Ухвала

від 25.06.2020 по справі 444/1457/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

25 червня 2020 року

м. Київ

справа №444/1457/16

провадження № 61-7131ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду Калараша А. А. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Штелик С. П., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на землю та усунення перешкод у користуванні будинком, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на землю та усунення перешкод у користуванні будинком та просила визнати незаконним та скасувати рішення Лавриківської сільської ради Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку на приватизованій земельній ділянці , визнати недійсним державний акт, зобов`язати ОСОБА_3 знести зведений нею фундаментна земельній ділянці.

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні майном шляхом демонтажу збудованого житлового будинку, користувачем якого є ОСОБА_2 .

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2017 року, позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення Лавриківської сільської ради від 19 квітня 2016 року № 22 Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку на приватизованій земельній ділянці . У задоволенні іншої частини позовних вимог та зустрічного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 30 жовтня 2019 року рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2017 року скасовано в частині позовних вимог ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_3 знести зведений на земельній ділянці фундамент та в цій частині справу направлено до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 23 лютого 2017 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю залишено без змін.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року до участі у справі залучено ОСОБА_1 як правонаступника позивача ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 про зобов`язання ОСОБА_3 знести зведений на земельній ділянці фундамент залишено без змін.

15 квітня 2020 року ОСОБА_1 подала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги щодо зобов`язання ОСОБА_3 знести зведений на земельній ділянці фундамент.

Ухвалою Верховного Суду від 18 травня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме: для надання виправленої касаційної скарги, в якій необхідно зазначити підстави касаційного оскарження, їх правове обґрунтування.

У червні 2020 року від скаржника надійшла виправлена касаційна скарга з зазначенням підстав для касаційного оскарження.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

Як на підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без врахування висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування такої норми права у подібних правовідносинах, а саме: у постанові від 05 вересня 2018 року у справі №453/1614/15-ц, від 06 лютого 2019 року у справі №306/418/16-ц, від 23 травня 2018 року у справі №644/745/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі №333/9010/15-ц, від 26 червня 2019 року у справі №388/314/15-ц щодо застосування статей 376, 386, 391 ЦК України, пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, додатків №32 та №33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, інструкцію про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у міста і селищах міського типу Української РСР, (пункт перший частини другої статті 389 ЦПК України).

За таких підстав касаційна скарга ОСОБА_1 подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України , та подана в строк, передбачений статтею 392 ЦПК України.

Скаржником сплачений судовий збір у розмірі 1102,40 грн судового збору та кошти зараховані до спеціалізованого фонду Державного бюджету України.

Відповідно до частини п`ятої статті 394 ЦПК України, якщо суд дійде висновку, що подана касаційна скарга є обґрунтованою, він відкриває провадження, про що постановляє відповідну ухвалу.

Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 07 грудня 2016 року та на постанову Львівського апеляційного суду від 16 березня 2020 року.

Витребувати з Жовківського районного суду Львівської області матеріали цивільної справи №444/1457/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Лавриківської сільської ради Жовківського району Львівської області про визнання недійсним рішення сільської ради, державного акту на право приватної власності на землю та усунення перешкод у користуванні будинком, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. А. Калараш

В. М. Сімоненко

С. П. Штелик