Рішення

від 30.06.2020 по справі 280/5277/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2020 року Справа № 280/5277/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання: Стовбур А.Ю., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РАДА 2007 (69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.1, офіс 266; код ЄДРПОУ 35215798)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю РАДА 2007 (далі - ТОВ РАДА 2007 , позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області), у якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2019:

- №0009061407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 2 313 808,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 578 452, 00 грн.;

- №0009071407, яким визначено суму податкового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 229 884,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції - 557 471,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає про хибність висновків контролюючого органу щодо порушення ним податкового законодавства, оскільки вважає, що такі висновки ґрунтуються виключно на припущеннях про відсутність реальності поставки робіт (послуг). Вказує, що господарські операції з придбання робіт (послуг) у постачальника TOB СЕНСІМАР БУД є фактично здійсненими, оформлені належними необхідними та достатніми первинними документами, які були надані контролюючому органу до перевірки. Разом з тим, не беручи до уваги наявні у ТОВ РАДА 2007 первинні документи, не досліджуючи факт придбання робіт (послуг), контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем податкового законодавства. Звертає увагу, що на момент укладання угод та вчинення господарських операцій контрагент-постачальник був зареєстрований як юридична особа та як платник податку на додану вартість, всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також ЄРПН) у відповідності до вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України), а отже ТОВ РАДА 2007 правомірно сформувало показники податкової звітності з урахуванням таких господарських операцій. Крім того, вважає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право платника податків на формування показників податкової звітності, у тому числі на податковий кредит, не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни іншими особами.

Ухвалою судді від 04 листопада 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02 грудня 2019 року.

26 листопада 2019 року Головне управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Запорізькій області) подало відзив на позов (вх.№49665), у якому вказує, що проведеним аналізом діяльності TOB СЕНСІМАР БУД встановлено недостатність трудового ресурсу підприємства для виконання задекларованого обсягу будівельних робіт. Крім того, в актах приймання виконаних будівельних робіт та додатках до договору підрядних робіт сторонами погоджено заробітну плату працівників підрядника, яка значно перевищує показники податкової звітності контрагента позивача (форма №1-ДФ) щодо суми нарахованого доходу. На думку відповідача, викладена інформація свідчить про нереальність здійснення фінансово-господарських операцій між TOB СЕНСІМАР БУД та TOB РАДА 2007 в листопаді - грудні 2018 року, та дефектність документів, якими оформлено операції між даними підприємствами. Таким чином, встановлено здійснення TOB СЕНСІМАР БУД нереальних господарських операцій на адресу TOB РАДА 2007 з причин відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності (відсутність достатнього трудового ресурсу, відсутність основних фондів, виробничих та складських активів, транспортних засобів) та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту номенклатури товару (робіт, послуг), який реалізовано TOB РАДА 2007 . У зв`язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 02 грудня 2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 15 січня 2020 року.

04 грудня 2019 року позивачем подано уточнений адміністративний позов.

14 січня 2020 року представник позивача подав відповідь на відзив (вх.№1745), у якій додатково до раніше висловлених аргументів наголошує, що невиконання податкових обов`язків контрагентами не може мати негативних наслідків для позивача, оскільки TOB РАДА 2007 виконало усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до валових витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження, надані до перевірки. Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15 січня 2020 року зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року провадження у справі поновлено.

10 лютого 2020 року у підготовчому засіданні оголошено перерву до 26 лютого 2020 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 25 березня 2020 року.

Призначене на 25 березня 2020 року судове засідання не відбулось у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Семененко М.О., та було перенесено на 08 квітня 2020 року.

Ухвалою суду від 08 квітня 2020 року відкладено розгляд справи на 18 травня 2020 року.

Ухвалою суду від 18 травня 2020 року відкладено розгляд справи на 10 червня 2020 року.

10 червня 2020 року представник позивача подав письмові пояснення (вх.№26814), у яких додатково звернув увагу, що TOB СЕНСІМАР БУД в період провадження своєї господарської діяльності, зокрема і в період господарських взаємовідносин з TOB РАДА 2007 , було належним чином зареєстрованим суб`єктом господарювання, зареєстрованим платником податку на додану вартість, знаходилось на обраній системі оподаткування. В період взаємовідносин між TOB РАДА 2007 та TOB СЕНСІМАР БУД щодо останнього, не було жодних відомостей, які б свідчили про його протиправну, протизаконну чи фіктивну діяльність, а також про наявність будь-яких інших дефектів правового статусу зазначеного підприємства. Станом на листопад-грудень 2018 року (період господарських взаємовідносин) у TOB СЕНСІМАР БУД не були зняті податкові зобов`язання та не складалося податковими органами податкових повідомлень-рішень, підприємство належним чином видавало супровідні документи на товар (роботи, послуги), своєчасно та у відповідності з вимогами чинного законодавства реєструвало та декларувало свої податкові зобов`язання, у тому числі і за листопад-грудень 2018 року, про що свідчать проаналізовані ревізором звітні документи підприємства за 2018 рік. Позивач вважає безпідставним посилання в акті перевірки на податкову інформацію , отриману на підставі аналізу баз ДФС, від ДПІ за місцем реєстрації підприємства TOB СЕНСІМАР БУД , а також іншу інформацію, яка отримана значно пізніше періоду господарських взаємовідносин.

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року замінено відповідача ГУ ДПС у Запорізькій області на належного відповідача - ГУ ДФС у Запорізькій області, призначено судове засідання на 23 червня 2020 року.

У судове засідання 23 червня 2020 року учасники справи та їх представники не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. 23 червня 2020 року представник позивача подав клопотання (вх.№29105), у якому просив розглянути справу в порядку письмового провадження. Представник відповідача про причини неявки суд не повідомив, заяв та/або клопотань не подавав.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно з частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статті 205 КАС України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

На підставі наявних у суду матеріалів встановлено такі обставини.

Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB РАДА 2007 (код ЄДРПОУ 35215798) є суб`єктом господарювання, офіційно зареєстрованим 12.06.2007 за номером запису: 1 103 102 0000 019580. Видами діяльності позивача є: Код КВЕД 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; Код КВЕД 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н. в. і. у.; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Код КВЕД 69.20 Діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування; Код КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; Код КВЕД 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; Код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; Код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель (основний). Зареєстровано платником податку на додану вартість з 11.08.2011, що підтверджується Витягом з Реєстру платників податку на додану вартість №1908294500239 від 04.07.2019 (а.с.26).

Судом встановлено, що на адресу позивача направлялися письмові запити ГУ ДФС у Запорізькій області від 11.03.2019 №12608/10/08-01-14-07-13 та від 11.04.2019 №20974/10/08-01-14-07-07 про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження щодо взаємовідносин між позивачем та TOB СЕНСІМАР БУД (код ЄДРПОУ 42150307) за листопад та грудень 2018 року, на які позивачем надано пояснення та документальне підтвердження (а.с.128-132).

На підставі наказу від 10.05.2019 №1602, направлення на перевірку від 10.05.2019 №970, у період з 10.05.2019 по 15.05.2019 фахівцем ГУ ДФС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку TOB РАДА 2007 за період діяльності листопад - грудень 2018 року, з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні показників, включених до декларацій з податку на додану вартість, по взаємовідносинам з TOB СЕНСІМАР БУД (код ЄДРПОУ 42150307) за листопад 2018 року (включено до податкових декларацій за листопад 2018 року, грудень 2018 року), за грудень 2018 року (включено до податкових декларацій за грудень 2018 року, березень 2019 року) та при визначенні показників фінансової звітності за 2018 рік, І квартал 2019 року, з їх відображенням у деклараціях з податку на прибуток підприємств, за результатами якої складено акт перевірки від 22.05.2019 № 299/08-01-14-07/35215798 (далі - Акт перевірки) (а.с.29-41).

