Рішення

від 23.06.2020 по справі 201/8724/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/ 8724/18

Провадження №2/201/1366/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року місто Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Федоріщева С.С.,

за участю секретаря судового засідання Максимової О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, у якому просив визнати об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступне майно:

- 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне нерухоме майно:

- 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на наступне нерухоме майно:

- нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 (т.1 а.с. 1-4).

В лютому 2020 року, на стадії підготовчого провадження, до закінчення підготовчого засідання, представник позивача звернувся із заявою про уточнення позовних вимог, у якій, посилаючись на результати проведеної судової експертизи, додатково просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за частку в праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 538 533,00 грн.

В подальшому, 03 червня 2020 року представником позивача було подано заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації за частку в праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 538 533,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що 03 вересня 2004 року він та відповідач зареєстрували шлюб, під час якого ними за спільні кошти було придбано низку об`єктів нерухомого майна. Позивач вважає, що на все майно, яке придбане в період шлюбу, розповсюджується режим спільної сумісної власності подружжя та воно підлягає поділу відповідно до заявлених ним вимог. Даний варіант розподілу, на думку позивача, є найбільш правильним, оскільки інша 1/2 частина домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить родичам позивача.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов у повному обсязі, просили його задовольнити.

Крім того, позивач просив покласти понесені ним витрати на нього.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач, ОСОБА_3 , в судовому засіданні, перебуваючи на аудіоконференцзв`язку проти задоволення позову заперечувала.

Крім того, відповідач надала суду відзив на позовну заяву в якому зазначала, що спірне нерухоме майно не є об`єктом спільної сумісної власності, оскільки було придбане під час шлюбу за її власні кошти, які вона заробила до шлюбу з позивачем, також відповідач у відзиві зазначала, що на її утриманні залишились двоє малолітніх доньок, одна з яких страждає на тяжку хворобу та потребує стороннього догляду, а тому просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с. 60-66).

Дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві і співставивши їх з матеріалами справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

За змістом ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 23 Постанови від 21.12.2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право власності на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділу спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Отже, при вирішенні даного спору, встановлюючи обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства суд виходить з таких обставин.

Встановлено, що 03 вересня 2004 року позивач та відповідач зареєстрували шлюб в Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб.

Також судом встановлено, що 24 квітня 2020 року рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська шлюб між позивачем та відповідачем розірвано (справа № 201/9201/19).

Судом встановлено, що під час сумісного життя за спільні кошти сторони набули наступне нерухоме майно:

- 1/2 частина домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., реєстр. № 3231 (т. 1 а.с. 16-28).

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 10.10.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., реєстр. № 3231 (т. 1 а.с. 16-28).

- 1/2 частина домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстр № 4772 (т. 1 а.с. 16-28, 128-129);

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2006, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І.А., реєстр № 4772 (т.1 а.с. 16-28, 128-129, 169);

- нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ; яке зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2008, а також договору купівлі-продажу від 18.04.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., реєстр № 1159 (т.1 а.с. 16-28, 81-89);

- квартира, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ; яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 10.02.2009, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (т.1 а.с. 16-28, 68, 69);

- 1/2 частина квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , яка зареєстрована за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 24.03.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Рохман Л.А., реєстр № 1471 (т.1 а.с. 16-28, 93-97)

Також, згідно до наявних в матеріалах справи письмових доказів, а саме: звітів суб`єкта малого підприємництва - фізичної особи, обсяг виручки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2003 рік склав - 189077,83 грн., за 2004 рік - 445598,34 грн., за 2005 рік - 131861,78 грн., за 2006 рік - 412098,19 грн., за 2007 рік - 455498,69 грн., за 2008 рік - 493778 грн., за 2009 рік - 465713,20 грн. (т.1 а.с. 29-36). Даних стосовно доходів ОСОБА_3 надано не було.

На підставі вказаного суд приходить до висновку, що вищевказані об`єкти нерухомого майна набуті за час шлюбу та є об`єктами спільної сумісної власності подружжя. Незважаючи на те, що відповідач є титульним власником нерухомого майна, вказані об`єкти набуті колишнім подружжям за час шлюбу і, згідно приписів ст. 60, ч. 1 ст. 61, ч. 1 ст. 68 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України, належать позивачу та відповідачу на праві спільної сумісної власності.

При цьому, суд критично ставиться до доводів відповідача, що всі об`єкти нерухомого майна були придбані нею за особисті кошти, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не надано.

Крім того, ухвалою суду від 10 січня 2019 року було задоволено клопотання відповідача про витребування доказів та представник відповідача отримав зазначену ухвалу для направлення адресатам (т.1 а.с. 141-145), проте доказів того, що вказану ухвалу було направлено або вручено ТОВ Алеф Істейт , ПАТ Актабанк , ПАТ ОТП Банк суду не надано.

06 травня 2019 року на адресу суду надійшов лист ПАТ Актабанк , в якому товариство зазначило, що ОСОБА_3 не є клієнтом ПАТ Актабанк (т.1 а.с. 162).

Також, судом встановлено, що відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Алеф Істейт (код - 33249193) станом на час розгляду справи не перебуває в процесі припинення, проте створене 28.10.2004 року, що спростовує посилання ОСОБА_3 про те, що перша частина коштів за квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , була передана нею до ТОВ Алеф Істейт у червні 2004 року.

Вирішуючи вимоги сторін стосовно способу розподілу майна суд виходить з наступного.

За положеннями статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України усі громадяни є рівними у своїх правах, усім забезпечуються рівні умови здійснення своїх, у тому числі майнових прав, а відтак правовий режим спільної часткової власності визначається з урахуванням інтересів усіх співвласників.

Здійснення подружжям права спільної сумісної власності регламентується ст. 63 СК України, згідно з якою дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплене у ст. 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначене домовленістю між ними (ч. ч. 1, 2 ст. 71 СК України ), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (ч. 2 ст. 364 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги обсяг набутого майна, суд приходить до висновку про доцільність поділу спільного сумісного майна сторін шляхом його реального поділу, визнавши за сторонами право власності на конкретні об`єкти нерухомості.

При цьому, суд вважає обґрунтованими доводи позивача стосовно виділення йому у власність 1/2 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , а також 1/2 частини домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки, співвласниками даних об`єктів є родичі позивача, а об`єкти не поділені внатурі.

Вирішуючи питання стосовно поділу спільного майна сторін між ними, суд також виходить з його вартості згідно до наявного в матеріалах справи висновку експерта № 1296/1297/1298/1299/1300-19 від 10.12.2019 року, відповідно до якого:

- ринкова вартість 1/2 частини домоволодіння, 1/2 частини земельної ділянки, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 складає - 3 575 329,00 грн.;

- ринкова вартість 1/2 частини земельної ділянки, яка розташовані за адресою: АДРЕСА_2 складає - 389 586,00 грн.;

- ринкова вартість нежилого приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_6 , прим. 4 - 1 157 577,00 грн.;

- ринкова вартість квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 складає - 2 881 195,00 грн.

- ринкова вартість 1/2 частини квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 складає - 464 676,00 грн.

Всього майна вартістю на 8 468 363,00 грн.

Також під час здійснення поділу належного подружжю майна суд виходить з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки в разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Таким чином, враховуючи вартість об`єктів спільного сумісного майна та вирішуючи вимоги позивача суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог та поділу майна наступним чином:

у власність ОСОБА_1 виділити наступне майно:

- 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , а всього на суму - 3 964 915,00 грн.

у власність ОСОБА_3 виділити наступне майно:

- нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , а всього на суму - 4 503 448,00 грн.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази у їх сукупності щодо вимог позивача до відповідача стосовно поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги та вимоги за заявою підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи клопотання позивача щодо покладення понесених ним судових витрат по даній справі на нього, суд вважає за можливе покласти судові витрати по справі у розмірі 27 894,00 грн. (судовий збір - 5286,00 грн., т.1 а.с. 42, витрати з оплати експертизи - 22608,00 грн., т.1 а.с. 259) на позивача.

03 червня 2020 року до суду надійшла заява позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення грошової компенсації за частку в праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 538 533,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині вимог, яка подана до початку розгляду справи по суті, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, оскільки її зміст не суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 60, ч. 1 ст. 61, 69, ч. 1 ст. 70, 74 СК України, ч. 6 ст. 124, 133, ч. 1, 4 ст. 174, 175, п. 2 ч. 1 ст. 176, ч. 1, 4, 5, 7 ст. 177, 184, ч. 1, 2, 4, 5 ст. 187, ч. 1 ст. 293, п. 5 ч. 2 ст. 293, 294, п. 5 ч. 1 ст. 315, 318 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя - задовольнити.

Визнати об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) наступне майно:

- 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартиру, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на наступне нерухоме майно:

- 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 1244 кв.м, житлова площа 210 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частина земельної ділянки, площею 808 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0014, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 1/2 частину домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ,

- 1/2 частину земельної ділянки, площею 789 кв.м, кадастровий номер 1210100000:03:130:0021, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

В порядку розподілу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на наступне нерухоме майно:

-нежиле приміщення, загальною площею 64,6 кв.м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартиру, загальною площею 101,6 кв.м, житлова площа 99,0 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ;

- 1/2 частину квартири, загальною площею 72,7 кв.м, житлова площа 43,7 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .

Прийняти відмову ОСОБА_1 від позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_3 грошової компенсації за частку в праві спільної сумісної власності на майно в розмірі 538 533 грн. 00 коп. та закрити провадження по справі у цій частині.

Судові витрати в розмірі 27 894,00 грн. покласти на позивача.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 30 діб до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Суддя С.С. Федоріщев