Ухвала

від 18.06.2020 по справі 331/2512/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 18.06.2020 Справа № 331/2512/19

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/684/20Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №331/2512/19Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2020 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

підозрюваного ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 травня 2020 року про застосування запобіжного заходу щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 23 травня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого та до ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК, застосовано запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

В апеляційній скарзі прокурор просила ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що слідчим суддею не враховані всі наведені у клопотанні слідчого ризики, обставини та їх обґрунтування, та зроблені неправильні висновки щодо застосування до підозрюваного іншого, більш м`якого запобіжного заходу.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримала апеляційну скаргу. Підозрюваний та захисник заперечили проти скарги прокурора.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що слідчий СВ Олександрівського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_9 звернувся до суду з погодженим прокурором клопотанням про застосування щодо ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні передбаченого ч.5 ст.191 КК злочину, запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком 60 днів.

В клопотанні зазначено, що 28 квітня 2020 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.5 ст.191 КК злочину.

З посиланням на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4 та 5 ч.1 ст.177 КПК, а саме можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити нове кримінальне правопорушення, слідчий просив застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий суддя відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, зазначив про відсутність доведених слідчим тих ризиків, на які він посилається у клопотанні в обґрунтування обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та ненадання прокурором доказів про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Колегія суддів погоджується із прийнятим слідчим суддею рішенням з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.183КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, про що свідчить усталена практика Європейського суду з прав людини, яка згідно ч.2 ст. 8, ч.5 ст. 9 КПК України, є частиною національного законодавства (п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України", п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 11.10.2010 року у справі "Хайредінов проти України").

Ні зміст клопотання, ні доводи, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовують необхідності застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя, врахувавши дані про особу підозрюваного ОСОБА_7 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на ряд хронічних захворювань, належним чином виконує процесуальні обов`язки, дійшов до висновку про можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, з покладанням на останнього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК.

Згідно з практикою Європейського суду, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, при цьому, ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання, а сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

При розв`язанні клопотання, слідчим суддею прийнятті до уваги положення ст. 178КПК стосовно обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу у їх сукупності, достатньо мотивувавши прийняте рішення.

Отже, слідчий суддя у відповідності із вимогами ст.ст.132, 179, 183, 194КПК з урахуванням, що стороною кримінального провадження надані докази наявності підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КК, цілком обґрунтовано обрав відносно ОСОБА_7 більш м`який запобіжний захід у виді особистого зобов`язання з покладанням певних обов`язків, що, на думку судової колегії, відповідає меті досягнення дієвості цього провадження та здатний убезпечити настання встановлених ризиків.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Ухвалу слідчогосудді Жовтневогорайонного судум.Запоріжжявід 23травня 2020року прозастосування запобіжногозаходу щодо ОСОБА_7 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4