Постанова

від 06.07.2020 по справі 2а/2370/4501/2012

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а/2370/4501/2012 Суддя (судді) першої інстанції: В.А. Гайдаш

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Костюк Л.О., Файдюка В.В., секретаря Винокурової І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Черкаській області на Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Азот до Головного управління ДПС у Черкаській області, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Офісу великих платників податків ДПС, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форм Р , П , -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 20.07.2012 № 0003512301; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 20.07.2012 № 0003502301 в частині збільшення суми грошового зобов`язання ПАТ Азот по податку на прибуток в сумі 116363088 грн. - за основним платежем, та 3708540грн. - за штрафними (фінансовими санкціями); в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишено без задоволення; апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Азот задоволено; Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року в частині відмови в задоволені позовних вимог скасовано та ухвалено нову постанову; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 20.07.2012 року № 0003502301 та №0003492301 повністю; в іншій частині Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05 грудня 2019 року касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області задоволено частково; Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2014 року та Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2014 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Сторонам направлено судову повістку-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи разом з копією Ухвали відкриття апеляційного провадження, які ними отримано 02 липня 2020 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами отримання зазначених документів на їх електронні пошти.

Представники Сторін та Третьої особи у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились.

03 липня 2020 року від третьої особи надійшло Клопотання, в якому він просить, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину через спалах коронавірусу, відкласти розгляд справи на інші час та дату.

Проте, згідно з частиною другою ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до п. 2 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У зв`язку з тим, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, а участь учасників справи в судовому засіданні не є обов`язковою, колегія суддів розглядає справу за відсутності та без повідомлення учасників справи та/або їх представників в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Згідно з частиною першою ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження.

Позивач скористався правом, передбаченим частиною першою ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявним в матеріалах справи його Відзивом на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 31.03.20122, про що складено відповідний Акт від 10 липня 2012 року №111/22-11/00203826 (надалі - Акт перевірки), копія якого наявна в матеріалах справи (Т.1, а.с. 42-207).

Перевіркою встановлено порушення Позивачем підпунктів 14.1.11, 14.1.27, 14.1.36, 14.1.71, 14.1.159, 14.1.228, 14.1.231, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, підпункту 135.5.4 пункту 135.5, пункту 135.1 статті 135, пунктів 137.1, 137.16, 137.10 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8, 138.10 статті 138, пункту 150.1 статті 150, пункту 152.9 статті 152, підпунктів 153.2.1, 153.2.3, 153.2.6 пункту 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 120682454,00 грн. суми податку на прибуток, у тому числі на 70927952,00 грн. за ІІІ квартал 2011 року, на 38018057,00 грн. за VI квартал 2011 року, на 11736445,00 грн. за І квартал 2012 року, завищення на 582812418,00 грн. суми від`ємного значення об`єкта оподаткування від усіх видів діяльності за І квартал 2012 року; пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 11063436,00 грн. суми податку на додану вартість, у тому числі на 10455102,00 грн. за лютий 2012 року та на 608334,00 грн. за березень 2012 року; статті 249 Податкового кодексу України, що призвело до заниження на 2635,03 грн. суми екологічного податку в частині його справляння за розміщення відходів в спеціально відведених для цього місцях; підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.3, пункту 168.1 статті 168 Податкового Кодексу України - не нарахування, не утримання та не перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб в сумі 4640,00 грн.

На підставі зазначених порушень, Відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форм Р , П від 20 липня 2012 року №№0003502301, 0003512301, 0003492301, якими Позивачу на 126550677,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, у тому числі на 120682454,00 грн. за основним платежем та на 5868223,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); на 582812418,00 грн. зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2012 року; на 16595154,00 грн. збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість, у тому числі на 11063436,00 грн. за основним платежем та на 5531718,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно цього Кодексу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду та складаються з: доходу від операційної діяльності; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті.

Відповідно до пп. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 Податкового кодексу України, дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг (підпункт 135.4.1 пункту 135.4 статті 135 ПК України).

Згідно з пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 135 Податкового кодексу України, дохід, отриманий платником податку, зокрема від продажу товарів пов`язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни.