Як зазначено у висновках Акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема:

1. п. 44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за 2018 рік, який підлягає сплаті до бюджету, на суму 2 229 884,00 грн.;

2. пп.14.1.36, пп.14.1.181, п.14.1.231 п.4.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, на загальну суму 2 313 808,00 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2018 року - 1 415 733,00 грн., грудень 2018 року - 734 233,00 грн., березень 2019 року - 163 842,00 грн.

На підставі висновків Акту перевірки ГУ ДФС у Запорізькій області 25 червня 2019 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- форми Р №0009061407, яким TOB РАДА 2007 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 892 260,00 грн, у тому числі 2 313 808,00 грн. за основним платежем та 578 452,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.42-43);

- форми Р №0009071407, яким TOB РАДА 2007 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 2 787 355,00 грн, у тому числі 2 229 884, 00 грн. за основним платежем та 557 471,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.44-45).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, однак Рішенням про результати розгляду скарги Державної податкової служби України від 19.09.2019 №233819/99-00-08-05-01 податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга - без задоволення (а.с.47-48).

Не погоджуючись з висновками контролюючого органу про порушення податкового законодавства та прийнятими на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другої згаданої статті Кодексу визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень контролюючого органу стали висновки Акту перевірки, для вирішення позовних вимог суд вважає необхідним дослідити обґрунтованість таких висновків, які базуються на твердженні контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом TOB СЕНСІМАР БУД у листопаді, грудні 2018 року через відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з недостатністю необхідної кількості кваліфікованого персоналу, а також за результатом аналізу господарської діяльності контрагента позивача по ланцюгу постачання.

За змістом Акту перевірки позиція контролюючого органу обґрунтована тим, що TOB РАДА 2007 декларувало у складі податкового кредиту та до собівартості готової продукції придбання робіт (послуг) у TOB СЕНСІМАР БУД , які фактично є роботами (послугами) невідомого походження, так як у даного підприємства відсутня можливість їх виконання (виробництва) власними силами та відсутнє їх придбання в ланцюгах постачання у підприємств, які мають таку можливість. TOB РАДА 2007 здійснювало формування активу за рахунок надходження робіт (послуг) з джерела невідомого походження (або з такого, що не відповідає документально оформленому) з їх легалізацією за рахунок використання документів TOB СЕНСІМАР БУД , що фактично не могло і не здійснювало постачання з оплатою на користь такого контрагента . Перераховування підприємством грошових коштів TOB СЕНСІМАР БУД не є елементом господарської операції із постачання робіт (послуг), оскільки як на момент перерахування коштів, так і на момент проведення перевірки, у TOB СЕНСІМАР БУД відсутні об`єктивні можливості виконання господарських операцій. З урахуванням вищенаведеного вбачається здійснення з TOB СЕНСІМАР БУД нереальних господарських операцій на адресу TOB РАДА 2007 у зв`язку із відсутністю необхідних умов для здійснення господарської діяльності та відсутністю в ланцюгу формування податкового кредиту у TOB СЕНСІМАР БУД від постачальників товарів (робіт, послуг), які реалізовано TOB РАДА 2007 .

З цього приводу суд вважає за необхідне зауважити таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ПК України надає визначення розумної економічної причини (ділової мети), як причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Пунктом 135.1. статті 135 ПК України визначено, що базою оподаткування податком на прибуток підприємств є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з абзацом першим пункту 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2 вищезазначеної статті передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

Проте, у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків не було відображено у податковому обліку та задекларовано отриманий прибуток, або документи, на підставі яких платник податків задекларував свої податкові зобов`язання, у тому числі сформував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Вищезазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.03.2019 по справі № 808/3412/16.

Досліджуючи зміст фінансово-господарських операцій позивача з контрагентом TOB СЕНСІМАР БУД (код ЄДРПОУ 42150307), податкові наслідки яких контролюючий орган поставив під сумнів, судом встановлено наступне.

02 жовтня 2018 року між позивачем (Замовник) та TOB СЕНСІМАР БУД (Підрядник) укладено Договір підрядних робіт №0210.18 (далі - Договір підрядних робіт), за змістом якого Підрядник зобов`язується виконати на свій страх і ризик відповідно до умов даного Договору, своїми силами із застосуванням власних матеріалів і механізмів, такі роботи: Виконання робіт на об`єкті будівництва: Нове будівництво сонячної електростанції, розташованої за межами населених пунктів Приміської та Чкаловської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області . Обсяг підрядних робіт визначається проектно-кошторисною документацією (Договірна ціна - Додаток №1). Термін виконання - жовтень-листопад 2018 року. Виконані роботи оформляються Актом приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2в). Загальна вартість договору становить 9 977 211,02 грн. з ПДВ (Додаток №1 - Договірна ціна). Ціна робіт, виконуваних на підставі Договору, є динамічною і уточнюється при прийнятті виконаних робіт (а.с.50-52).

30 листопада 2018 року сторонами укладено Додаткову угоду до Договору підрядних робіт, якою Підрядник взяв на себе зобов`язання додатково виконати роботи Нове будівництво сонячної електростанції, розташованої за межами населених пунктів Приміської та Чкаловської сільських рад Нікопольського району Дніпропетровської області , обсяг підрядних робіт визначається кошторисною документацією, вартість робіт складає 4 888 658,42 грн., в т.ч. ПДВ (а.с.54).

На підставі Договору підрядних робіт сторонами складено та підписано:

- Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 16.11.2018 загальної вартості 893 679,52 грн (витрати труда робітників-будівельників 3500,63 люд.-год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, - 664,05 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 16.11.2018 на суму 893 679,52 грн, у тому числі ПДВ 148 946,59 грн (а.с.56-58);

- Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 19.11.2018 загальної вартості 890 885,21 грн (витрати труда робітників-будівельників 8683,51 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 19.11.2018 на суму 890 885,21 грн, у тому числі ПДВ 148 480,87 грн (а.с.59-61);

- Акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 20.11.2018 загальної вартості 890 885,21 грн (витрати труда робітників-будівельників 8683,51 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 20.11.2018 на суму 890 885,21 грн, у тому числі ПДВ 148 480,87грн (а.с.62-64);

- Акт №4 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 21.11.2018 загальної вартості 876 516,01 грн (витрати труда робітників-будівельників 8543,45 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 21.11.2018 на суму 876 516,01 грн, у тому числі ПДВ 146 086,00 грн (а.с.65-67);

- Акт №5 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 22.11.2018 загальної вартості 886 299,18 грн (витрати труда робітників-будівельників 8564,36 люд.-год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, - 15,86 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 22.11.2018 на суму 886 299,18 грн, у тому числі ПДВ 147 716,53 грн (а.с.68-70);

- Акт №6 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 23.11.2018 загальної вартості 862 146,80грн (витрати труда робітників-будівельників 8403,39 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 23.11.2018 на суму 862 146,80 грн, у тому числі ПДВ 143 691,13 грн (а.с.71-73);

- Акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 24.11.2018 загальної вартості 890 885,21 грн (витрати труда робітників-будівельників 8683,51 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 24.11.2018 на суму 890 885,21 грн, у тому числі ПДВ 148 480,87 грн (а.с.74-76);

- Акт №8 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 26.11.2018 загальної вартості 897 420,74 грн (витрати труда робітників-будівельників 8588,85 люд.-год., витрати труда робітників, що обслуговують машини, - 33,36 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 26.11.2018 на суму 897 420,74 грн, у тому числі ПДВ 149 570,12 грн (а.с.77-79);

- Акт №9 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 27.11.2018 загальної вартості 876 516,01 грн (витрати труда робітників-будівельників 8543,45 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 27.11.2018 на суму 876 516,01 грн, у тому числі ПДВ 146 086,00 грн (а.с.80-82);

