Ухвала

від 25.06.2020 по справі 5017/1221/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 5017/1221/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Кондратової І. Д., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Таран С. В., Будішевської Л. О., Мишкіної М. А.

від 22.01.2020

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, 2) Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед , 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_3 , 5) Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д , 6) Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М , 7) Компанія Кіттеп Лімітед ,

про визнання недійсними рішень та статутів товариства

за участю представників:

позивача: Сопільняк В. Ю.

відповідача: не з`явилися

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

третьої особи-4: не з`явилися

третьої особи-5: не з`явилися

третьої особи-6: не з`явилися

третьої особи-7: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , в якому з урахуванням заяви з процесуального питання щодо позовних вимог (вх. № 9172/18 від 07.05.2018) (том № 18, а. с. 194, 195) просив:

1) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 06.07.2010, оформлені протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010;

2) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 06.07.2010, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 07.07.2010 за № 15431050008000038;

3) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 08.07.2010, оформлені протоколом № 09-07 від 08.07.2010;

4) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.07.2010, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 09.07.2010 за № 15431050009000038;

5) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 04.07.2011, оформлені протоколом від 04.07.2011;

6) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 04.07.2011, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 05.07.2011 за № 15431050014000038;

7) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 12.07.2011, оформлені протоколом від 12.07.2011;

8) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 12.07.2011, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 14.07.2011 за № 15431050015000038;

9) вважати чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, зареєстрованій державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 30.08.2006 за № 15431050002000038 із змінами, зареєстрованими 12.02.2009 за № 15431050007000038.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням права ОСОБА_1 на участь в управлінні Товариством з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у зв`язку з неповідомленням його як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у встановленому законом порядку про проведення загальних зборів та безпідставним його виключенням зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок . Крім того, за твердженням позивача, редакції установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , які затверджувалися зазначеними спірними (недійсними) рішеннями загальних зборів, не можуть породжувати правових змін, на які вони були направлені, а тому ці редакції статуту відповідача повинні бути визнані судом недійсним з моменту їх реєстрації.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

05.11.1993 була проведена державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (ідентифікаційний код юридичної особи - 20942626), (далі по тексту - Товариство).

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформленим протоколом № 25 від 17.08.2006, до складу учасників зазначеного товариства був прийнятий ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 14%.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформленим протоколом № 27 від 23.08.2006, у зв`язку із включенням ОСОБА_1 до складу учасників Товариства були затверджені зміни в установчому договорі Товариства та нова редакція статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок . Згідно з пунктами 1.8. та 3.7. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформленим протоколом № 27 від 23.08.2006, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної реєстрації 30.08.2006 за № 15431050002000038 (далі по тексту - статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , Статут), учасники створюють статутний фонд товариства у розмірі 1 100 000,00 грн, учасниками цього товариства є:

- ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 374 000,00 грн, що становить 34%,

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 374 000,00 грн, що становить 34%,

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 198 000,00 грн, що становить 18%,

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі Товариства в розмірі 154 000,00 грн, що становить 14%.

06.07.2010 учасники Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали кожний окремо з Компанією Паррокс Корпорейшн Лімітед (далі по тексту - Компанія) договори про відступлення шляхом дарування частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , відповідно до яких безоплатно передали на користь Компанії по 25% від своєї частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , а саме: ОСОБА_4 передав 8,5%, ОСОБА_2 8,5% та ОСОБА_3 4,5% від своєї частки в статутному капіталі Товариства.

Зазначені договори посвідчені приватним нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області Гурською В. С. та зареєстровані у реєстрі за № № 859, 860, 861.

06.07.2010 були проведені загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , на яких були присутні усі учасники Товариства, а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

За результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цим питанням учасники Товариства на загальних зборах прийняли рішення, оформлені протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010, а саме:

1) обрали головою та секретарем загальних зборів ОСОБА_5 та ОСОБА_6. відповідно;

2) засвідчили, що учасники Товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 подарували Компанії Паррокс Корпорейшн Лімітед на підставі договорів дарування частину (по 25%) від своїх часток у Товаристві;

3) прийняли Компанію Паррокс Корпорейшн Лімітед до складу учасників Товариства;

4) затвердили відповідні зміни до статуту Товариства, виклавши його у новій редакції;

5) доручили голові та секретарю загальних зборів підписати нову редакцію статуту Товариства.

За змістом протоколу № 06/07-10 від 06.07.2010 по цим питанням за проголосувало 86% голосів, проти - немає, ОСОБА_1 у голосуванні участі не брав, рішення були прийняті більшістю голосів. Протокол підписаний учасниками Товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та представником Компанії Паррокс Корпорейшн Лімітед Гресь О. О., справжність їх підписів засвідчена нотаріально. При цьому підпис ОСОБА_1 у протоколі відсутній.

07.07.2010 державний реєстратор Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлених протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010, провів державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (номер запису 15431050008000038).

Згідно з цією редакцією статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (затвердженою рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок є:

- ОСОБА_4. з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 280 500,00 грн, що становить 25,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_2 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 280 500,00 грн, що становить 25,5% статутного капіталу;

- Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 236 500,00 грн, що становить 21,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 148 500,00 грн, що становить 13,5% статутного капіталу;

- ОСОБА_1 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 154 000,00 грн, що становить 14 % статутного капіталу.

08.07.2010 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом № 09-07 від 08.07.2010, та на яких були присутні учасники Товариства: ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_3 та представник Компанії Паррокс Корпорейшн Лімітед . При цьому у протоколі зазначено, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином про час та місце проведення цих зборів, однак на збори не з`явився.

За результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цим питанням учасники Товариства на цих загальних зборах прийняли рішення, оформлені протоколом № 09-07 від 08.07.2010, а саме:

1) виключити ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства у зв`язку з невиконанням ним взятих на себе зобов`язань перед Товариством, невиконанням вимог установчих документів та невиконання рішень загальних зборів Товариства та виплатити ОСОБА_1 вартість частини майна Товариства пропорційну частці ОСОБА_1 у статутному капіталі після затвердження звіту за рік, в якому його виключено з Товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу відповідно до статті 54 Закону України Про господарські товариства ;

2) придбати Товариством частку ОСОБА_1 , що складає 14 % статутного капіталу Товариства, та розподілити статутний капітал Товариства наступним чином:

- ОСОБА_4 - 280 500,00 грн, що складає 25,5 % статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_2 - 280 500,00 грн, що складає 25,5 % статутного капіталу Товариства;

- Компанія Паррокс корпорейшн Лімітед - 236 500,00 грн, що складає 21,5 % статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_3 - 148 500,00 грн, що складає 13,5 % статутного капіталу Товариства;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок 154 000,00 грн, що складає 14 % статутного капіталу Товариства.

3) реалізувати придбану Товариством частку ОСОБА_1 іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року,

4) затвердили відповідні зміни до статуту Товариства і виклали його в новій редакції.

Протокол підписаний усіма присутніми на них учасниками Товариства, справжність їх підписів засвідчена нотаріально.

09.07.2010 державний реєстратор Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлених протоколом № 09/07 від 08.07.2010, провів державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства (номер запису: 15431050009000038).

04.07.2011 між ОСОБА_2 як продавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М як покупцем був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства, згідно з яким ОСОБА_2 продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М придбало частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у розмірі 280 500,00 грн, що становить 25,5 % статутного капіталу Товариства.

Цей договір був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Журавлем М. В. та зареєстрований у реєстрі за № 1692.

04.07.2011 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , на яких були присутні усі учасники Товариства (ОСОБА_4, ОСОБА_5 . , Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед та ОСОБА_3 ).

На цих зборах під час розгляду питання другого порядку денного Про включення нового учасника до Товариства та вихід ОСОБА_2 з Товариства учасники були повідомлені про намір ОСОБА_2 продати належну йому частку у статутному капіталі Товариства, за результатами обговорення якого жодний з учасників Товариства не скористався правом переважного придбання частки, що продається ОСОБА_5.

На цих зборах за результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цим питанням учасники Товариства прийняли рішення, оформлені протоколом від 04.07.2011, а саме:

- включили до складу товариства нового учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М , яке є власником частки у розмірі 25,5% та затвердили вихід ОСОБА_2 зі складу учасників Товариства;

- розподілили частку у статутному капіталі Товариства, належну Товариству з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у розмірі 14% статутного капіталу Товариства, між учасниками Товариства наступним чином: ОСОБА_4 . - 2,99% частки, Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М - 2,99% частки, ОСОБА_3 - 1,58% частки, Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед - 6,44% частки;

- затвердили новий склад учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок і розподілили між ними статутний капітал наступним чином:

1) ОСОБА_4 - 313 390,00 грн або 28,49 % статутного капіталу Товариства;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М - 313 390,00 грн або 28,49 % статутного капіталу Товариства;

3) ОСОБА_3 -165 880,00 грн або 15,08 % статутного капіталу Товариства;

4) Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед - 307 340,00 грн або 27,94% статутного капіталу Товариства.

05.07.2011 державний реєстратор Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на підставі зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлених протоколом від 04.07.2011, провів державну реєстрацію нової редакції статуту ТОВ Промтоварний ринок (номер запису: 15431050014000038).

12.07.2011 між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Віктор Д в особі директора Камишної Н. І. був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, відповідно до якого ОСОБА_4 передав у власність Товариства з обмеженою відповідальністю Віктор Д належну йому частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у розмірі 313 390,00 грн, що становить 28,49 % статутного капіталу Товариства. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сегеченко І. М. та зареєстрований у реєстрі за № 1147.

12.07.2011 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , на яких були присутні усі учасники Товариства (ОСОБА_4 . , Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М , Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед та ОСОБА_3 ).

На цих зборах під час розгляду питання другого порядку денного Про включення нового учасника до Товариства та вихід ОСОБА_4 з Товариства учасники були повідомлені про придбання Товариством з обмеженою відповідальністю Віктор Д у ОСОБА_4 належної йому частки у статутному капіталі Товариства, за результатами обговорення якого жодний з учасників Товариства не скористався правом переважного придбання частки ОСОБА_4 у статутному капіталі Товариства.

На цих зборах за результатом розгляду питань порядку денного та голосування по цим питанням учасники Товариства прийняли рішення, оформлені протоколом від 12.07.2011, а саме:

- включили до складу учасників Товариства нового учасника - Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д як власника частки у розмірі 313 390,00 грн, що становить 28,49 % статутного капіталу Товариства та затвердили вихід ОСОБА_4 зі складу учасників Товариства.