Відповідно до пп. 135.2.3 п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, положення підпункту 153.2.1 цього пункту поширюється також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Отже, нормами Податкового кодексу України встановлюються окремі випадки, за яких при здійсненні операцій по реалізації товарів та подальшому обчисленню доходу за такими операціями повинні застосовуватися звичайні ціни, визначені згідно законодавства. Такими випадками є операції із пов`язаними особами.

Згідно з пп. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пов`язані особи - юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку; посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення правових відносин, а також члени її сім`ї; платники податку - учасники об`єднання підприємств незалежно від його виду та організаційно-правової форми, що провадять свою господарську діяльність шляхом утворення такого об`єднання.

Під контролем господарської діяльності платника податку слід розуміти: а) володіння безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку в розмірі не менш як 20 відсотків статутного фонду платника податку; б) вплив безпосередньо або через пов`язаних фізичних та/або юридичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання в результаті: надання права, яке забезпечує вирішальний влив на формування складу, результати голосування та рішення органів управління платника податку; обіймання посад членів наглядової (спостережної) ради, правління, інших наглядових чи виконавчих органів платника податку особами, які вже обіймають одну чи декілька із зазначених посад в іншому суб`єкті господарювання; обіймання посади керівника, заступника керівника спостережної ради, правління, іншого наглядового чи виконавчого органу платника податку особою, яка вже обіймає одну чи декілька із зазначених посад в інших суб`єктах господарювання; надання права на укладення договорів і контрактів, які дають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або здійснювати делеговані повноваження і функції органу управління платника податку.

Відповідно до пп. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

У зв`язку з наведеним, при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Валові витрати по виробництву продукції не можуть перевищувати валові доходи від її реалізації, коли така різниця є економічно та юридично необґрунтованою. Якщо причиною виникнення збитків є мінімізація податку, то відповідна операція має кваліфікуватися як така, що не має ділової мети, а відтак не підлягає врахуванню у податковому обліку платника.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що оскільки основним видом діяльності Позивача є виробництво добрив і азотних сполук, то реалізація останнім готової продукції фірмі NF TRADING AG за цінами, нижчими ніж повна собівартість такої продукції, зростання вартості природного газу та електроенергії, необхідних для виробничого процесу, а також зростання вартості основних видів сировини для виготовлення готової продукції, призвела до збитковості його діяльності та зменшення ним об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємства.

Крім того, Відповідач посилається на те, що гр. ОСОБА_2 є тією фізичною особою, під спільним контролем якої фактично знаходиться господарська діяльність нерезидентів NF TRADING AG , OSTCHEM HOLDING LIMITED та ТОВ Остхем Україна , у зв`язку з чим компанія NF TRADING AG та ТОВ Остхем Україна є пов`язаними з Позивачем особами. Проте, будь-які достовірні та достатні докази пов`язаності у період виникнення спірних правовідносин ТОВ Остхем Україна з Позивачем в матеріалах справи відсутні.

Між Позивачем та фірмою NF TRADING AG укладено Контракти, а саме: на поставку капролактаму кристалічного вищого ґатунку, сульфату амонію, карбоміду марки Б. Позивачем постачання своєї продукції компанії NF TRADING AG здійснено за цінами та на умовах, визначених у Контрактах.

Під час проведення перевірки позивача контролюючий орган встановив, що поставка карбаміду та аміаку здійснювалась за цінами, які є меншими за звичайні, понад 20%.

Відповідно до пп. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Згідно з пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 №334/94-ВР (надалі - Закон №334/94-ВР), справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов`язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об`єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.

Згідно з пп. 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР, обов`язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов`язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до пп. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР, донарахування податкових зобов`язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов`язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

ДП Держзовнішінформ Відповідачу надано інформацію про орієнтовний рівень цін реалізації капролактаму, карбаміду, селітри аміачної та сульфату амонію на світовому ринку та зазначено, що довідка носить інформаційний характер і не враховує особливостей контракту, контрактні ціни залежать від умов поставки, обсягу партії, умов оплати та інших контрактних умов.

З даної інформації неможливо встановити, наскільки є співставними умови контрактів Позивача щодо кількості (обсягу) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строків виконання зобов`язань, умов платежів, звичайних для такої операції, а також інших об`єктивних умов, що можуть вплинути на ціну, у зв`язку з чим, розрахунок об`єкта оподаткування податком на прибуток та донарахування податку на прибуток Позивачу здійснено Відповідачем з порушенням вимог п. 1.20 ст. 1 Закону №334/94-ВР.

Згідно з Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс-2000 від 01.01.2020, умови FCA - це франко-перевізник. Термін франко-перевізник означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару.

Відповідно до п. А.6 FCA Інкотермс-2000 , продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Крім того, згідно з Інкотермс-2000 , умови CPT це фрахт/перевезення оплачені до (… назва місця призначення). Термін фрахт/перевезення оплачено до ... означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.

Відповідно до п. А.6 CPT Інкотермс-2000 , продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести усі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4, а також сплатити ціну фрахту та всі інші витрати, що випливають із статті А.3 а , включаючи витрати щодо завантаження товару та будь-які платежі за розвантаження його в місці призначення, покладені на продавця відповідно до договору перевезення; сплатити, коли це належить, витрати експортних митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару та які потребуються для його транзитного перевезення через будь-яку країну у випадках, коли вони відповідно до договору перевезення покладаються на продавця.

Судом встановлено, що економічними та ринковими обставинами, які зумовили здійснення Позивачем продажу товарів за цінами, які нижче їх собівартості слугували його витрати у вигляді витрат на збут, на транспортування, на транспортно-експедиційні, на послуги з приймання, збереження та перевантаження (перевалку) готової продукції, що підтверджується наданими до матеріалів справи Договорами. Також до складу вказаних витрат Позивачем включено витрати на утримання основних засобів, витрати на оплату праці апарату управління, витрати на ремонт та поліпшення об`єктів основних засобів.

Оскільки ціни товарів, визначені Сторонами відповідних зовнішньоекономічних контрактів з фірмою NF TRADING AG та з фірмою PORTLING CONTINENTAL LTD є звичайними та відповідали на момент виникнення спірних правовідносин справедливій ринковій ціні за ціною Договору, контролюючим органом протиправно застосовано до спірних правовідносин положення норм пп. 153.2.1, 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача від 20.07.2012 №0003502301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо висновку Відповідача про заниження Позивачем доходу внаслідок невключення до їх складу суми кредиторської заборгованості за невиплаченими дивідендами, за якою минув строк позовної давності, колегією суддів встановлено наступне.

Як зазначено Відповідачем в Акті перевірки, Позивачем занижено інші доходи на загальну суму 7 444 263 грн., в тому числі за 2-4 кв. 2011 року - на суму 578 206 грн., за 1 кв. 2012 року - на суму 6 866 057 грн. Зазначене порушення виникло у зв`язку з тим, що Позивачем у відповідному періоді не віднесено до інших доходів суми дивідендів, які не виплачено у встановлені строки та не стягнуто у судовому порядку, у зв`язку з чим вони кваліфікуються як безповоротна фінансова допомога.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. 135.5.4 п. 135 ст. 135 Податкового кодексу України, інші доходи, зокрема, включають суми безнадійної кредиторської заборгованості.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, безнадійною заборгованістю визнається, зокрема заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно зі ст. 15 Закону України Про господарські товариства , в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції, прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Як вбачається з Протоколу загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Азот від 26 квітня 2007 року №17, по питанню №5 порядку денного вирішено: затвердити порядок розподілу прибутку, а саме: чистий прибуток Відкритого акціонерного товариства Азот у розмірі 99 мільйонів 684 тисячі 500 гривень направити: - на формування фонду виплати дивідендів - 94 мільйони 462 тисячі 617 гривень із розрахунку 76 копійок на одну просту іменну акцію, номінальною вартістю 8 гривень 50 копійок.

