Постанова

від 16.06.2020 по справі 378/59/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

єдиний унікальний номер справи №378/59/20

номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5065/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді - доповідача: Білич І.М.

суддів: Іванченка М.М., Болотова Є.В.

при секретарі: Кемському В.В.

за участю: представників ПП Терен Бакун В.М., Борисенко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Терен на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Ставищенського районного суду Київської області Гуртовенко Р.В.,

у цивільній справі №378/59/20 за заявою ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Терен про зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и л а:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП Терен , в якому просила зобов`язати відповідача повернути у володіння і користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, розташовану на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Разом з позовом, ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом заборони ПП Терен вчиняти будь-які дії та виконувати будь-які роботи, пов`язані з обробкою та використанням належної їй земельної ділянки. Заходи зустрічного забезпечення просила не застосовувати.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Вжито заходів забезпечення позову у виді заборони Приватному підприємству Терен вчиняти будь-які дії та виконувати будь-які роботи, пов`язані з обробкою та використанням належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, яка розташована на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Не погодившись з ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив ухвалу скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову. Посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Зазначаючи, що суд не пересвідчився чи дійсно між сторонами виник спір, а позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог. Крім того, вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності ПП Терен .

Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Вказуючи, на те, що на час розгляду справи в апеляційному суді, судом першої інстанції її позов розглянуто, прийнято рішення а також скасовано вжиті заходи забезпечення позову.

Позивач в судове засідання не з 'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у її відсутність в силу вимог ст. 372 ЦПК України

У судовому засіданні представники відповідача апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів, щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Задовольняючи вимоги заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що незабезпечення позову в обраний позивачем спосіб може призвести до утруднення виконання рішення суду в майбутньому.

Зокрема, судом враховувалося, що предметом спору є повернення у володіння та користування ОСОБА_1 земельної ділянки у зв`язку з закінченням, на думку позивача, терміну дії договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами, та бажання самостійно здійснювати обробку землі.

Та зазначалося, що захід забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти певні дії входить до переліку видів забезпечення позову, передбачених ст. 150 ЦПК України, і відповідає предмету позову у даній справі(є співмірним з позовними вимогами).

Доводи апеляційної скарги в частині того, що суд не пересвідчився чи дійсно між сторонами виник спір, а позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження позовних вимог, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки відповідні обставини підлягають встановленню судом під час вирішення спору по суті, а не на стадії забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності ПП Терен не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи. Так як, заборона вчиняти дії щодо обробки однієї конкретної земельної ділянки, відносно якої є сумнів щодо наявності у відповідача права оренди, не впливає на загальну здатність ПП Терен як юридичної особи здійснювати господарську діяльність на законних підставах.

Доказів того, що відповідач на момент вжиття судом заходів забезпечення позову (січень 2020 року) вже здійснив дії щодо обробки/посіву спірної земельної ділянки, матеріали справи не містять. Не були вони надані і в ході апеляційного розгляду справи. Тому відсутні підстави вважати, що вжиття заходів забезпечення позову завдало ( завдає) приватному підприємству збитків. Так само матеріали справи не містять і доказів того, що заборона ПП Терен обробляти земельну ділянку ОСОБА_1 у зв`язку з місцем її розташування ( знаходженням) впливатиме на можливість відповідача здійснювати обробку інших земельних ділянок, та обмежує право користування ними.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема.

Керуючись ст.ст.368, 372, 374, 375, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Терен залишити без задоволення.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 17 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 червня 2020 року.

Суддя-доповідач:

Судді :