Постанова
від 19.10.2020 по справі 913/502/19
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2020 р. Справа № 913/502/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Фоміна В.О. , суддя Лакіза В.В.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участі представників:

позивача- Класс Я.В., виписка з ЄДР б/н від 28.04.15 р.;

від відповідача -Ільков Д.В., директор, паспорт серія НОМЕР_1 від 12.08.05 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача- Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (вх.№1860 Л/2) та відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» (вх.№1859 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2019, ухвалене у приміщенні господарського суду Луганської області 09.12.2019 о 14:45 годині (суддя Смола С.В.; повний текст рішення складено 19.12.2019) у справі №913/502/19

за позовом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» , смт Станиця Луганська Луганської області,

про стягнення 546245,80 грн. штрафу, 1445,88 грн. пені та розірвання договорів оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ТОВ «Санфлауер» про стягнення штрафу в сумі 546245,80 грн., пені в сумі 1445,88 грн. та розірвання договорів оренди землі від 18.06.2019 №48 та від 19.06.2019 №50.

Позов обґрунтовано тим, що 10.05.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області як організатором електронних земельних торгів та Державним підприємством «Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» як виконавцем електронних земельних торгів було укладено договір №117 про проведення електронних земельних торгів.

14.05.2019 виконавцем електронних земельних торгів опубліковано на електронному майданчику ДП «Сетам» оголошення про проведення електронних земельних торгів по земельним ділянкам: площею 73,9313 га кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області (земельна ділянка №1) - 18.06.2019; площею 49,9847 га, угіддя-рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області (земельна ділянка №2) - 19.06.2019.

18.06.2019 після проведення електронних торгів земельної ділянки №1 сформовано та підписано протокол №2991 проведення електронних торгів. Переможцем торгів є учасник №7 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» , ціна продажу лота - 297 156 грн 72 коп., сума сплаченого гарантованого внеску - 5 815 грн 20 коп.

19.06.2019 після проведення електронних торгів земельної ділянки №2 сформовано та підписано протокол №3038 проведення електронних торгів. Переможцем торгів є учасник №6 - ТОВ «Санфлауер» , ціна продажу лота - 260 187 грн 32 коп., сума сплаченого гарантованого внеску - 5 183 грн 04 коп.

У день проведення електронних земельних торгів між ТОВ «Санфлауер» та ГУ Держгеокадастру у Луганській області було підписано за допомогою кваліфікованих електронних підписів договори оренди землі: на земельну ділянку №1 - 18.06.2019; на земельну ділянку №2 - 19.06.2019.

20.06.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ «Санфлауер» на паперовому носії було укладено договір оренди землі №48, який отримано директором відповідача 21.06.2019.

21.06.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ «Санфлауер» на паперовому носії було укладено договір оренди землі №50, який отримано директором відповідача 21.06.2019.

В порушення умов п.9 укладених договір відповідачем не сплачено за придбані лоти: 291 341 грн 52 коп. - за земельну ділянку №1; 255 004 грн 28 коп. - за земельну ділянку №2, з огляду на що позивачем відповідно до п.14 укладених договорів, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України нараховані штраф у сумі 546 245 грн 80 коп., у т.ч. за договором №48 - 291 241 грн 52 коп. та за договором №50 - 255 004 грн 28 коп., і пеня в сумі 1 445 грн 88 коп., у т.ч. за договором №48 - 1 005 грн 72 коп. та за договором №50 - 440 грн 16 коп.

Крім того, 27.06.2019 ГУ Держгеокадастру у Луганській області прийняті відповідні накази «Про анулювання результатів електронних земельних торгів» №1255-сг та №1256-сг, згідно яких прийнято рішення анулювати результати електронних земельних торгів - протоколи №2991 та №3038.

Враховуючи порушення відповідачем умов п.п.9, 12 зазначених Договорів та скасування протоколів №2991, №3038, які були підставою для їх укладення, посилаючись на положення ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, позивач просить розірвати зазначені Договори в судовому порядку.

Рішенням господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі № 913/502/19 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача штраф у сумі 75000,00 грн., пеню в сумі 1299,16 грн., судовий збір у сумі 8213,17 грн., у решті позову відмовлено.

Рішення обґрунтовано з тих підстав, що відповідач відповідно до умов п.п.9, 12 Договорів зобов`язаний був сплатити оренду плату за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня їх укладення, відповідно: за договором №48 у сумі 291 241 грн 52 коп. - у строк до 21.06.2019 включно; за договором №50 у сумі 255 004 грн 28 коп. - у строк до 25.06.2019 включно, а з огляду на невнесення відповідачем орендної плати, наявні підстави для застосування передбаченої п.14 Договорів оренди землі №48 та №50 відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим Договором та стягнення пені у розмірі, який встановлений Главою 12 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент нарахування пені).

Разом з тим, суд зазначив про необхідність зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем у сумі 546 245 грн 80 коп. (у т.ч. за договором №48 у сумі 291 241 грн 52 коп. та №50 у сумі 255 004 грн 28 коп.) до 75 000 грн 00 коп. на підставі статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, з огляду на те, що ГУ Держгеокадастру у Луганській області, укладаючи зазначені Договори оренди земельних ділянок з ТОВ «Санфлауер» , не попередило останнього про недоліки земельних ділянок, зокрема, щодо наявності на них вибухонебезпечних предметів, тим самим порушило умови п.п.6, 25 Договорів оренди землі та окрім цього, на неодноразові звернення ТОВ «Санфлауер» ГУ Держгеокадастру у Луганській області не вжило належних заходів для відновлення межових знаків та передачі їх відповідачеві.

Щодо стягнення пені суд зазначив, що за договором за період з 22.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 1 005 грн 72 коп. розрахунок пені є обґрунтованим, в той час як розрахунок пені за договором №50 за період з 25.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 440 грн 16 коп. є необґрунтованим, оскільки, враховуючи те, що вказаний Договір був підписаний електронним цифровим підписом ТОВ «Санфлауер» 20.06.2019, а не 19.06.2019, як зазначило ГУ Держгеокадастру у Луганській області, позивачем невірно визначено дата початку періоду прострочення 25.06.2019, в той час як правильною є дата 26.06.2019, тому правомірним є нарахування пені за цим Договором за період з 26.06.2019 по 27.06.2019 в сумі 293 грн 44 коп.

Стосовно вимог позивача про розірвання Договорів оренди землі, суд зазначив про відсутність передбачених п.«д» ст.141 Земельного кодексу України, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору, через відсутність факту істотного порушення відповідачем умов договору у вигляді систематичної несплати орендної плати, оскільки відповідачем несплачено плату за користування земельними ділянками у загальній сумі 546 245 грн 80 коп., яка передбачалась як разовий платіж протягом першого року оренди.

Також суд першої інстанції зазначив, що з огляду на договірний характер спірних правовідносин положення Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" в частині звільнення від плати за користування спірними земельними ділянками не можуть бути застосовані.

Позивач подав на зазначене рішення суду першої інстанції до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на необґрунтованість висновків суду, що позивач не попередив відповідача про недоліки земельних ділянок, зокрема, щодо наявності на них вибухонебезпечних предметів, тим самим порушив умови п.п.6, 25 укладених договорів оренди землі та окрім цього, на неодноразові звернення ТОВ «Санфлауер» ГУ Держгеокадастру у Луганській області не вжило належних заходів для відновлення межових знаків та передачі їх відповідачеві.

При цьому позивач стверджує, що:

- висновок суду про невстановлення на спірних земельних ділянках межових знаків не відповідає дійсності , оскільки за результатами електронних земельних торгів відповідачем було придбано земельні ділянки, які відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України вже були сформовані на підставі проектної документації із землеустрою, згідно з якою визначено межі цих земельних ділянок із присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів та внесення відомостей про них до Державного земельного кадастру та в судове засідання 09.12.2019 позивач надав суду витяги з Державного земельного кадастру, в яких на кадастровому плані визначено розміщення межових знаків;

- жодним законодавчим актом, а також Договорами №48 та №50 не передбачено обов`язку орендодавця (власника земельної ділянки) після підписання договору оренди землі передавати на збереження межові знаки;

- суд не прийняв до уваги, що наявність на спірних земельних ділянках вибухонебезпечних предметів не підтверджена належними доказами, зокрема листи позивача направлені до ТОВ Демінер-Схід , а договір від 18.07.2019 № 001 укладений між цими особами вже після анулювання електронних торгів 27.06.2019. Зазначений Договір не містить жодних посилань, що послуги з нетехнічного та технічного обстеження території, які становлять його предмет стосуються спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 4424884500:04:001:0080 та 4424884500:05:002:0068, так само як і акт приймання-передачі наданих за цим Договором послуг від 09.07.2019 не містить посилань на ці земельні ділянки. В цьому акті зазначено про те, що при обстеженні території вибухонебезпечні предмети не виявлено, в той же час, відповідно до акту від 07.08.2019 № 246, складеного піротехнічним підрозділом ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області, на земельній ділянці № 4424884500 виявлено одну одиницю вибухонебезпечних предметів, яку передано Збройним Силам України. Посилаючись на зазначений Акт від 07.08.2019 № 246, суд безпідставно пов`язав його з договором від 18.07.2019 № 001 та з земельною ділянкою з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080, оскільки жодного посилання або доказів залучення підрозділу ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області до виконання Договору не надано, а номер земельної ділянки 4424884500, на якій міститься посилання в Акті лише частково співпадає із кадастровим номером 4424884500:04:001:0080, та може співпадати з невизначеною кількістю земельних ділянок на території Вільхівської ради Станично-Луганського району Луганської області, так як відображає зовнішні межи населеного пункту, згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою.