Також, як зазначено у Протоколі загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства Азот від 28 лютого 2008 року №20, по питанню №2 порядку денного вирішено: затвердити порядок розподілу прибутку, а саме: чистий прибуток Відкритого акціонерного товариства Азот у розмірі 361 мільйон 465 тисяч 200 гривень направити: - на формування фонду виплати дивідендів - 320 мільйонів гривень рівно з розрахунку 2,57 гривень на одну просту іменну акцію, номінальною вартістю 8 гривень 50 копійок.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Через невиплату у встановлені строки дивідендів Позивачем у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 дійсно відображено показник у загальній сумі 41 14 267 801 грн., до складу якої включено суми нарахованих дивідендів за 2007 рік - 578 206 грн.; також у рядку 02 Декларації з податку на прибуток за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 відображено показник у загальній сумі 1767354505 грн., до складу якої включено суми нарахованих дивідендів за 2008 рік - 6866057 грн., а всього нарахованих дивідендів - 7444263 грн.

Як вбачається з наданої Позивачем розшифровки рядка 0.2 Дохід від операційної діяльності Податкової декларації за II-IV квартал 2011 року, Податкової декларації за I квартал 2012 року (Т. 4, а.с. 216, 217), задекларований ним дохід від операційної діяльності у вказаний період також включає суму нарахованих дивідендів за 2007 рік - 578206 грн. та 6866057 грн. відповідно.

Оскільки матеріалами справи підтверджено відсутність факту порушення Позивачем щодо невключення до складу інших доходів суми вищевказаної кредиторської заборгованості по дивідендах, оскаржене Позивачем податкове повідомлення-рішення Відповідача від 20.07.2012 №0003502301 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо доводів Відповідача про завищення позивачем валових витрат та заниження податкового зобов`язання з ПДВ за взаємовідносинами із контрагентами ТОВ ЮК АВРК-Аудит та TOB Донована-Плюс у період з 01 липня 2011 року по 31 березня 2012 року, колегія суддів зазначає наступне.

Між Позивачем, як Покупцем, та TOB Донована-плюс , як Постачальником, укладено Договір поставки від 01.11.2011 №0111/1, згідно з п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити, а Покупець оплатити та прийняти бензол нафтовий для синтезу ГОСТ 9572-93 у кількості до 10 000,00 т у термін до 31.12.2011. Якість товару повинна відповідати марці для синтезу вищий сорт ГОСТ 9572-93 і засвідчуватися оригіналом і/або копією паспорта якості виробника, завіреної печаткою Постачальника та/або сертифікатом відповідності для даної продукції.

Відповідно до п.3.1. Договору №0111/1, кількість товару, що підлягає поставці протягом календарних місяців постачання, а також вартість такої кількості товару визначаються сторонами в щомісячних Додатках до цього Договору. Постачання товару здійснюється на умовах FCA, ст. Кагамлицька, м. Кременчук. Умови поставки розуміються сторонами відповідно до ІНКОТЕРМС-2000.

Згідно з п.п. п. 4.1., 4.5., 4.11. Договору №0111/1, загальна сума Договору визначається як сума вартості товару, передбаченого у всіх додатках до нього, а також - витрати по відвантаженню і транспортуванню такого товару; зобов`язання Покупця по оплаті товару виникають з моменту підписання Сторонами відповідного Додатку та отримання рахунку Постачальника на оплату; усі витрати з транспортування товару від Постачальника до Покупця несе Покупець.

01.11.2011 між Позивачем та TOB Донована-плюс укладено Додаток №1, відповідно до умов якого постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 3000,00 т. за ціною 9 541 грн. 72 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим Додатком складає 28 625 160 грн. (у т.ч. ПДВ). Додатково Покупець компенсує витрати Постачальника з організації відвантаження і транспортування до ст. Черкаси, Одеської залізниці, які Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику додатково відповідно до умов п.п. 4.6-4.7 Договору №0111/1. Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст. Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом листопада 2011 року.

Також, 01.12.2011 між Позивачем та TOB Донована-плюс укладено Додаток №2, за яким постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 2500,00 т. за ціною 8 245 грн. 37 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим Додатком складає 20 613 425 грн. (у т.ч. ПДВ). Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст. Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом грудня 2011 року.

