Постанова

від 30.06.2020 по справі 909/529/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" червня 2020 р. Справа №909/529/19

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді М.І. Хабіб

суддів О.П. Дубник,

О.В. Зварич,

секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,

за участю представників сторін:

позивача- адвоката Хоптія М.В. (довіреність від 24.10.2018),

відповідача1 (ПАТ Перший український міжнародний банк ) - адвоката Билень І.М. (довіреність від 04.04.2020 №329),

відповідачів 2, 3, 4, 5- не з`явились (належно повідомлені),

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" від 28.10.2019

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019, повний текст рішення складено 26.09.2019,

у справі № 909/529/19(суддя Шкіндер П.А.)

за позовом : Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", м.Коломия, Івано-Франківської області

до відповідачів:

1-Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк", м. Київ,

2-Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона", м. Івано-Франківськ,

3-Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЕТ", м. Івано-Франківськ,

4-ОСОБА_1 , м. Івано-Франківськ

5-ОСОБА_3 , м. Івано-Франківськ

про визнання недійсними підпунктів додаткової угоди до кредитного договору, визнання недійсними іпотечних договорів, скасування рішень приватного нотаріуса

ВСТАНОВИВ :

У травні 2019року ТДВ"Коломийський ДОЗ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ"), ТОВ "Компанія Рона", ТОВ СЕЕТ , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про:

- визнання недійсними підпунктів 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 від 11.06.2015 до кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012, укладеної ПАТ "ПУМБ" та ТОВ Компанія Рона ;

- визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-5 (без видачі заставної) від 21.04.2015, укладеного ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрованим за №481, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.12-02/111-5 від 21.04.2015, посвідченим 09.07.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А.,зареєстрованим за №885;

- визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-6 (без видачі заставної) від 21.04.2015, укладеного ПАТ "ПУМБ" та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А. за реєстровим №469, зі змінами та доповненнями, внесеними договором про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.12-02/111-6 від 21.04.2015 , посвідченим 26.06.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрованим за №802;

- визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/111-7 (без видачі заставної) від 11.06.2015, укладеного ПАТ "ПУМБ" та ТОВ СЕЕТ , посвідченого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу СлободянЛ.А., зареєстрованого за №694;

- визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, укладеного ПАТ "ПУМБ" та ТДВ Коломийський ДОЗ , зареєстрованим за №784, зі змінами та доповненнями, внесеними договором №1 від 12.02.2014, зареєстрованим за №469, додатковим договором №2 від 25.12.2014, зареєстрованим за №4314, та договором №3 від 14.07.2015, зареєстрованим за №2274, які посвідчені приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П. П.

- скасування рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П за індексним номером 33649236 від 31.01.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 15115626263, згідно з яким право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ПАТ ПУМБ (номер запису про право власності №18793295), та рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. за індексним номером 33649783 від 31.01.2017 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 15041826236, згідно з яким право власності на цей об`єкт нерухомого майна зареєстровано за ПАТ ПУМБ (номер запису про право власності №18793836).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПАТ ПУМБ та ТОВ Компанія Рона уклали кредитний договір №1.12-02 від 20.01.2012. З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Компанія Рона за цим кредитним договором позивач (ТДВ"Коломийський ДОЗ") передав в іпотеку ПАТ ПУМБ згідно з договором іпотеки №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013 своє нерухоме майно - нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 9299,6 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13, та нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 150,7 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13 а.

У зв`язку з невиконанням ТОВ Компанія Рона своїх зобов`язань за кредитним договором право власності на іпотечне майно на підставі договору іпотеки №1.12-02/1-2 та договорів №1, №2, №3 про внесення змін і доповнень до договору іпотеки зареєстроване за ПАТ ПУМБ згідно з рішеннями приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. від 31.01.2017.

Позивач стверджує, що з метою отримання додаткових кредитних коштів за кредитним договором, позичальник (ТОВ Компанія Рона ), діючи умисно та перебуваючи у злочинній змові з працівниками банку, уклали додаткові іпотечні договори з ТОВ СЕЕТ , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо неіснуючого нерухомого майна, внаслідок чого ТОВ Компанія Рона наростило заборгованість за кредитним договором, а весь тягар зобов`язань було покладено на позивача, який передав в іпотеку реально існуючі об`єкти.

Позивач вказує на порушення вимог ст.203 ЦК України, ст. 346 ГК України та ч.5 ст. 49 ЗУ Про банки і банківську діяльність при наданні банком ТОВ Компанія Рона додаткових кредитних коштів та при укладенні іпотечних договорів щодо неіснуючих об`єктів, що, на його думку, є підставою відповідно до ст.215 ЦК України для визнання недійсними підпунктів 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 до кредитного договору та іпотечних договорів щодо неіснуючого майна.

При цьому посилається на кримінальні провадження № 12017090010000414, № 12017090010004318, № 12019090010001272, в яких органами поліції здійснюються досудові розслідування ряду злочинів, вчинених організованою злочинною групою у складі посадових осіб банківських установ,ТОВ "Компанія Рона", нотаріусів, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ін.

Щодо іпотечного договору №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, укладеного ПАТ ПУМБ та ТДВ Коломийський ДОЗ ( позивачем), стверджує , що такий договір був укладений внаслідок помилки та обману і підлягає визнанню недійсним на підставі ст.229 та ст. 230 ЦК України. Позивач вказує, що йому не було відомо про всі істотні обставини справи, зокрема, про розмір кредиту, який буде отримано ТОВ Компанія Рона ,оскільки у договорі іпотеки це не вказано, про наявність у ТОВ Компанія Рона непогашених кредитних зобов`язань, забезпечених майном інших юридичних осіб, з урахуванням яких договір іпотеки не був би укладений. Стверджує про введення керуючим відділення банку в м. Івано-Франківську в оману посадових осіб позивача, переконавши їх у безпечності, без ризикованості укладення договору іпотеки та надійності ТОВ Компанія Рона як боржника.

АТ "ПУМБ" у відзиві на позов заперечив доводи позивача, вказав на їх необґрунтованість. Поряд з тим, 25.06.2019 банк подав клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності( т.1, а.с. 69 -70).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 у справі №909/529/19 у задоволенні позову відмовлено( т.1, а.с. 207-217).

Рішення мотивоване ст.ст. 16,202,203,204, 215, 261,267, 575, 627, 629, 638 ЦК України, ст.ст. 1,5,18,36 ЗУ Про іпотеку .

При відмові у задоволенні позову суд виходив з того, що оспорювані договори підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відтак, підписуючи дані договори та погоджуючись з їх умовами, сторони повинні були усвідомлювати свою відповідальність та можливе настання негативних наслідків.

Суд вказав, що положення підпунктів 3.1.4.,3.1.7,3.1.8,3.1.9 пункту 3.1. статті 3 додаткового договору № 16 до кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012 ( в рішенні помилково вказано Іпотечного договору) як раз і є тими положеннями щодо визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки, можливість включення яких прямо передбачена ч. 3 ст. 18, ч. 2,3 ст. 36 Закону України "Про іпотеку".

Суд зазначив про ненадання позивачем вироків суду в кримінальних провадженнях , відсутність яких представник позивача підтвердив в судовому засіданні, та передчасність доводів позивача про вчинення злочинів злочинною групою, оскільки вказані обставини встановлюються тільки в порядку кримінального судочинства.

Суд вказав на відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним пункту 6.7. з підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та пункту 6.8. з підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. іпотечного договору №1.12-02/І-2 та вимоги про скасування рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., яка є похідною вимогою і її задоволення залежить від задоволення основної вимоги про визнання недійсними вказаних пунктів іпотечного договору №1.12-02/І-2.

Суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами порушення його права у зв`язку із передачею в іпотеку неіснуючого майна та звернення стягнення у зв`язку із цим на майно позивача.

Відтак суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позову, у зв`язку чим питання позовної давності при вирішенні даного спору не з`ясовується, оскільки в позові суд відмовляє з підстави його необґрунтованості.

Позивач (ТДВ "Коломийський ДОЗ") оскаржив рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, просить його скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Позивач вважає рішення незаконним, прийнятим з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, при цьому в апеляційній скарзі позивач фактично дублює доводи, викладені у позовній заяві, та вказує на порушення суддею першої інстанції Шкіндер П.А. прав позивача, який не дав можливості залучити до участі у справі третіх осіб - реєстратора та нотаріусів, які змогли б надати відповідні пояснення.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 26.12.2019 у справі №909/529/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача.

Ухвалою від 11.01.2020 призначено розгляд справи в судовому засіданні 11.02.2020.

Ухвалою від 11.02.2020 розгляд справи відкладено на 03.03.2020.

Ухвалою від 03.03.2020 відмовлено у задоволенні клопотань скаржника про залучення до участі у справі приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Лілії Андріївни, державного реєстратора Соловій Володимира Володимировича, Івано-Франківського обласного бюро технічної інвентаризації, Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та ПП "БТІ Експерт" як третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про витребування доказів та про призначення у справі судово-економічної експертизи, з підстав, викладених в цій ухвалі, розгляд справи відкладено на 01.04.2020.

Ухвалою від 01.04.2020 розгляд справи відкладено на 19.05.2020.

Ухвалою від 19.05.2020 розгляд справи відкладено на 09.06.2020.

Ухвалою від 09.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви ТДВ "Коломийський ДОЗ" про відвід колегії суддів у складі головуючого судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Дубник О.П.

Ухвалою від 09.06.2020 розгляд справи відкладено на 30.06.2020.

30.06.2020 надійшло повторне клопотання скаржника про призначення у справі судово-економічної експертизи, на вирішення якої позивач просить поставити наступні питання:

- яка сума кредитних коштів була отримана ТОВ "Компанія Рона" від ПАТ "ПУМБ" згідно з кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додаткових угод №1 від 28.02.2012, № 2 від 19.04.2012, №3 від 25.12.2012, №4 від 28.12.2012, №5 від 15.02.2013, №6 від 21.02.2013, №7 від 17.04.2013, №8 від 13.01.2014, №9 від 12.02.2014, №10 від 11.11.2014, №11 від 10.12.2014, №12 від 25.12.2014, №13 від 21.04.2015, №14 від 28.04.2015, №15 від 30.04.2015 та №16 від 11.06.2015?

- яка сума коштів була сплачена по тілу кредиту, процентах за користування кредитом, штрафних санкціях та пені згідно з кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами до нього?

-чи відбулося надання акредитивів з порушенням умов кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012 та додаткових угод до нього, якщо так, вказати дати та зазначити, яким чином повинен був діяти ПАТ ПУМБ з приводу надання акредитивів (кредитів)?

- яка сума кредитних коштів була отримана ТОВ "Компанія Рона" від ПАТ "ПУМБ" згідно з генеральним договором №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 та додаткових угод №1 від 04.07.2014, №2 від 09.07.2014, №3 від 16.07.2014, №4 від 19.07.2014, №5 від 16.01.2015, №6 від 21.04.2015, №7 від 27.04.2015, №8 від 30.04.2015, №9 від 11.06.2015, №10 від 24.07.2015 та №11 від 23.12.2015?

- яка сума коштів була сплачена по тілу кредиту, процентах за користування кредитом, штрафних санкціях та пені згідно з генеральним договором та додатковими угодами ?

- чи відбулося надання акредитивів з порушенням умов генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014 та додаткових угод до нього, якщо так, вказати дати та зазначити, яким чином повинен був діяти ПАТ ПУМБ з приводу надання акредитивів (кредитів)?

Клопотання обґрунтоване тим, що ТОВ "Компанія Рона" неналежно виконувало умови кредитного договору№1.12-02 від 20.01.2012. Скаржник стверджує, що станом на 07.09.2012 були наявні всі підстави, передбачені ст. 5 цього договору, для зупинення кредитування ТОВ "Компанія Рона", про що було відомо працівникам банку. Проте, 26.02.2014 ПАТ "ПУМБ" та ТОВ "Компанія Рона" уклали генеральний договір №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів, підстав для укладення якого, на думку скаржника, не було у зв`язку з неналежним виконання ТОВ "Компанія Рона" кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012. Скаржник посилається на заяву працівника ПАТ "ПУМБ" ОСОБА_4 до правоохоронних органів від 28.04.2017 про вчинення правопорушення, в якій вказано про передачу в іпотеку неіснуючих об`єктів. Відтак вважає, що при добросовісному ставленні працівників банку до своїх обов`язків ПАТ "ПУМБ" зобов`язаний був ще у 2012 році припинити кредитування ТОВ "Компанія Рона".

30.06.2020 надійшло клопотання від представника скаржника адвоката Дегтяренка О.О. про відкладення розгляду справи, яке обгрунтоване тим, що договір про надання правової допомоги скаржнику у даній справі підписаний з ним лише 26.06.2020, у зв`язку з чим йому необхідний час для ознайомлення з матеріалами даної справи. Крім того, у клопотанні адвокат зазначив про неможливість з`явитися у судове засідання апеляційного суду у зв`язку з його зайнятістю у іншому удовому засіданні.

У судове засідання 30.06.2020 з`явився представник скаржника адвокат Хоптій М.В. та підтримав клопотання про призначення експертизи і клопотання іншого представника скаржника про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача 1(ПАТ "ПУМБ" ) заперечив щодо задоволення вказаних клопотання з підстав їх необґрунтованості.

Розглянувши клопотання скаржника про призначення у справі судово-економічної експертизи, апеляційний суд відхиляє його з огляду на те, що скаржник вже звертався до апеляційного суду з клопотання про призначення судово-економічної експертизи, на вирішення якої просив поставити питання, які стосуються виконання кредитного договору №1.12-02 від 20.01.2012 (яка сума кредитних коштів була отримана ТОВ "Компанія Рона" від ПАТ "ПУМБ" за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012? яка сума коштів була сплачена за цим договором тощо). Ухвалою від 03.03.2020 відмовив у задоволенні такого клопотання з тих підстав, що при вирішенні спору про визнання правочинів недійсними суд встановлює наявність чи відсутність підстав для визнання правочинів недійсними на момент їх вчинення, а не за наслідками їх виконання. У повторному клопотанні про призначення експертизи скаржник в черговий раз просить поставити на вирішення експерта питання, які стосуються виконання кредитного договору№1.12-02 від 20.01.2012, та доповнює питаннями, які стосуються виконання генерального договору №ЮР/1.14-17 про умови надання банківських гарантій і акредитивів від 26.02.2014, який не є предметом спору у даній справі та на який позивач не посилався у позовній заяві, не обгрунтовував своїх вимог неправомірним його укладенням чи неналежним виконанням.

Відтак апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання скаржника про призначення експертизи та відмовляє в його задоволенні.

Суд також відмовляє у задоволенні клопотання іншого представника скаржника адвоката Дегтяренка О.О. про відкладення розгляду справи, оскільки апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача відкрито ще 26.12.2019 і залучення позивачем (скаржником) лише 26.06.2020 ще одного адвоката для представництва його інтересів в апеляційному суді залежало виключно від суб`єктивної поведінки позивача. Крім того, інтереси позивача в суді першої представляв адвокат Хоптій М.В., який представляє його інтереси і в апеляційному суді, він брав участь у судових засіданнях, подавав суду клопотання та надав усні пояснення упродовж розгляду даної справи. Отже, право скаржника на професійну правову допомогу реалізоване, його інтереси в суді апеляційної інстанції представляє адвокат Хоптій М.В.

Після розгляду судом вказаних клопотань представник скаржника підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.

Представник відповідача 1 просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення.

Інші учасники справи не забезпечили явки своїх представників, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи Західний апеляційний господарський суд встановив наступне .

20.01.2012 ПАТ "ПУМБ"( банк) та ТОВ "Компанія Рона"(позичальник) уклали кредитний договір №1.12-02, яким передбачено надання кредиту у розмірі еквівалентному 3 000 000,00 дол. США у вигляді відновлювальної кредитної лінії у межах щоденного ліміту кредитування, строк повернення якого встановлено не пізніше 11.01.2015 частинами згідно з графіком. Договір укладено під відкладальною умовою, а саме: обов`язок банку надати кредит позичальнику виникає з моменту, зокрема, укладення банком та поручителями, майновими поручителями ( ПП Спрут , ТДВ "Коломийський ДОЗ") договорів про забезпечення - іпотечних договорів ( т.12, а.с. 41-48).

В період з 28.02.2012 по 21.02.2013 сторони вносили зміни і доповнення до кредитного договору, шляхом укладення додаткових угод №1,№2,№3,№4,№5 та №6( т.12, а.с. 49-57).

28.02.2013 ПАТ "ПУМБ" (іпотекодержатель) та ТДВ "Коломийський ДОЗ"(іпотекодавець) уклали іпотечний договір №1.12-02/І-2 ( без видачі заставної), який посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 28.02.2013 , зареєстрований в реєстрі за № 469 (т.2, а.с.16-31).

Згідно з умовами іпотечного договору №1.12-02/І-2 цим договором забезпечується виконання ТОВ "Компанія Рона" кредитного договору №1.12-02 з усіма змінами і доповненнями до нього щодо повернення не пізніше 11.01.2015 кредиту в сумі еквівалентній 1 833 335,00 дол. США згідно з графіком та сплати щомісячно не пізніше наступного дня за 10-м числом кожного місяця процентів за користування кредитом за ставкою у розмірі 11% річних - якщо кредит надано у доларах США, за ставкою 24% річних - якщо кредит надано у гривні, за ставкою 10,5 % річних- якщо кредит надано у Євро (підпункти 1.2.1.1 . та 1.2.1.2. пункту 1.2.1. статті 1 договору).

За іпотечним договором №1.12-02/І-2 ТДВ "Коломийський ДОЗ" передало в іпотеку ПАТ "ПУМБ" належне йому на праві власності нерухоме майно - нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 9299,6 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13, та нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 150,7 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13 а ( предмет іпотеки) (пункт2.1. статті 2 договору).

Відповідно до пункту 2.3. статті 2 іпотечного договору за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет іпотеки оцінено у сумі 21 561 326,00 грн.