Також позивач зазначає про невідповідність обставинами справи висновків господарського суду першої інстанції щодо строку укладення Договору № 50 та періоду нарахування пені, оскільки на думку скаржника, датою укладання зазначеного Договору є 19.06.2019 -день проведення електронних земельних торгів, а директор відповідача підписав Договір з порушенням строків, а тому пеню за прострочення сплати коштів за вказаним договором необхідно нараховувати за 3 календарних дні, а не за 2, як вказав суд першої інстанції.

Крім цього, позивач зазначає про необґрунтованість висновку суду першої інстанції, що істотне порушення умов спірних Договорів оренди землі, як підстава для їх розірвання в судовому порядку, повинна полягати виключно у систематичній несплаті орендної плати, оскільки за змістом ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, істотність порушення стороною договору, як підстава для його розірвання полягає в такому порушенні умов договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому така шкода може бути виражена у вигляді реальних збитків та/або упущеної вигоди, а її розмір не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, тобто повинна бути різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати за обставин його порушення.Із системного тлумачення пункту д ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України та ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України вбачається, що істотне порушення договору оренди землі як підстава для його розірвання охоплює як випадки несплати орендної плати у цілому, так і сплату її у розмірі, меншому, ніж встановлено договором(без урахування індексації, індексу інфляції).

Разом з тим, несплата загальної суми 546245,80 грн. за придбані лоти призвело до неотримання місцевим бюджетом значних грошових коштів у вигляді річної орендної плати одним платежем за земельні ділянки державної власності, отримання якої було основною метою продажу земельних ділянок.

Також скаржник зазначає про суперечність чинному законодавству висновку господарського суду першої інстанції, що застосування приписів ч. 5 статті 138 Земельного кодексу України щодо анулювання земельних торгів можливе лише до моменту укладення договору оренди землі, оскільки зазначеною нормою визначено дві умови для анулювання результатів земельних торгів, а саме: у разі відмови переможця від укладення договору оренди землі та /або несплати ним вартості придбаного лоту у встановлений строк, а тому несплата переможцем вартості придбаного лоту у встановлений строк є окремою підставою для анулювання результатів земельних торгів, без прив`язки до відмови переможця від укладення договору оренди землі

Скаржник також наполягає на тому, що суд першої інстанції в порушення вимог ч. 2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України вийшов за межі позовних вимог, стягнувши штраф та пеню не на рахунок місцевого бюджету,як просив позивач в позовній заяві, а на користь Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Відповідач також із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та подав на нього до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що висновок господарськогой суду першої інстанції стосовно дати укладення спірних Договорів та набуття відповідачем права оренди спірних земельних ділянок не відповідає дійсним обставинам справи, та зроблено внаслідок неправильного застосування ст. 17 Закону України Про оренду землі , оскільки відповідно до ч. 24 статті 137 Земельного кодексу України, договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, але внаслідок незаконних дій ГУ Держгеокадастру у Луганській області щодо відмови від надання та підписання спірних Договорів в паперовому вигляді в день проведення електронних торгів, 18.06.2019 та 19.06.2019, а також 20.06.2019, без поважних причин, відповідач змушений був підписати ці Договори в день проведення торгів лише за допомогою кваліфікованих електронних цифрових підписів та через відсутність у нього доступу до електронної системи позивача не мав змоги ознайомитись з їх змістом та не мав відомостей щодо їх підписання з боку ГУ Держгеокадастру Луганської області.Як наслідок, зазначені Договори були підписані на паперових носіях лише 21.06.2019, після направлення відповідачем позивачеві відповідних звернень, та державна реєстрація Договорів здійснена наступного робочого дня- понеділком 24.06.2019, дата якої, відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі і є датою набуття права оренди, з якою Договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.

Також відповідач зазначає, що господарським судом першої інстанції не взято до уваги обставини, які дають підстави відповідачу відповідно до частини 6 статті 193 Господарського кодексу України відмовитися від виконання зобов`язання щодо сплати орендної плати за спірними Договорами через неналежне виконання позивачем своїх зобов`язань щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місцевості (в натурі), шляхом визначення та передання межових знаків на спірних земельних ділянках, за відсутності яких відповідач не мав можливості визначити об`єкт оподаткування відповідно до п. 288.3 ст.288 ПК (земельні ділянки, надані в оренду), у зв`язку з чим несплата орендної плати сталася саме через невиконання зобов`язань з боку позивача.

Крім цього відповідач зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не застосовано до спірних правовідносин положення Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції в частині звільнення відповідача від сплати за користування спірними земельними ділянками, з посиланням на відсутність підстав для застосування відповідних положень в силу договірного характеру правовідносин ( в т.ч. щодо погодженої суми орендної плати),з огляду на те, що суд визнав, що спірні земельні ділянки та підприємство відповідача знаходяться на лінії зіткнення.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі №913/502/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» задоволено, апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області задоволено частково, рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі №913/502/19 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи зазначену постанову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач звільнений від плати за користування спірними земельними ділянками згідно з положеннями статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , який є спеціальним стосовно спірних правовідносин.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 23.06.2020 у справі №913/502/19 касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 у справі № 913/502/19 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Східного апеляційного господарського суду.

В обґрунтування скасування постанови суду апеляційної інстанції з направленням справи на новий апеляційний розгляд суд касаційної інстанції послався на те, що, є передчасним і таким, що не ґрунтується на дослідженні усіх обставин і зібраних у справі доказів, висновок суду апеляційної інстанції про наявність у ТОВ "Санфлауер" відповідного права на звільнення від платежів з орендної плати за користування спірними земельними ділянками згідно зі статтею 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" з огляду на те, що у статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" унормовано звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 статті 4 цього Закону . Водночас, відповідно до абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період із 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

Проте апеляційний господарський суд не надав належної оцінки тому, що спірні земельні ділянки розташовані за межами населених пунктів саме на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, а згідно з Розпорядженням № 1085-р до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення включено саме населені пункти - селище Вільхове і села Нижня Вільхова, Верхня Вільхова Станично-Луганського району Луганської області, а відтак достеменно не встановлено те, чи поширюють свою дію наведені положення законодавства на суб`єктів господарювання у частині плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, зокрема спірними земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності.

29.07.2020 справа надійшла до Східного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.08.2020 року відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (вх.№1860 Л/2) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» (вх.№1859 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі № 913/502/19 та призначено розгляд апеляційних скарг на 31.08.2020 р. о 15:00 годині.

ГУ Держгеокадастру у Луганській області у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Санфлауер (вх. № 27.02.2020) просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

ТОВ Санфлауер у відзиві на апеляційну скаргу ГУ Держгеокадастру у Луганській області, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

17.08.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду (вх. № 7641) надійшла заява представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Класс Я.В. про участь у судовому засіданні 31.08.2020 р. о 15:00 годині у режимі відеоконференції, яка ухвалою від 26.08.2020 була задоволена.

20.08.2020 (вх.№7799) від представника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області Класс Я.В. надійшли додаткові пояснення по справі.

25.08.2020 (вх. № 7894) до Східного апеляційного господарського суду від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» Ількова Д.В. надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

25.08.2020 (вх.№ 7895) на адресу суду від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» Ількова Д.В. надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 913/502/19 до вирішення іншої справи.

25.08.2020 (вх. № 7896) до суду від керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» Ількова Д.В. надійшли пояснення по справі.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.08.2020, у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О.для розгляду справи №913/502/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.08.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 21.09.2020 р. о 14:15 год.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 18.09.2020, у зв`язку з відпусткою судді Здоровко Л.М для розгляду справи №913/502/19 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., суддя Лакіза В.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 оголошено перерву в судовому засіданні до 19.10.2020 о 15:00 год.

В судовому засіданні 19.10.2020 відповідач підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти апеляційної скарги позивача.

Позивач, підтримує свою апеляційну скаргу та заперечує проти апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та відзивів на них, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги позивача та залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача, зважаючи на таке.

Відповідно до ч.1 ст.134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.1 ст.135 Земельного кодексу України земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.05.2019 між ГУ Держгеокадастру у Луганській області як організатором електронних земельних торгів та Державним підприємством «Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» як виконавцем електронних земельних торгів було укладено договір №117 (далі - Договір №117) про проведення електронних земельних торгів.

Відповідно до п.1.1 Договору №117 виконавець електронних земельних торгів зобов`язується за рахунок власних коштів здійснити фінансування організації та проведення електронних торгів в порядку, визначеному Порядком реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів (далі - Пілотний проект) з продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського виробництва (01.01), а саме:

- ділянка №1 - площею 73,9313 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка №2 - площею 49,9847 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка №3 - площею 17,0885 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:12:001:0011, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка №4 - площею 8,4582 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0069, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка №5 - площею 5,0000 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:14:001:0044, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області;

- ділянка №6 - площею 5,0000 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:14:001:0045, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

Витрати, здійснені виконавцем електронних земельних торгів на їх проведення, відшкодовуються йому переможцем електронних земельних торгів, відповідно до абз.2 ч.5 ст.135 Земельного кодексу України. Винагорода електронних торгів, відповідно до абз.2 ч.6 ст.135 Земельного кодексу України, встановлюється у розмірі 50% річної плати за користування земельною ділянкою, але не більше 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний лот. Виплата винагороди виконавцю електронних земельних торгів покладається на переможця електронних земельних торгів за відповідними лотами.

Згідно з п.1.2 договору нормативна грошова оцінка земельних ділянок станом на 01.01.2019 становить:

- ділянка №1 - площею 73,9313 га (кадастровий номер 4424884500:04:001:0080) - 1 453 800 грн 04 коп.;

- ділянка №2 - площею 49,9847 га (кадастровий номер 4424884500:05:002:0068) - 1 295 758 грн 99 коп.;

- ділянка №3 - площею 17,0885 га (кадастровий номер 4424884500:12:001:0011) - 427 970 грн 44 коп.;

- ділянка №4 - площею 8,4582 га (кадастровий номер 4424884500:05:002:0069) - 172 726 грн 96 коп.;

- ділянка №5 - площею 5,0000 га (кадастровий номер 4424884500:14:001:0044) - 112 940 грн 55 коп.;

- ділянка №6 - площею 5,0000 га (кадастровий номер 4424884500:14:001:0045) - 117 660 грн 16 коп.

Згідно з п.1.3 Договору стартовий розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками на рівні 8 відсотків нормативної грошової оцінки:

- ділянка №1 - 116 307 грн 00 коп.;

- ділянка №2 - 103 660 грн 72 коп.;

- ділянка №3 - 34 237 грн 64 коп.;

- ділянка №4 - 13 818 грн 16 коп.;

- ділянка №5 - 9 035 грн 24 коп.;

- ділянка №6 - 9 412 грн 816 коп.

У п.1.5 договору визначено термін оренди земельних ділянок - 7 років.

Плата за користування земельними ділянками, право користування яких набуто на електронних земельних торгах в порядку реалізації Пілотного проекту, а також сума витрат, здійснених виконавцем електронних земельних торгів, підлягають сплаті переможцем електронних земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди землі по кожному лоту (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.5.8 Договору після підписання протоколів проведення електронних земельних торгів на укладання договорів оренди землі, переможець електронних земельних торгів зобов`язаний протягом трьох банківських днів з дня укладання вказаних договорів перерахувати кошти на рахунок місцевого бюджету по кожному лоту.

Згідно з п.8 Порядку реалізації пілотного проекту з проведення електронних земельних торгів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 №688 (далі - Порядок) організатор електронних земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення електронних земельних торгів передає, а виконавець електронних земельних торгів приймає документи та матеріали щодо лота, зазначені у ч.4 ст.136 Земельного кодексу України.

13.05.2019 за актом приймання-передачі матеріалів лота від Головного управління Держгеокадастру у Луганській області було передано ДП «Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» шість вищезазначених земельних ділянок.

Відповідно до п.10 Порядку виконавець електронних земельних торгів після отримання документів та матеріалів щодо лота забезпечує опублікування оголошення про проведення електронних земельних торгів: на офіційному веб-сайті Держгеокадастру шляхом подання такого оголошення до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, право на яку виставляється на електронні земельні торги; в системі електронних земельних торгів, яка функціонує цілодобово та є доступною для всіх користувачів Інтернету.

14.05.2019 виконавець електронних земельних торгів опублікував на електронному майданчику ДП «Сетам» (land.setam.net.ua) оголошення про проведення електронних земельних торгів по земельним ділянкам, зокрема:

- площею 73,9313 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області - 18.06.2019;

- площею 49,9847 га, угіддя - рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області - 19.06.2019.

Дати проведення електронних торгів також опубліковані на офіційному веб-сайті Держгеокадастру (http://torgy.land.ua), а саме: земельна ділянка №1 - номер аукціону 18001, земельна ділянка №2 - номер аукціону 18003.

Згідно з п.17 Порядку заява про участь в електронних земельних торгах подається користувачем у системі електронних торгів за кожним лотом окремо. Один користувач може бути одночасно учасником кількох електронних земельних торгів.

Заява про участь в електронних земельних торгах подається не пізніше ніж за три робочих дні до їх проведення. Заяви, подані після завершення зазначеного строку, виконавцем електронних земельних торгів не приймаються. Прийом заяв про участь в електронних земельних торгах починається з моменту розміщення оголошення про проведення електронних земельних торгів і закінчується за три робочих дні до початку їх проведення (п.20 Порядку).

На участь в електронних земельних торгах було подано: на земельну ділянку №1 - 7 заявок (а.с.30), а на земельну ділянку №2 - 6 заявок (а.с.31).

Крім того, 11.06.2019 учасником 7 (ТОВ «Санфлауер» ) подана заявка на участь у торгах на земельну ділянку №1 та 12.06.2019 учасником 6 (ТОВ «Санфлауер» ) подана заявка на участь у торгах на земельну ділянку №2.

Відповідно до п.27 Порядку електронні земельні торги розпочинаються в робочий день, визначений в оголошенні про їх проведення. Час початку електронних земельних торгів зазначається в оголошенні про їх проведення та не може бути встановлено раніше 9 год. 00 хв. та пізніше 12 год. 00 хвилин. Час закінчення електронних земельних торгів не може бути встановлено пізніше 17 год. 00 хвилин.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що після закінчення електронних земельних торгів системою електронних земельних торгів автоматично формується та розміщується протокол електронних земельних торгів щодо лота у день проведення таких торгів.

Згідно з п. 32 Порядку протокол електронних земельних торгів підписується переможцем електронних земельних торгів, оператором системи електронних земельних торгів як ліцитатором електронних земельних торгів (його представником), виконавцем електронних земельних торгів та організатором електронних земельних торгів за допомогою кваліфікованого електронного підпису з накладенням кваліфікованого електронного підпису юридичної особи, призначеного для цілей, визначених у частині другій статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» , в день проведення електронних земельних торгів.

18.06.2019 після проведення електронних торгів земельної ділянки №1 сформовано та підписано протокол №2991 проведення електронних торгів. Переможцем торгів є учасник №7 - ТОВ «Санфлауер» , ціна продажу лота - 297 156 грн 72 коп., сума сплаченого гарантованого внеску - 5 815 грн 20 коп.

Таким чином, ТОВ «Санфлауер» стало переможцем торгів та здобуло право оренди вказаних земельних ділянок.

Частиною 1 ст.138 Земельного кодексу України передбачено, що земельні торги за лотом вважаються такими, що відбулися, після укладення договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки.

Відповідно до п.33 Порядку за результатами електронних земельних торгів укладається договір оренди та/або емфітевзису земельної ділянки.

Частиною 24 ст.137 Земельного кодексу України встановлено, що договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки між організатором земельних торгів і переможцем торгів укладається безпосередньо в день проведення торгів, крім випадків, передбачених частиною двадцять дев`ятою цієї статті.

Згідно з ч.31 ст.137 Земельного кодексу України ціна продажу земельної ділянки, плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на торгах, а також сума витрат, здійснених організатором або виконавцем земельних торгів на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, підлягають сплаті переможцем земельних торгів не пізніше трьох банківських днів з дня укладення відповідного договору.

Згідно з ч.2 ст.17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, державні реєстратори, нотаріуси та інші суб`єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для засвідчення чинності відкритого ключа використовують лише кваліфікований сертифікат відкритого ключа, а для реалізації повноважень, спрямованих на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов`язків фізичної або юридичної особи відповідно до закону, застосовують виключно засоби кваліфікованого електронного підпису чи печатки, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Електронний примірник договору оренди землі №48 на земельну ділянку №1 ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ТОВ «Санфлауер» було підписано за допомогою кваліфікованих електронних підписів 18.06.2019, договору оренди землі №50 на земельну ділянку №2 за допомогою кваліфікованих електронних підписів підписано ГУ Держгеокадастру у Луганській області 19.06.2019, а ТОВ «Санфлауер» 20.06.2019.

У письмовому вигляді вказані договори оренди землі №48 та №50 підписані ТОВ «Санфлауер» 21.06.2019, про що міститься відповідна відмітка на вказаних договорах (а.с.43 на звороті, а.с.49 на звороті).

Договір №48 укладений сторонами на наступних умовах.

Відповідно до п.1 Договору №48 орендодавець (позивач, ГУ Держгеокадастру у Луганській області) на підставі протоколу №2991 проведення електронних торгів від 18.06.2019 надає, а орендар (відповідач, ТОВ «Санфлауер» ) приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області.

Згідно з п.2 Договору №48 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 73,9313 га, угіддя: рілля.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 73,9313 га кадастровий номер 4424884500:04:001:0080 на дату укладання договору становить 1 453 800 грн 04 коп. (витяг Відділу у Станично-Луганському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.03.2019 (п.5 договору №48).

У відповідності до п.8 договору № 48 його укладено на 7 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом № 2991 проведення електронних торгів від 18.06.2019 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності у грошовій формі у розмірі 297156 грн 72 коп. на рік, що становить 20,44% нормативної грошової оцінки земельної ділянки), за винятком гарантійного внеску, який складає у сумі 5 815 грн 20 коп., підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на рахунок місцевого бюджету (п.9 договору №48).

Згідно з п.12 Договору №48 орендна плата вноситься у такі строки: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.14 Договору №48 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі, який встановлений Главою 12 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент нарахування пені).

Згідно з п.26 Договору №48 орендодавець зобов`язаний, зокрема, попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.37 Договору №48).

Договір №50 укладений сторонами на наступних умовах.

Відповідно до п.1 договору №50 орендодавець (позивач, ГУ Держгеокадастру у Луганській області) на підставі протоколу №3038 проведення електронних торгів від 19.06.2019 надає, а орендар (відповідач, ТОВ «Санфлауер» ) приймає в строкове платне користування на умовах оренди земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (01.01) з кадастровим номером 4424884500:05:002:0068, яка розташована за межами населених пунктів, на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Вільхівській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області.

Згідно з п.2 Договору №50 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 49,9847 га, угіддя: рілля.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 49,9847 га кадастровий номер 4424884500:05:002:0068 на дату укладання Договору становить 1 295 758 грн 99 коп. (витяг Відділу у Станично-Луганському районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 28.03.2019 (п.5 договору №50).

У відповідності до п.8 Договору №50 його укладено на 7 років. Після закінчення строку дії Договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії Договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Плата за користування земельною ділянкою, право користування якою набуто на електронних земельних торгах згідно з протоколом №3038 проведення електронних торгів від 19.06.2019 з продажу права оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності у грошовій формі у розмірі 260 187 грн 32 коп. на рік, що становить 20,1% нормативної грошової оцінки земельної ділянки), за винятком гарантійного внеску, який складає у сумі 5 183 грн 04 коп., підлягає сплаті орендарем не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди на рахунок місцевого бюджету (п.9 Договору №50).

Згідно з п.12 Договору №50 орендна плата вноситься у такі строки: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди; починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до п.14 Договору № 50 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором; стягується пеня у розмірі, який встановлений Главою 12 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент нарахування пені).

Згідно з п.26 Договору №50 орендодавець зобов`язаний, зокрема, попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося не з її вини (п.37 Договору №50).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладені між сторонами Договори №48 та №50 за своєю правовою природою є договорами оренди землі, визначення якого наведено у ст.13 Закону України «Про оренду землі» , згідно з якою договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі» , відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Розмір орендної плати за землю визначається сторонами у договорі, в тому числі може визначатися шляхом встановлення відсоткового відношення до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає чинному законодавству України, зокрема, приписам ч.1 ст.15, ст.21 Закону України «Про оренду землі» .

Згідно з пп.14.1.72, 14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп.269.1.1, 269.1.2 п.269.1 ст.269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пп.270.1.1 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до п.287.7 ст.287 Податкового кодексу України у разі надання в оренду земельних ділянок (у межах населених пунктів), окремих будівель (споруд) або їх частин власниками та землекористувачами, податок за площі, що надаються в оренду, обчислюється з дати укладення договору оренди земельної ділянки або з дати укладення договору оренди будівель (їх частин).

Згідно з п.п.288.1, 288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що, відповідач у порушення умов п.9 Договорів оренди землі суму за придбання лотів - земельних ділянок площею 73,9313 га та 49,9847 га у вигляді орендної плати за перший рік оренди не сплатив.

Згідно з листом-відповіддю Управління Державної казначейської служби України у Станично-Луганському районі Луганської області від 27.06.2019 №8-4733/0/1-19 від платника ТОВ «Санфлауер» надходили грошові кошти 19.06.2019 у сумі 5 815 грн 20 коп. та 20.06.2019 у сумі 5 183 грн 04 коп.

Тобто відповідачем сплачені лише авансові внески.

Факт несплати відповідачем зазначених сум річної орендної плати, які є ціною придбаних лотів відповідач підтверджує, але заперечує порушення зі свого боку умов Договорів, посилаючись на невиконання з боку позивача своїх зобов`язань за Договорами, які є умовою для виконання відповідачем своїх зустрічних зобов`язань, що відповідно до положень ч. 6 статті 193 Господарського кодексу України надає відповідачу право відмовитись від виконання своїх договірних зобов`язань.

Зокрема відповідач зазначає, що в день торгів, а також 19 червня 2019 року, 20 червня 2019 року від підписання договорів оренди землі на паперовому носії уповноважений представник ГУ Держгеокадастру відмовилась без поважних причин та відповідно договорів не надала. Як наслідок, зазначені Договори були підписані на паперових носіях лише 21.06.2019 після направлення відповідачем позивачеві відповідних звернень, а державна реєстрація Договорів здійснена наступного робочого дня- понеділком 24.06.2019, дата якої, відповідно до статті 6 Закону України Про оренду землі є датою набуття права оренди, з якою договори є чинними та підлягають виконанню сторонами.Тому відповідач зазначає, що до 24.06.2019 він був позбавлений можливості бачити умови договору, через відсутність у нього доступу до електронної системи, що унеможливило своєчасне виконання договору в частині сплати річної орендної плати за придбані лоти, так як відповідні реквізити щодо сплати грошових коштів вказані саме в договорі оренди, який повинен бути складений, підписаний та скріплений печатками, та на підставі якого повинна бути здійснена державна реєстрація права оренди відповідача .

Крім того, відповідач зазначає, що при виїзді та огляді спірних земельних ділянок ним встановлено, що геодезичні та межові знаки на земельних ділянках відсутні, поверхня вкрита багаторічними травами, чагарниками, деревами та шляхами. Поверхня ґрунту не оброблялась тривалий час. Межі земельної ділянки на місцевості в натурі та склад угідь визначити неможливо.

На адресу ГУ Держгеокадастру у Луганській області декілька разів було спрямовано листи з метою здійснити винос в натурі (на місцевості) за наявними планово-картографічними матеріалами та розробленою технічною документацією (листи від 25.06.2019 №25, від 25.06.2019 №25/1, від 01.07.2019 №2, від 01.07.2019 №2/1).

ГУ Держгеокадастру у Луганській області та ДП «Луганський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» в порушення Земельного кодексу України та Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) від 18.05.2010 №376 межові знаки не визначили та не передали відповідачу.

Також відповідач зазначає, що в силу ст.6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 №1669-VII (зі змінами та доповненнями), він звільнений від орендної плати за земельні ділянки, які знаходяться на території населених пунктів на лінії зіткнення.

Статтею 792 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються спеціальним законом.

На час підписання договорів оренди землі, ч. 2 ст. 124 ЗК України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу .

У ч. 2 ст. 125 ЗК України вказано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про оренду землі" .

У ст. 13 вказаного Закону унормовано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За положеннями ст. 14 цього Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Момент укладення договору визначено у ст.ст. 638 , 640 ЦК України . Вказано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до положень ст.ст. 18 , 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції до 01.01.2013), укладений договір оренди землі підлягав обов`язковій державній реєстрації, з моменту якої набував чинності. Тобто розмежовувався момент укладення договору оренди землі, внаслідок чого договір набував юридичного значення як факт (наявність домовленостей сторін на виникнення між ними прав та обов`язків у майбутньому після державної реєстрації договору) та момент набрання чинності договором в результаті проведення його державної реєстрації, після чого виникали суб`єктивні цивільні права та обов`язки сторін. Тобто, державна реєстрація правочину виконувала функцію фіксації державою волевиявлення сторін договору оренди для подальшого офіційного визнання права оренди землі та гарантування його реалізації орендарем з метою забезпечення стабільності цивільного обороту речових прав на земельні ділянки.

Верховний Суд України у мотивувальних частинах постанов від 19.02.2014 у справі № 0426/14068/2012 (провадження № 6-162цс13) та від 13.06.2016 у справі № 570/3056/15-ц (провадження № 6-643цс16)вказував, що поняття "момент укладення договору" та "момент набрання чинності договором оренди земельної ділянки" різняться змістовим наповненням, а також можуть відрізнятися у часі.

В свою чергу, з 01.01.2013 набрав чинності Закон України № 3613-VІ , згідно з підпунктом "е" підпункту 2 пункту 5 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого ст. 126 ЗК України викладено у новій редакції та передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" .

За змістом ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону , виникають з моменту такої реєстрації. Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, з урахуванням викладених норм, поняття "державна реєстрація договору" та "державна реєстрація речового права" не є тотожними.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.01.2020 у справі № 322/1178/17, сторони в договорі оренди землі мали право зазначати про момент початку перебігу та припинення дії вказаного договору, оскільки такі права прямо передбачені принципами та закріплені загальними нормами цивільного законодавства.

Разом з тим, якщо сторони не вказали про час (термін, календарну дату, подію) початку перебігу та закінчення строку договору, діють загальні правила, передбачені спеціальним Законом України "Про оренду землі" , який прямо зазначав, що договір оренди земельної ділянки набирає чинності після його державної реєстрації, що і є моментом укладення договору оренди земельної ділянки відповідно до ч. 3 ст. 640 ЦК України .

Водночас, чинна редакція Закону України "Про оренду землі" не передбачає державної реєстрації договору оренди землі, а тому для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору оренди має значення момент його підписання, а не момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно та їх обтяжень відомості про речові права на нерухоме майно, якщо тільки сторони договори не домовилися про інше.

Частина 5 ст. 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11.02.2010 № 1878-VI ) передбачає, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Однак строк дії договору починає свій перебіг з моменту укладення договору, а не реєстрації речового права, якщо тільки сторони не домовились про інше.

Договір оренди землі за своєю правовою характеристикою є консенсуальним договором (орендодавець зобов`язаний передати, а не передає), який встановлює такі базові права сторін: 1) для орендаря: право вимагати передання йому у володіння та користування земельну ділянку; 2) для орендодавця: право на оренду плату; право вимагати використання ділянки відповідно до договору та законодавства. Розмежовувати слід момент укладення договору оренди і момент виникнення речового права, який пов`язаний з моментом його державної реєстрації).

З моменту державної реєстрації права оренди вважається, що ділянка передана орендарю і у орендаря виникає речове право (ст. 17 Закону України "Про оренду землі" прямо вказує на це: "Об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом").

Разом з тим, у проміжку між укладенням договору і переданням орендарю земельної ділянки (реєстрація речового права) договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами, наприклад якщо орендодавець порушує зобов`язання з передання ділянки, що виявляється у тому, що на неї вже є зареєстроване право третьої особи і орендар не може зареєструвати своє - у орендаря є право вимагати зобов`язання орендодавця виконати обов`язок в натурі або відмовитись від договору і вимагати відшкодувати збитки (подібно до наслідків, передбачених у ст. 766 ЦК України ), що додатково підтверджує висновок про те, що договір оренди землі набирає чинності не з моменту державної реєстрації права оренди, а з моменту підписання договору.

З моменту реєстрації речового права оренди орендар може захищати його речово-правовими способами захисту, тобто від третіх осіб (вимагати усунення сторонньою особою перешкод у користуванні).

Відповідна правова позиція щодо моменту укладення договору оренди землі викладена в постанові Верховного суду від 03.04.2020 у справі № 912/3294/18

Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки договір оренди землі від 18.06.2019 №48 підписаний сторонами електронними цифровими підписами 18.06.2019, то датою його укладення є 18.06.2019. У свою чергу, договір оренди землі №50 підписаний позивачем електронним цифровим підписом 19.06.2019, а відповідачем електронним цифровим підписом -20.06.2019, а тому датою укладення цього договору є 20.06.2019.

З урахуванням зазначених дат укладення Договорів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач відповідно до умов п.п.9, 12 Договорів, якими передбачено обов`язок відповідача сплатити орендну плату за перший рік оренди не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди, зобов`язаний був сплатити оренду плату за договором №48 у сумі 291 241 грн 52 коп. у строк до 21.06.2019 включно, а за договором №50 у сумі 255 004 грн 28 коп. - у строк до 25.06.2019 включно.

Доказів сплати орендної плати у вказані строки відповідачем не надано та відповідач підтверджує факт її несплати як в заявах по суті справи, так і в судовому засіданні.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, у спірних правовідносинах має місце невиконання відповідачем умов Договорів № № 48,50 в частині внесення орендної плати за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня їх укладення.

З огляду на невнесення відповідачем орендної плати за перший рік оренди у строки, визначені Договорами, позивачем заявлено до стягнення пеню за договором №48 за період з 22.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 1 005 грн 72 коп. та штраф у сумі 291 241 грн 52 коп. та за договором №50 пеню за період з 25.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 440 грн 16 коп. та штраф у сумі 255 004 грн 28 коп.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, як було наведено вище, відповідач в порушення пунктів 9,12 Договорів не виконав свій обов`язок з перерахування позивачу ціни придбаних на земельних торгах лотів -річної орендної плати у встановлені строки, за договором № 48 -до 21.09.2019 включно, а за договором № 50 -до 25.09.2019 включно він є боржником, який прострочив виконання зазначених грошових зобов`язань.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у розі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як зазначено вище, пунктами п.14 Договорів передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором: у 10-денний строк відповідачем сплачується штраф у розмірі 100 відсотків річної орендної плати, встановленої цим договором та стягується пеня у розмірі, який встановлений Главою 12 Податкового кодексу України (у редакції чинній на момент нарахування пені).

Пунктом 129.4 ст.129 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про національний банк України» облікова ставка Національного банку України - один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб`єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених та розміщених грошових коштів.

Як уже зазначалось, відповідач зобов`язаний був сплатити орендну плату за договором №48 у сумі 297 156 грн 72 коп. у строк до 21.06.2019 включно, за договором №50 у сумі 260 187 грн 32 коп. у строк до 25.06.2019 включно.

Згідно з відомостями з офіційного сайту Національного банку України (https://www.bank.gov.ua) облікова ставка Національного банку України в період з 07.06.2019 складає 17,5% річних.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, оскільки прострочення зобов`язання відповідача зі сплати орендної плати за укладеними договорами складає більше 10 днів, тому у позивача виникло право на нарахування відповідачеві штрафу відповідно до п.14 договорів №48 та №50 у розмірі 100 відсотків річної орендної плати у сумі 291 241 грн 52 коп. та у сумі 255 004 грн 28 коп. відповідно.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції правомірно зазначив, що нарахування штрафу за договорами №48 та №50 відповідає чинному законодавству та умовам Договорів.

При цьому суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача щодо невиконання з боку позивача своїх зобов`язань за Договорами, які є умовою для виконання відповідачем своїх зустрічних зобов`язань, що відповідно до положень ч. 6 статті 193 Господарського кодексу України надає відповідачу право відмовитись від виконання своїх договірних зобов`язань зі сплати річної орендної плати.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи відповідача про те, що протокол та договори оренди на електронному майданчику ДП «Сетам» та відповідно викладений їх зміст після проведення торгів бачити неможливо з огляду на наступне.

Статтею 137 Земельного кодексу України врегульовано процедуру підготовки до проведення та порядку проведення земельних торгів.

Зокрема цією статею передбачено, що Організатор земельних торгів не пізніше десяти робочих днів після підписання договору про проведення торгів передає, а виконавець земельних торгів приймає документи та матеріали на лот, зазначені у частині четвертій статті 136 цього Кодексу.

2. Документація щодо кожного лота оформляється виконавцем земельних торгів в окрему справу і після закінчення торгів передається покупцеві.

Із зазначених документації та матеріалів виконавець земельних торгів формує інформаційну картку на лот.

3. Виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

4. В оголошенні зазначаються за кожним лотом:

а) найменування організатора земельних торгів;

б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер;

в) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання;

г) умови договору купівлі-продажу, оренди , суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах;

ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою;

д) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов`язаних із забудовою;

е) місце і час проведення земельних торгів;

є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати;

ж) номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків;

з) найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот;

и) текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря);

і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів.

При розміщенні оголошення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, воно має містити фотографічні зображення земельних ділянок, копії документів та матеріалів на лот.

Розміщення інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, здійснюється безоплатно. Технологічні та програмні засоби, необхідні для оприлюднення оголошення про проведення торгів, повинні забезпечувати юридичним та фізичним особам можливість безоплатного анонімного перегляду, копіювання та роздрукування інформації із застосуванням поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених технологічних чи програмних засобів, цілодобово, без обмежень.

Земельні торги проводяться не раніше 30 днів та не пізніше 90 днів після оприлюднення оголошення.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, із проектом договорів оренди землі та їх умовами відповідач мав змогу ознайомитися на сайті Держгеокадастру України (torgy.land.gov.ua) під час розміщення оголошення про проведення земельних торгів.

Крім того, після проведення електронних торгів сформовано та підписано переможцем - ТОВ «Санфлауер» , виконавцем та організатором протоколи від 18.06.2019 №2991 (а.с.32-35), від 19.06.2019 №3038 (а.с.36-39) проведення електронних торгів земельних ділянок №1 та №2 відповідно.

У зазначених протоколах вказані сума, яку необхідно сплатити за придбаний лот, реквізити, на які слід здійснити оплату; витрати на підготовку лота та реквізити для її оплати; винагорода виконавця та реквізити для її оплати, а також зазначений строк, протягом якого повинні бути здійснені зазначені платежі до 21.06.2019 та до 24.06.2019 відповідно.

Таким чином, підписуючи електронним цифровим підписом заявку на участь у торгах, протоколи від 18.06.2019 №2991 та від 19.06.2019 №3038, а також Договори оренди землі №48 та №50 ТОВ «Санфлауер» було обізнано про умови укладених договорів (зокрема, щодо розміру і строків внесення орендної плати).

Також відповідач безпідставно посилається на відсутність меж земельних ділянок на місцевості в натурі, а також на непередання межових знаків на спірних земельних ділянках, за відсутності яких відповідач не мав можливості визначити об`єкт оподаткування відповідно до п. 288.3 ст.288 ППК (земельні ділянки, надані в оренду), у зв`язку з чим несплата орендної плати сталася саме через невиконання зобов`язань з боку позивача.

Частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастру.

З наведених норм вбачається, що наявність у земельної ділянки кадастрового номеру є підтвердженням того, що вона сформована як об`єкт цивільних прав, що в свою чергу передбачає наявність визначених меж цієї ділянки, відомості щодо яких вже внесено до Державного земельного кадастру.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами електронних земельних торгів відповідачем було придбано спірні земельні ділянки, які відповідно до положень статті 79-1 Земельного кодексу України вже були сформовані на підставі проектної документації із землеустрою, згідно з якою визначено межі цих земельних ділянок із присвоєнням земельним ділянкам кадастрових номерів та внесенням відомостей про них до Державного земельного кадастру. До того ж в судове засідання 09.12.2019 позивач надавав суду першої інстанції витяги з Державного земельного кадастру, в яких на кадастровому плані визначено розміщення межових знаків

Так, спірні земельні ділянки були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ТОВ Валуйська МТС для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу, розташованих за межами населених пунктів, на територіях, які за даними державного земельного кадастру враховуються у Вільхівській та Герасімівській сільських радах Станично-Луганського району Луганської області. Згідно з цією документацією, складеною та затвердженою у 2007 році, межі спірних земельних ділянок із закріпленням їх межовими знаками визначені у 2007 році (Акти встановлення та узгодження меж земельних ділянок, Акти встановлення в натурі (на місцевості) зон обмеження, Кадастровий план земельних ділянок, План експлікації земельних ділянок, План зовнішніх меж земельних ділянок) .

Зазначене підтверджується наданими позивачем суду першої інстанції до матеріалів справи витягами з Державного земельного кадастру НВ-4403097362019, НВ-4403097402019.

При цьому, при опублікуванні на електронному майданчику ДП СЕТАМ (land.setam.net.ua) оголошення про проведення електронних земельних торгів по спірним земельним ділянкам, також у вкладці Вкладення було розміщено відомості про зазначені земельні ділянки, у тому числі скановану копію Технічної документації та зазначених витягів, які до теперішнього часу знаходяться у вільному доступів мережі Інтернет.

Разом з тим, суд першої інстанції, користуючись наданим йому правом на зменшення суми неустойки, за наявності передбачених для цього підстав-виключних обставин, зменшив суму штрафу за Договорами до 75 000 грн., з огляду на наступне.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18 та від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18.Текст скопирован с сайта https://alibi.dp.ua

Господарський суд першої інстанції, зазначаючи про наявність виняткових обставин для зменшення штрафу, правомірно врахував, що в п.6 укладених Договорів сторони передбачили, що земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно з п.26 Договорів оренди №48 та №50, орендодавець, зокрема, зобов`язаний попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об`єкта оренди.

Відповідно до п.28 договорів №48 та №50 орендар земельної ділянки зобов`язаний, зокрема, зберігати геодезичні та межові знаки, що знаходяться на орендованій земельній ділянці.

Разом з тим, як зазначив відповідач, при виїзді та огляді земельних ділянок ТОВ «Санфлауер» встановлено, що геодезичні та межові знаки на земельних ділянках, переданих в оренду, відсутні, поверхня земельних ділянок вкрита багаторічними травами, чагарниками, деревами та шляхами. Поверхня ґрунту не оброблялась тривалий час. Межі земельної ділянки на місцевості в натурі та склад угідь визначити неможливо.

У зв`язку з викладеними обставинами, 25.06.2018 ТОВ «Санфлауер» звернулось до ГУ Держгеокадастру у Луганській області з листами №25 та №25/1, у яких просило здійснити винос в натурі (на місцевості) за наявними планово-картографічними матеріалами та розробленою технічною документацією земельних ділянок площею 73,9313 га 49,9847 га відповідно.

01.07.2019 ТОВ «Санфлауер» повторно звернулось до ГУ Держгеокадастру у Луганській області з листами №2 та №2/1, у яких просило здійснити винос в натурі (на місцевості) за наявними планово-картографічними матеріалами та розробленою технічною документацією земельних ділянок площею 73,9313 га 49,9847 га відповідно.

Листами від 23.07.2019 №28-12-0.2-5944/2-19, №28-12-0.2-5945/2-19, №28-12-0.2-5948/2-19, №28-12-0.2-5949/2-19 ГУ Держгеокадастру у Луганській області повідомило відповідача про те, що при візуальному обстеженні земельних ділянок, виявлення знаків поворотних точок земельної ділянки може бути неможливим. При повній або частковій втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків відповідно до пункту 4.1 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376, замовником робіт є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Крім того, позивач зазначив, що ним було прийнято накази «Про анулювання результатів електронних земельних торгів» від 27.06.2019 №1255-сг та №1256-сг відповідно, з огляду на прохання відповідача щодо проведення робіт із відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) наразі є недоцільним.

Враховуючи те, що спірні Договори є укладеними 18.06.2019 та 20.06.2019, а набуте відповідачем на їх підставі право оренди спірних земельних ділянок зареєстроване 24.06.2019, відмова позивача у здійсненні заходів щодо відновлення меж цих земельних ділянок є безпідставною.

Так, відповідно до п. 1.1. Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 №376 (далі Інструкція), вона визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх

закріплення межовими знаками.

Пунктом 1.2. Інструкції передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки здійснюється з метою визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних

точок її меж та їх закріплення межовими знаками.

Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі розробленої та затвердженої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості),

технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок або проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки(п. 2.1. Інструкції) .

Закладка межового знака при закріпленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ґрунтовій поверхні здійснюється на глибину, що дорівнює довжині стовпчика установочного, таким чином, щоб на поверхні залишалась верхня основа з металевою маркою.

Закладка межового знака при закріпленні меж земельної ділянки, які збігаються із шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами, а також на асфальтованій або бетонній поверхні здійснюється на глибину, що дорівнює довжині закладного дюбеля, таким чином, щоб на поверхні залишалась верхня основа з металевою маркою.

Закладка межового знака другого чи третього виду при закріпленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ґрунтовій поверхні здійснюється на глибину не менше 70 см. (п. 3.3. Інструкції).

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання(п. 3.14.Інструкції). Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що ідновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів

між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Позивачем суду не доведено, що станом на дату підписання договорів оренди землі №48 та №50 на земельних ділянках площею 73,9313 га 49,9847 га були встановлені межові знаки та що вони передавались відповідачеві, в той час як згідно з відомостями технічної документації щодо встановлення меж спірних земельних ділянок, межові знаки були встановлені на них ще в 2007.Доказів їх збереження на спірних земельних ділянках матеріали справи не містять.

З наведеного листування вбачається, що відповідач, якому не передавались межові знаки на спірних земельних ділянках, звертаючись до позивача із неодноразовими зверненнями щодо проведення робіт з виносу в натурі (на місцевість ) за наявними планово-картографічними матеріалами та розробленого технічною документацією меж спірних земельних ділянок через відсутність межових знаків в натурі (на місцевості), повідомляв позивача про наявність обставини, які п 4.1. Інструкції передбачені підставами для здійснення відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Проте позивач, не здійснивши жодних заходів, спрямованих на перевірку зазначених відомостей, відмовив у вчиненні відповідних дій щодо проведення робіт із відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), пославшись на їх недоцільність з підстав анулювання результатів електронних земельних торгів, за результатами яких відповідач набув право оренди на спірні земельні ділянки, в той час як відповідач вже уклав договори оренди цих земельних ділянок № 48, 50 та на їх підставі 24.09.2019 здійснив державну реєстрацію відповідного речового права оренди, а тому є користувачем цих ділянок.

Тобто на неодноразові звернення ТОВ «Санфлауер» ГУ Держгеокадастру у Луганській області не вжило належних заходів для відновлення межових знаків та передачі їх відповідачеві, необгрунтовано відмовляючи у вчиненні таких дій.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, вказані обставини унеможливили ідентифікацію відповідачем як орендарем земельних ділянок площею 73,9313 га 49,9847 га на місцевості та виконання ТОВ «Санфлауер» обов`язку, передбаченого п.28 Договорів обов`язку щодо збереження геодезичних та межових знаків, що знаходяться на орендованих земельних ділянках.

Крім цього, суд першої інстанції правильно встановив, що ГУ Держгеокадастру у Луганській області, укладаючи договори оренди земельних ділянок №48 та №50 з ТОВ «Санфлауер» не попередило останнього про недоліки земельних ділянок, зокрема, щодо наявності на них вибухонебезпечних предметів, тим самим порушило умови п.п.6, 25 укладених договорів оренди землі.

Так, 18.07.2019 ТОВ «Санфлауер» звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демінер-Схід» (далі - ТОВ «Демінер-Схід» ) з листами №45 (а.с.105) та №46 (а.с.106), у яких просило надати послуги (виконання робіт) у сфері очищення території від небезпечних предметів на земельних ділянках площею 73,9313 га 49,9847 га.