- Акт №10 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 28.11.2018 загальної вартості 891 185,95 грн (витрати труда робітників-будівельників 8779,10 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 28.11.2018 на суму 891 185,95 грн, у тому числі ПДВ 148 530,99 грн (а.с.83-85);

- Акт №11 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 29.11.2018 загальної вартості 531 657,44 грн (витрати труда робітників-будівельників 5182,10 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 29.11.2018 на суму 531 657,44 грн, у тому числі ПДВ 88 609,57 грн (а.с.86-88);

- Акт №12 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 30.11.2018 загальної вартості 589 133,74 грн (витрати труда робітників-будівельників 5742,32 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за листопад 2018 року від 30.11.2018 на суму 589 133,74 грн, у тому числі ПДВ 98 188,96 грн (а.с.89-91);

- Акт №13 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 17.12.2018 загальної вартості 983 050,86 грн (витрати труда робітників-будівельників 10364,18 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за грудень 2018 року від 17.12.2018 на суму 983 050,86 грн, у тому числі ПДВ 163 841,81 грн (а.с.92-94);

- Акт №14 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 20.12.2018 загальної вартості 983 050,86 грн (витрати труда робітників-будівельників 10364,18 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за грудень 2018 року від 20.12.2018 на суму 983 050,86 грн, у тому числі ПДВ 163 841,81 грн (а.с.95-97);

- Акт №15 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 24.12.2018 загальної вартості 983 050,86 грн (витрати труда робітників-будівельників 10364,18 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за грудень 2018 року від 24.12.2018 на суму 983 050,86 грн, у тому числі ПДВ 163 841,81 грн (а.с.98-100);

- Акт №17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 27.12.2018 загальної вартості 983 050,86 грн (витрати труда робітників-будівельників 10364,18 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за грудень 2018 року від 27.12.2018 на суму 983 050,86 грн, у тому числі ПДВ 163 841,81 грн (а.с.101-103);

- Акт №17 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року (Примірна форма №КБ-2в) від 29.12.2018 загальної вартості 956 481,98 грн (витрати труда робітників-будівельників 10084,07 люд.-год.) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Примірна форма КБ-3) за грудень 2018 року від 29.12.2018 на суму 956 481,98 грн, у тому числі ПДВ 159 413,66 грн (а.с.104-106).

В Акті перевірки зазначено, що згідно ЄРПН встановлено, що TOB СЕНСІМАР БУД зареєстровано в адресу позивача наступні податкові накладні: №91 від 16.11.2018 на суму ПДВ 148 946,59 грн; №92 від 19.11.2018 на суму ПДВ 148 480,87 грн; №141 від 20.11.2018 на суму ПДВ 148 480,87 грн; №142 від 21.11.2018 на суму ПДВ146 086,00 грн; №93 від 22.11.2018 на суму ПДВ 147 716,53 грн; №143 від 23.11.2018 на суму ПДВ 143 691,13 грн; №144 від 24.11.2018 на суму ПДВ 148 480,87 грн; №94 від 26.11.2018 на суму ПДВ 149 570,12 грн; №145 від 27.11.2018 на суму ПДВ 146 086,00 грн; №95 від 28.11.2018 на суму ПДВ 148 530,99 грн; №96 від 29.11.2018 від 29.11.2018 на суму ПДВ 88 609,57 грн; №146 від 30.11.2018 на суму ПДВ 98 188,96 грн; №292 від 17.12.2018 на суму ПДВ 163 841,81 грн; №294 від 20.12.2018 на суму ПДВ 163 841,81 грн; №296 від 24.12.2018 на суму ПДВ 163 841,81 грн; №297 від 27.12.2018 на суму ПДВ 163 841,81 грн; №298 від 29.12.2018 на суму ПДВ 159 413,66 грн.