Статтею 6 іпотечного договору №1.12-02/І-2 врегульовано порядок задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки.

Зокрема, у пункті 6.7. статті 6 іпотечного договору №1.12-02/І-2 викладено застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Вказаним застереженням встановлено право іпотекодержателя задоволити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з пунктом 7.1 статті 7 іпотечного договору сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені із змістом договору (усіх договорів), з якого(их) випливає основне зобов`язання, та будь-яке посилання в тексті цього договору на договір (будь-який з договорів), з якого(их) випливає основне зобов`язання, чи окремі його (їх) положення є достатнім для включення відповідних положень в цей договір шляхом посилання. Будь-які характеристики основного зобов`язання, які не вказані в цьому договорі, вважаються погодженими сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з договором(ами), з якого(их) випливає основне зобов`язання, та згоду з усіма його(їх) умовами.

В подальшому до кредитного договору №1.12-02 та до іпотечного договору№1.12-02/І-2 сторони вносили зміни та доповнення шляхом підписання відповідних договорів.

В період з 17.04.2013 по 21.04.2015 ПАТ "ПУМБ" та ТОВ " Компанія Рона" уклали додаткові угоди № 7- №13 до кредитного договору №1.12-02.

Так, додатковою угодою №11 від 10.12.2014 до кредитного договору №1.12-02 встановлено новий графік погашення кредиту та строк повернення кредиту - не пізніше 01.01.2018, змінено розмір процентів за користування кредитом.

Додатковою угодою №12 від 25.12.2014 до кредитного договору №1.12-02 встановлено, що видача кредиту здійснюється за умови, якщо загальна сума заборгованості по основній сумі кредиту за цим договором, а також загальна сума всіх чинних гарантій/ акредитивів , які будуть надані банком за генеральним договором № АК/Г-LVО-52 про умови надання банківських гарантій та акредитивів від 25.12.2014 та сплачені банком за свій рахунок, не буде перевищувати еквівалент 5 500 000,00 дол. США.

Додатковою угодою №13 від 21.04.2015 до кредитного договору №1.12-02 передбачено укладення іпотечних договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_1

12.02.2014 ПАТ "ПУМБ" та ТДВ "Коломийський ДОЗ" уклали договір №1 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору№1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 12.02.2014, зареєстрований в реєстрі за №469, яким передбачили, що предмет іпотеки передається в іпотеку з усіма приналежностями та складовими частинками (т.2, а.с.32-33).

25.12.2014 сторони уклали договір №2 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору №1.12-02/І-2, посвідчений приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 25.12.2014, зареєстрований в реєстрі за №4314, в якому викладений новий графік погашення кредиту, встановлено строк повернення кредиту - не пізніше 01.01.2018 та змінені розміри процентів за користування кредитом ( т.2, а.с. 34-36).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ТОВ "Компанія Рона" за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 з усіма змінами і доповненнями до нього та генеральним договором № АК/Г-LVО-52 про умови надання банківських гарантій та акредитивів від 25.12.2014 ПАТ "ПУМБ" (іпотекодержатель) уклав іпотечні договори:

- з ОСОБА_3 (іпотекодавець) банк уклав іпотечний договір (без видачі заставної) від 21.04.2015 №1.12-02/111-5, за яким в іпотеку передане нежитлове приміщення І і ІІ поверхів загальною площею 334,8 кв.м, розташоване на АДРЕСА_1; договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрований в реєстрі за № 481, із змінами та доповненнями, внесеними договором від 09.07.2015 , посвідченим 09.07.2015 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрованим в реєстрі за №885( т.2. а.с. 90-100);

- із ОСОБА_1 (іпотекодавець) банк уклав іпотечний договір (без видачі заставної) від 21.04.2015 №1.12-02/111-6, за яким в іпотеку передане торгове нежитлове приміщення І -го поверху загальною площею 550,58 кв.м, розташоване на АДРЕСА_2; договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрований в реєстрі за № 469, із змінами та доповненнями, внесеними договором від 26.06.2015 , посвідченим приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрованим в реєстрі за №802( т.2. а.с. 101-111);

- з ТОВ СЕЕТ (іпотекодавець) банк уклав іпотечний договір (без видачі заставної)від 11.06.2015 №1.12-02/111-7, за яким в іпотеку передане торгово-складські вбудовані приміщення І -ІІІ поверхах та мезоніні загальною площею 3420.4кв.м, 3533,3 кв.м, 3500.6кв.м та 2945,2 кв.м, розташовані на вул. Гетьмана Мазепи, 168к в м. Івано-Франківську; договір посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Слободян Л. А., зареєстрований в реєстрі за № 694( т.2. а.с. 112-123).

11.06.2015 ПАТ "ПУМБ" та ТОВ " Компанія Рона" уклали додаткову угоду № 16 до кредитного договору №1.12-02, якою встановлено обов`язок банку надати позичальнику мультивалютний кредит у розмірі , еквівалентному 5 500 000,00 дол. США ( п.1.1 ст. 1), строк повернення якого визначений графіком -не пізніше 01.01.2018, а за частиною кредиту, отриманою у доларах США - не пізніше 31.08.2015( ст.6) ( т.2, а.с. 57-87).

Статтею 3 додаткової угоди №16 встановлені умови надання кредиту в межах ліміту кредитування , зокрема: укладення банком та майновим поручителем ПП Спрут договору іпотеки нерухомого майна - торгово-офісних приміщень літ. А загальною площею 1437,8кв.м, які розташовані на вул. Макогона,33 у м. Івано-Франківську (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 статті 3); укладення банком та майновим поручителем ТДВ "Коломийський ДОЗ"договору іпотеки нежитлових будівель санаторію-профілакторію "Шешори" загальною площею 9299,6 кв.м, розташованих за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13, та нежитлових будівель санаторію-профілакторію "Шешори" площею 150,7 кв.м, розташованих за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13 а (підпункт 3.1.6 пункту 3.1 статті 3); укладення банком та майновим поручителем ТОВ СЕЕТ договору іпотеки нерухомого майна - торгово-складських вбудованих приміщень І -ІІІ поверхів та мезоніну загальною площею 3420,4кв.м, 3533,3 кв.м, 3500,6кв.м та 2945,2 кв.м, розташованих на вул. Гетьмана Мазепи, 168к у м. Івано-Франківську( підпункт 3.1.7 пункту 3.1 статті 3); укладення банком та майновим поручителем ОСОБА_1 . договору іпотеки торгового приміщення І -го поверху загальною площею 550,58 кв.м, розташованого на АДРЕСА_2 ( підпункт 3.1.8 пункту 3.1 статті 3); укладення банком та майновим поручителем ОСОБА_3 договору іпотеки нежитлового приміщення І і ІІ поверхів загальною площею 334,8 кв.м, розташованого на АДРЕСА_1 (підпункт 3.1.9 пункту 3.1 статті 3).

