Постанова

від 06.07.2020 по справі 922/2075/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2020 р. Справа № 922/2075/19

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О. , суддя Плахов О.В. , суддя Пуль О.А.

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 (вх. № 1000 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19 (прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В . , повний текст рішення складено 24.09.2019)

за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м.Київ,

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром", м.Харків,

2) Фізичної особи ОСОБА_1 , м.Харків,

про стягнення 66422,60 грн,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2019 року АТ Комерційний Банк "ПриватБанк" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про солідарне стягнення з ТОВ "Укрголдпром" та фізичної особи ОСОБА_1 66422,60 грн, з яких 55003,26 грн боргу за кредитом, 4427,77 грн боргу за процентами, 6991,57 грн пені за неналежне виконанням першим відповідачем умов договору банківського обслуговування від 13.07.2015 в частині повернення суми кредиту в розмірі 55003,26 грн, внаслідок чого, з урахуванням умов договору поруки №POR1458211839046 від 17.03.2016, укладеного між позивачем та другим відповідачем, у відповідачів виник солідарний обов`язок щодо погашення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 позов задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" 55003,26 грн заборгованості за кредитом, 4427,77 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 6991,57 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром" на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" 960,50 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" 960,50 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що першим відповідачем не надано суду належних доказів виконання зобов`язань за кредитним договором, в зв`язку з чим позовні вимоги акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитом визнані судом обґрунтованими.

Фізична особа ОСОБА_1 з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Стягнути з позивача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2881,50 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.

Скарга обґрунтована наявністю між ТОВ Укрголдпром та АК КБ ПриватБанк додаткової угоди №1 від 22.01.2019 до кредитного договору б/н від 13.07.2015, в якій встановлено прощення частини заборгованості ТОВ Укрголдпром , що виникла за кредитним договором б/н від 13.07.2015. Тобто, як зазначає скаржник, 22.01.2019 в день прощення банком відповідачу ТОВ Укрголдпром заборгованості зі сплати процентів 31 688,72 грн та пені 23 314,54 грн, позивач списав з рахунку відповідача ТОВ Укрголдпром вказані прощені суми, чим порушив умови додаткової угоди №1 від 22.01.2019 до кредитного договору б/н від 13.07.2015 та звернувся до суду із вимогами про стягнення боргу в розмірі 55 003,26 грн, що є загальною сумою прощених пені та відсотків.

Крім того, скаржник посилається на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо приєднання відповідачем ТОВ Укрголдром до умов та правил надання банківських послуг, що розміщені в мережі Інтернет на сайті позивача, шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку, оскільки позивачем не наведено, а судом не зазначено, чи діяли умови, на які посилається суд в оскаржуваному рішенні, саме в частині укладення сторонами кредитного договору б/н від 13.07.2015, чи були інші умови та якими доказами даний факт підтверджується. Тому, на думку скаржника, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах справи без підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 13.07.2015 шляхом підписання заяви-анкети. Посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Також зазначає, що 17.03.2020 фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №01-17/03/20 із адвокатом Андрійчук Наталією Володимирівною щодо представлення інтересів ОСОБА_1 під час оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19. За вказаним договором визначено гонорар за вказані послуги в розмірі 15 000,00 грн, що були сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі, які скаржник і просить стягнути з позивача.

Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

14.05.2020 на електронну адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання (вх.№4605) про витребування доказів, в якому другий відповідач просив витребувати у АТ КБ Приватбанк засвідчені копії документів: додаткової угоди №1 від 22.01.2019 до кредитного договору б/н від 13.07.2015; виписки по рахунку ТОВ Укрголдпром за період з 02.01.2019 по 31.01.2019.

15.05.2020 до суду від представника ОСОБА_1 надійшло аналогічне за змістом вище клопотання (вх.№4616).