- затвердили новий склад учасників Товариства та розміри належних їм часток у статутному капіталі Товариства, а саме:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 313 390,00 грн, що складає 28,49% статутного капіталу Товариства;

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 313 390,00 грн, що складає 28,49% статутного капіталу Товариства;

3) ОСОБА_3 з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 165 880,00 грн, що складає 15,08 % статутного капіталу Товариства;

4) Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 307 340,00 грн, що складає 27,94 % статутного капіталу Товариства.

- затвердили статут Товариства у новій редакції у зв`язку зі зміною учасників і перерозподілом їх часток.

14.07.2011 державний реєстратор Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області провів державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (номер запису 15431050015000038).

У квітні 2012 року учасник Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , в якому з урахуванням останньої заяви з процесуального питання щодо позовних вимог (вх. № 9172/18 від 07.05.2018) (том № 18, а. с. 194, 195) від 07.05.2018, в якій він уточнив позовні вимоги, просив:

1) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлені протоколами № 06/07-10 від 06.07.2010, № 09-07 від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011;

2) визнати недійсними з моменту реєстрації статути Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакціях, затверджених рішеннями загальних зборів учасників Товариства від 06.07.2010, від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011, зареєстрованих державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 07.07.2010 за № 15431050008000038, 09.07.2010 за № 15431050009000038, 05.07.2011 за № 15431050014000038 та 14.07.2011 за № 15431050015000038;

3) вважати чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, зареєстрованій державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 30.08.2006 за № 15431050002000038 із змінами, зареєстрованими 12.02.2009 за № 15431050007000038.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 23.04.2012 за позовною заявою ОСОБА_1 порушив провадження у справі № 5017/1221/2012, залучив до участі у справі Овідіопольську районну державну адміністрацію Одеської області у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 07.06.2012 залучив до участі у справі Компанію Паррокс Корпорейшн Лімітед , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д та Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М в якості інших відповідачів.

Під час розгляду справи суди попередніх інстанцій також встановили, що 02.06.2014 між Компанією Паррокс Корпорейшн Лімітед та Компанією Кіттеп Лімітед був укладений договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , відповідно до якого Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед продала, а Компанія Кіттеп Лімітед купила частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у розмірі 307 340,00 грн, що складає 27,94%.

02.06.2014 відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , на яких були прийняті рішення, оформлені протоколом від 02.06.2014, про включення до складу учасників Товариства нового учасника - Компанії Кіттеп Лімітед як власника частки у розмірі 307 340,00 грн, що становить 27,94% статутного капіталу Товариства і вихід Компанії Паррокс Корпорейшн Лімітед зі складу учасників Товариства, а також про затвердження нового складу учасників Товариства, розміру їх часток у статутному капіталі та нової редакції статуту. Відповідно до прийнятих на цих зборах рішень учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок стали:

- Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д з часткою 28,49 % статутного капіталу Товариства;

- Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М з часткою 28,49 % статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_3 - з часткою 15,08 % статутного капіталу Товариства;

- Компанія Кіттеп Лімітед з часткою 27,94 % статутного капіталу Товариства.

16.06.2014 державний реєстратор провів державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (номер запису 15431050044000038).

Господарський суд Одеської області ухвалою від 25.11.2014 виключив Компанію Паррокс Корпорейшн Лімітед , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д та Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М зі складу відповідачів та залучив цих осіб, а також додатково залучив Компанію Кіттеп Лімітед до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарська справа № 5017/1221/2012 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Господарський суд Одеської області рішенням від 18.03.2019, ухваленим за результатами нового розгляду справи, задовольнив позовні вимоги частково:

- визнав недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлені протоколами № 06/07-10 від 06.07.2010, № 09-07 від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011.

- визнав недійсними з моменту реєстрації статути Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакціях, затверджених рішеннями загальних зборів учасників Товариства від 06.07.2010, від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011, зареєстрованих державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 07.07.2010 за №15431050008000038, 09.07.2010 за №15431050009000038, 05.07.2011 за №15431050014000038, 14.07.2011 за №15431050015000038.

У решті позовних вимог відмовив.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , місцевий господарський суд дійшов наступних висновків:

щодо рішення, оформленого протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010:

- позивач не був повідомлений про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , які відбулися 06.07.2010, відтак не міг взяти у них участь, що є порушенням його права на участь в управління Товариством, оскільки докази направлення позивачу письмового повідомлення про проведення 06.07.2010 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок та докази розміщення та існування оголошення про скликання загальних зборів Товариства на 06.07.2010 на сайті Товариства, а також докази того, що позивач знав про те, що інформацію про загальні збори слід очікувати на сайті цього Товариства та мав доступ до цього ресурсу в матеріалах справи відсутні. Позивач не був присутнім 06.07.2010 на загальних зборах учасників Товариства, належних та допустимих доказів в підтвердження його присутності на зборах матеріали справи не містять;

- спірні рішення були прийняті на зборах за відсутності кворуму для їх прийняття, без урахування голосу позивача, з порушенням вимог пункту 7.10. Статуту Товариства щодо необхідності одностайної згоди всіх учасників для прийняття такого рішення.

щодо рішення, оформленого протоколом від 08.07.2010:

- був порушений встановлений статтею 61 Закону України Про господарські товариства 30-денний строк для скликання загальних збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , позивач не був належним чином повідомлений про загальні збори учасників Товариства, які відбулися 08.07.2010 (через 2 дні після зборів, що відбулися 06.07.2010), докази повідомлення позивача про збори відсутні в матеріалах справи, позивач участі у зборах не брав;

- рішення про виключення позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок було прийняте за відсутності на те підстав;

щодо рішень, оформлених протоколами від 04.07.2011 та 12.07.2011:

- загальні збори учасників Товариства відбулися без врахування того, що попередні рішення цього органу управління від 06.07.2010 та від 08.07.2010 є недійсними і, відповідно, того, що позивач станом на час їх проведення (04.07.2011 та 12.07.2011) був учасником товариства та мав право брати участь в управлінні останнім, загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок відбулися 04.07.2011 та 12.07.2011 з порушенням прав ОСОБА_1 як учасника цієї юридичної особи та без повідомлення останнього про ці збори.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсними редакцій статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , затверджених спірними у цій справі рішеннями загальних зборів, місцевий господарський суд виходив з того, що не були дотримані вимоги закону щодо змісту установчих документів, спірні редакції статуту були прийняті з порушенням порядку їх затвердження, а сам статут в спірних редакціях порушує корпоративні права позивача на участь в управлінні товариством відповідача.

У частині відмови у задоволенні позову рішення суду обґрунтоване тим, що чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушених прав як вимога вважати статут чинним.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2020 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 залишив без змін, виклав його резолютивну частину в іншій редакції, відповідно до якої відмовив у задоволенні позовних вимог повністю. Здійснив розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг.

У частині позовних вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформленого протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- хоча позивач не був повідомлений про загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , які відбулися 06.07.2010, однак це порушення не є підставою для визнання недійсними спірних рішень учасників Товариства від 06.07.2010, оскільки позивач брав участь у цих зборах, що підтверджується змістом протоколу зборів № 06/07-10 від 06.07.2010, який суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги та не врахував відсутність у матеріалах справи докази фальсифікації протоколу;

- рішення були прийняті на зборах за наявності кворуму для їх прийняття, оскільки на зборах 06.07.2010 були присутні учасники, які в сукупності володіють 100% голосів, в тому числі і позивач, збори були повноважними щодо розгляду винесених на них питань, на зборах приймалися рішення, які були включені до порядку денного, за прийняті рішень проголосували учасники, які в сукупності володіють 86% голосів, що відповідає положенням статті 59 Закону України Про господарські товариства .

- пункт 7.10 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в частині визначення кількості голосів, необхідних для прийняття рішення, не відповідає вимогам статті 59 Закону України Про господарські товариства та не підлягає застосуванню;

- спірні рішення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 06.07.2010 не порушують права та законні інтереси позивача, оскільки в результаті прийняття цих рішень розмір належної позивачу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок не змінився, а сам по собі факт реалізації корпоративних прав трьома іншими учасниками вказаного товариства шляхом дарування Компанії Паррокс Корпорейшн Лімітед частини своїх часток у Товаристві та зумовлена вказаними правочинами об`єктивна необхідність прийняття цієї компанії до складу учасників Товариства з подальшим приведенням установчих документів у відповідність до зазначених змін жодним чином не свідчить про порушення прав ОСОБА_1 .

У частині позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 08.07.2010, 04.07.2011 та від 12.07.2011, суд апеляційної інстанції, керуючись висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та від 18.12.2019 у справі № 0840/3447/18, виходив з того, що:

- ці позовні вимоги не відповідають способам захисту, передбаченим у статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , норми якого є спеціальними, не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки на час прийняття місцевим господарським судом оскаржуваного рішення у цій справі ці обрані позивачем способи захисту не спроможні призвести до відновлення порушених прав з огляду на те, що задоволення цих позовних вимог не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. За висновком суду належним способом захисту відповідно до підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства. Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

У частині позовних вимог вважати чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що цей обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законодавством і суперечитиме презумпції правомірності рішень зборів учасників товариства відповідача, які не оспорюються, але якими вносились зміни до статуту останнього.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі позивач - ОСОБА_1 просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 залишити в силі.

Крім того позивач у касаційній скарзі просить передати справу № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, який був покладений Південно-західним апеляційним господарським судом у цій справі в основу оскаржуваної позивачем постанови від 22.01.2020.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В якості підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду позивач зазначив:

- пункт 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18 та від 11.06.2018 у справі № 911/2201/17)

та

- пункт 2 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (скаржник у касаційній скарзі навів обґрунтування необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові).

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суд апеляційної інстанцій:

1) дійшов помилкового висновку про присутність позивача 06.07.2010 на загальних зборах учасників, оскільки:

- керувався лише внутрішнім переконанням, не обґрунтував цей висновок, не зазначив на аналізі яких доказів, їх співвідношення та співставлення з іншими доказами, базується таке переконання та в чому полягає невірність висновків суду першої інстанції, не врахував рішення Європейського суду з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у справі Hadjianastassiou v. Greece ,1992р.