Крім того, 08.12.2011 між Позивачем та TOB Донована-плюс укладено Додаток №3, згідно з умовами якого постачання бензолу нафтового для синтезу має здійснюватися у кількості 2176,00 т. за ціною 8 245 грн. 37 коп. (у т.ч. ПДВ) за тонну. Загальна вартість товару згідно з цим Додатком складає 17 941 925 грн. 12 коп. Умови оплати - 100% попередня оплата; місце поставки - ст. Кагамлицька, м. Кременчук; умови поставки - РСА згідно ІНКОТЕРМС; термін поставки - протягом грудня 2011 року.

Позивачем на підтвердження факту реального здійснення господарських операцій, надано: Податкові накладні, Видаткові накладні, Платіжні доручення, Рахунки-фактури, Прибуткові ордери, Картки складського обліку матеріалів, Залізничні накладні, Паспорти якості товару, Накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, Бухгалтерські довідки щодо розрахунків з Постачальником TOB Донована-плюс , Довіреності, Заявки на поставку бензолу.

Відповідно до ст. 1, частини першої ст. 3 та частин першої, другої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи; первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а)придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; не відносяться до податкового кредиту, зокрема, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Тобто, обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у платника податків первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язку між фактом придбання товару (послуги) і подальшою господарською діяльністю.

Відповідач на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на те, що у залізничних накладних, що оформлялися при транспортуванні товару за Договором №0111/1 у графі 50 Відмітка відправника вказано Собственность ООО Фобос ЛТД . Графа 20 найменування вантажу містить інформацію наступного змісту доверенность - 120-08/108 от 30. 12.2010 собственник ОАО Азот .

Згідно з Додатком 3 Пояснення щодо заповнення накладної до Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, (у редакції Наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138), зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2000 року за №863/5084, у графі 50 Відмітки відправника залізничної накладної зазначаються відомості, передбачені правилами перевезення вантажів, наприклад: установлені відправником у вагоні пристосування, які необхідно видати на станції призначення одержувачу; заходи профілактики, застосовані відправником для запобігання змерзанню вантажу; наявність на не упакованому вантажі видимих пошкоджень, наприклад "у верстата відбито (вказується на іменування деталі)", "розбита фара" тощо; згода відправника на перевезення на відкритому рухомому складі, коли вантаж не зазначено у переліку вантажів, перевезення яких допускається на відкритому рухомому складі.

У графі 20 Найменування вантажу зазначається найменування вантажу відповідно до Алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (далі - ЄТСНВ) та відмінні ознаки вантажу (у твердому, рідкому або вологому стані, у свіжому або сушеному та іншому вигляді). Вантажі, найменування яких відсутні в ЄТСНВ, зазначаються під тією назвою, під якою вони зазначені в стандартах або технічних умовах на виготовлення продукції. Якщо пред`явлено не упакований вантаж, скорочено зазначається "н/у"). Кількість, номер, код власника, типорозмір і маса брутто контейнера. Найменування транспортного засобу (контрейлера), склад автопоїзда. Кількість місць цифрами та окремо за кожним його найменуванням і за кожним видом упакування, а також прописом загальна кількість місць. Відмітка про розміщення та кріплення вантажу із зазначенням посади та прізвища відповідального за навантаження працівника (у разі перевезення лісоматеріалів дані про кількість навантажених штабелів і їх висоту). Найменування та маса матеріалів і устаткування, які були застосовані для розміщення та кріплення. Кількість, знаки, тип та належність (відправник/залізниця) застосованих пломб чи ЗПП. У разі зміни пломб чи ЗПП під час перевезення відомості про пломби, ЗПП змінюються таким чином, щоб можна було прочитати первинні відомості. Відмітка для вагонів з вибуховими матеріалами (далі - ВМ): Вимкнути гальмо . Відмітка З пічним опаленням , відмітка Зональний габарит , відмітка Пільговий габарит . Зазначається Власний (орендований) вагон (локомотив). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря) ; для порожніх вагонів - Порожній власний (орендований) вагон. З-під... (найменування вантажу). Власник (орендар) (найменування власника, вагонної компанії або орендаря). Направляється до пункту навантаження (в ремонт тощо) . Інші відмітки, передбачені правилами перевезення вантажів

У залізничних накладних, за якими здійснювалася поставка товару згідно відповідного Договору, у графі 20 вказана вся необхідна інформація. Зазначення, крім іншого, дати та номеру довіреності не є порушенням вимог законодавства, це є додатковою інформацією.