18.07.2019 між ТОВ «Санфлауер» (замовник) та ТОВ «Демінер-Схід» (виконавець) укладено договір №001 про надання послуг з нетехнічного та технічного обстеження території, за умовами якого виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги з нетехнічного та технічного обстеження території в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.1 Договору під нетехнічним та технічним обстеженням території розуміються послуги у сфері очищення території від небезпечних предметів на земельній ділянці замовника згідно Міжнародних стандартів протимінної діяльності Організації Об`єднаних Націй (IMAS), які опубліковані Службою Організації Об`єднаних Націй з питань протимінної діяльності.

Згідно з п.3.4 Договору акт про надання послуг складається виконавцем та надсилається замовнику поштою та/або електронною поштою, або надається особисто. Замовник зобов`язаний підписати та надати виконавцю акт про надання послуг протягом 3 календарних днів з моменту його отримання.

Господарський суд першої інстанції правомірно відхилив доводи позивача, що у предметі договору від 18.07.2019 №001 відсутнє обстеження спірних земельних ділянок суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У листах ТОВ «Санфлауер» №45 (т. 1 а.с.105) та №46 (а.с.106) адресованих ТОВ «Демінер-Схід» , що передували укладенню договору від 18.07.2019 №001, відповідач просить надати послуги на земельних ділянках з кадастровими номерами 4424884500:05:002:0068 площею 49,9847 га та 4424884500:04:001:0080 площею 73,9313 га.

Відповідно до акту від 09.07.2019 ( т. 1 а.с.107) прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) виконавець виконав свої зобов`язання з очищення території від небезпечних предметів на площі 6,25 га. При обстеженні території вибухонебезпечних предметів не виявлено.

Листом від 09.08.2019 №002 ТОВ «Демінер-Схід» повідомило ТОВ «Санфлауер» про здійснення робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080 площею 73,9313 га.

Таким чином, із сукупності наведених доказів вбачається, що за актом від 09.07.2019 частково виконані роботи з очищення території земельної ділянки з кадастровим номером 4424884500:04:001:0080 на площі 6,25 га з 73,9313 га.

Щодо того, що вказаний Акт датований раніше дати укладення Договору 18.07.2019 №001 представник відповідача пояснив, що під час складання аку була допущена технічна помилка у даті документу, а дійсною датою складання акту є 19.07.2019.

Разом з тим, відповідно до акту від 07.08.2019 №246 (а.с.121), складеного піротехнічним підрозділом ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області, на земельній №4424884500 виявлено 1 одиницю вибухонебезпечних предметів, яку передану Збройним Силам України.

Позивач безпідставно посилається на те, що вказаний акт №246 жодним чином не доводить обставину, що піротехнічним підрозділом ЧПР та ГР АРЗ СП ГУ ДСНС України у Луганській області обстежувалась саме спірна земельна ділянка з кадастровим номером №4424884500:04:001:0080, оскільки зазначений акт містить посилання на номер земельної ділянки №4424884500, що частково співпадає з номером земельної ділянки №4424884500:04:001:0080 площею 73,9313 га, що з урахуванням сукупності наведених доказів підтверджує вищезазначену обставину.

Доказів, які спростовують вказані обставини, які вбачаються із вищенаведеної сукупності доказів, позивачем в порушення приписів ст.ст.74, 77 ГПК України суду не надано.

З огляду на зазначені обставини, з метою дотримання балансу інтересів сторін, враховуючи факти невиконання обов`язків за договорами оренди землі як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем у сумі 546 245 грн 80 коп. (у т.ч. за договором №48 у сумі 291 241 грн 52 коп. та №50 у сумі 255 004 грн 28 коп.) до 75 000 грн 00 коп.

Щодо стягнення пені, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що розрахунок позивача пені за договором №48 (а.с.12) за період з 22.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 1 005 грн 72 коп., вважає його обґрунтованим.

Разом з тим, перевіривши розрахунок позивача пені за договором №50 (а.с.12) за період з 25.06.2019 по 27.06.2019 у сумі 440 грн 16 коп. суд дійшов правильного висновку про його необґрунтованість, оскільки, враховуючи те, що вказаний договір був підписаний електронним цифровим підписом ТОВ «Санфлауер» 20.06.2019, а не 19.06.2019 як зазначило ГУ Держгеокадастру у Луганській області, позивачем невірно визначено дата початку періоду прострочення 25.06.2019, в той час як правильною є дата 26.06.2019.

Здійснивши з урахуванням наведеного перерахунок пені за договором №50 за період з 26.06.2019 по 27.06.2019, суд першої інстанції встановив її обґрунтований розмір - 293 грн 44 коп.

Щодо застосування до спірних правовідносин Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та в частині звільнення відповідача від сплати за користування спірними земельними ділянками, колегія суддів зазначає наступне.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" , який набрав чинності з 15.10.2014, визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

За змістом статті 1 цього Закону , період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014 і датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України; територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 № 405/2014.

У статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" унормовано звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. Так, згідно з положеннями зазначеної норми суб`єктів господарювання звільнено від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 статті 4 цього Закону .

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження", та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення" (далі - Розпорядження № 1085-р) затверджено переліки населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Водночас Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні від 21.12.2016 № 1797-VIII Перехідні Положення Податкового кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 38, який визначає особливості здійснення справляння податків і зборів для окремих категорій податків.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період із 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

У статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" унормовано звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності. в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною 4 статті 4 цього Закону . Водночас відповідно до абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується у період із 14.04.2014 по 31 грудня року, в якому завершено проведення антитерористичної операції та/або операції Об`єднаних сил (ООС), плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення), що розташовані на території населених пунктів на лінії зіткнення та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб.

З матеріалів справи вбачається, що спірні земельні ділянки, окрім того, що знаходяться за межами населених пунктів, за цільовим призначенням відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення, а тому до спірних правовідносин не застосовуються положення статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та абз. 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати орендної плати за користування спірними земельними ділянками.

Як наведено вище, спірні земельні ділянки були сформовані та відомості про них були внесені до Державного земельного кадастру на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі(на місцевості) та складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ТОВ Валуйська МТС для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель запасу, розташованих за межами населених пунктів , на територіях, які за даними Державного земельного кадастру враховуються у Вільхівській та Герасімівськійсільських радах Станично-Луганського району Луганської області.

Зазначене підтверджується наданими позивачем суду першої інстанції до матеріалів справи витягами з державного земельного кадастру НВ-4403097362019, НВ-4403097402019.

Так, згідно з розпорядженням № 1085 до переліку населених пунктів , що розташовані на лінії зіткнення включено саме населені пункти -селише Вільхова Станично -Луганського району Луганської області.

На сайті Верховної ради України розміщена інформація щодо адміністративно-територіального устрою Луганської області( https://static.rada.gov.ua/zakon/new/NEWSAIT/ADM/zmistlug.html) .

Відповідно до цієї інформації, станом на 01.07.2020 на території Луганського району Луганської області враховується:

-селище Вільхове на території Валуйської сільської ради;

-села Нижня Вільхова, Верхня Вільхова на території Вільхівської сільської ради.

До території Вільхівської сільської ради входять села: Нижня Вільхова, Верхня Вільхова, Малинове, Плотина, Пшеничне (скриншот с публічної кадастрової карти України).

Частиною 1 статті 133 Конституції України передбачено, що систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

Відповідно до статей 173, 174 Земельного кодексу України, межі району, межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць.

Рішення про встановлення і зміну меж сіл, селищ, які входять до складу відповідного району, приймаються районною радою за поданням відповідних сільських, селищних рад.

Частиною 8 статті 21 Закону Ураїни Про Державний земельний кадастр , відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць вносяться до державного земельного кадастру на підставі проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Відомості про межі адміністративно-територіальних одиниць, які були встановлені до набрання чинності Законом України Про землеустрій вносяться до державного земельного кадастру на підставі проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад.

Вільхівська сільська рада Станично-Луганського району, а також межі сіл, які враховуються в сільській раді, встановлені на підставі Проекта формування території та встановлення меж Вільхівської ради народних депутатів Станично-Луганського району Луганської області у 1992 році. Межі сіл Нижня Вільхова та Верхня Вільхова позначені на графичних матеріалах зазначеного Проекту, з яких вбачається, що спіріні земельні ділянки під час формування меж сіл Нижня Вільхова та Верхня Вільхова також не були включені в межі зазначених населених пунктів.

Якзазначено вище, за результатами електроних земельних торгів відповідачем було придбано вже сформовані земельні ділянки з кадастровими номерами:4424884500:04:001:0080 та 4424884500:05:002:0068.

Згідно з абзацем 4 пункту 26 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі Порядок) кадастровий номер земельної ділянки не відображає її приналежність до будь-якої адміністративно-територіальної одиниці в межах державного кордону, оскільки структура кадастрового номеру земельної ділянки не передбачає відображення відповідних відомостей.

Відповідно до п. 35 Порядку, кадастрове зонування полягає у встановленні меж кадастрових зон та кварталів шляхом створення індексних кадастрових карт(планів) з урахуванням принципу незалежності кадастрового зонування від адміністративно-територіального поділу України.

