Ухвала

від 06.08.2020 по справі 909/529/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 серпня 2020 року

м. Київ

Справа № 909/529/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ"

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області

(суддя Шкіндер П.А.)

від 17.09.2019

та постанову Західного апеляційного господарського суду

(головуючий - Хабіб М.І., судді- Дубник О.П., Зварич О.В.)

від 30.06.2020

у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ", до 1. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк",

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рона",

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕЕТ",

4. ОСОБА_1 ,

5. ОСОБА_2

про визнання недійсними підпунктів додаткової угоди до кредитного договору, визнання недійсними іпотечних договорів, скасування рішень приватного нотаріуса,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 17.09.2019 у справі № 909/529/19 Господарський суд Івано-Франківської області у задоволенні позову відмовив.

Керуючись нормами статей 16, 202, 203, 204, 215, 261, 267, 575, 627, 629, 638 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 18, 36 Закону України "Про іпотеку", суд дійшов висновку, що позивач не довів порушення його права у зв`язку із передачею в іпотеку неіснуючого майна та звернення стягнення у зв`язку із цим на майно позивача, оскільки оспорювані договори підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, відтак, підписуючи дані договори та погоджуючись з їх умовами, сторони повинні були усвідомлювати свою відповідальність та можливе настання негативних наслідків.

Постановою від 30.06.2020 у справі № 909/529/19 Західний апеляційний господарський суд змінив мотивувальну частину рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019, в іншій частині рішення залишив без змін.

24.07.2020 ТОВ "Коломийський ДОЗ" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 909/529/19, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

30.07.2020 касаційну скаргу зареєстровано та передано судді-доповідачу Кондратовій І.Д., визначеному в порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.

У касаційній скарзі заявник викладає фактичні обставини справи, що встановлені судами попередніх інстанцій та обставини, що були відхилені ними; цитує положення статей 203, 204, 215, 229, 230, 546, 575, 583, 627, 628, 638, 1954 Цивільного кодексу України, статей 1, 5, 7, 11, 18, 19 Закону України "Про іпотеку", статей 286, 287, 288, 310 Господарського процесуального кодексу України; зазначає, що суд апеляційної інстанції відхилив усі клопотання про витребування доказів, проведення судово-економічної експертизи, витребування кредитної справи; не надав можливості адвокатам та директору заявника ознайомитися з матеріалами справи, не надав оцінки наявним у матеріалах справи експертним висновкам, поземельним книгам, відповідям ДЗК; незаконно відхилив клопотання адвоката щодо відкладення розгляду справи; стверджує, що резолютивна частина цієї постанови є незрозумілою. Проте скаржник не зазначає, які норми права неправильно застосовано чи порушено судом.

Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ (надалі - Закон від 15.01.2020 № 460 - ІХ), згідно з яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень та вимоги до змісту касаційної скарги.

Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ, у касаційній скарзі повинно бу-ти зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Так, відповідно до частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

- якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у поста-нові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

Таким чином, у касаційній скарзі на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції мають зазначатися підстава (підстави) касаційного оскарження судових рішень, а саме:

1) насамперед, вказується, яка норма матеріального та процесуального права не-правильно застосована чи порушена судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

2) також має міститися посилання на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, і при цьому, додатково зазначається:

- постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні - у разі оскарження судових рішень з тієї підстави, що суд апеляційної ін-станції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України);

- обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду - у разі оскарження судових рішень з підстави необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що касаційна скарга в частині об-ґрунтування підстав для оскарження судового рішення в касаційному порядку містить лише виклад фактичних обставин справи, які встановлені судами та обставини, що були відхилені ними; цитати нормативних актів, із зазначенням, що постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зв`язку з неповнотою судового розгляду, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.

Отже, заявником не зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), тобто касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу (у редакції Закону від 15.01.2020 № 460 - ІХ), а тому залишається без руху відповідно статті 174, частини 2 статті 292 цього Кодексу.

Крім того, Верховний Суд, перевіривши матеріали касаційної скарги, встановив, що скаргу подано без додержання вимог, викладених у пункті 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, який, зокрема, визначає, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

ТОВ "Коломийський ДОЗ" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсними підпунктів додаткової угоди до кредитного договору, визнання недійсними іпотечних договорів, скасування рішень приватного нотаріуса у 2019 році.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1 921,00 грн.

За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 19 210,00 грн (200 % від (1 921,00 грн х 5)).

До касаційної скарги заявник не додав документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, тому касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України для надання строку на усунення встановлених недоліків, зокрема, і в частині сплати судового збору.

Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись нормами статті 234, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, статті 291, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.09.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2020 у справі № 909/529/19 залишити без руху.

2. Встановити Товариству з додатковою відповідальністю "Коломийський ДОЗ" строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- подати до суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав), з доказами надіслання копій відповідних уточнень (змін) до касаційної скарги іншим учасникам справи;

- надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору у розмірі 19 210,00 грн;

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова