Постанова

від 08.07.2020 по справі 203/4180/15

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3387/20 Справа № 203/4180/15 Суддя у 1-й інстанції - Єдаменко С.В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Пищиди М.М.

суддів - Петешенкової М.Ю., Ткаченко І.Ю.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК-1» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» , треті особи без самостійних вимог - Дніпропетровська міська рада, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровської обласної ради про усунення перешкод в користуванні власністю, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «БВК-1» , ТОВ «Вектор-Маркет» , треті особи без самостійних вимог - Дніпропетровська міська рада, КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровської обласної ради про усунення перешкод в користуванні власністю, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позову зазначив, що йому по праву власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2004 р. належать нежитлові приміщення, розташовані на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку за адресою АДРЕСА_1 .

Протягом тривалого часу він має незручності та перешкоди в користуванні вказаним майном, існує загроза виникнення негативних наслідків як для його приміщень, так і для життя, здоров`я людей через кіоски (споруди без фундаменту), що розміщені впритул до стін його приміщень. Вказані споруди встановлені без належних дозволів відповідачами.

З вказаного приводу позивач неодноразово звертався до різних контролюючих органів, які фактично підтвердили незаконність встановлення відповідачами вказаних кіосків (споруд). Оскільки кіоски (споруди) відповідачів встановлені не тільки з порушенням законних вимог, але й грубо порушують права позивача, як власника приміщень на першому поверсі вказаного будинку.

Враховуючи зазначене, позивач, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд скасувати записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно щодо спірних кіосків, усунути перешкоди в користуванні позивачем його власністю шляхом знесення зазначених кіосків, зобов`язати відповідачів знести (демонтувати) ці кіоски (т.1 а.с.1-2, т. 2. а.с. 59- 61).

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ТОВ «БВК-1» , ТОВ «Вектор-Маркет» , треті особи без самостійних вимог - Дніпропетровська міська рада, КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровської обласної ради про усунення перешкод в користуванні власністю, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити дії - відмовлено (т.2 а.с.142-147).

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року - залишено без змін (т.2 а.с.230-235).

Постановою Верховного Суду від 18 грудня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (т.3 а.с.25-29).

Так, звертаючи до суду з апеляційною скаргою, ОСОБА_1 просив рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.

Зазначає, що судом першої інстанції неправомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог, оскільки він є власником нежитлових приміщень, однак користуватися у повній мірі належним йому приміщенням він не може через наявність кіосків, встановлених відповідачами, які розміщені впритул до його приміщень без документів і без дозволу відповідних органів.

Судом першої інстанції, не взято до уваги положень Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 22 листопада 2011 року та висновок судової будівельно-технічної експертизи від 04 травня 2016 року, відповідно до якої зазначені торговельні кіоски не відповідають ознакам нерухомого майна та не є таким, порушують норми пожежної безпеки, що загрожує цілісності будівлі позивача та мешканців будинку (т. 2 а.с.154-161).

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 частини нежитлових приміщень АДРЕСА_2 АДРЕСА_3 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 21 вересня 2004 року (т.1 а. с. 4-7).

Поряд з нежитловими приміщеннями, належними позивачу знаходяться споруди: торговельний кіоск, належний відповідачці ОСОБА_3 2 торговельних кіоски, належних відповідачу ТОВ Вектор-Маркет , 2 торговельних кіоски, належних відповідачу ОСОБА_2 , 3 торговельних кіоски ТОВ БВК-1 , що підтверджується актами перевірки дотримання вимог земельного законодавства, фототаблицями, висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04 травня 2016 року.

26 лютого 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0009 га на АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0058.

28 січня 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0009 га на АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0052.

29 січня 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ БВК-1 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0009 га на АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0055. Цього ж дня між цими самими сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0009 га АДРЕСА_4 Вокзальній АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0053.

03 березня 2004 року між Дніпропетровською міською радою та ТОВ Вектор-Маркет було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0006 га на АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0056. Цього ж дня між цими самими сторонами було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0006 га на АДРЕСА_1 , під фактичне розміщення кіоску. Строк договору до 31 грудня 2014 року. Кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:06:097:0057.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11 липня 2006 року у справі № 18/133 було задоволено позов ФОП ОСОБА_3 до Дніпропетровської міської ради, КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації та визнано право власності на торговельний кіоск літ. А-1 площею 4, 8 кв. м на АДРЕСА_1 .