14.07.2015 ПАТ "ПУМБ" та ТДВ "Коломийський ДОЗ" уклали додаткову угоду №3 до іпотечного договору№1.12-02/І-2 від 28.02.2013 , якою передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечується виконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами №1-№16 до нього ( пункт 1.1 статті 1 додаткової угоди №3). Виклали пункт 2.3. статті 2 іпотечного договору в новій редакції, згідно з яким за домовленістю сторін на момент укладення цього договору предмет іпотеки оцінено у сумі 24 005 408,00 грн.

У пункті 1.4 додаткової угоди 3 вказано, що підписанням цієї додаткової угоди іпотекодавець засвідчує, що ознайомився з договорами та додатковими угодами до них , які перелічені у пункті 1.1 цієї додаткової угоди та надає згоду на такі зміни основного зобов`язання , в тому числі і при збільшенні обсягу відповідальності. Додаткова угода №3 посвідчена приватним нотаріусом Коломийського міського нотаріального округу Яцком П.П. 14.07.2015, зареєстрована в реєстрі за №2274 (т.2, а.с.37-39).

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами до нього задоволено забезпечені іпотекою грошові вимоги АТ "ПУМБ" шляхом набуття банком права власності на предмет іпотеки, переданий в іпотеку позивачем, та згідно з рішеннями приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на підставі договору іпотеки №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013 і додаткових договорів до нього №1,№2 та № 3 за АТ "ПУМБ" зареєстровано право власності на нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 9299,6 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13 (рішення за індексним номером № 33649236 від 31.01.2017), та нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" площею 150,7 кв.м, розташовані за адресою: Івано-Франківська область, Косівський район, с. Шешори, вул.Савицького Р., кут Вуглярка,13а (рішення за індексним номером №33649783 від 31.01.2017)( т.2, а.с.44-45) .

ТДВ "Коломийський ДОЗ" оскаржило в судовому порядку рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. № 33649236 та №33649783 від 31.01.2017. Однак, постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 809/1141/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018, відмовлено у задоволенні позову ( т.1, а.с. 91-94). Вказаними судовими рішеннями встановлено, що банк надіслав ТДВ "Коломийський ДОЗ"та ТОВ "Компанія Рона" вимогу від12.08.2016 про усунення порушень забезпеченого іпотекою зобов`язання та погашення суми боргу, яку вони не виконали, у зв`язку з чим 31.01.20217 банк звернувся до приватного нотаріуса із заявами про реєстрацію за ним права власності на іпотечне майно , до яких додав всі необхідні документи( т.1, а.с.91-94).

В подальшому ТДВ "Коломийський ДОЗ" звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними пункту 6.7. з підпунктами 6.7.1.- 6.7.3. та пункту 6.8. з підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. іпотечного договору №1.12.-02/І-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, укладеного ПАТ "ПУМБ " та ТДВ "Коломийський ДОЗ", та скасування рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. № 33649236 і № 33649783 від 31.01.2017 про державну реєстрацію за ПАТ "ПУМБ " права власності на нежитлові будівлі санаторію - профілакторію "Шешори".

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що в іпотечному договорі №1.12.-02/І-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013 міститься два договори абсолютно різної правової природи: договір іпотеки, який передбачає лише передачу нерухомого майна в іпотеку без зміни права власності на предмет іпотеки; та договір про задоволення вимог іпотекодержателя у вигляді відповідного застереження, який передбачає відчуження права власності на предмет іпотеки; колишній директор ТДВ "Коломийський ДОЗ" не мав цивільної дієздатності на включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; вимога про скасування рішень приватного нотаріуса є похідною від вимоги про визнання недійсними пунктів 6.7. та 6.8. іпотечного договору №1.12.-02/І-2.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від28.05.2019 у справі №909/1080/18 відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №909/1080/18 скасовано рішення від 28.05.2019, прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано недійсними пункт 6.7. з підпунктами 6.7.1.- 6.7.3., пункт 6.8. з підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. іпотечного договору №1.12.-02/І-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, укладеного ПАТ "ПУМБ " та ТДВ "Коломийський ДОЗ", та скасовано рішення приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. № 33649236 і № 33649783 від 31.01.2017 про державну реєстрацію за ПАТ "ПУМБ " права власності на нежитлові будівлі санаторію - профілакторію "Шешори" за адресою: Івано-Франківська обл., Косівський район, село Шешори, вул. Р.Савицького, будинок 13 та будинок 13А.

Постановою Верховного Суду від18.03.2020 скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2020 у справі №909/1080/18, залишено в силі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 у справі №909/1080/18. Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність у директора ТДВ "Коломийський ДОЗ" Іванішина В.М. відповідних повноважень на укладення іпотечного договору та визначення його умов. Окрема додаткова згода загальних зборів учасників ТДВ "Коломийський ДОЗ" для включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотекодержателя ані статутом, ані законом не вимагається. Відтак Верховний Суд погодився з висновком про відсутність правових для задоволення позову, при цьому зазначив про помилковість висновків апеляційного суду про звернення ТДВ "Коломийський ДОЗ" з позовом у цій справі в межах строку позовної давності та про обґрунтованість доводів банку про пропуск позивачем позовної давності.

Дослідивши обставини справи, доводи скаржника, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є застава.

Частиною першою статті 575 ЦК України визначено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч.1 ст.583 ЦК України).