Відповідно до п. 3.2. Договору №0111/1, зокрема відправником вантажу за цим Договором є TOB Торговий Дім - Укртатнафта (код ЄДРПОУ - 37667056).

У залізничних накладних у графі 1 Відправник вказано TOB Торговий Дім - Укртатнафта , у графі 4 Одержувач - ПАТ Азот .

Відповідно до п. 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил. Заповнення граф 20 та 50 залізничних накладних, згідно додатку 3 до вказаних Правил, здійснювалось Відправником вантажу, який, враховуючи вищенаведені вимоги до заповнення цих граф, мав право відобразити необхідну саме для нього інформацію, яка не впливає на зміст господарської операції.

Крім того, згідно з п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Пунктом 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України, передбачено, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час виникнення спірних правовідносин свідоцтво платника ПДВ у TOB Донована-Плюс не анульовано.

Верховний Суд у постанові від 05.12.2019 зазначив, що суди некритично віднеслися до повідомленої інформації й не надали належної правової оцінки таким обставинам, як наслідок, так і не встановили, хто ж саме від імені контрагента ТОВ Донована-Плюс підписував фінансові документи, які стали підставою для формування податкового обліку Позивача.

Частиною п`ятої ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Відповідачем в Акті перевірки зазначено, що у межах кримінальної справи ОСОБА_1 повідомила про реєстрацію ТОВ Донована-Плюс за грошову винагороду й ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, вказівок нікому не давала, первинних документів не підписувала.

Проте, відповідно до частини шостої ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, належним доказом, який би підтверджував непричетність ОСОБА_1 до діяльності TOB Донована-Плюс та факт фіктивності господарських операцій Позивача з його контрагентом, може бути лише вирок у кримінальному провадженні щодо фінансового-господарських операцій між ними та лише після набрання таким вироком суду законної сили контролюючий орган може посилатись на вказані ним обставини.

Крім того, 01.11.2011 між Позивачем, як Покупцем, та TOB Донована-плюс , як Постачальником, укладено:

- Договір поставки №0111/1, який від імені TOB Донована-плюс підписаний директором ОСОБА_3 ;

- Додаток від 01.11.2011 №1 до Договору №0111/1, який від імені TOB Донована-плюс підписаний директором ОСОБА_3 ;

- Додаток від 01.12.2011 №2 до Договору №0111/1, який від імені TOB Донована-плюс підписаний директором ОСОБА_4 ;

- Додаток від 08.12.2011 №3 до Договору №0111/1, який від імені TOB Донована-плюс підписаний директором ОСОБА_4 ;

- Додаткову угоду від 28.12.2011 №1 до Договору №0111/1, який від імені TOB Донована-плюс підписаний директором ОСОБА_4 ;

Також наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків-фактур від імені TOB Донована-плюс підписані також директором ОСОБА_4 .

Отже, всупереч вимог Податкового кодексу України Відповідачем фактично заміщено обов`язок спростування презумпції законності дій та рішень платника податків на обов`язок доводити податковому органу права на податковий облік певних операцій.

Крім того, Відповідач на підтвердження відсутності факту реального здійснення господарських операцій посилається на висновки Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 13.03.2012р. №15/22-01/37033932 Про результати виїзної документальної перевірки TOB Донована-плюс з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 , за яким TOB Донована-плюс вчиняло правочини з порушенням вимог законодавства, які не були спрямовані на реальне настання передбачених ними наслідків.