З наведеного вбачається, що спірні земельні ділянки знаходяться за межами населених пунктів та відносяться до земель сільськогосподарського призначення, а тому відстуні підстави для звільнення відповідача від плати за користування цими ділянками відповідно до положень статті 6 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" та абзацу 2 підпункту 38.7 пункту 38 підрозділу 10 "Інші пе рехідні положення" розділу ХХ Податкового кодексу України .

Отже, з урахуванням наведеного, господарський суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про стягнення штрафу в розмірі 75000 грн та пені у загальному розмірі 1299,16 грн., проте в порушення вимог ч. 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює заборону суду при прийнятті рішення виходити за межі позовних вимог, стягнув зазначені суми не на рахунок місцевого бюджету, як просив позивач в позовній заяві, а на користь Головного управління Держгеокадастру у Луганській області.

Позивач правомірно зазначає, що оскільки плата за землю відповідно до Податкового кодексу України, є місцевим податком і зараховується до відповідних місцевих бюджетів згідно з Бюджетним Кодексом України за місцем розташування земельних ділянок, тому штрафні санкції та пеня за її несплату також зараховуються до відповідного місцевого бюджету.

Також господарський суд першої інстанції дійшов неправильного висновку щодо відсутності підстав для розірвання спірних Договорів.

Як зазначено вище, позовні вимоги про розірвання спірних Договорів обґрунтовані наявністю істотного порушенням їх умов, як підстави для їх розірвання що передбачена ч. 2 статті 651 Цивільного кодексу України, а саме: невиконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо сплати річної орендної плати як ціни придбаного лоту на електронних земельних торгах протягом 3-х днів з моменту укладення Договорів.

Відмовляючи в задовленні цих вимог, суд першої інстанції зазначив про відсутність передбачених п.«д» ст.141 Земельного кодексу України, ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України підстав для розірвання договору оренди землі, через відсутність факту істотного порушення відповідачем умов Договорів у вигляді систематичної несплати орендної плати, оскільки відповідачем несплачено плату за користування земельними ділянками у загальній сумі 546 245 грн 80 коп., яка передбачалась як разовий платіж протягом першого року оренди.

Колегія суддів вважає зазначені висновки суду першої інстанції такими, що зроблені внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1, 3 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У частині 1 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК і за загальним правилом, викладеним в частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини 1 статті 651 ЦК сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом із тим законодавством передбачено випадки, коли розгляд питання про розірвання договору передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Так, за частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Підставами для виникнення юридичного спору про внесення змін у договір чи про його розірвання, який підлягає вирішенню судом, є обставини, наведені у частині 2 Цивільного кодексу України, і ці обставини виникають в силу прямо наведених у зазначеній нормі фактів та подій, що зумовлюють правову невизначеність у суб`єктивних правах чи інтересах.

За імперативними приписами як Цивільного кодексу України, так і статті 188 Господарського кодексу України , якою визначено, зокрема порядок розірвання господарських договорів, зміна (розірвання) договору можлива лише за згодою сторін або у виняткових випадках за рішенням суду у зв`язку з істотним порушенням стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, установлених частиною 2 Цивільного кодексу України.

Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні з`ясувати не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Ці висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду України від 18.09.2013 у справі № 6-75цс13, постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 910/21148/17.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 Закону України Про оренду землі , істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

Положеннями статей 24 , 25 Закону України Про оренду землі визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

У пункті д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Ч. 3 статті 31 Закону України Про оренду землі передбачено, що Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно зі статтею 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Виходячи з системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 Цивільного кодексу України .

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі

№ 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18) міститься висновок, що: враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України , слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України . Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку у справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність .

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зазначено, що: у пункті д частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України , частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що несплата орендної плати охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду зазначила, що у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зроблено висновок, що у статті 629 Цивільного кодексу України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 Цивільного кодексу України ; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ч. 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як зазначено вище, умовами пунктів 9,12 спірних Договорів передбачено сплату відповідачем орендної плати: за перший рік - не пізніше трьох банківських днів з дня укладення Договору; а починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України, тобто згідно з умовами Договорів шляхом здійснення помісячних періодичних платежів.

Відповідні умови Договорів щодо здійснення першого платежу у вигляді річної орендної плати згідно зі статтею 137 Земельного кодексу України визначено позивачем ще в процедурі підготовки до проведення земельних торгів із зазначенням в оголошенні про проведення земельних торгів в текстах проектів Договорів, що пропонувалися укласти на торгах, без зазначення самого розміру орендної плати.

Відповідач взагалі не сплачував орендну плату за Договорами, як за перший рік оренди, так і за наступні періоди оренди та не сплатив її по теперішній час , що він також підтвердив в судовому засіданні суду апеляційної інстанції 19.10.2020.

З наведеного вбачається, що на час укладення спірних Договорів позивач розраховував на отримання місцевим бюджетом не пізніше трьох днів з моменту їх укладення, в якості ціни проданих лотів, річну орендну плату, а вже наступного року - отримувати періодичні місячні орендні платежі, а тому неотримання ним одразу (протягом 3-х днів) після укладення Договорів та на час подання позову 12.09.2019 одним платежем істотної суми, яка включає 12 періодичних платежів, внаслідок порушення відповідачем відповідного обов`язку, вже свідчить про те, що позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні Договорів. Тому, в даному випадку істотне порушення умов Договорів внаслідок неотриманого місцевим бюджетом очікуваного позивачем доходу, який був би отриманий за умови належного виконання їх умов відповідачем (упущена вигода), має місце за відсутності систематичності у несплаті орендних платежів, яка може братися до уваги при вирішенні відповідного питання лише у період, в який передбачено здійснення періодичних платежів.

При цьому, за наявності зареєстрованого на підставі спірних Договорів речового права оренди відповідача щодо спірних земельних ділянок, позивач не може виставити їх на повторні торги, навіть після визнання їх такими, що не відбулися, а тому, в разі неприпинення Договорів шляхом їх розірвання на вимогу позивача в судовому порядку, за обставин несплати відповідачем орендної плати, позивач позбавляється можливості отримувати орендну плату за спірні земельні ділянки, що є матеріальним правомірним очікуванням на отримання орендної плати за результатами продажу права оренди земельних ділянок на повторних торгах, яке в розумінні ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, є майном.

У практиці ЄСПЛ (Malhous v. Czech Republic (dec.) [GC], no. 33071/96, ECHR 2000-XII; Draon v. France [GC], no. 1513/03, ECHR 2006-IX; Pressos Compania Naviera.. and Others v. Belgium, no. 17849/91, §§ 29-31, ECHR A332), матеріальні правомірні очікування визнаються майном за умови, що такі очікування : 1) стосуються певних благ, котрі мають економічну цінність;2) є цивільними за галузевою належністю і 3)достатньо визначені для того, аби бути забезпеченими можливістю судового захисту.

Отже, позовні вимоги про розірвання спірних Договорів підлягають задоволенню, у зв`язку з їх обгрунтованістю.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято при неправильному застосуванні норм матеріального права та порушенні норм процесуального права, що є підставою для його скасування та прийняття нового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме, розірвання спірних Договорів, стягнення штрафу у сумі 75 000 грн 00 коп. і пені в сумі 1 299 грн 16 коп., шляхом перерахування зазначених сум на рахунок місцевого бюджету, зазначений позивачем в позовній заяві, та про відмову в іншій частині позову.

Керуючись статтею 269, п. 2 ч. 1 статті 275, п. 4 ч. 1 статті 277, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 09.12.2019 у справі №913/502/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким позов Головного управління Держгеокадастру у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 18.06.2019 № 48, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.06.2019, номер запису про інше речове право 32127943, на земельну ділянку площею 73,9313 га, угіддя-рілля, кадастровий номер 4424884500:04:001:0080, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

Розірвати договір оренди землі від 19.06.2019 № 50, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.06.2019, номер запису про інше речове право 32128627, на земельну ділянку площею 49,9847 га, угіддя-рілля, кадастровий номер 4424884500:05:002:0068, яка розташована за межами населених пунктів на території Вільхівської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» ( вул. Клубна, буд.41-А, смт Станиця-Луганська Луганської області, 93600, ідентифікаційний код 40804419) штраф у сумі 75 000 грн 00 коп., пеню в сумі 1 299 грн 16 коп., шляхом перерахування на рахунок місцевого бюджету:

Отримувач УК у СТ. Луг. Р-ні/С.Н.ВІЛЬН-А./18010600;

Банк отримувача -Казначейство України (ЕАП);

Код отримувача (ЄДРПОУ)37983540;

Код банку (МФО) 899998;

Номер рахунку 33215812012323.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфлауер» ( вул.Клубна, буд.41-А, смт Станиця-Луганська Луганської області, 93600 ідентифікаційний код 40804419) на користь Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ( проспект Центральний, буд.17, корпус 2, м.Сєвєродонецьк Луганської області, 93404, ідентифікаційний код 39771244) 12 055,70 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 7 479,73 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.10.2020

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна

Суддя В.В. Лакіза


Суд	Східний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	19.10.2020
Оприлюднено	28.10.2020
Номер документу	92469582
Судочинство	Господарське

Дроботова Т.Б.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 19.10.2020 по справі 913/502/19СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —913/502/19

Постанова від 19.10.2020

Постанова
від 19.10.2020 по справі 913/502/19
СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД