Ухвала

від 03.12.2020 по справі 5017/1221/2012

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 5017/1221/2012

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючий, Мамалуя О. О., Студенця В. І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про забезпечення позову

у справі № 5017/1221/2012

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Овідіопольська районна державна адміністрація Одеської області, 2) Компанія Паррокс Корпорейшн Лімітед , 3) ОСОБА_2 , 4) ОСОБА_3 , 5) Товариство з обмеженою відповідальністю Віктор Д , 6) Товариство з обмеженою відповідальністю Капітал Фінанс М , 7) Компанія Кіттеп Лімітед ,

про визнання недійсними рішень та статутів товариства

за участю представників:

позивача: не з`явилися

відповідача: Яковлев Д. Л., Максимов О. М.

третьої особи-1: не з`явилися

третьої особи-2: не з`явилися

третьої особи-3: не з`явилися

третьої особи-4: не з`явилися

третьої особи-5: не з`явилися

третьої особи-6: Будзар П. С.

третьої особи-7: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , в якому з урахуванням заяви від 07.05.2018 (вх.№9172/18 віл 07.05.2018) просив:

1) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 06.07.2010, оформлені протоколом № 06/07-10 від 06.07.2010;

2) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 06.07.2010, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 07.07.2010 за № 15431050008000038;

3) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 08.07.2010, оформлені протоколом № 09-07 від 08.07.2010;

4) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 08.07.2010, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 09.07.2010 за № 15431050009000038;

5) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 04.07.2011, оформлені протоколом від 04.07.2011;

6) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 04.07.2011, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 05.07.2011 за № 15431050014000038;

7) визнати недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок від 12.07.2011, оформлені протоколом від 12.07.2011;

8) визнати недійсним з моменту реєстрації статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 12.07.2011, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 14.07.2011 за № 15431050015000038;

9) вважати чинним статут Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, зареєстрований державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 30.08.2006 за № 15431050002000038 із змінами, зареєстрованими 12.02.2009 за № 15431050007000038.

Господарська справа № 5017/1221/2012 розглядалась господарськими судами неодноразово.

Господарський суд Одеської області рішенням від 18.03.2019, ухваленим за результатами нового розгляду справи, задовольнив позовні вимоги частково:

- визнав недійсними з моменту прийняття рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлені протоколами № 06/07-10 від 06.07.2010, № 09-07 від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011.

- визнав недійсними з моменту реєстрації статути Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакціях, затверджених рішеннями загальних зборів учасників Товариства від 06.07.2010, від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011, зареєстрованих державним реєстратором Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області 07.07.2010 за №15431050008000038, 09.07.2010 за №15431050009000038, 05.07.2011 за №15431050014000038, 14.07.2011 за №15431050015000038.

У решті позовних вимог відмовив.

Південно-західний апеляційний господарський суд постановою від 22.01.2020 скасував рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 в частині задоволення позовних вимог, а в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 залишив без змін, виклав його резолютивну частину в іншій редакції, відповідно до якої відмовив у задоволенні позовних вимог повністю. Здійснив розподіл судового збору за подання позовної заяви та апеляційних скарг.

17.02.2020 позивач - ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 5017/1221/2012, в якій просить скасувати зазначену постанову апеляційного господарського суду, а рішення Господарського суду Одеської області від 18.03.2019 залишити в силі.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 16.03.2020 поновив ОСОБА_1 строк на подання касаційної скарги на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2020 у справі № 5017/1221/2012, відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалою від 29.10.2020 призначив розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на 03.12.2020 о 10 годині 00 хвилин у приміщенні Касаційного господарського суду.

11.11.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від позивача ( ОСОБА_1 ) надійшла заява про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб`єктам, посадовим особам, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційній дії щодо:

- припинення Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (ідентифікаційний код 20942626);

- змін до відомостей щодо правонаступництва Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр (ідентифікаційний код 37645273) в результаті приєднання до нього Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок (ідентифікаційний код 20942626).

В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову позивач послався на наявність підтверджених доказами фактичних обставин, які вимагають застосування заходів забезпечення позову, а саме: прийняття 12.10.2020 учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок на позачергових загальних зборах рішень, оформлених протоколом № 1 від 12.10.2020, про реорганізацію Товариства шляхом його приєднання до Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр , передання всього майна, всіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок Товариству з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр за передавальним актом, а також затвердження порядку і умов обміну часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок на частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр .

За твердженням заявника у разі здійснення державної реєстрації приєднання Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок до Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр на підставі цих рішень виникне ситуація, внаслідок якої позивач втратить можливість ефективно захистити та поновити свої порушені права у разі задоволення позову у цій справі, оскільки в результаті приєднання товариства до іншого товариства товариство, що приєдналося, перестане існувати, а також перестануть існувати і частки учасників у такому товаристві, а виконання рішення суду у цій справі у разі задоволення позову стане неможливим, що призведе до порушення статті 129 Конституції України.

За твердженням позивача заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , обраний позивачем захід забезпечення позову перебуває у взаємозв`язку з предметом спору, є співмірним із позовними вимогами, вжиття судом такого заходу не буде мати негативного наслідку для відповідача: його діяльність не припиниться, обсяг майна не зменшиться. Натомість у разі вжиття судом такого заходу забезпечення позову майно залишиться у відповідача, а незабезпечення позову призведе до неможливості ефективного захисту та поновлення порушених права позивача, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі.

