Постанова

від 06.10.2020 по справі 378/59/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 378/59/20

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/9831/2020

Головуючий у суді першої інстанції: Гуртовенко Р.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Крижанівської Г.В.,

суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Кибукевич О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Бакуна Володимира Миколайовича, подану в інтересах Приватного підприємства Терен , на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року та додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року, ухвалені у складі судді Гуртовенка Р.В., у цивільній справі № 378/59/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Терен про зобов`язання повернути земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП Терен про зобов`язання повернути земельну ділянку. Зазначала, що вона є власником земельної ділянки площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, яка розташована на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області. 15 січня 2014 року між нею та ПП Терен було укладено договір оренди земельної ділянки строком на 5 років з дати його державної реєстрації. Того ж дня було складено акт приймання-передачі земельної ділянки. Зазначене в договорі оренди земельної ділянки право оренди земельної ділянки зареєстровано державним реєстратором 12 грудня 2014 року. Маючи намір в подальшому самостійно використовувати земельну ділянку, 10 вересня 2019 року вона склала письмове повідомлення про намір не продовжувати вказаний договір оренди земельної ділянки після 12 грудня 2019 року та просила після збору врожаю 2019 року передати їй земельну ділянку для самостійного використання. У відповідь ПП Терен направило їй лист, в якому зазначило, що договір оренди укладено на 10 років і його строк дії спливає 13 грудня 2024 року, в зв`язку з чим воно продовжує обробляти земельну ділянку до 2020 врожайного року. 09 грудня 2019 року вона отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №192076957, відповідно до якої у розділі Актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права є запис про інше речове право номер 8065055, зокрема: строк дії: 5 (п`ять) років, з правом передачі в піднайм (суборенду). 16 грудня 2019 року під час особистої зустрічі з директором ПП Терен Бакуном В.М. , вона запропонувала підписати акт приймання-передачі земельної ділянки, у зв`язку із закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, на що директор ПП Терен Бакун В.М. відмовився. Враховуючи викладене, просила зобов`язати ПП Терен повернути у володіння і користування належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, розташовану на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано ПП Терен повернути у володіння і користування належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, розташовану на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Скасовано заборону ПП Терен вчиняти будь-які дії та виконувати будь-які роботи, пов`язані з обробкою та використанням належної ОСОБА_1 земельної ділянки площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, розташованої на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Стягнуто з ПП Терен судові витрати, а саме: судовий збір в сумі 1 222,52 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 800,00 грн.

04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила додатково стягнути з відповідача на її користь судові витрати, пов`язані з розглядом справи у сумі 7 625,00 грн.

Додатковим рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з ПП Терен судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 200,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Бакун В.М., який діє в інтересах ПП Терен , подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимоги в повному обсязі. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права. Вважає, що судом безпідставно взято до уваги лише один примірник договору, термін дії якого 5 років та невмотивовано відхилено наданий ним примірник договору, термін дії якого 10 років. Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в проведенні почеркознавчої експертизи, оскільки, на його думку, договір оренди, на підставі якого вносилися відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (третій екземпляр), був підроблений. Зазначає, що ОСОБА_1 не набула права щодо зобов`язання відповідача повернути у її володіння і користування спірну земельну ділянку, оскільки межі вказаної ділянки не встановлені в натурі на місцевості. Тобто, без попереднього встановлення меж ділянки на місцевості та закріплення їх межовими знаками, позовні вимоги не підлягають задоволенню. Також зазначає, що квитанції, подані позивачкою та її представником на підтвердження понесених витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства та не є первинними бухгалтерськими документами, не містять особистих підписів чи інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу платника. А тому, такі витрати є недоведеними, а вимога про їх стягнення не підлягає задоволенню.

20 серпня 2020 року ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу. Просила апеляційну скаргу ПП Терен залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів відповідача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що доводи апеляційної скарги про те, що договір оренди було укладено на 10 років є безпідставними та спростовуються договором оренди земельної ділянки від 15 січня 2014 року, актом приймання-передачі земельної ділянки та заявою про державну реєстрацію права оренди, які надані суду відділом з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА, та в яких вказано строк дії договору 5 років. Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно договір оренди від 15 січня 2014 року було укладено на 5 років. Також зазначає, що доводи апеляційної скарги про відсутність підстав для відшкодування понесених позивачем витрат на отримання правової допомоги є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні Бакун В.М., який діє в інтересах ПП Терен , та його представник Борисенко А.М. апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити з наведених у ній підстав.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2014 року між ПП Терен та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого остання передала ПП Терен в строкове платне користування терміном на п`ять років земельну ділянку загальною площею 3,84 га, кадастровий №3224255100:03:001:0022 (а.с. 100-102).

12 грудня 2014 року ПП Терен зареєструвало право оренди вказаної земельної ділянки строком на п`ять років (а.с. 16-17, 23-24).

10 вересня 2019 року ОСОБА_1 направила ПП Терен повідомлення про відсутність намірів продовжувати оренду належної їй земельної ділянки відповідно до укладеного договору від 15 січня 2014 року та після збору врожаю 2019 року попросила відповідача передати їй земельну ділянку для самостійного використання (а.с. 18).

У відповідь на вказане повідомлення ПП Терен 26 вересня 2019 року направило ОСОБА_1 лист-повідомлення із зазначенням, що термін дії договору оренди землі від 15 січня 2014 року становить 10 років, оплата за оренду земельної ділянки виплачується і може бути збільшена для подальшої співпраці після надання копій підтверджуючих документів (а.с. 20-21).

