Ухвала

від 06.07.2020 по справі 490/9508/16-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/9508/16-к

н\п 1-кп/490/533/2018

У Х В А Л А

01 липня 2020 року м. Миколаїв Центральний районнийсуд м.Миколаєва у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 під час судового розгляду обвинувального акту, складеного за результатами досудового розслідування обставин кримінального провадження № 12016150020001236, за обвинуваченням: ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ум.Миргороді Полтавськоїобласті,є громадяниномУкраїни,раніше несудимим,неодруженим,має базовувищу освіту,обіймає посадуполіцейського -водія батальйонуполіції охорониУправління поліціїохорони вМиколаївській області,зареєстрований заадресою: АДРЕСА_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_2 , увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.4ст.187,ч.2ст.263КК України, ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 ум.Миколаєві,є громадяниномУкраїни,неодруженим,має повнузагальну середнюосвіту,зі слівпрацює операторомАЗС,проживає заадресою: АДРЕСА_2 ,є ранішесудимим 12квітня 2016року Новоайдарськимрайонним судомЛуганської областіза вчиненнязлочину,передбаченого ч.3ст.407КК України,до покаранняу видіпозбавлення волістроком натри роки,від відбуванняякого напідставі ст.75КК Українизвільнений звипробуванням строкомна двароки, у вчиненнікримінальних правопорушень,передбачених ч.4ст.187,ч.1ст.263КК України, ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 ум.Миргороді Полтавськоїобласті,є громадяниномУкраїни,раніше несудимим,одруженим,має наутриманні двохмалолітніх дітей,має повнузагальну середнюосвіту,обіймає посадуполіцейського батальйонуполіції охорониУправління поліціїохорони вМиколаївській області,проживає заадресою: АДРЕСА_3 ,

увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.187КК України, Сторони судовогопровадження: сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_6 , представник потерпілих ОСОБА_7 ;

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 ,захисник ОСОБА_8

ВСТАНОВИВ:

До обвинуваченого ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого спливає 09 липня 2020 року.

Як випливає зі змісту ч.3 ст.331 КПК України, до спливу продовженого строку тримання під вартою обвинуваченого незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження цього строку, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор підчас вирішеннявказаного питаннязазначив,що вважаєза необхіднепродовжити строктримання підвартою обвинуваченого,пославшись вобґрунтування своєїпозиції нате,що ризики,задля запобіганняяких доних застосованийвказаний запобіжнийзахід станомна теперішнійчас незникли іне зменшилися. Представник потерпілих підтримав клопотання прокурора.

Обвинувачений та його захисник вирішення цього питання залишають на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників процесу, суд приходить до наступного.

Зі змістуст.199 КПК Українислідує, що суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики враховані при застосуванні такого запобіжного заходу не зменшилися.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого корисливого насильницького злочину із застосуванням зброї, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, йому відомі місця проживання свідків. Свідки наразі у судовому засіданні не допитані.

Підставою для застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:

-ризик переховування від суду з метою уникнення покарання, підставою вважати цей ризик реальним є те, що обвинувачений усвідомлює, що він обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину,

-ризикнезаконно впливатина потерпілихта свідків є реальним, оскільки обвинувачений обізнаний про місце проживання останніх. Є підстави вважати, що обвинувачений можуть здійснювати незаконний вплив на потерпілих та свідків під час судового розгляду кримінального провадження, з метою зміни показів останніх,

-ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, підставою вважати цей ризик реальним є те, що обвинувачений не працює та не має іншого джерела доходів.

Вказані ризики були враховані при обранні запобіжного заходу, та в подальшому при продовжені строку дії запобіжного заходу.

Станом на теперішній час обставини, враховані при застосуванні запобіжного заходу не зникли, відповідно, зазначені ризики не зменшилися, а тому подальше тримання обвинуваченого під вартою є виправданим.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є доцільним, оскільки це може призвести до переховування обвинуваченого від суду, а також вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки обвинувачений не мають місця роботи, та їм інкриміновані кримінальні правопорушення, один з яких корисливого характеру, а саме розбій.

Застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави є недоцільним, оскільки останній не працює та не має будь-якого джерела доходів.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Крім того, даний запобіжний захід не може запобігти вищенаведеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є недоцільним, оскільки у обвинуваченого відсутні міцні соціальні зв`язки з особами, що заслуговують на довіру та можуть поручитись за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також виконати обов`язок щодо доставки останнього до суду на першу вимогу.

Особисте зобов`язання ніяким чином не перешкоджає обвинуваченому продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілих та свідків. Тому, застосування вказаного запобіжного заходу суд не вбачає за доцільне.

Таким чином, під час розгляду клопотання вбачається існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до обвинувачених запобіжного заходу, менш суворого ніж тримання під вартою, що відповідно до ст.ст.183,194,199 КПК України є підставою для продовження строку тримання під вартою.

Дане птання розглянуто головуючим одноособово, відповідно до п.20-5 Перехідних положень КПК України, згідно яких, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження. У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.

Керуючись ст.ст. 331, 370-372, 376, п.20-5 Перехідних положень КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання прокурора задовольнити. Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжити до 27 серпня 2020рокувключно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу на більш м`який - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом 7 днів з моменту проголошення ухвали, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий: ОСОБА_1