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації Левлекс від 01 червня 2007 року задоволено позов ФОП ОСОБА_3 та визнано за нею право власності на торговельний кіоск літ. А-1 площею 4, 4 кв. м на АДРЕСА_1 , без акту введення його в експлуатацію.

18 липня 2007 року на підставі зазначеного рішення третейського суду було зареєстровано право власності ФОП ОСОБА_3 на вказану вище споруду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27 липня 2006 року було задоволено позов ФОП ОСОБА_4 до Дніпропетровської міської ради, КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації та визнано за ним право власності на торговельний кіоск літ. В-1 площею 8,6 кв. м на АДРЕСА_1 .

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації Левлекс від 01 червня 2007 року задоволено позов ФОП ОСОБА_4 та визнано за ним право власності на торговельний кіоск літ. В-1 площею 8,6 кв. м на АДРЕСА_1 , без акту введення його в експлуатацію.

18 липня 2007 року на підставі зазначеного рішення третейського суду було зареєстровано право власності ФОП ОСОБА_4 на вказану вище споруду.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06 липня 2006 року було задоволено позов ТОВ Вектор-Маркет до Дніпропетровської міської ради, КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації та визнано за товариством право власності на торговельний кіоск літ. Б-1 площею 9,5 кв. м на АДРЕСА_5 . АДРЕСА_1 .

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації Левлекс від 01 червня 2007 року задоволено позов ТОВ Вектор-Маркет та визнано за товариством право власності на торговельний кіоск літ. Б-1 площею 8,9 кв. м на АДРЕСА_1 , без акту введення його в експлуатацію.

18 липня 2007 року на підставі зазначеного рішення третейського суду було зареєстровано право власності ТОВ Вектор-Маркет на вказану вище споруду.

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04 травня 2016 року враховуючи недотримання вимог в частині землекористування, протипожежних, містобудівних норм та функціонального використання, обмеженість доступу до фасаду будинку в місті розташування кіосків та неможливість проведення планових та профілактичних технічних обстежень конструкції будинку, кіоски, що розташовані в безпосередній близькості до нежитлового приміщення на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , не відповідають та порушують нормативно-правові акти у галузі будівництва. Недотримання протипожежних та містобудівних вимог, в сукупності з обмеженістю доступу до фасаду будинку в місті розташування кіосків та неможливістю технічного обстеження конструкції будинку, кіоски, що розташовані в безпосередній близькості до нежитлового приміщення на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , можуть призвести до пошкоджень та руйнації, як в цілому так і окремих елементів фундаменту, конструкцій, інженерних мереж житлового будинку так і вбудованого нежитлового приміщення на першому поверсі багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що право власності відповідачів на спірні кіоски підтверджено рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області, які набрали законної сили. Реєстрація права власності за відповідачами на ці об`єкти була проведена на підставі рішень третейського суду, які на час такої реєстрації входили до переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводилася реєстрація прав власності на об`єкти нерухомого майна, а тому така реєстрація відповідала вимогам чинного на той час законодавства. Крім того, позивачем не доведено, що усунення перешкод у користуванні його власністю неможливо шляхом перебудови, перенесення чи реконструкції належних відповідачам кіосків, а тому позовні вимоги про знесення цих споруд є передчасними і задоволенню не підлягають.

Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Звертаючись до суду із позовом, позивач посилався на те, що внаслідок встановлення відповідачами впритул до належного йому нежитлового приміщення кіосків без дозволу відповідних органів та з порушенням норм пожежної безпеки, обмежується його право користування власністю, що також підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи від 04 травня 2016 року. При цьому вказував, що за рішеннями судів відповідачі є власниками торговельних кіосків, що відносяться до тимчасових споруд і у розумінні чинного законодавства є рухомим майном, тоді як реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна.

Так, за змістом пункту 1 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.

Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, (чинний на час виникнення спірних правовідносин) реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, які прийняті в експлуатацію в установленому порядку за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених БТІ, яка проводить реєстрацію прав власності на ці об`єкти.

Не підлягають реєстрації тимчасові споруди, а також споруди, не пов`язані фундаментом із землею.

Відповідно до частини першої статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно з частиною другою статті 181 ЦК України рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей або не мати такого приміщення.

У Державному класифікаторі будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженому наказом Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 року № 507, міститься визначення терміну будівля , їх перелік та класифікація, однак тимчасова споруда до будівель не належить і не є нерухомістю.

Отже, тимчасова споруда є рухомою річчю, оскільки виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без закладення фундаменту, а тому вільне переміщення тимчасових споруд у просторі можливе без зміни їх призначення.

Однак, суд першої інстанції не звернув уваги, що торговельні кіоски відносяться до тимчасових споруд і у розумінні положень статті 181 ЦК України є рухомим майном, тоді як реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, висновки суду про правомірність здійснення реєстрації права власності за відповідачами на спірні об`єкти, як на об`єкти нерухомого майна, з посиланням на рішення судів, є необґрунтованими, оскільки рішеннями постійно діючого третейського суду при Асоціації Левлекс від 01 червня 2007 року та господарського суду Дніпропетровської області від 11 та 27 липня 2006 року було визнано право власності за відповідачами саме на торговельні кіоски, тобто на річ, яка за своїми характеристиками відноситься до рухомого майна.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції помилково дійшов до висновку, що реєстрація права власності за відповідачами проведена з додержанням вимог чинного законодавства.

Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що належні відповідачам кіоски розміщенні впритул до належного позивачу нежитлового приміщення і відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04 травня 2016 року встановлені з недотриманням протипожежних та містобудівних вимог, обмежують доступ позивача до фасаду будинку та можуть призвести до пошкоджень та руйнації, як в цілому так і окремих елементів фундаменту, конструкцій, інженерних мереж.

Зазначене свідчить про те, що вищезазначені об`єкти порушують право позивача як власника нежитлового приміщення, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про відсутність підстав для усунення позивачу перешкод у користуванні своїм майном.

Крім того, висновки суду про передчасність вимог позивача про знесення спірних торговельних кіосків, з огляду на відсутність відомостей про неможливість їх перебудови, є помилковими, оскільки кіоски не є нерухомим майном і їх будівництво не здійснювалося, тоді як вказані обставини у розумінні статті 376 ЦК України мають бути дослідженні при самочинному будівництві нерухомого майна.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

З відповідачів на користь позивача слід стягнути витрати за проведення експертизи, у розмірі 4 435, 20 грн.

На підставі ч.13 ст.141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та позовних вимог у справі до перерозподілу належать судові витрати сторін у справі по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій - з відповідачів на користь позивача слід стягнути 3984,63 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року- скасувати.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК-1» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» , треті особи без самостійних вимог - Дніпропетровська міська рада, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентарізації» Дніпропетровської обласної ради про усунення перешкод в користуванні власністю, скасування записів про державну реєстрацію права власності та зобов`язання вчинити ді - задовольнити.

Скасувати запис про державну реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: торговельний кіоск літ.А-1, 4,4 кв.м.. реєстраційний номер 16603521, дата внесення запису 18.07.2007 року, який знаходиться у

АДРЕСА_1 запис про державну реєстрації права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: торговельний кіоск літ.В-1, 8,6 кв.м.. реєстраційний номер 19604101, дата внесення запису 18.07.2007 року, який знаходиться у АДРЕСА_1 .

Скасувати запис про державну реєстрації права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» (код ЄДРПОУ 19438058) , а саме: торговельний кіоск літ.Б-1, 8,9 кв.м., реєстраційний номер 19602982, дата внесення запису 18.07.2007 року, який знаходиться у АДРЕСА_1 .

Усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 його власністю - нежитловими приміщеннями на першому поверсі житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення розташованих впритул до цього приміщення кіосків (тимчасових споруд без фундаменту, малих архітектурних форм).

Зобов`язати ОСОБА_2 , фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БВК-1» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» знести (демонтувати) кіоски (тимчасові споруди без фундаменту, малі архітектурні форми), розташовані на земельних ділянках за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК-1» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» на користь ОСОБА_1 судові витрати за оплату судової експертизи в сумі 4 435, 20 грн, в пропорційному порядку - по 1108, 80 грн з кожного.

Стягнути з ОСОБА_2 , фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БВК-1» , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор-Маркет» на користь ОСОБА_1 судові збір у розмірі 3 984,63 грн, в пропорційному порядку - по 996,15 грн з кожного.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Судді: