враховані при застосуванні запобіжного заходу не зникли, відповідно, зазначені ризики не зменшилися, а тому подальше тримання обвинувачених під вартою є виправданим.

Застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки це може призвести до переховування обвинувачених від суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачені не мають місця роботи, та їм інкриміновані кримінальні правопорушення, один з яких корисливого характеру, а саме розбій.

Застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним, оскільки останні не працюють та не мають будь-якого джерела доходів. Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Крім того, даний запобіжний захід не може запобігти вищенаведеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недоцільним, оскільки у обвинувачених відсутні міцні соціальні зв`язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, а також виконати обов`язок щодо доставки останніх до суду на першу вимогу.

Особисте зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченим продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Тому, застосування вказаного запобіжного заходу суд не вбачає за доцільне.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 продовжити до 22 серпня 2020рокувключно.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 продовжитидо 22 серпня 2020рокувключно. Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченими в той же термін з моменту вручення їм копії ухвали.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3 ОСОБА_2