- здійснив упереджений та непослідовний аналіз усіх доказів у їх сукупності, зокрема надав неправильну оцінку протоколу зборів № 06/07-10 від 06.07.2010 та вибірково оцінив відомості, що містяться у протоколі, не звернув увагу на те, що протокол був складений з порушенням вимог пункту 7.5. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , в редакції, яка діяла на день проведення цих зборів, зокрема протокол не містить підпису секретаря зборів як обов`язкового реквізиту, у зв`язку з чим не може вважатися єдиним вірогідним доказом, який містить беззаперечні відомості.

2) зазначаючи в оскаржуваній постанові про те, що учасники справи не надали доказів фальсифікації протоколу від 06.07.2010, поклав на позивача надмірний тягар доказування, не пояснив, які дії мали вчинити учасники з метою отримання такого доказу, який доказ очікував цей суд для підтвердження зазначеної обставини, чи був доступний для позивача такий засіб доказування, та чому без такого доказу під час розгляду даної справи неможливо було встановити обставини щодо складу осіб, які були присутні на цих зборах.

3) не досліджував того, які питання були включені до порядку денного загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , проведених 06.07.2010, та чи були ці питання, за якими в цей день приймались рішення, включені до порядку денного, зазначеного у повідомленні про скликання цих зборів, не дослідив питання, чи міг позивач належним чином підготовитись до загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , проведених 06.07.2010;

4) неправильно застосував положення статті 61 Закону України Про господарські товариства (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) щодо обов`язкового повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів,

5) порушив норми статті 236 Господарського процесуального кодексу України щодо належного встановлення всіх обставин справи та дослідження всіх доводів сторін, не встановив та не дослідив всіх обставин справи, не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 61, 64 Закону України Про господарські товариства у подібних правовідносинах, викладених у постановах:

- Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16,

- Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 31.10.2019 у справі № 910/14724/18 та від 11.06.2018 у справі № 911/2201/17.

6) не досліджував обставин щодо повідомлення позивача про проведення 08.07.2010 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок та щодо наявності підстав для його виключення зі складу учасників цього товариства;

7) залишив поза увагою те, що спірні рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 08.07.2010 (про виключення позивача зі складу учасників Товариства на підставі частини 1 статті 64 Закону України Про господарські товариства , про виплату позивачу вартості частини майна товариства пропорційну його частці у статутному капіталі Товариства, про придбання Товариством частки позивача та реалізацію цієї частки іншим учасникам або третім особам) порушують корпоративні права позивача та право позивача на мирне володіння своїм майном - часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 14%. Суд не спростував висновки суду першої інстанції про порушення прав позивача спірними рішеннями від 08.07.2010 та безпідставно відмовив у задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 08.07.2010, фактично відмовив ОСОБА_1 у захисті його порушених прав та позбавив позивача права на доступ до суду.

8) неправильно застосував положення статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у редакції, чинній з 01.01.2016, до спірних правовідносин, які виникли до моменту набрання чинності цією редакцією Закону, помилково послався на висновки Великої Палати Верховного Суду, не врахував індивідуальні особливості цієї справи, порушив принцип пропорційності як однин з критеріїв правомірного втручання в мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 протоколу № 1 до Конвенції.

В обґрунтування необхідність відступлення від висновків щодо застосування статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у редакції, чинній з 17.06.2018, та способу захисту корпоративних прав, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, скаржник зазначає про те, що:

- Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та сферою регулювання якого є відносини щодо офіційного визнання шляхом засвідчення державою певних фактів, не є спеціальним у регулюванні відносин, пов`язаних з виникненням, зміною або припиненням права власності на частку у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, а також у відносинах щодо правомочностей, які випливають з права на частку у статутному капіталі товариства, які регулюються нормами Цивільного кодексу, Законами України Про господарські товариства (у відповідній частині та з урахуванням дії закону в часі), Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , тощо;

- відповідно до частини 5 статті 17 вказаного Закону рішення загальних зборів та судове рішення є рівнозначними документами, на підставі яких вчиняються відповідні реєстраційні дії. У разі, якщо рішення загальних зборов є підставою для внесення відомостей про склад учасників, розмір статутного капіталу, розподілення його між учасниками, то одним із способів захисту порушеного права є саме вимога про визнання такого рішення недійсним;

- висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що стаття 17 цього Закону містить вичерпний перелік способів захисту зроблений без урахування положень пункту 2 частини 1 статті 25 цього Закону, за змістом якого судові рішення про визнання повністю або частково недійсними рішень учасників юридичної особи, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є підставою проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій;

- Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (в редакції Закону України № 2275-VIII від 06.02.2018 чинній з 17.06.2018) не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, які виникли до моменту набрання чинності цією редакцією Закону, таке застосування Закону суперечить практиці Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі The National and Provincial Building Society, The Leeds Permanent Building Society and the Yorkshire Building Society v. the United Kingdom , № 117/1996/736/933-935; 23.10.1997; n.112 та рішення ЄСПЛ у справі Vezon v. France , № 66018/01, 18.04.2006) щодо ретроспективної дії закону та щодо зворотної дії закону.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про передачу справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду та відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову апеляційного господарського суду у цій справі залишити без змін, посилаючись на те, що позивач у касаційній скарзі не обґрунтував та не довів порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, а твердження скаржника не ґрунтуються на реальних обставинах та є маніпулятивними, не спростовують правильні висновки суду апеляційної інстанції. Висновки Верховного Суду, на які посилається позивач у касаційній скарзі, зроблені у справах, правовідносини в яких не є подібними з правовідносинами у цій справі.

13.04.2020 до Касаційного господарського суду від третіх осіб-3 та -6 - ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М надійшли відзиви на касаційну скаргу, в яких їх заявники просять продовжити їм строк на подання відзиву на касаційну скаргу, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 у цій справі, на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020.

02.04.2020 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) № 540-ІХ від 30.03.2020, яким були внесені зміни та доповнення в тому числі до Господарського процесуального кодексу України. Зокрема розділ Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України був доповнений пунктом 4, який передбачає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

З огляду на викладене Верховний Суд відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцеві положення Господарського процесуального кодексу України продовжує строк на подання відзиву на касаційну скаргу, встановлений ухвалою Верховного Суду від 16.03.2020 у цій справі, на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020

У відзивах на касаційну скаргу треті особи-3 та -6 - ОСОБА_2 та Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М просять відмовити у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 , а постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, посилаючись на те, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення у справі з правильним застосуванням норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, висновки апеляційного суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, а позивач у касаційній скарзі не навів обґрунтованих підстав, які б свідчили про необхідність відступу від цих висновків.

Інші треті особи відзиви на касаційну скаргу не надали.

7. Розгляд клопотань.

24.06.2020 на електронну пошту Касаційного господарського суду від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання з огляду на те, що він має намір особисто взяти участь у розгляді справи Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду, однак через запровадження в Україні карантину не має можливості бути присутнім 25.06.2020 у судовому засіданні.

25.06.2020 на електронну пошту Касаційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання з огляду на запровадження в Україні до 31.07.2020 карантинних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, посилання карантинних обмежень на території міста Одеси згідно з рішенням комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Одеської міської ради № 24 від 20.06.2020 та неможливість у зв`язку з цим забезпечити участь представника в судовому засіданні Касаційного господарського суду. Крім того представник відповідача зазначив про те, що ухвалу Касаційного господарського суду від 21.05.2020 у справі № 5017/1221/2012 про відкладення розгляду справи на 25.06.2020 він не отримував, дізнався про цю ухвалу з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що унеможливило подання ним заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у встановлений процесуальним законодавством строк.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Розглянувши клопотання представників позивача та відповідача про відкладення/перенесення судового засідання, Верховний Суд відхиляє зазначені клопотання з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, оскільки учасники справи, зокрема позивач та відповідач були належним чином повідомлені про дату, час і місце судових засідань суду касаційної інстанції, зокрема і про відкладення розгляду касаційної скарги на 25.06.2020. Представник позивача не заперечує факт обізнаності про оголошення перерви у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 до 25.06.2020, а відповідач 02.06.2020 отримав ухвалу Касаційного господарського суду від 21.05.2020 про оголошення перерви у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 до 25.06.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (Ф. 119) (№ 01016 1511907 6). Отже відповідач був ознайомлений з рекомендаціями Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 21.05.2020, щодо можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Наведеним спростовуються твердження представника відповідача про неотримання ним зазначеної ухвали Касаційного господарського суду від 21.05.2020 та позбавлення його можливості подати заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у встановлений процесуальним законодавством строк.

Проте 25.06.2020 о 10 годині 45 хвилин (третє судове засідання) представники сторін у цій справі у судове засідання в приміщення Касаційного господарського суду не з`явилися. Представник позивача взяв участь 25.06.2020 в судовому засідання Касаційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду. Інші учасники справи не скористалися правом на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбаченим статтею 197 Господарського процесуального кодексу України. Представник відповідача у клопотанні про перенесення розгляду справи не зазначив інших причин (крім того, що він не отримав ухвалу Касаційного господарського від 21.05.2020 про оголошення перерви в судовому засіданні), які безпосередньо перешкоджають йому взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до частин першої, другої статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того Касаційний господарський суд зазначає, що саме по собі оголошення карантину не зупиняє роботи судів, участь учасників справи в судовому засіданні судом касаційної інстанції обов`язковою не визнавалась.

8. Висновки Касаційного господарського суду щодо необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права.

Касаційний господарський суд, розглянувши наведені у касаційній скарзі доводи позивача про необхідність відступлення від висновку щодо застосування підпункту д пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018), до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону, та способу захисту корпоративних прав, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у цій справі № 5017/1221/2012, врахувавши доводи та заперечення учасників справи щодо необхідності відступлення від зазначеного висновку Великої Палати Верховного Суду, дійшов висновку про те, що наведені скаржником доводи необхідності відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 є обґрунтованими та наявні підстави для відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 та передачі справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на наступне.