Відповідно до ст.1 ЗУ Про іпотеку № 898-IV , в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 898-IV), іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно з ч.1 ст. 5 Закону № 898-IV предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов:

нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація;

нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення;

нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об`єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 7 Закону № 898-IV визначено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання.

В силу ст.11 Закону № 898-IV майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом( ст. 12 Закону № 898-IV).

За приписами ст. 18 Закону № 898-IV іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови:

1) для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; - фізичних осіб : прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

2) зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов`язання;

3) опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, у тому числі кадастровий номер. У разі іпотеки земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;

4) посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду.

Іпотечний договір може містити інші положення, зокрема, визначення суми, на яку має бути застрахований предмет іпотеки, посилання на документ, що підтверджує право власності іпотекодавця на предмет іпотеки, відомості про обмеження та обтяження прав іпотекодавця на предмет іпотеки, визначення способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Іпотечний договір та договір, що обумовлює основне зобов`язання, можуть бути оформлені у вигляді одного документа. Цей документ за формою і змістом повинен відповідати вимогам, встановленим у цій статті, та вимогам, встановленим законом, для договору, який визначає основне зобов`язання.

Статтею 19 Закону № 898-IV встановлено, що зміни і доповнення до іпотечного договору підлягають нотаріальному посвідченню. Відповідні відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Частиною першою статті 37 Закону № 898-IV передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ст. 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

В силу вимог ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Перелік вказаних вимог, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, є вичерпним.

Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Матеріалами справи підтверджено, що ПАТ ПУМБ та ТОВ Компанія Рона уклали кредитний договір №1.12-02 від 20.01.2012 про надання кредиту у розмірі еквівалентному 3 000 000,00 дол. США, строк повернення якого встановлено - не пізніше 11.01.2015. Договором передбачено надання позичальнику кредиту за умови укладення банком з майновими поручителями, зокрема, з ТДВ "Коломийський ДОЗ" ( позивачем) іпотечних договорів, що відповідає приписам ч. 1ст. 212 ЦК України.

Позивач (ТДВ"Коломийський ДОЗ") та ПАТ ПУМБ уклали договір іпотеки №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, за яким для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ Компанія Рона за кредитним договором№1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами до нього позивач передав в іпотеку банку своє нерухоме майно - нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори". Договір іпотеки ( п. 6.7. ст. 6 договору ) містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки. Вказаним застереженням встановлено право іпотекодержателя задоволити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у разі виникнення у нього права звернути стягнення на предмет іпотеки.

В подальшому до кредитного договору та до іпотечного договору сторони вносили зміни і доповнення шляхом укладення відповідних договорів ( угод).

Так, додатковою угодою №13 від 21.04.2015 внесено зміни і доповнення до кредитного договору №1.12-02 та передбачено укладення іпотечних договорів з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для забезпечення виконання позичальником (ТОВ Компанія Рона ) зобов`язань за кредитним договором №1.12-02.т

Додатковою угодою №16 від 11.06.2015 до кредитного договору №1.12-02 передбачено надання банком позичальнику мультивалютного кредиту у розмірі, еквівалентному 5 500 000,00 дол. США , за умови укладення банком договорів іпотеки нерухомого майна з майновими поручителями ПП Спрут (підпункт 3.1.4 пункту 3.1 статті 3),ТДВ "Коломийський ДОЗ" (підпункт 3.1.6 пункту 3.1 статті 3), ТОВ СЕЕТ ( підпункт 3.1.7 пункту 3.1 статті 3), ОСОБА_1 (підпункт 3.1.8 пункту 3.1 статті 3)та ОСОБА_3 ( підпункт 3.1.9 пункту 3.1 статті 3).

21.04.2015 ПАТ ПУМБ уклав іпотечні договори з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а 11.06.2015 уклав іпотечний договір з ТОВ СЕЕТ .

14.07.2015 ПАТ "ПУМБ" та ТДВ "Коломийський ДОЗ" уклали додаткову угоду №3 до іпотечного договору№1.12-02/І-2 від 28.02.2013 , якою передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечується виконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами №1-№16 до нього.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, оспорювані договори підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов , мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відтак, підписуючи дані договори та погоджуючись з їх умовами, сторони повинні були усвідомлювати свою відповідальність та можливе настання негативних наслідків.

У зв`язку з невиконанням ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами до нього задоволено грошові вимоги банку, забезпечені іпотекою за договором іпотеки №1.12-02/1-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013 і додатковими договорами до нього №1,№2 та № 3, укладеним банком з позивачем, та зареєстровано за АТ "ПУМБ" право власності на нежитлові будівлі санаторію-профілакторію "Шешори" згідно з рішеннями приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. № 33649236 та №33649783 від 31.01.2017.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.11.2017 у справі № 809/1141/17, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 08.05.2018, відмовлено у задоволенні позову ТДВ "Коломийський ДОЗ" про визнання недійсними рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П. № 33649236 та №33649783 від 31.01.2017.

В подальшому ТДВ "Коломийський ДОЗ" звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсними пункту 6.7. з підпунктами 6.7.1.- 6.7.3. та пункту 6.8. з підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. іпотечного договору №1.12.-02/І-2 (без видачі заставної) від 28.02.2013, укладеного ПАТ "ПУМБ " та ТДВ "Коломийський ДОЗ", та скасування рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І. П. № 33649236 і № 33649783 від 31.01.2017 про державну реєстрацію за ПАТ "ПУМБ " права власності на нежитлові будівлі санаторію - профілакторію "Шешори".

Позовні вимоги ґрунтувалися на тому, що колишній директор ТДВ "Коломийський ДОЗ" не мав цивільної дієздатності на включення до умов іпотечного договору застереження про задоволення вимог іпотеко держателя; вимога про скасування рішень приватного нотаріуса є похідною від вимоги про визнання недійсними пунктів 6.7. та 6.8. іпотечного договору №1.12.-02/І-2.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2019 у справі №909/1080/18,залишеним в силі постановою Верховного Суду від18.03.2020, відмовлено у задоволенні позову. Верховний Суд погодився з висновками суду першої інстанції про наявність у директора ТДВ "Коломийський ДОЗ" Іванішина В .М. відповідних повноважень на укладення іпотечного договору та визначення його умов. При цьому Верховний Суд зазначив про помилковість висновків апеляційного суду про звернення ТДВ "Коломийський ДОЗ" з позовом у цій справі в межах строку позовної давності та про обґрунтованість доводів банку про пропуск позивачем позовної давності.

Звертаючись до суду з позовом у даній справі № 909/529/19, свої вимоги про визнання недійсними підпунктів 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 від 11.06.2015 до кредитного договору №1.12-02 та іпотечних договорів , укладених з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ СЕЕТ , ТДВ "Коломийський ДОЗ", яке не є стороною оспорюваних договорів, обґрунтовувало тим, що з метою отримання додаткових кредитних коштів за кредитним договором ТОВ Компанія Рона , діючи умисно та перебуваючи у злочинній змові з працівниками банку, було укладено додаткові іпотечні договори з ТОВ СЕЕТ , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо неіснуючого нерухомого майна, внаслідок чого ТОВ Компанія Рона наростило заборгованість за кредитним договором , а весь тягар зобов`язань було покладено на позивача, який передав в іпотеку реально існуючі об`єкти.

При цьому позивач посилався на кримінальні провадження № 12017090010000414, № 12017090010004318, № 12019090010001272, в яких органами поліції здійснюються досудові розслідування ряду злочинів, вчинених організованою злочинною групою у складі посадових осіб банківських установ,ТОВ "Компанія Рона", нотаріусів, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ін.

Частиною 6 статті 75 ГПК України, в редакції, чинній на час вирішення спору судом першої інстанції( 17.09.2019), було встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд першої інстанції вказав про ненадання позивачем вироків суду в кримінальних провадженнях , відсутність яких представник позивача підтвердив в судовому засіданні, та передчасність доводів позивача про вчинення злочинів злочинною групою. Таких вироків суду не надано і апеляційному суду.

Відтак апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про передчасність доводів позивача про вчинення злочинів злочинною групою.

У постановах Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 926/1172/18, від 28.01 2020 у справі № 924/1208/18 вказано, виходячи зі змісту статей 4 ГПК України та 15, 16 ЦК України, підставою для захисту господарським судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Згідно з вимогами ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Статтею 18 Закону Про іпотеку встановлено право іпотекодержателя укласти іпотечні договори з одним або декількома іпотекодавцями.

Отже, саме по собі укладення ПАТ ПУМБ з ОСОБА_3 , з ОСОБА_1 та з ТОВ СЕЕТ оспорюваних іпотечних договорів для забезпечення виконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 і додатковими угодами до нього та зазначення про їх укладення в оспорюваних підпунктах 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 від 11.06.2015 до кредитного договору №1.12-02 не суперечить закону.

Позивач також оспорює підпункт 3.1.4 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 від 11.06.2015 до кредитного договору, в якому вказано про укладення іпотечного договору з ПП Спрут , при цьому самого іпотечного договору, укладеного з ПП Спрут , позивач не оспорює .

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на те, що іпотечні договори з ТОВ СЕЕТ , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладені щодо неіснуючого нерухомого майна, внаслідок чого ТОВ Компанія Рона наростило заборгованість за кредитним договором , а весь тягар зобов`язань покладено на позивача, який передав в іпотеку реально існуючі об`єкти, з таких підстав.

Статтею 11 Закону Про іпотеку встановлено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Відповідно до статті 5 Закону Про іпотеку вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Згідно з договором іпотеки №1.12-02/І-2 від 28.02.2013, укладеним банком з позивачем для забезпечення виконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012, на момент укладення договору іпотеки за домовленістю сторін предмет іпотеки оцінено у сумі 21 561 326,00 грн(п. 2.3 ст. 2 договору).

Додатковою угодою №3 від 14.07.2015до іпотечного договору№1.12-02/І-2 сторони внесли зміни до пункту 2.3 статті 2 договору іпотеки та за взаємною згодою оцінили предмет іпотеки у сумі 24 005 408,00 грн.

Отже, за договором іпотеки №1.12-02/І-2 від 28.02.2013 позивач є майновим поручителем, він несе відповідальність перед банком за невиконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 виключно в межах вартості предмета іпотеки, тобто в межах суми 24 005 408,00 грн.

Позивачем не доведено, доказів не подано збільшення обсягу його відповідальності перед ПАТ ПУМБ , визначеного договором іпотеки №1.12-02/І-2, внаслідок укладення ПАТ ПУМБ з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , та з ТОВ СЕЕТ іпотечних договорів, які позивач оспорює. Відтак позивачем не доведено порушення його прав як майнового поручителя укладенням оспорюваних договорів, стороною яких позивач не є.

За таких обставин відсутні підстави для задоволення позову в частині вимог про визнання недійсними підпунктів 3.1.4, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 пункту 3.1 статті 3 додаткової угоди №16 від 11.06.2015 до кредитного договору №1.12-02 та іпотечних договорів, укладених ПАТ ПУМБ з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ТОВ СЕЕТ .

Разом з тим, в оскаржуваному рішенні суд першої інстанції вказав на відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним пункту 6.7.з підпунктами 6.7.1.-6.7.3. та пункту 6.8. з підпунктами 6.8.1. та 6.8.2. іпотечного договору №1.12-02/І-2 та вимоги про скасування рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., яка є похідною вимогою і її задоволення залежить від задоволення основної вимоги про визнання недійсними вказаних пунктів іпотечного договору №1.12-02/І-2.

Однак, предметом даного спору є визнання недійсним договору іпотеки (без видачі заставної) №1.12-02/1-2 від 28.02.2013 , укладеного ПАТ "ПУМБ" та ТДВ Коломийський ДОЗ , зареєстрованим за №784, зі змінами та доповненнями, внесеними договорами №1 від 12.02.2014, №2 від 25.12.2014 та №3 від 14.07.2015, тобто предметом спору є визнання недійсним договору іпотеки№1.12-02/1-2 від 28.02.2013 в цілому, а не окремих його пунктів.