Відповідач у поясненнях на заяву про забезпечення позову від 02.12.2020 просить відмовити у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову та заперечує проти доводів, наведених позивачем у цій заяві, посилаючись на необґрунтованість зазначеної заяви позивача, зокрема на те, що обраний позивачем захід забезпечення позову призведе до порушення прав як учасників відповідача, так і учасників Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр , а також цей захід не відповідає позовним вимогам у цій справі з огляду на відсутність безпосереднього зв`язку між предметом спору та предметом заяви про забезпечення позову.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Пункт 3 частини 1 статті 138 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість подання заяви про забезпечення позову після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Виходячи з наведених норм закону, забезпечення позову може застосовуватись, зокрема після відкриття провадження у справі на будь-якій стадії розгляду справи; у разі реалізації позивачем такого процесуального права після відкриття касаційного провадження з перегляду прийнятих по суті спору судових рішень, заява про забезпечення позову подається до суду касаційної інстанції.

Отже подання позивачем до суду касаційної інстанції після відкриття провадження у справі № 5017/1221/2012 заяви про вжиття заходів забезпечення позову відповідає нормам процесуального права.

Як вбачається подана позивачем до суду касаційної інстанції заява про забезпечення позову містить електронний підпис представника позивача, за змістом і формою відповідає вимогам статті 139 Господарського процесуального кодексу України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

За змістом частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених цієї нормою, а саме: якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити:

- виконання рішення суду;

або

- ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже у разі, якщо поданий позов (або позов, який особа має намір пред`явити), який особа просить забезпечити, має (буде мати) вимоги немайнового характеру, то у такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

Предметом позову у цій справі є позовні вимоги (у редакції позову згідно із заявою від 07.05.2018 (вх.№9172/18 віл 07.05.2018) про:

1) визнання недійсними рішень загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок , оформлених протоколами № 06/07-10 від 06.07.2010, № 09-07 від 08.07.2010, від 04.07.2011 та від 12.07.2011

2) визнання недійсними статутів Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок у редакціях, затверджених зазначеними рішеннями загальних зборів учасників Товариства, зареєстрованими державними реєстраторами Овідіопольської РДА Одеської області за № 15431050008000038, № 15431050009000038, № 15431050014000038 та № 15431050015000038;

3) визнання чинним статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок в редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників товариства від 23.08.2006, зареєстрованій державним реєстратором Овідіопольської РДА Одеської області 30.08.2006 за № 15431050002000038 із змінами, зареєстрованими 12.02.2009 за № 15431050007000038.

Отже позовні вимоги у цій справі є вимогами немайнового характеру, з огляду на що має досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В обґрунтування наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову позивач послався на обставини прийняття учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок на позачергових загальних зборах рішень, оформлених протоколом № 1 від 12.10.2020, про реорганізацію Товариства шляхом його приєднання до Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр , передання всього майна, всіх прав та обов`язків Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок Товариству з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр за передавальним актом, а також затвердження порядку і умов обміну часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Промтоварний ринок на частки у статутному капіталі Товариства з додатковою відповідальністю Сьомий кілометр .

Відповідно до частин 1 та 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади (частина 1 статті 106 Цивільного кодексу України).

Процедура припинення юридичної особи в результаті реорганізації, зокрема за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, визначена у статтях 105 - 111 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов`язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Відповідно до частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже припинення юридичної особи в результаті реорганізації, у тому числі шляхом приєднання, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, не відбувається одночасно з прийняттям такого рішення учасниками або органом юридичної особи, а є триваючим процесом. Закон визначає певну процедуру припинення юридичної особи, що триває від моменту прийняття учасниками або органом юридичної особи рішення про припинення юридичної особи в результаті реорганізації до моменту внесення до Єдиного державного реєстру запису про припинення, та передбачає вчинення певних дій, у тому числі:

- повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про прийняття рішення про припинення юридичної особи (протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення);

- призначення комісії з припинення (реорганізації) юридичної особи, голови комісії;

- встановлення порядку і строку заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, (від двох до шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи), розгляд цих вимог;

- складання передавального акта, затвердження акта учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення тощо.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, позивач не вказав, на якій стадії в процедурі реорганізації заходиться відповідач, та не надав доказів у підтвердження того, що станом на 03.12.2020 - дату судового засідання суду касаційної інстанції з розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у цій справі існує ймовірність припинення відповідача, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до частин 9 та 10 статті 137 Господарського процесуального кодексу України суд, який вирішує спір про право власності на акції (частки, паї) товариства, права акціонера (учасника), реалізація яких залежить від відносної вартості акцій (розміру частки) в статутному капіталі товариства, може постановити ухвалу про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на внесення змін до статуту цього товариства щодо розміру статутного капіталу.

Заходи забезпечення позову не повинні порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Зокрема, крім випадків, передбачених частиною дев`ятою цієї статті, заборона вчиняти дії має стосуватися лише акцій або корпоративних прав, безпосередньо пов`язаних з предметом спору.

Позовні вимоги у цій праві направлені на захист корпоративних прав позивача. Однак, як вбачається, заборона реєстраційним органам вчиняти дії щодо припинення відповідача та змін до відомостей щодо правонаступництва Товариства з обмеженою відповідальністю Сьомий кілометр , заявлена позивачем як захід забезпечення позову, не стосується спірних у цій справі рішень, не має відношення ні до розміру статутного капіталу відповідача, ні до частки позивача у статутному капіталі відповідача, ні до корпоративних прав позивача, які безпосередньо пов`язані з предметом спору, тобто відсутній безпосередній зв`язок між предметом спору та предметом заяви про забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, Верховний Суд вважає подану заяву необґрунтованою. Зазначені позивачем в заяві обставини не доводять, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Мамалуй

В. Студенець