Сторони не надали до матеріалів справи копії вищенаведених податкових накладних та докази їх реєстрації в ЄРПН, разом з тим, суд враховує, що між сторонами відсутній спір щодо змісту та факту реєстрації даних податкових в ЄРПН.

Розрахунки між сторонами Договору підрядних робіт відбувались у безготівковій формі шляхом переказу на розрахунковий рахунок TOB СЕНСІМАР БУД згідно з платіжними дорученнями №2983 від 03.12.2018 на суму 564 000,00 грн, у тому числі ПДВ 94 000,00 грн; №3046 від 07.12.2018 на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 83 333,33 грн; №3092 від 13.12.2018 на суму 500 000,00 грн, у тому числі ПДВ 83 333,00 грн; №3127 від 20.12.2018 на суму 664 428,00 грн, у тому числі ПДВ 94 071,33 грн; №110 від 22.04.2019 на суму 150 000,00 грн, у тому числі ПДВ 25 000,00 грн; №127 від 26.04.2019 на суму 150 000,00 грн, у тому числі ПДВ 25 000,00 грн. (а.с.107-112).

Згідно з даними бухгалтерського обліку позивача, картки рахунку 631, кредиторська заборгованість по взаємовідносинам з даним контрагентам станом на 31.05.2019 складала 12 437 468,44 грн.

Отже, фактичне здійснення господарських операцій підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками сторін.

Відповідно до встановлених під час перевірки обставин, контролюючим органом встановлено, що позивач реалізував послуги, придбані у TOB СЕНСІМАР БУД , на користь TOB СЕС-Україна (код ЄДРПОУ 38455294), що підтверджується наданими до перевірки первинними документами та даними бухгалтерського обліку.

Суд звертає увагу, що під час перевірки позивача всі первинні документи досліджувалися податковим органом та в акті перевірки відсутні будь-які зауваження до цих документів, не зазначено про надання документів не в повному обсязі тощо, тобто, наданими позивачем первинними документами підтверджується здійснення господарських операцій з TOB СЕНСІМАР БУД , а також правомірність формування витрат та сум податку на додану вартість по наведеним операціям на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних.

Вчинені господарські операції відповідають змісту господарської діяльності як позивача, так і TOB СЕНСІМАР БУД , яке відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань має основний вид діяльності: 41.20_Будівництво житлових і нежитлових будівель. Крім того, до матеріалів справи надано письмові докази, які свідчать про те, що на момент вчинення господарських операцій з позивачем TOB СЕНСІМАР БУД мало ліцензію на здійснення господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми та значними наслідками №2013054143, початок дії: з 22 серпня 2018 року (а.с.225). Зазначене також підтверджується відкритими даними Реєстру виданих ліцензій Державної архітектурно-будівельної інспекції України (електронний ресурс: https://dabi.gov.ua/license/list.php?sort=num&order=ASC).

Таким чином, дослідивши надані до матеріалів справи письмові докази, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, суд дійшов висновку, що в результаті господарських операцій з TOB СЕНСІМАР БУД у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між позивачем та даними контрагентами.

Суд зазначає, що контролюючим органом не було доведено та надано належних та допустимих доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента позивача трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для виконання умов договору, укладеного позивачем з контрагентами, як не було надано і доказів про наявність фактів, які свідчать про неправомірну поведінку контрагента та про обізнаність позивача щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Так, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Таких висновків дійшов Верховний Суд і в постанові від 30.01.2018 у справі №2а/1770/3360/12, від 19.06.2018 у справі №826/7704/16.

В своєму відзиві та Акті перевірки відповідач зазначає про дослідження руху формування податкового кредиту щодо номенклатури наданих послуг по ланцюгу постачання, як одного з аргументів податкового органу щодо нереального характеру операцій.

Втім, на переконання суду, такі дані жодним чином не можуть свідчити про нереальність/фіктивність господарських операцій позивача з контрагентом-постачальником, оскільки посилання на неможливість встановлення походження товарів/послуг за ланцюгом постачання не можуть бути доказом нереального характеру господарських операцій.