У позовній заяві позивач обґрунтовував свої вимоги про визнання недійсним договору іпотеки №1.12-02/І-2 зі змінами та доповненнями, внесеними до нього договорами №1, №2 та №3, тим, що такий договір був укладений внаслідок помилки та обману і підлягає визнанню недійсним на підставі ст.229 та ст. 230 ЦК України. Позивач стверджує, що йому не було відомо про всі істотні обставини справи, зокрема, про розмір кредиту, який буде отримано ТОВ Компанія Рона ,оскільки у договорі іпотеки це не вказано, про наявність у ТОВ Компанія Рона непогашених кредитних зобов`язань, забезпечених майном інших юридичних осіб, з урахуванням яких договір іпотеки не був би укладений. Стверджує про введення керуючим відділення банку в м. Івано-Франківськ в оману посадових осіб позивача, переконавши у безпечності,без ризикованості укладення договору іпотеки та надійності ТОВ Компанія Рона як боржника.

Суд першої інстанції не надав оцінки цим доводам позивача.

В апеляційній скарзі позивач обгрунтовує свої доводи щодо недійсним договору іпотеки №1.12-02/1-2 від 28.02.2013 тими ж доводами, що й в позовній заяві.

Частиною 1 статті 230 ЦК України визначено, що, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

За змістом частини 1 статті 229 ЦК України, до якої відсилає стаття 230 ЦК України, істотне значення мають обставини щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 909/685/18 вказано, що при вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статті 230 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману. Під обманом слід розуміти умисне введення в оману представника підприємства, установи, організації або фізичної особи, що вчинила правочин, шляхом: повідомлення відомостей, які не відповідають дійсності; заперечення наявності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню правочину; замовчування обставин, що мали істотне значення для правочину (наприклад, у зв`язку з ненаданням технічної чи іншої документації, в якій описуються властивості речі). При цьому, особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману, а й наявність умислу в діях відповідача та істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Суб`єктом введення в оману є сторона правочину, як безпосередньо, так і через інших осіб за домовленістю.

Жодних доказів на підтвердження доводів про введення в оману представниками банку посадових осіб позивача, які підписали договір іпотеки №1.12-02/1-2 від 28.02.2013, зі змінами та доповненнями, внесеними договорами №1 від 12.02.2014, №2 від 25.12.2014 та №3 від 14.07.2015, позивач суду не надав.

Доводи позивача про те, йому не було відомо про всі істотні обставини справи (про розмір кредиту, який буде отримано ТОВ Компанія Рона ,оскільки у договорі іпотеки це не вказано, про наявність у ТОВ Компанія Рона непогашених кредитних зобов`язань, забезпечених майном інших юридичних осіб, з урахуванням яких договір іпотеки не був би укладений) суперечать фактичним обставинам справи , оскільки в пункті 7.1 статті 7 договору іпотеки №1.12-02/1-2 від 28.02.2013, який позивач уклав з банком з метою забезпечення виконання ТОВ Компанія Рона своїх зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами до нього, вказано, що сторони підтверджують, що вони вичерпно ознайомлені із змістом договору (усіх договорів), з якого(их) випливає основне зобов`язання, та будь-яке посилання в тексті цього договору на договір (будь-який з договорів), з якого(их) випливає основне зобов`язання, чи окремі його (їх) положення є достатнім для включення відповідних положень в цей договір шляхом посилання. Будь-які характеристики основного зобов`язання, які не вказані в цьому договорі, вважаються погодженими сторонами шляхом посилання, враховуючи їх ознайомленість з договором(ами), з якого(их) випливає основне зобов`язання, та згоду з усіма його(їх) умовами.

У додатковій угоді №3 від 14.07.2015 до іпотечного договору№1.12-02/І-2 від 28.02.2013 передбачено, що іпотекою за цим договором забезпечується виконання ТОВ "Компанія Рона" зобов`язань за кредитним договором №1.12-02 від 20.01.2012 та додатковими угодами №1-№16 до нього (пункт 1.1 статті 1 додаткової угоди №3). У пункті 1.4 додаткової угоди №3 вказано, що підписанням цієї додаткової угоди іпотекодавець засвідчує, що ознайомився з договорами та додатковими угодами до них, які перелічені у пункті 1.1 цієї додаткової угоди та надає згоду на такі зміни основного зобов`язання , в тому числі і при збільшенні обсягу відповідальності.

У кредитному договорі №1.12-02 від 20.01.2012 та додаткових угодах до нього вказаний розмір кредиту, який надається ТОВ Компанія Рона , вказано про наявність у ТОВ Компанія Рона кредитних зобов`язань перед іншими банками (суми, дати надання кредиту, строк повернення, вид забезпечення тощо).

Названі обставини спростовують доводи скаржника, свідчать про їх необґрунтованість та про відсутність підстав, передбачених ст.229 та ст. 230 ЦК України, для визнання недійсним іпотечного договору№1.12-02/І-2, укладеного позивачем з АТ "ПУМБ", відтак про відсутність підстав для скасування рішень приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Фріса І.П., оскільки ця вимога є похідною від вимоги про визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/І-2.

Щодо заяви АТ "ПУМБ" про застосування позовної давності, суд першої інстанції вірно вказав, що за змістом ст. 261 ЦК позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто перш ніж застосувати позовну давність необхідно встановити чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, по захист якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, то в позові належить відмовити з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Враховуючи викладене апеляційний суд вважає, що хоча суд першої інстанції не надав оцінки доводам позивача щодо визнання недійсним іпотечного договору №1.12-02/1-2, разом з тим правомірно відмовив у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Апеляційний суд дійшов висновку , що при вирішенні спору суд першої інстанції не повно дослідив обставини справи, які стосуються визнання недійсним іпотечного договору№1.12-02/1-2, разом з тим резолютивна частина рішення про відмову у задоволенні позову є правильною. Отже, мотивувальну частину рішення суду першої інстанції належить змінити, виклавши її в редакції цієї постанови, а в іншій частині рішення залишити без змін, апеляційну скаргу позивача-без задоволення.

Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом згідно із ст. 129 ГПК України належить покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 у справі №909/529/19 змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені статями 286-291 ГПК України.

5. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови складено 08.07.2020

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Судді О.П. Дубник

О.В. Зварич