Проте, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.11.2012, залишеною без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2013, у справі №2а-10706/12/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Донована-плюс до Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області, Державної податкової служби про визнання дії протиправними адміністративний позов задоволено повністю; зокрема визнано незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо ініціювання та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ ДОНОВАНА-ПЛЮС з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.; визнано незаконними дії ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС щодо визнання в Акті від 13.03.2012 р. № 15/22-01/37033932 нікчемних правочинів, укладених ТОВ ДОНОВАНА-ПЛЮС з його контрагентами за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р.; зобов`язано ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської обл. ДПС вилучити з Автоматизованої системи Результати співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України відомості, внесені на підставі Акта від 13.03.2012 р. №15/22-01/37033932 про результати виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ ДОНОВАНА-ПЛЮС з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011 р., поновивши у ній дані, задекларовані ТОВ ДОНОВАНА-ПЛЮС щодо податкових зобов`язань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.11.2011 р. по 31.12.2011р.

Отже, зазначеним судовим рішенням підтверджено реальність господарських операцій між ТОВ Донована-Плюс та його контрагентами за період з 01.11.2011 по 31.12.2011, в тому числі з Позивачем.

Згідно з частиною четвертою ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, Верховний Суд, направляючи матеріали адміністративної справи №2а/2370/4501/2012 на новий розгляд зазначив, що суди не навели суть (зміст) взаємовідносин позивача із ТОВ Юридична компанія АВРК-Аудит за Договором від 29.04.2011 №592-122, реальність операцій з яким також не визнає Відповідач, не вказали надання яких саме юридичних послуг обумовлювалось вказаною угодою, не перевірили, чи складені за результатом цих відносин документи підтверджують їх справжність та свідчать про участь саме працівників контрагента чи залучених ним осіб при виконанні зобов`язань, чи відповідають такі документи вимогам законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності, не встановили обставин використання позивачем результатів виконання договору у власній господарській діяльності тощо.

За Договором від 29.04.2011 №592-122, укладеним між ВАТ Азот та ТОВ Юридична компанія АВРК-Аудит , останнє зобов`язалося надавати Позивачу юридичні послуги, вичерпний перелік яких міститься в Договорі.

Відповідно до п. 1.5 Договору №592-122, факт надання (виконання) відповідних юридичних послуг виконавцем замовникові засвідчується Актом виконаних робіт. Термін дії Договору - до 31 грудня 2013 року.

30.06.2011 у зв`язку з перейменуванням ВАТ Азот на ПАТ Азот між Сторонами укладено Додаткову угоду №1, в якій замовником вже виступає ПАТ Азот (Позивач).

Виконання договірних зобов`язань між Позивачем та ТОВ Юридична компанія АВРК-Аудит підтверджується наявними у матеріалах адміністративної справи Актами виконаних робіт від 29.07.2011 №б/н, від 31.08.2011 №б/н, від 30.09.2011 №б/н, від 31.10.2011 №б/н, від 30.11.2011 №б/н, від 30.12.2011 №б/н, від 31.01.2012 №б/н, від 29.02.2012 №б/н, від 30.03.2012 №б/н.

Крім того, ТОВ Юридична компанія АВРК-Аудит складено Звіти про виконання договору №592-122 про надання юридичних послуг за квітень-грудень 2011 року та за січень-березень 2012 року.

Також факт виконання договірних зобов`язань між Позивачем та ТОВ Юридична компанія АВРК-Аудит за Договором №592-122 підтверджується копіями Довіреностей для представництва інтересів Позивача та копіями судових рішень.

Необхідно наголосити, що Верховний Суд, направляючи матеріали даної адміністративної справи №2а/2370/4501/2012 на новий розгляд, не встановив порушень судами попередніх інстанцій щодо господарських взаємовідносин Позивача з його контрагентами ТОВ Діомат ЛТД , ТОВ КПТ МІГ , ТОВ ТД "Владар Харків , ТОВ Техноторг Ком .

Таким чином суд дійшов висновку, що операції позивача з ТОВ Діомат ЛТД , ТОВ КПТ МІГ , ТОВ ТД "Владар Харків , ТОВ Техноторг Ком , ТОВ Донавана-Плюс , ТОВ ЮК АВРК-Аудит здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності Позивача при здійсненні господарських операцій, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2012 №0003492301 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, вимоги якої Відповідачем не виконано .

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області залишити без задоволення, а Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2020 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше ніж з дня, наступного за останнім днем строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постанову складено в повному обсязі 06.07.2020 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Костюк Л.О.

Файдюк В.В.