04 грудня 2019 року ПП Терен направило ОСОБА_1 лист-звернення, в якому зазначило, що строк дії договору оренди землі від 15 січня 2014 року спливає 13 грудня 2024 року, відтак ПП Терен здійснило на орендованій земельній ділянці підготовку площ до 2020 врожайного року, а тому просить орендодавця (позивача) утриматись від намагань перешкодити ПП Терен у праві користування вказаною орендованою земельною ділянкою шляхом укладення з третіми особами будь-яких договорів оренди земельної ділянки з кадастровим №3224255100:03:001:0022 (а.с. 22).

17 грудня 2019 року ОСОБА_1 направила для підписання ПП Терен акт приймання-передачі земельної ділянки від 14 грудня 2019 року з метою її повернення орендодавцю, проте даний акт відповідачем залишився не підписаним (а.с. 25).

З копій договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2014 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, наданих суду представником відповідача, вбачається, що строк дії права оренди спірної земельної ділянки орендаря ПП Терен становить 10 років (а.с. 55-56, 57).

19 березня 2020 року керівник ПП Терен Бакун В.М. звернувся до Ставищенського відділення поліції із заявою про кримінальне правопорушення, в зв`язку із чим, того ж дня внесено відомості до ЄРДР за ч. 1 ст. 358 КК України щодо підроблення договору оренди, укладеного 15 січня 2014 року між ПП Терен та ОСОБА_1 (а.с. 146).

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року витребувано у відділі з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА договір оренди землі від 15 січня 2014 року з актом приймання-передачі земельної ділянки та заяву про державну реєстрацію права оренди (а.с. 99, 100-101, 102).

З`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та зобов`язав ПП Терен повернути у володіння і користування належну ОСОБА_1 на праві власності земельну ділянку площею 3,8406 га, кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, розташовану на території Ставищенської селищної ради Ставищенського району Київської області.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі відносини, пов`язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативними актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 даного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частинами 1, 9 ст. 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до ст. 31 даного Закону договір оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

На виконання вимог ухвали Ставищенського районного суду Київської області від 27 лютого 2020 року про витребування доказів відділом з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА було надано оригінали документів, що містяться в реєстраційній справі на земельну ділянку кадастровий номер 3224255100:03:001:0022, а саме: договір оренди землі від 15 січня 2014 року та заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 99-102).

Так зі змісту п. 5 договору оренди землі, укладеного 15 січня 2014 року між ПП Терен та ОСОБА_1 , вбачається, що договір укладено на 5 (п`ять) років з дати його державної реєстрації.

Пунктом 17 вказаного договору встановлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Пунктом 27 договору встановлено обов`язок орендаря повернути орендодавцю земельну ділянку у належному стан після закінчення строку оренди.

Відповідно до п. 31 договору дія договору припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Також згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з датами їх формування відповідно 08 квітня 2016 року та 09 грудня 2019 року вбачається, що договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3224255100:03:001:0022 укладено строком на 5 років. Право оренди даної земельної ділянки зареєстровано ПП Терен 12 грудня 2014 року в реєстраційній службі Ставищенського районного управління юстиції Київської області (а.с. 16-17, 23-24).

Враховуючи, що у позивача відсутнє волевиявлення на продовження договірних відносин з ПП Терен , про що позивач письмово повідомила відповідача, проте останній відмовився повернути належну позивачу земельну ділянку та продовжує нею користуватися, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

При цьому, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги наданий відповідачем примірник договору, який свідчить про те, що договір оренди землі було укладено на 10 років, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів відхиляє клопотання ПП Терен про витребування у відділі з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА сканкопії договору оренди землі від 15 січня 2014 року, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та на підставі якого 12 грудня 2020 року було зареєстровано право оренди земельної ділянки, з огляду на те, що в матеріалах справи міститься оригінал вказаного договору, наданий відділом з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА (а.с. 100-102).

Сканкопія договору оренди землі від 15 січня 2014 року, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є електронною копією наданого відділом з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Ставищенської РДА та наявного в матеріалах справи договору. А відтак, відсутня необхідність у додатковому отриманні електронної копії цього договору.

Колегія суддів відхиляє клопотання ПП Терен про призначення судової почеркознавчої експертизи, оскільки таке клопотання було розглянуто судом першої інстанції та у його задоволенні було вмотивовано відмовлено.

Також, є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що без попереднього встановлення меж ділянки на місцевості та закріплення їх межовими знаками, ОСОБА_1 не має права зобов`язувати відповідача повертати у її володіння та користування земельну ділянку. Такі доводи не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що витрати на професійну правничу допомогу є недоведеними, оскільки квитанції, подані позивачкою та її представником на підтвердження понесених витрат, не відповідають вимогам чинного законодавства та не є первинними бухгалтерськими документами, не містять особистих підписів чи інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу платника.

Так, Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність не визначено форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату послуг адвоката.

При цьому, ні Закон України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг , ні Положення про форму та зміст розрахункових документів, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13 , а ні Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене Постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148 , не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.

Також статтею 137 ЦПК України не визначено конкретної форми документу, що надається до суду для підтвердження здійснення оплати витрат на оплату послуг адвоката.

Відтак, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 .

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року та додаткового рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року без змін як таких, що є законними та обґрунтованими.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Бакуна Володимира Миколайовича, подану в інтересах Приватного підприємства Терен , залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 29 квітня 2020 року та додаткове рішення Ставищенського районного суду Київської області від 14 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року

Суддя-доповідач

Судді