В даному випадку, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу базуються крім іншого, на податковій інформації, сформованій за результатами аналізу відомостей, отриманих від інших податкових органів, та аналізу діяльності по ланцюгу постачання. При цьому контролюючим органом не здійснено ґрунтовного аналізу сутності та наслідків господарських операцій, які мали місце саме у перевіряємому періоді, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Як слідує з висновку Верховного Суду (постанова від 20.03.2018 у справі №804/939/16, адміністративне провадження №К/9901/376/17) податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Щодо наявності кримінального провадження №32017100090000075 від 21.11.2017 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.205-1 КК України, суд зазначає, що в порушення статті 77 КАС України відповідач не виконав свого обов`язку з доведення обставин, на яких ґрунтується прийняте рішення, та не надав жодних доказів існування такого кримінального провадження, не повідомив інформації про стан розслідування кримінального провадження та статус контрагента позивача у ньому.

Крім того, частиною 6 статті 78 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів наявність судових рішень відносно контрагента позивача або позивача у кримінальних справах.

За відкритими даними Єдиного державного реєстру судових рішень інформація про вироки в даному кримінальному провадженні відсутня. Відповідачем не надано жодних доказів вчинення достатніх дій щодо доведення даних обставин, а сама по собі наявність кримінального провадження та посилання на певні матеріали досудового розслідування не можуть бути розцінені судом як беззаперечні докази винності осіб у вчиненні злочину.

Загальний зміст Акту перевірки на відзиву на позовну заяву свідчить про те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства здебільшого базуються на твердженні про наявність ознак фіктивної діяльності його контрагента TOB СЕНСІМАР БУД .

У даному випадку, суд вважає за необхідне звернути увагу, що позивач не може нести відповідальність за дії контрагента при відсутності власної вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід`ємного елементу верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, тобто що відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України).

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на формування показників податкової звітності, у тому числі і податкового кредиту з податку на додану вартість, в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, не подав податкову звітність або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств з урахуванням таких операцій, а також податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Не виконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, оскільки може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

В контексті викладеного, обставин та доказів, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли свідчити про їх нереальність чи про те, що позивач як платник податків діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які міг допустити його контрагент чи інші учасники ланцюга постачання, або ж про те, що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій було одержання позивачем податкової вигоди, контролюючий орган під час розгляду справи не надав.

Також, з урахуванням того, що податкові накладні по операціям TOB СЕНСІМАР БУД зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних після 01.07.2017, до таких податкових накладних застосовуються правила, визначені пунктом 201.10 ст.201 ПК України, відповідно до яких податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, для покупця таких товарів/послуг є достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Таким чином, наданими до матеріалів справи письмовими доказами підтверджено, що господарські відносини між позивачем та TOB СЕНСІМАР БУД мали реальний характер, придбані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності, підтверджені належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, спричинили реальні зміни майнового стану позивача, та були належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності.

На підстав викладеного суд дійшов висновку, що позивачем правомірно сформовано показники податкової звітності з податку на прибуток підприємств за 2018 рік та податку на додану вартість за листопад, грудень 2018 року, березень 2019 року, у зв`язку з чим твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому наявна необхідна сукупності підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Під час звернення до суду з даним позовом, позивачем було сплачено судовий збір в сумі 19 210,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №163 від 17.10.2019.

У зв`язку із викладеним, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 19 210,00 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295, п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішенні форми Р від 25 червня 2019 року №0009061407, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р від 25 червня 2019 року №0009071407, прийняте Головним управлінням ДФС у Запорізькій області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю РАДА 2007 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

З урахуванням пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки, зокрема, строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю РАДА 2007 , місцезнаходження: 69032, м.Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд.1, офіс 266; код ЄДРПОУ 35215798.

Відповідач - Головне управління ДФС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 39396146.

Повне судове рішення складено 30 червня 2020 року.

Суддя М.О. Семененко