Ухвала

від 30.06.2020 по справі 308/5608/20

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/5608/20

1-кс/308/2794/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2020 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором звернулася до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження №42020070000000142, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.03.2020 року.

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що посадовими особами сільської ради села Великі Береги, Берегівського району, Закарпатської області та посадовими особами відділу в Берегівському районі Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, було внесено завідомо неправдиві відомості до документації із землеустрою та інших документів та забезпечено формування та передачу у приватну власність земельних ділянок, які на даний час об`єднані в одну та мають кадастровий номер 2120480800:10:002:0236, хоча в зазначеному місці розташовані земельна ділянка ОСОБА_5 у відповідності до Державного акту на землю ІІ ЗК №023095, а саме земельної ділянки в урочищі Пустойудвор площею 0,328 га.

Земельна ділянка за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236 утворена 15.05.2019 року шляхом об`єднання земельних ділянок за кадастровими номерами 2120480800:10:002:0097, 2120480800:10:002:0098, 2120480800:10:002:0095, 2120480800:10:002:0096, 2120480800:10:002:0179, 2120480800:10:002:0181, 2120480800:10:002:0183, 2120480800:10:002:0184.

В травні 2020 року на замовлення спадкоємця ОСОБА_6 ДП «Інститут землеустрою» розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості для оформлення спадщини за померлою ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 .

Проведеними обмірами зафіксовано повне (100%) накладання земельної ділянки ОСОБА_5 на земельну ділянку ТзОВ «Смарт Солюшион», що зареєстрована в державному земельному кадастрі за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236, площа накладання 0,3282 га.

Крім цього, у кримінальному провадженні допитано свідком ОСОБА_7 , який повідомив, що земельна ділянка його матері ОСОБА_8 на підставі державного акту ІІ-ЗК №023097 від 18.05.1999 є сусідньою із земельною ділянкою ОСОБА_5 і також, накладається на земельну ділянку ТзОВ «Смарт Солюшион».

На вказаних державних актах зазначено прізвища та ініціали сусідніх землекористувачів, що свідчить про наявність державних актів на право власності у зазначеному місці і в інших поки не встановлених осіб.

Зазначає, що згідно інформаційної довідки №167207807 від 20.05.2020 року ТзОВ «Смарт Солюшин» є власником земельної ділянки з кадастровим номером 2120480800:10:002:0236, площею 15,8969 га.

19.05.2020 у кримінальному провадженні зазначену земельну ділянку визнано речовим доказом.

Враховуючи норми кримінального процесуального законодавства, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій підприємства з виробництва та розподілу електроенергії в с. Великі Береги Берегівського району Закарпатської області належна ТзОВ «Смарт Солюшин» код ЄДРПОУ 41464340 є матеріальним об`єктом, що зберегла на собі сліди кримінального правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ фактів і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, підпадають під критерії, визначені статтею 98 КПК України.

Враховуючи викладене, з метою збереження земельної ділянки з кадастровим номером 2120480800:10:002:0236, загальною площею 15,8969 га. як речового доказу, недопущення продажу чи зміни власника, слідчий просить накласти арешт із забороною відчуження на вказану земельну ділянку.

Слідчий не скористалася правом на участь у судовому засіданні та подала заяву, відповідно до якої просила задоволити клопотання та розглянути таке без її участі.

Представник ТзОВ «Смарт Солюшион» адвокат ОСОБА_9 у судове засідання також не з`явився та 19.06.2020 року через канцелярію суду надійшли його заперечення щодо клопотання. У поданих запереченнях вказує, що ТОВ «Смарт Солюшион» є законним власником земельної ділянки площею 15,8969 га. за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236, та у клопотанні відсутні відомості про те, що така була набута кримінально протиправним шляхом, є об`єктом кримінально протиправних дій. Більше того, зазначає, що подія кримінального правопорушення, що є об`єктом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, ґрунтується на існуванні спору цивільно-правового характеру щодо наявності у органу місцевого самоврядування, до відання якого віднесено функцію розпорядника земельних ділянок комунальної власності, необхідного обсягу компетенції щодо здійснення процедури безоплатного виділення земельних ділянок у приватну власність. При цьому, потребу у накладенні арешту слідчий мотивує тим, що невжиття такого заходу "перешкодить скасуванню права власності, а в подальшому поверненню земельних ділянок першим власникам", однак вказані питання у межах кримінального провадження вирішені бути не можуть. Наголосив, що скасування права власності та витребування майна на користь законних власників відноситься до завдань цивільного судочинства. Також вказує, що наявна у справі «Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)», належної громадянці ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства за адресою АДРЕСА_1 належним доказом бути не може, так як така складена з порушенням законодавства. Враховуючи викладене, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Частиною 1 статті 170КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно частини 6 статті 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Витягом з кримінального провадження №42020070000000142 від 25.03.2020 року підтверджено, що органом досудового розслідування СУ ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування злочину за попередньою кваліфікацією чю 2 ст. 364 КК України.

Слідчим суддею встановлено, що відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №167207807 від 20.05.2019 року, земельна ділянка за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236 (об`єднана в одну із ділянками за кадастровими номерами 2120480800:10:002:0098, 2120480800:10:002:0097, 2120480800:10:002:0096, 2120480800:10:002:0095, 2120480800:10:002:0179, 2120480800:10:002:0184, 2120480800:10:002:0183, 2120480800:10:002:0181), на праві приватної власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Смарт Солюшион», код ЄДРПОУ 41464340.

Належність земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236 ТзОВ «Смарт Солюшион» також підтверджується доданим адвокатом ОСОБА_9 . Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №199590327 від 10.02.2020 року.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Із змісту клопотання слідчого та доданих до нього матеріалів вбачається, що органом досудового розслідування не доведено, що майно, про арешт якого ставиться питання, має значення доказу в даному кримінальному провадженні у розумінні ст. 98 КПК України, підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації, а також, що в кримінальному провадженні заявлений цивільний позов.

Крім того, клопотання та додані до нього матеріали не містять будь-яких відомостей на обґрунтування того, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, про який ідеться в клопотанні слідчого, завдяки чому може бути виконане завдання арешту майна, визначеного ст. 170 КПК України, для виконання якого остання звернулася до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту.

Таким чином, всупереч вимог ст.ст. 170, 171 КПК України в клопотанні відсутнє обґрунтування необхідності арешту земельної ділянки за кадастровим номером 2120480800:10:002:0236, загальною площею 15,38969 га., не конкретизовано підстав та мети накладення арешту.

Відповідно до узагальненої судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спецiалiзованого суду України з розгляду цивiльних i кримiнальних справ, арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. При цьому, таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб. Щодо осіб, які не є підозрюваними, слідчим суддею не може бути прийнято ухвалу про арешт майна, навіть якщо у нього є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

З огляду на наведене, подане клопотання не містить підстав для арешту майна, що встановлені КПК України, з посиланням на відповідні положення процесуального закону та мету накладення арешту, що свідчить про недоведеність необхідності накладення арешту на майно.

Такими чином, клопотання є таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого у кримінальному провадженні №42020070000000142 старшого слідчого в особливо важливих справах СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене начальником відділу прокуратури Закарпатської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1