Згідно з частиною 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 дійшла висновків про те, що:

- позовні вимоги про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, статуту товариства чи змін до нього (якщо позовні вимоги зводяться до відновлення складу учасників товариства та їх часток, який існував до прийняття загальними зборами учасників товариства спірних рішень) не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

- у статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань міститься вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю та відповідно до підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) належним способом захисту є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства, а відповідачами за таким позовом є господарське товариство та учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

Як вбачається зі змісту постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 предметом позову у зазначеній справі було визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славія від 15.08.2013 та від 16.08.2014, позов поданий у 2016 році, тобто спірні правовідносини у справі № 923/876/16 виникли до набрання чинності 17.06.2018 редакцією Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань . Отже Велика Палата Верховного Суду застосувавши до спірних правовідносин, що склалися у справі № 923/876/16, Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) дійшла висновку про те, що ця редакція Закону підлягає застосуванню до правовідносин, які виникли до 17.06.2018 - до набрання чинності цією редакцією Закону.

Однак Касаційний господарський суд вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) та способу захисту корпоративних прав, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у цій справі № 5017/1221/2012, шляхом його уточнення в частині можливості застосування підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону.

При цьому Касаційний господарський суд виходить з такого.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 02.07.2019 у справі № 48/340, з якими Касаційний господарський суд погоджується.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже у корпоративних відносинах об`єктом захисту виступають корпоративні права учасника товариства.

Загальними для учасника будь-якого товариства є права: брати участь в управлінні товариством у порядку, передбаченому цим Законом та статутом товариства; отримувати інформацію про господарську діяльність товариства; брати участь у розподілі прибутку товариства; отримати у разі ліквідації товариства частину майна, що залишилася після розрахунків з кредиторами, або його вартість; вийти в установленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь в товаристві, у порядку, встановленому законом.

За змістом положень пункту 4 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній станом на 18.04.2012 - дату звернення ОСОБА_1 з позовом у цій справі), а також за змістом пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній на цей час) стороною спору, що виник з корпоративних відносин може бути учасник, який вибув зі складу юридичної особи, а спір має бути пов`язаний зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

Спірні правовідносини, що склалися між сторонами у цій справі, мають характер корпоративних, виникли між учасником Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , який вибув, та самим Товариством з приводу прийняття 06.07.2010, 08.07.2010, 04.07.2011 та 12.07.2011 загальними зборами учасників Товариства як вищим органом управління Товариства рішень про зміну складу учасників Товариства, розмірів їх часток, виключення позивача зі складу учасників Товариства, тощо, з якими позивач не згодний та просить визнати їх недійсними. Отже спір пов`язаний з управлінням Товариством, а вимоги позивача направлені на захист його корпоративних прав у Товаристві з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , яких він був позбавлений, та, зокрема права на частку у статутному капіталі Товариства, права брати участь в управлінні Товариством.

Визначені у частині 2 статті 16 Цивільного кодексу України способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Станом на час виникнення спірних правовідносин (на дати прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок спірних рішень) порядок створення господарських товариств, одним із різновидів яких є товариство з обмеженою відповідальністю, їх діяльність та управління були урегульовані Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та Законом України Про господарські товариства .

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Отже відповідно до правил дії цивільно-правових актів у часі, визначених у статті 5 Цивільного кодексу України, до спірних правовідносин слід застосовувати норми матеріального права, чинні на час виникнення цих спірних правовідносин (тобто станом на 06.07.2010, 08.07.2010, 04.07.2011 та 12.07.2011).

За змістом статті 97 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) управління товариством здійснюють його органи, якими є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дати прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Промтоварний ринок спірних рішень) загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Отже частина 5 статті 98 Цивільного кодексу України (в редакції, чинній станом на дати прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Промтоварний ринок спірних рішень та на дату звернення ОСОБА_1 з цим позовом до суду) передбачала можливість оскарження до суду рішення загальних зборів учасників товариства як акт, який зумовлює настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Тобто такий спосіб захисту порушеного права та інтересу як визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства був передбачений законодавством, чинним станом на дати прийняття загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю фірми Промтоварний ринок спірних рішень та на дату звернення позивача з цим позовом до суду.

Слід також зазначити, що 17.06.2018 набрав чинності Закон України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю № 2275-VIII від 06.02.2018, який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина 1 статті 1 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю ).

Цим Законом були внесені зміни до ряду законів України, в тому числі до Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункту 6 Глави VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю № 2275-VIII від 06.02.2018). Зокрема стаття 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань була доповнена пунктом 5, який визначає перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю.

Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже за правилами статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України щодо дії актів цивільного законодавства у часі положення Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018), зокрема в частині, яка стосується способів захисту порушеного права та інтересу, не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли до дати набрання чинності цими законами/ відповідною редакцією закону, у тому числі і до спірних правовідносин.

Враховуючи те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 не застосувала положення статті 58 Конституції України та статті 5 Цивільного кодексу України щодо правил дії цивільно-правових актів у часі, наведене свідчить про наявність підстав для відступу від висновку щодо необхідності застосування положень підпункту д пункту 3 частини 5 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018), які стосуються способів захисту порушеного права та інтересу, до правовідносин, що виникли до цієї дати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі The National and Provincial Building Society, The Leeds Permanent Building Society and the Yorkshire Building Society v. the United Kingdom , № 117/1996/736/933-935, 23.10.1997, n.112, Gil Sanjuan v. Spain. № 48297/15, 26.05.2020) ретроспективна дія закону не завжди свідчить про порушення гарантованих Конвенцією прав. У цьому випадку має бути присутнім переконливий суспільний інтерес. Однак, прийняття державою законодавства, яке застосовується зі зворотною дією та для мети відмови у позові сторони по справі в суді, є порушенням права на доступ до суду.

