Постанова

від 23.06.2020 по справі 913/502/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 913/502/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Пількова К. М., Чумака Ю. Я.,

секретар судового засідання - Грузицька І. В.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 (судді: Шевель О. В. - головуючий, Білоусова Я. О., Пуль О. А.) і рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 (суддя Смола С. В.) у справі

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер"

про стягнення 546 245,80 грн штрафу, 1 445,88 грн пені та розірвання договорів оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень

1.1. У вересні 2019 року Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Луганській області) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Санфлауер" (далі - ТОВ "Санфлауер") про стягнення 546 245,80 грн штрафу, 1 445,88 грн пені та розірвання договорів оренди землі від 18.06.2019 № 48, від 19.06.2019 № 50 (далі - договори оренди землі № 48, № 50), укладених між сторонами у справі.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Санфлауер" обов`язку зі своєчасного внесення орендної плати за спірними договорами, що, на думку ГУ Держгеокадастру у Луганській області, згідно з умовами цих договорів і положеннями законодавства є підставою для покладення на відповідача відповідальності, зокрема стягнення штрафу і пені, а також розірвання таких договорів у судовому порядку. ГУ Держгеокадастру у Луганській області акцентувало, що згідно з наказами від 27.06.2019 № 1255-сг і № 1256-сг анульовано результати електронних земельних торгів з продажу права оренди спірних земельних ділянок, стосовно яких укладено договори оренди землі № 48, № 50.

1.2. ТОВ "Санфлауер" у відзиві на позов проти його задоволення заперечило; акцентувало, що спірні договори у паперовому виді товариство підписало та отримало лише 21.06.2019 у приміщенні ГУ Держгеокадастру у Луганській області, до цієї дати представниця ГУ Держгеокадастру у Луганській області відмовлялася без поважних причин від їх підписання, договорів відповідачеві не передавала; ТОВ "Санфлауер" наступного дня після проведення електронних торгів у повному обсязі сплатило грошові кошти за організацію та проведення цих торгів; під час виїзду та огляду спірних земельних ділянок було з`ясовано, що геодезичних та межових знаків на земельних ділянках немає, поверхня вкрита багаторічними травами, чагарниками, деревами та шляхами, а межі земельних ділянок на місцевості в натурі та склад угідь визначити неможливо; межові знаки не визначені та не передані відповідачеві; на земельній ділянці, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, виявлено вибухонебезпечні предмети. Водночас відповідач послався на положення статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та наголосив, що за змістом цього Закону ТОВ "Санфлауер" звільнено від сплати орендної плати.

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Санфлауер" на користь ГУ Держгеокадастру у Луганській області штраф у сумі 75 000,00 грн, пеню в сумі 1 299,16 грн і 8 213,17 грн судового збору. У решті позову відмовлено.

Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача штрафу і пені за невнесення відповідачем орендної плати у строки, визначені згідно зі спірними договорами. Водночас суд, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення сум, зауважив про помилковість здійсненого позивачем розрахунку пені, оскільки позивач неправильно визначив дату початку періоду прострочення оплати за договором оренди землі № 50, у зв`язку з чим, здійснивши власний перерахунок пені визнав обґрунтованим стягнення пені у загальній сумі 1 299,16 грн. Суд також визнав за можливе зменшити розмір штрафу, нарахований позивачем.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на договірний характер спірних правовідносин положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в частині звільнення від плати за користування спірними земельними ділянками не можуть бути застосовані.

Аргументуючи відмову у задоволенні позову про розірвання спірних договорів оренди землі, суд першої інстанції виходив із недоведення позивачем істотного порушення відповідачем умов договору, зокрема систематичної несплати орендної плати.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач звільнений від плати за користування спірними земельними ділянками згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який є спеціальним стосовно спірних правовідносин.

3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї

3.1. ГУ Держгеокадастру у Луганській області, не погоджуючись із рішенням і постановою у справі, подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 09.12.2019 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі та ухвалити нове рішення про задоволення позову повністю.