22.06.2020 на електронну адресу суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6019), в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на те, що банком з архіву було отримано відповідь, з якої вбачається, що в архіві відсутній оригінал додаткової угоди №1 до кредитного договору від 13.07.2015, підписаної 22.01.2019 між АТ КБ Приватбанк та ТОВ Укрголдпром в особі її директора Красної О.В. В той же час в банківських комплексах присутній примірник вищевказаної додаткової угоди №1, який не містить підписів сторін. За умови надання оригіналу додаткової угоди АТ КБ Приватбанк буде прийнято рішення щодо проведення перерахунку розміру заборгованості ТОВ Укрголдпром . За таких умов вважає, що умови додаткової угоди №1 реалізовані не були, а отже сума коштів 198199,69 грн, яка надійшла 22.01.2019 на розрахунковий рахунок відповідача, була правомірно розподілена за всіма видами заборгованості, а саме: 143196,43 грн було направлено на погашення тіла кредиту, 23314,54 грн - на погашення пені, 31677,72 грн - на погашення відсотків, які були надані позивачем разом з позовною заявою. Щодо вимог про відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу, просить їх зменшити, вважаючи їх розмір завищеним і не підтвердженим належними доказами.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2020 у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О., який входив до складу колегії суддів, для здійснення розгляду судової справи №922/2075/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Плахов О.В.

Колегія суддів, розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

За змістом п.4, 5 ч.2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Згідно з п.7 ч.2 ст.258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені клопотання особи, яка подала скаргу.

Другим відповідачем апеляційну скаргу було направлено до суду 25.03.2020, а наведене клопотання подано лише 14.05.2020. Крім того, заявником в клопотанні не наведено причин неможливості отримати наведені докази самостійно. До клопотання надано лист - відповідь АТ КБ Приватбанк від 26.03.2020 №20.1.0.0.0/7-200326/4409 на запит адвоката Андрійчук Н.В. щодо надання інформації стосовно ТОВ Укрголдпром та ОСОБА_1 , з якої вбачається, що банком, з посиланням на ст.62 Закону України Про банки і банківську діяльність , було роз`яснено за яких умов може бути надана інформація з обмеженим доступом. Однак, другий відповідач з належним чином оформленим запитом, з урахуванням вимог Закону України Про банки і банківську діяльність , до АТ КБ Приватбанк не звертався, в матеріалах справи докази такого звернення до позивача відсутні, в зв`язку з чим у задоволенні клопотання другого відповідача про витребування доказів слід відмовити.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Судом першої інстанції встановлено, що 13.07.2015 ТОВ Укрголдпром було підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява), згідно якої ТОВ Укрголдпром приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., які разом із заявою складають договір банківського обслуговування № Б/Н від 13.07.2015 (далі - Договір) та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору ТОВ Укрголдпром було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт па поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банка та Клієнта.

Згідно з п.3.2.1.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п.3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Умовами п.3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком-протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Відповідно до 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. З.2.1.2.З.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбаченого "Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно з п 3.2.1.4.1. за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів (п.3.2.1.4.1.1. Умов);

за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30 (тридцять) % річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 (тридцять три) % річних (п.3.2.1.4.1.2. Умов);

за сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості, в разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами падання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.2.1.4.1.3. Умов);

за сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 60 (шістдесят) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів y році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.2.1.4.1.3. Умов);

за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з і ротових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг. Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Нарахування пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань (п.3.2.1.4.1.3. Умов).

Під "непогашеням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.5. Умов визначено, що клієнт сплачує банку винагороду за користування кредитом згідно з п.3.2.1.4.4, а саме 1-го числа кожного місяця.

Згідно з п.3.2.1.4.9. Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування-відсотків здійснюється в дату сплати.

Відповідно до п.3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3. 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у п.3.2.1.4.1.З від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. 3.2 1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

17.03.2016 між АТ КБ Приватбанк , кредитором, та ОСОБА_1 , поручителем, укладено договір поруки №РОR1458211839046, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Укрголдпром , боржником, зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1 , по сплаті:

а) процентної ставки за користування кредитом: за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.2. Угоди 1 - 32%; за період користування кредитом згідно п.3.2.1.4.1.3. Угоди 1 - 64%;

б) комісійної винагороди згідно п.3.2.1.1.17. Угоди 1 - в розмірі 3% від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п.3.2.1.4.4. Угоди 1 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 100000,00 грн.

Якщо під час виконання Угоди 1 зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладенні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Відповідно до довідки АТ КБ Приватбанк №08.7.0.0.0/190607131121 від 07.06.2019, ТОВ Укрголдпром установлений кредитний ліміт у розмірі 210 000,00 грн.

У зв`язку з порушенням першим відповідачем зобов`язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку останнього станом на 30.05.2019 наявна заборгованість у розмірі 66422,60 грн, яка складається з: 55003,26 грн заборгованості за кредитом, 4427,77 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 6991,57 грн пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Оскільки перший відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом про солідарне стягнення з ТОВ Укрголдпром та ОСОБА_1 и суми заборгованості за договором банківського обслуговування № Б/Н від 13.07.2015.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої, другої ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 526 ЦК України, з якими кореспондуються положення ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено колегією суддів, позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та надав ТОВ Укрголдпром кредитний ліміт у розмірі 210 000 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи довідкою №08.7.0.0.0/1906071311211 від 07.06.2019 та банківською випискою.

Відповідно до банківської виписки за період з 09.08.2018 по 07.06.2019 заборгованість ТОВ Укрголдпром перед АТ КБ Приватбанк становить 55003,26 грн.

З огляду на те, що першим відповідачем не надано доказів виконання своїх зобов`язань в частині оплати кредитного ліміту своєчасно та в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 55003,26 грн є обґрунтованими.

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "ПриватБанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 1056 1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або

змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Однак, колегія суддів зазначає, що у заяві першого відповідача про відкриття поточного рахунку від 13.07.2015 процентна ставка не зазначена. Крім того, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

При цьому, матеріали справи також не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів перший відповідач та ознайомлений і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання першим відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила надання банківських послуг.

В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин (13.07.2015) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.07.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані першому відповідачу умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із першим відповідачем договору банківського обслуговування, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів зазначає, що "Умови та правила надання банківських послуг"/тарифи банку, які разом із заявою про відкриття рахунку та приєднання до умов та правил надання банківських послуг, складають договір банківського обслуговування б/н від 13.07.2015, та містять умови про сплату відсотків, комісії за користування кредитними коштами, відповідальність за несвоєчасне погашення кредиту, та до яких, підписавши заяву приєднався перший відповідач, не можна розцінювати як частину такого договору, укладеного між сторонами 13.07.2015 шляхом підписання заяви, оскільки відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Не підписання клієнтом Умов банку не створює юридичних наслідків, тому відсутні правові підстави, у розумінні ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, для виникнення суб`єктивного права банку на нарахування та стягнення процентів, комісії та пені.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч.1 ст.2 ГПК України).

Колегія суддів зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані першому відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із першим відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17, постанові Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 916/548/19.

Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, колегія суддів зазначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з першого відповідача відсотків за користування кредитними коштами та суми пені, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню.

Матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості ТОВ "Укрголдпром" перед АК КБ "ПриватБанк" в частині повернення суми кредиту у розмірі 55003,26 грн, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та правомірними.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на те, що 22.01.2019 між ТОВ Укрголдпром та АК КБ ПриватБанк укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору б/н від 13.07.2015, якою банком здійснено прощення частини боргу, з огляду на відсутність її оригіналу у учасників справи та зазначення позивачем про те, що в банківських комплексах присутній примірник вищевказаної додаткової угоди №1, який не містить підписів сторін.

Згідно з ч.5 ст.91 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Частиною 6. ст.91 Господарського процесуального кодексу України унормовано якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий , а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги .

Позивач згідно заявлених позовних вимог просить заборгованість стягнути солідарно з ТОВ Укрголдром та ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України унормовано, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Предметом укладеного між АТ КБ Приватбанк та ОСОБА_1 договору поруки №РОR1458211839046 від 17.03.2016 є надання поруки Красною О.В. перед АТ КБ Приватбанк за виконання ТОВ Укрголдпром зобов`язань за угодами-приєднання до розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно з п.1.2. договору поруки ОСОБА_1 відповідає перед АТ КБ Приватбанк за виконання зобов`язань за Угодою 1 та Угодою 2 в тому ж розмірі, що і ТОВ Укрголдпром , включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту ОСОБА_1 відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Як було встановлено раніше, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані першому відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитними коштами та суми пені.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в договорі поруки відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, за якими можливо б було встановити за виконання яких саме зобов`язань ТОВ Укрголдпром , чи за яким саме договором ОСОБА_1 поручилась перед банком.

За таких обставин, вимога позивача про солідарне стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 55003,26 грн, 4427,77 грн процентів та 6991,57 грн пені за неналежне виконання першим відповідачем умов договору банківського обслуговування від 13.07.2015 задоволенню не підлягає, як необґрунтована та не доведена матеріалами справи.

Стосовно вимоги апелянта про відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 цього Кодексу).

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі № 906/598/19.

Як свідчать матеріали справи, 17.03.2020 між Андрійчук Наталією Володимирівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ПТ №2821 (видане на підставі рішення ради адвокатів Полтавської області від 25.06.2019), адвокатом, та фізичною особою ОСОБА_1 , клієнтом, укладено договір №01-17/03/30 про надання професійної правової допомоги, згідно з яким адвокат зобов`язався надати юридичну допомогу та адвокатські послуги, в тому числі за окремими дорученнями клієнта.

Згідно з п.1.2. договору юридична допомога та адвокатські послуги надаються клієнту під час оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19 в Східному апеляційному господарському суді.

Відповідно до п.4.1. договору вартість наданої правової допомоги за цим договором складає 15000,00 грн, що має бути сплачена одним платежем або частинами не пізніше 18.03.2020.

На підтвердження надання послуг адвокатом другому відповідачу, надано: ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВІ №1010249 від 25.03.2020, копію прибуткового касового ордера №01 від 17.03.2020, відповідно до якого адвокатом Андрійчук Н.В. прийнято від ОСОБА_1 15000,00 грн на підставі договору №01-17/03/30 про надання правової допомоги від 17.03.2020.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що другим відповідачем доведено належними та допустимими доказами понесення ним витрат на оплату послуг адвоката у суді апеляційної інстанції у розмірі 15 000,00 грн.

Разом з тим, позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив, зокрема, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката, вважаючи їх розмір завищеним.

Відповідно до ч.5 ст.126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 цього Кодексу зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

З урахуванням викладеного, оскільки при визначенні суми відшкодування необхідно виходити із критерію складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ціни позову, а також критерію розумності їх розміру, зважаючи на конкретні обставин справи, часткове задоволення апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення клопотання другого відповідача щодо розподілу судових витрат та стягнення з позивача на користь другого відповідача 5000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково, в зв`язку з чим рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19 про солідарне стягнення з ТОВ Укрголдпром та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у розмірі 55003,26 грн, 4427,77 грн процентів та 6991,57 грн пені підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про стягнення з ТОВ Укрголдпром основної заборгованості за кредитом у розмірі 55003,26 грн. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до п.б), в) ч.4 ст.282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 24.09.2019 у справі №922/2075/19 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрголдпром" (61124, м.Харків, проспект Гагаріна, буд.127 А, офіс 201; код ЄДРПОУ 39885086) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д; код ЄДРПОУ 14360570) 55003,26 грн заборгованості за кредитом та 1590,74 грн судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1 Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 5000,00 грн витрат на правничу допомогу та 495,39 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.07.2020.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.А. Пуль