Законодавство зі зворотною дією, яке розраховане на те, щоб відмовити в позові стороні у судовій справі, порушує також принцип верховенства права та ідею права на справедливий судовий розгляд, що міститься у статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ у справі Vezon v. France ; № 66018/01; 18.04.2006).

Крім того Велика Палата Верховного Суду у пункті 61 постанови від 22.10.2109 у справі № 923/876/16 дійшла висновку про те, що стаття 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містить вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю, а належним способом захисту відповідно до пункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариств.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю подається один із відповідних документів:

а) рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників;

б) рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про виключення учасника з товариства;

в) заява про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

г) заява про вихід з товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

ґ) акт приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю;

д) судове рішення, що набрало законної сили, про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю та розмірів часток учасників у такому товаристві;

е) судове рішення, що набрало законної сили, про стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Разом з цим відповідно до пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , в якій визначений порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України Про виконавче провадження щодо, зокрема:

- визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу;

- визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи;

- зобов`язання вчинення реєстраційних дій;

- скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі.

Отже за змістом пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань судове рішення про визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, що набрало законної сили та тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, є підставою для проведення державної реєстрації. Зазначена норма Закону також підтверджує можливість звернення учасника товариства до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та змін до установчих документів товариства, що свідчить про належність такого способу захисту.

Крім того за змістом пункту 3 частини 5 статті 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу, розмірів часток учасників, про виключення учасника з товариства (підпункти а та б пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону) та судові рішення про визначення розміру статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, розмірів часток учасників у такому товаристві, про стягнення з відповідача частки у статутному капіталі товариства (підпункти д та е пункту 3 частини 5 статті 17 цього Закону) є рівнозначними самостійними підставами для вчинення заявником відповідних реєстраційних дій.

Отже у разі, якщо рішення загальних зборів про розміри часток учасників, про виключення учасника з товариства не можна оскаржити до суду з огляду на неналежність цього способу захисту згідно з висновком Великої Палати, викладеними у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, виникає ситуація, за якої з одного боку існує дійсне (не визнане судом недійсним) рішення загальних зборів учасників товариства, яке створює для кола осіб, яких воно стосується, певні правові наслідки, та в силу презумпції його дійсності є підставою для проведення реєстраційних дій згідно з підпунктами а , б пункту 3 частини 5 статті 17 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , а з іншого боку існує судове рішення про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників або про стягнення частки у статутному капіталі товариства, яке також є підставою для проведення реєстраційних дій згідно з підпунктами д , е пункту 3 частини 5 статті 17 Закону. Тобто існують два рішення: дійсне рішення органу управління товариства та чинне судове рішення, що набрало законної сили, які кожен окремо є підставами для проведення державної реєстрації змін до відомостей щодо товариства та можуть бути використані зацікавленими особами для державної реєстрації.

Обставини існування цих двох рішень, які фактично суперечать один одному та можуть використовуватися різними зацікавленими особами у своїх інтересах для державної реєстрації, на практиці спричинить наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань суперечливих відомостей, не буде сприяти відновленню в повному обсязі порушених прав учасників Товариства та спричинить подання скарг та/або позовів на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора відповідно до статті 34 Закон України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

З огляду на викладене Касаційний господарський суд вважає, що у випадку, коли підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про склад учасників, розмір статутного капіталу, розподілення його між учасниками, було рішення вищого органу управління товариства, учасник товариства у разі незгоди з таким рішенням, порушення цим рішенням його прав та інтересів може оскаржити це рішення до суду. При цьому одним зі способів захисту порушеного права має бути саме вимога про визнання цього рішення недійсним, що, крім іншого узгоджується з нормами пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , які не були враховані Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.

Наведене вище свідчить про те, що наявні підстави для передачі цієї справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з огляду на необхідність відступу від висновку Великої Палати Верховного Суду про застосування підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) щодо належного способу захисту корпоративних прав, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 923/876/16, та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові у цій справі № 5017/1221/2012, шляхом його уточнення щодо:

- можливості застосування підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону, зокрема у справах за позовами, які подані до 17.06.2018;

- належності такого способу захисту порушеного права та інтересу як визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою/додатковою відповідальністю відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

За таких обставин Касаційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання позивача про передачу справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, необхідність його задоволення та передачі справи № 5017/1221/2012 разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини 4 статті 302 Господарського процесуального кодексу України з огляду на необхідність відступу від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 у подібних корпоративних правовідносинах, щодо застосування підпункту д пункту 3 частини п`ятої статті 17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (у редакції, чинній з 17.06.2018) до правовідносин, які виникли до набрання чинності цією редакцією Закону, щодо визначення належних способів захисту корпоративних прав, предмету позову у корпоративних відносинах шляхом уточнення цих висновків.

Керуючись статтями 234, 235, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про передачу справи № 5017/1221/2012 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

2. Передати справу № 5017/1221/2012 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, 2) Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед , 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_3 , 5) Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д , 6) Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М , 7) Компанія Кіттеп Лімітед , про визнання недійсними рішень та статутів товариства разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

3. Надіслати копію ухвали особам, які беруть участь у справі.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді І. Кондратова

В. Студенець