ГУ Держгеокадастру у Луганській області у касаційній скарзі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження, зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права (положень статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 " Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України) у подібних правовідносинах, про необґрунтоване застосування судом апеляційної інстанції правової позиції, викладеної у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 263/15237/16-ц, від 21.02.2020 у справі № 812/667/17, оскільки, на думку скаржника, правовідносини у зазначених справах та у справі № 913/502/19, в якій подано касаційну скаргу, не є подібними. Скаржник наголошує, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів, тому підстав для застосування положень статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" до спірних правовідносин немає, оскільки положення цієї норми, на думку скаржника, можуть застосовуватися лише тоді, коли земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, до того ж у Земельному кодексі України не передбачено обмежень стосовно внесення орендної плати. Крім того, скаржник посилається на положення абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, за змістом якого не нараховуються та не сплачується у період із 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, оскільки в ухвалі від 30.03.2020 та у судовому засіданні 02.04.2020 не зазначив підстав для залучення відповідача до розгляду справи в режимі відеоконференції 02.04.2020 у приміщенні Луганського окружного адміністративного суду.

Поза тим ГУ Держгеокадастру у Луганській області акцентує на істотному порушенні відповідачем умов спірних договорів, зокрема невнесенні орендної плати, що є підставою для їх розірвання у судовому порядку; наголошує, що датою укладення договору оренди землі № 50 є день проведення електронних земельних торгів, а саме 19.06.2019, тому пеню позивач обрахував правильно; несплата переможцем вартості придбаного лоту в установлений строк є окремою підставою для анулювання результатів земельних торгів; у резолютивній частині судового рішення зазначено про стягнення штрафу на користь ГУ Держгеокадастру у Луганській області, натомість у прохальній частині позову було зазначено про перерахування штрафу і пені саме на рахунок місцевого бюджету; зауважує, що висновок суду першої інстанції про невстановлення на спірних земельних ділянках межових знаків не відповідає дійсності, а наявність на спірних земельних ділянках вибухонебезпечних предметів документально непідтверджена.

3.2. Від ТОВ "Санфлауер" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому товариство акцентує необґрунтованість наведених у касаційній скарзі доводів і правомірність висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскарженій постанові.

4. Розгляд касаційної скарги та позиція Верховного Суду

4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши у межах заявлених вимог наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає про таке.

4.2. Як свідчать матеріали справи та установили суди, 10.05.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області - організатором електронних земельних торгів і Державним підприємством "Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" - виконавцем електронних земельних торгів було укладено договір № 117 про проведення електронних земельних торгів.

Згідно з пунктом 1.1 зазначеного договору виконавець електронних земельних торгів зобов`язується за рахунок власних коштів здійснити фінансування організації і проведення електронних торгів згідно з Порядком реалізації пілотного проєкту з проведення електронних земельних торгів із продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01), зокрема:

- ділянка № 1 площею 73,9313 га, угіддя рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка № 2 площею 49,9847 га, угіддя рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

14.05.2019 виконавець електронних земельних торгів опублікував на електронному майданчику Державного підприємства "Сетам" (land.setam.net.ua) оголошення про проведення електронних земельних торгів стосовно земельних ділянок, зокрема:

- площею 73,9313 га, угіддя рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 18.06.2019;

- площею 49,9847 га, угіддя рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, розташованої за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області 19.06.2019.

Згідно з протоколами проведення електронних торгів від 18.06.2019 № 2991 і від 19.06.2019 № 3038, ТОВ "Санфлауер" стало переможцем торгів і здобуло право оренди зазначених земельних ділянок.

Електронний примірник договору оренди землі № 48 на земельну ділянку № 1 ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ "Санфлауер" підписали за допомогою кваліфікованих електронних підписів 18.06.2019, а електронний примірник договору оренди землі № 50 на земельну ділянку № 2 за допомогою кваліфікованого електронного підпису ГУ Держгеокадастру у Луганській області підписало 19.06.2019, а ТОВ "Санфлауер" - 20.06.2019.

У письмовому виді ці договори оренди землі № 48 і № 50 ТОВ "Санфлауер" підписало 21.06.2019, про що на цих договорах є відповідна відмітка.

За умовами обох цих договорів їх укладено строком на 7 років (пункт 8).

У пункті 12 договорів оренди землі № 48, № 50 зазначено, що орендна плата вноситься у такі строки: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів із дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 14 цих договорів у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цими договорами: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої договорами; стягується пеня у розмірі, визначеному у главі 12 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент нарахування пені).

4.3. Оскільки відповідач не сплатив орендну плату за перший рік у визначені у договорах строки (не пізніше трьох банківських днів із дня укладення договору оренди), позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача пені за договором оренди землі № 48 за період із 22.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 1 005,72 грн, штрафу у сумі 291 241,52 грн; а також 440,16 грн пені за період із 25.06.2019 по 27.06.2019 і 255 004,28 грн штрафу за договором оренди землі № 50.

4.4. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

4.5. Скасовуючи судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із наявності підстав для застосування до орендаря - ТОВ "Санфлауер" пільг, визначених у спеціальному законі, зокрема у статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", за змістом якої суб`єкти господарювання звільняються від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, наведеними у частині 4 статті 4 цього Закону. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції зазначив, що посилання сторін на інші обставини справи, стосовно яких є спір, - наявність або відсутність на спірних земельних ділянках межових знаків, правомірність зменшення місцевим господарським судом штрафних санкцій тощо -не є такими, що мають значення для перегляду оскаржуваного рішення, оскільки позовні вимоги не можуть бути задоволені в повному обсязі, зважаючи на викладені підстави.

4.6. Проте колегія суддів суду касаційної інстанції вважає такі висновки суду апеляційної інстанції передчасними з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах .

Обґрунтовуючи у касаційній скарзі підстави для оскарження судових рішень, ГУ Держгеокадастру у Луганській області, зокрема, наголосило на відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування у подібних правовідносинах положень статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України стосовно плати за користування земельними ділянками державної власності, розташованими за межами населених пунктів на лінії зіткнення.

Після відкриття касаційного провадження суд касаційної інстанції не встановив наявності висновку Верховного Суду щодо застосування наведених прокурором норм права у подібних правовідносинах з урахуванням конкретних обставин справи.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який набрав чинності з 15.10.2014, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 цього Закону період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 і датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

У статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" унормовано звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Так, згідно з положеннями зазначеної норми суб`єктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 статті 4 цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (далі - Розпорядження № 1085-р) затверджено переліки населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Водночас відповідно до абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період із 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб .

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції послався на положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", Розпорядження № 1085-р і зазначив, що відповідач звільнений від плати за користування спірними земельними ділянками, які перебувають у нього в оренді згідно з договорами оренди землі № 48, № 50. Проте апеляційний господарський суд не надав належної оцінки тому, що такі земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів саме на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, а згідно з Розпорядженням № 1085-р до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення включено саме населені пункти - селище Вільхове і села Нижня Вільхова, Верхня Вільхова Станично-Луганського району Луганської області, а відтак достеменно не встановлено те, зважаючи на викладене, чи поширюють свою дію наведені положення законодавства на суб`єктів господарювання у частині плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, зокрема спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. У зв`язку з наведеним є передчасним і таким, що не ґрунтується на дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів, висновок суду апеляційної інстанції про наявність у ТОВ "Санфлауер" відповідного права на звільнення від платежів з орендної плати за користування спірними земельними ділянками згідно зі статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Під час нового розгляду справи суд має урахувати викладене, належним чином дослідити всі зібрані у справі докази у їх сукупності, встановити всі фактичні обставини справи, що мають юридичне значення для правильного вирішення цього спору, і залежно від встановленого правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити обґрунтоване і законне судове рішення.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. За змістом статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У зв`язку з наведеним ухвалена у справі постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, а отже таку постанову не можна визнати законною та обґрунтованою.

Порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи. Такі порушення Верховний Суд не можу усунути самостійно, зважаючи на межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначені у статті 300 Господарського процесуального кодексу України.

5.2. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки касаційну скаргу необхідно частково задовольнити, а справу передати на новий апеляційний розгляд, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України розподіл судових витрат у справі має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 2 частини 1 статті 308, статтями 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області задовольнити частково.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 913/502/19 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді К. М. Пільков

Ю. Я. Чумак