Рішення

від 24.06.2020 по справі 914/209/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2020Справа № 914/209/20 За позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк Львів

до Міністерства юстиції України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольга Петрівна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство Світанковий лан

про визнання противоправним та скасування наказу

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Саницька Б.В.

представники учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Степаненко Т.М.;

від третьої особи 1: не з`явився;

від третьої особи 2: не з`явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк Львів (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 26.05.2017 №1731/5.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.19, 50 Конституції України, ст. 24, 28, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.п.2, 8-10 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 Про затвердження порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації , мотивовані тим, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який прийнятий Комісією з грубим порушенням процедури розгляду скарг, оскільки позивача було не належним чином повідомлено про розгляд скарги та своєчасно не вручено її копію.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.02.2020 матеріали позовної заяви Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк Львів до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу передано за територіальної підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищенаведену позовну заяву було передано на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2020 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

24.03.2020 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, яка в зв`язку з перебуванням у відпустці отримана суддею Карабань Я.А. 06.04.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 справу прийнято до розгляду та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.05.2020.

05.05.2020 у підготовче засідання представники сторін не з`явились, повідомлені були належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 залучено до участі в справі Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Новосад Ольгу Петрівну в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача (надалі - третя особа-1) та Приватне підприємство Світанковий лан (надалі -третя особа- 2) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, відкладено підготовче засідання на 20.05.2020.

18.05.2020 від представника позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання призначеного на 20.05.2020 о 10.50 в режимі відеоконференції.

18.05.2020 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача на виконання вимог ухвали суду, а саме докази направлення позовної заяви з додатками третім особам.

21.05.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що відповідачем своєчасно повідомлено заінтересованих осіб про розгляд скарги шляхом направлення листів разом із копією скарги та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті відповідача про дату та час розгляду скарги. Крім того, зазначила, що спірний наказ є законним, у зв`язку з тим, що на спірне нерухоме майно були зареєстровані обтяження, а тому Комісією правомірно було прийнято рішення про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №34206567, №3420707 та №34207345 від 10.03.2017. Також було надано копії матеріалів з розгляду скарги за результатами якої прийнято спірний наказ.

Засідання призначене на 20.05.2020 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2020 підготовче засідання призначено на 10.06.2020.

У підготовче засідання 10.06.2020 учасники справи не з`явились, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.06.2020.

15.06.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує проти обставин викладених у відзив та наполягає, що позивача, як заінтересовану особу не було повідомлено вчасно про розгляд скарги та не вручено її копію, що позбавило його можливості надати заперечення та документи на її спростування.

Також 15.06.2020 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

23.06.2020 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за №34206567, №3420707 та №34207345 від 10.03.2017 прийняті нею відповідно до вимог чинного законодавства України. Справу просила розглядати без її участі.

У судовому засіданні 24.06.2020 представник відповідача заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

Представник позивача та треті особи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи були повідомлені належним чином, представник позивача та третя особа-1 надали заяви про розгляд справи без їх участі, третя особа-1 про причини неявки суд не повідомила,

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд дійшов висновку, що неявка представника позивача та третіх осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

У судовому засіданні 24.06.2020 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.05.2011, з метою для забезпечення вимог позивача (банку), як іпотекодержателя, що випливають з умов генерального договору кредитної лінії № 38 від 24.05.2011 (надалі - основне зобов`язання), укладеним між банком та Фермерським господарством "Серміш Агро" (позичальник), між банком та третьою особою-2, як іпотекодавцем, укладено іпотечний договір, який 25.05.2011 посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шапіро І.В. за реєстровим номером № 846.

Іпотекодавець з метою забезпечення виконання своїх зобов`язань перед іпотекодержателем, викладених у основному зобов`язанні, передав в іпотеку належне йому майно:

- кафе-бар загальною площею 539,5 кв.м, позначений за планом літерами від 1 по 26 та розташований в підвалі будинку № 5 на майдані Незалежності ( площа Перемоги) в місті Буську Львівської області.

Зазначений кафе-бар належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Буською міською радою 29.04.2011 на підставі рішення Виконкому від 13.04.2011 № 41; право власності зареєстроване обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР БТІ) 04.05.2011 (витяг про державну реєстрацію прав від 04.05.2011 № 29852457), реєстраційний номер 14731552;

- земельну ділянку площею 0,0935 га, що розташована за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів; земельна ділянка надана для обслуговування магазину.

Ця ділянка належить іпотекодавцю на підставі Державного акта серія ЯА № 206182 на право власності на земельну ділянку, виданого Буським районним відділом земельних ресурсів 18.11.2004 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого Буською державною нотаріальною конторою 26.12.2002 за реєстровим номером № 3390, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 02 04 449 00008;

- об`єкт незавершеного будівництва - магазин, кафе готовністю 64 %, за адресою: Львівська область, Буський район, с. Ожидів, вулиця Головна, 91-б, розташований на вищевказаній земельній ділянці площею 0,0935 га, наданій для обслуговування магазину, кадастровий номер - 4620684400:23:006:0002. Цей об`єкт незавершеного будівництва належить іпотекодавцю на підставі Державного акта серія ЯА № 206182 на право власності на земельну ділянку, виданого Буським районним відділом земельних ресурсів 18.11.2004, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 02 04 449 00008, та зареєстрованого ОКП ЛО БТІ в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 01.07.2009 (витяг про реєстрацію права власності № 23169621 від 01.07.2009), реєстраційний номер 27672522 (далі - Предмет іпотеки).

Розділом 6 цього договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в позасудовий спосіб у випадку залишення без задоволення іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя щодо порушень основного зобов`язання або умов цього договору, згідно статті 35 Закону України "Про іпотеку".

У зв`язку з невиконанням позичальником основного зобов`язання та невиконанням ним і іпотекодавцем вимог банку про погашення заборгованості за кредитним договором, (лист-вимога від 23.01.2017 за вих. №№ 27/о-24 та 28/о-24) для захисту своїх прав та інтересів банк звернувся до нотаріуса із заявою про державну реєстрацію за ним права власності на предмет іпотеки.

10.03.2017 приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. здійснила реєстрацію права власності на предмет іпотеки за банком (рішення за №№ 34206567, 34207070, 34207345).

09.05.2017 третя особа-2 звернулася до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (надалі - Комісія) зі скаргою, у якій просило скасувати вказані рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 10.0.2017 за №№ 34206567, 34207070, 34207345, прийняті приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. (надалі - рішення про державну реєстрацію прав).

За результатами розгляду зазначеної скарги Міністерство юстиції України прийняло наказ від 26.05.2017 за № 1731/5 "Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким скаргу третьої особи-2 задовольнило та скасувало вказані рішення про державну реєстрацію прав.

Вважаючи, що наведений наказ прийнятий з порушенням вимог щодо процедури розгляду скарг на рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, а його зміст не відповідає вимогам законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 25.12.2015 № 1128 (зі змінами та доповненнями).

Згідно із ч. 1 та 2 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до абзацу першого ч.3 ст.37 Закону №1952-IV (в редакції на час розгляду відповідачем скарги та прийняття спірного рішення) рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Процедура розгляду скарги по суті визначена статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1128, якою затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - Порядок № 1128).

Пунктом 2 Порядку № 1128, в редакції, що діяла на час подання скарги та її розгляду, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У пункті 12 цього ж Порядку передбачено, що за результатами розгляду скарги суб`єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законами, у формі наказу.

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та / або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Використання прислівника "обов`язково" свідчить про істотність вимоги про запрошення скаржника, суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) та заінтересованих осіб для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

З огляду на це, неповідомлення скаржника та / або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі, не може вважатися формальним порушенням.

Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Відтак, якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії відповідно до п. 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 № 37/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2016 за № 42/28172).

Способи повідомлення визначені у п. 10 Порядку № 1128, відповідно до якого суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

- телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

- шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

- засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

Порядок не визначає вимог щодо змісту повідомлення. Водночас, враховуючи мету такого повідомлення, воно повинно містити інформацію щонайменше про скаржника, суб`єкта оскарження (державного реєстратора, дії якого оскаржуються), суть скарги, час та місце розгляду скарги. Зміст повідомлення повинен бути достатнім для того щоб зацікавлені особи (зокрема державний реєстратор), могли зрозуміти, що скарга стосується реєстраційних дій, до яких вони мають стосунок, і суть цієї скарги.

Отже, заінтересована особа, в даному випадку позивач, права якого стосувались реєстраційні дії, мало право бути завчасно обізнаним щодо наявності скарги у сфері державної реєстрації, що стосуються його майнових прав і інтересів, мало право отримати необхідні матеріали з цього приводу не пізніше ніж за день до дня розгляду скарги, і на підставі цих матеріалів мало право підготувати свої пояснення для виступу на засіданні Комісії.

Як зазначає позивач про розгляд скарги та засідання Комісії, що відбулось 26.05.2017 о 10.30 йому стало відомо після отримання 29.05.2017 копії скарги із повідомленням, що позбавило його права на участь у розгляді скарги та права дати пояснення, подати докази і заперечення тощо, зокрема з приводу пріоритетного права банку на задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок спірного майна.

Однією із причин цього було те, що таке повідомлення/матеріали були надіслані лише 23 (25) травня 2017 року, тобто із запізненням, без урахування часу для доставки поштового відправлення з міста Києва до міста Львова. Вказане підтверджується копією конверту, що міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.27).

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затвердженими наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за № 173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, суд погоджується з доводами позивача, що він був фактично позбавлений можливості прийняти 26.05.2017 участь у засіданні Комісії та надавати відповідні письмові пояснення, оскільки згідно вхідного штампу №792 повідомлення про розгляд скарги разом з її копією надійшло до банку 29.05.2017. Крім того відповідно до поштового конверту лист було направлено позивачу 23 (25) травня 2017 року, а тому враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень 23+3=26 (25+3=28) зазначені документи не могли бути отримані позивачем раніше чим 26.05.2017.

Відповідно до ч. 1 п. 11 Порядку №1128 копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду.

З урахуванням вимог пунктів 10, 11 Порядку № 1128, надання копії скарги та доданих до неї документів заінтересованим особам, в т.ч. і позивачу, за допомогою засобів електрозв`язку, яким відправляється телефонограма, є технічно неможливим.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 71 рішення "Рисовський проти України" (заява 29979/04) зазначено: "… державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються".

Отже, на Міністерство юстиції України покладено обов`язок забезпечення участі заінтересованих осіб у розгляді скарги шляхом належного повідомлення з метою реалізації їхнього права на захист, подання відповідних пояснень.

У контексті норми п. 11 Порядку №1128 суд дійшов висновку, що обставини належного повідомлення всіх осіб, яких стосується скарга, призначена до розгляду на засіданні відповідної комісії, сприяють належному виконанню відповідачем своїх функцій та мають істотне значення для вирішення скарги.

З огляду на передбачені законом вимоги, встановивши, що скаржника, суб`єкта, дії якого оскаржуються, або інших заінтересованих осіб не повідомлено про час та місце розгляду скарги або йому не надіслано скарги, комісія не має законних підстав розглядати скаргу по суті.

Позбавлення заінтересованої особи, яка є власником майна, можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, або належним чином підготувати відповідні пояснення є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

Висновки суду у цій справі відповідають правовим висновкам Верховного Суду, які наведено у постановах від 28.03.2018 у справі №826/19452/16, від 12.12.2018 у справі №826/8976/17, від 20.05.2019 у справі №826/9046/16, від 28.05.2020 у справі №822/1874/17.

З приводу пояснень відповідача щодо того, що на офіційному сайті Мін`юсту розміщене оголошення про засідання комісії з розгляду скарг, де зазначалось, що розгляд скарги відбудеться 26.05.2017 в 10:30, суд зазначає, що вказаний вид повідомлення не є належним, при тому, що позивачу не були надані копії відповідних документів. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що таке повідомлення було своєчасно розміщене на сайті відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірний наказ від 26 травня 2017 року №1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень підлягає скасуванню.

Згідно із ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на вищенаведені норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та скасування наказу Міністерства юстиції України від 26 травня 2017 року №1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 26 травня 2017 року №1731/5 Про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень .

Стягнути з Міністерства юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк Львів (79008, місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1, ідентифікаційний код 09801546) 2 102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 02.07.2020.

Суддя Я.А.Карабань