Постанова

від 07.07.2020 по справі 910/8545/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2020 р. Справа№ 910/8545/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Верховця А.А.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Чміль Я.Є.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 07.07.2020 у даній справі

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб"

на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019

у справі № 910/8545/19 (суддя Марченко О.В.)

за позовом приватного підприємства "Світова музика"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб"

про стягнення 892 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 задоволено повністю позов приватного підприємства "Світова музика" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 19, кв. 119; ідентифікаційний номер 36463790) до товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 4; ідентифікаційний номер 34494565) про стягнення 892 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 4; ідентифікаційний номер 34494565) на користь приватного підприємства "Світова музика" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 19, кв. 119; ідентифікаційний номер 36463790) 892 500 (вісімсот дев`яносто дві тисячі п`ятсот) грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 13 387 (тринадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 50 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 та ухвали нове, яким у задоволенні позовних вимог приватного підприємства "Світова музика" (02222, м. Київ, вул. Сабурова, буд. 19, кв. 119; ідентифікаційний номер 36463790) до товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 4; ідентифікаційний номер 34494565) про стягнення 892 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав, 13 387 (тринадцять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 50 коп. судового збору та 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу - відмовити у повному обсязі; стягнути з приватного підприємства "Світова музика" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" судові витрати.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020, крім іншого, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.02.2020.

24.02.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

26.02.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшли письмові пояснення з урахуванням відзиву позивача на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 відкладено на 23.03.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі №910/8545/19, доведено до відома учасників справи, що про дату та час наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 "Про встановлення Карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів", спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" карантин встановлений на всій території України продовжено. З 22.05.2020 запроваджено відповідні послаблення протиепідемічних заходів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.06.2020, крім іншого, призначено до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 на 24.06.2020.

У зв`язку з перебуванням судді Полякова Б.М. у відпустці, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2020, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8545/19 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 до свого провадження у новому складі суду.

12.05.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні або розгляд за відсутності позивача.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2020 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" на рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 до 07.07.2020.

06.07.2020 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання про огляд доказів за місцезнаходженням та залучення спеціаліста.

Судова колегія, дослідивши подане клопотання та заслухавши представників сторін у судовому засіданні 07.07.2020 дійшла висновку про відхилення клопотання в частині залучення спеціаліста та задоволення клопотання про огляд доказів за місцезнаходженням. Відповідні докази оглянуті судом за участю представників сторін.

У судовому засіданні 07.07.2020 представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Представник позивача заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, просила суд оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження.

Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Світова музика" (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" (далі - Товариство) 892 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав.

Позовні вимоги мотивовані тим, що:

- Підприємство є ексклюзивним субвидавцем на території України EMI Music Publishing Europe Limited (далі - Компанія), яка належить до групи Sony/ATV Music Publishing відповідно до субліцензійної угоди від 01.01.2017 (далі - Угода) та додаткової угоди від 16.04.2018;

- згідно з Угодою Компанія призначила позивача керувати її правами на музичні композиції у межах контролю на ліцензійній території та збирати грошові кошти, що сплачуються за використання таких композицій на ліцензійній території; власник та Підприємство погодилися, що позивач управлятиме та адмініструватиме композиції від імені Компанії протягом строку дії на ліцензійній території та на умовах, викладених в Угоді (ліцензійна територія - територія України; строк дії Угоди до 31.12.2020);

- музичний твір "Dancing in the moonlight" (автор слів і музики: Sherman Kelly; далі - твір), який входить у каталог Компанії, використано Товариством у створенні аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" (виконавці: Carribean Club Family, режисери: Костянтин Гордієнко , Олена Коляденко ; далі - аудіовізуальний твір), присвячений 20-річчю клубу " Caribbean Club" (власник Товариство);

- позивачем зафіксовано незаконну переробку та аранжування твору і включення твору до складу складного об`єкту інтелектуальної власності (синхронізація) аудіовізуального твору; факт незаконної переробки та аранжування твору підтверджується записом на DVD-R диску, який долучений до матеріалів позовної заяви;

- аудіовізуальний твір транслюється в ефірі телеканалів "М1" та "М2" з 14.06.2018, тобто більше року;

- відповідач неодноразово розміщував аудіовізуальний твір з включеним до його складу твору в мережі Інтернет, Компанія неодноразово блокувала аудіовізуальний твір, користуючись своїм правом забороняти його використання;

- Товариство зверталося до позивача з метою оформлення ліцензії на твір для використання, проте дані перемовини не закінчилися підписанням відповідного договору; відповідачу було відомо про власника твору та його представника на території України;

- отже, відповідач не отримав у позивача права на використання твору, а тому, на думку Підприємства, твір незаконно використано трьома способами, а саме: переробка, аранжування твору; включення твору до складу складного об`єкту інтелектуальної власності аудіовізуального твору (синхронізація); публічне сповіщення аудіовізуального твору.

Оскаржуваним рішенням суд повністю задовольнив позовні вимоги позивача.

Товариство, звертаючись з апеляційною скаргою на вказане судове рішення, обґрунтувало її наступними доводами:

- роздруківка інформації із сайту названа позивачем як Витяг з каталогу EMI Music Publishing Europe Limited не містить перекладу на державну мову, а тому не може бути належним доказом у справі;

- в матеріалах справи відсутня інформація про те, що EMI Music Publishing Europe Limited володіє правами на спірний твір;

- позивачем не доведено того, що саме Товариством використано спірний твір, оскільки Товариством та товариством з обмеженою відповідальністю "Артем-Арт-Студіо" (далі - ТОВ "Артем-Арт-Студіо") 17.08.2017 укладено договір № 17/08/2017 на виконання робіт з виготовлення та просування рекламного відеоролика (далі - Договір);

Судова колегія, дослідивши матеріали даної справи та заслухавши у судовому засіданні присутніх представників сторін, встановила наступне.

01.01.2017 Підприємством (видавник) і Компанією (власник) укладено угоду №б/н (далі - Угода), за умовами якої:

- "композиції" означають і включають у себе ту частину всіх музичних композицій, які наразі перебувають у володінні або контролюються прямо або побічно на ліцензійній території власником відповідно до Угоди з правовласниками, що надають права, і написаних (будь то окремо, спільно або частково, особисто або із наміром бути частиною драматичного/музичного твору) до початку або час від часу протягом строку дії Угоди разом з усіма назвами, аранжуваннями, адаптаціями, версіями, виданнями і перекладами таких музичних композицій, а також нові слова пісень до таких музичних композицій; незважаючи на будь-які протиріччя, що містяться в Угоді, бібліотечні композиції прямо виключені з Угоди (пункт 1.4 Угоди);

- "правовласник" означає особи, що є сторонами угоди з передачі прав (пункт 1.7 Угоди);

- "бібліотечні композиції" означає слова і музику музичних композицій, створених для використання як виробнича бібліотечна музика, якою володіє і/або контролює власник в тій мірі, поки вони використовуються як виробнича бібліотечна музика (пункт 1.9 Угоди);

- "ліцензійна територія" означає територію України (пункт 1.10 Угоди);

- "Строк дії Угоди" означає період, що починається з 01.01.2017 і закінчується 31.12.2020 (пункт 1.15 Угоди в редакції додаткової угоди від 16.04.2018);

- з урахуванням зобов`язань видавника, що містяться в Угоді, роялті і зборів, що будуть враховані і сплачені видавцем власнику, власник за Угодою надає через ліцензію лише виконавцю і за умовами дотримання строків, умов і обмежень (включаючи, але без обмеження, застереження, викладені у пункті 3 Угоди, і умови будь-якої відповідної угоди з правовласником, що надає права), викладених в Угоді, наступні права у та по відношенню до композицій (але за винятком будь-якого он-лайн використання) і кожного із них у тій мірі, що власник володіє або контролює композиціями, для ліцензійної території на строк дії Угоди:

- за умови дотримання прав, наданих або наділених організації (-ям), членами яких є автор (-и), видавцю надається невиключне право ліцензувати використання композицій на ліцензійній території шляхом публічного виконання, сповіщення, доведення до загального відома та/або оприлюднення, радіо- і телемовлення та передачу (будь то за допомогою звичайних засобів або по кабелю або через супутник або онлайн використання і таких інших засобів, що можуть бути розробленими) для прийому на ліцензійній території (підпункт 2.1.3 пункту 2.1 Угоди);

- за умови попередньої письмової згоди, як це зазначено у пункті 2.1.4. Угоди, з боку власника у кожному випадку виключне право на ліцензійній території дозволяти адаптації та аранжування, зміни і доповнення до композицій (і видавець повинен щоразу за обґрунтованим запитом власника бути зобов`язаний робити це), включаючи право додавати слова пісень або нові слова пісень до них, надавати переклади композицій або нових пісень на інших мовах або додавати музику і дозволяти іншим робити це; авторське право в усіх таких адаптаціях, аранжуваннях, змінах, доповненнях, перекладах, словах пісень, нових словах пісень і музиці повинне, за умови дотримання вимог чинного законодавства і правил організацій з прав на використання і механічне відтворення музичних творів у кожній країні ліцензійної території, належати власнику, але за умови дотримання умов Угоди (підпункт 2.1.4 пункт 2.1 Угоди);

- за умови попередньої письмової згоди, як це зазначено у пункті 2.1 Угоди, з боку власника у кожному конкретному випадку виключне право (відповідно до підпункту 2.1.3 пункту 2.1 Угоди) надавати невиключні ліцензії по всьому світу на синхронізацію для запису та/або синхронізацію композицій з фільмами, телевізійними постановками (включаючи кабельне та супутникове телебачення) стрічок, рекламних роликів, та інших постійних візуальних образів, вироблених на ліцензійній території для використання шляхом телебачення, інтернету, або іншими засобами онлайн і/або мобільної цифрової доставки композицій з або без будь-яких пов`язаних з ними даних, таких як такс і/або нерухомими або рухомими візуальними образами (підпункт 2.1.5 пункту 2.1 Угоди).

На підставі вказаної Угоди Підприємство набуло повноваження здійснювати управління майновими правами, у тому числі, на музичний твір "Dancing in the moonlight", який належить до каталогу Компанії, що підтверджується витягом з каталогу, наявним в матеріалах справи (а.с. 25, т. 1), доказами, дослідженими за їх місцезнаходженням у судовому засіданні 07.07.2020.

Так, у судовому засіданні 07.07.2020 судовою колегією разом з представниками сторін було досліджено електронний доказ, а саме, каталог EMI Music Publishing Europe Limited , та встановлено належність твору "Dancing in the moonlight" до каталогу EMI Music Publishing Europe Limited , яка належить до групи компаній Соні ЕйТіВі М`юзік Паблішінг" (Sony/ATV Music Publishing).

Твердження апелянта стосовно того, що витяг з каталогу EMI Music Publishing Europe Limited не містить перекладу на державну мову, а тому не може бути належним доказом у справі відхиляються судовою колегією, оскільки вказаний доказ є електронним та, як зазначалося вище, був досліджений у судовому засіданні апеляційної інстанції в присутності представників сторін, а вимоги щодо перекладу електронного доказу, який складений іноземною мовою, у чинному законодавстві відсутні. Дослідження вказаного доказу не потребувало поглиблених знань англійської мови, у судовому засіданні надані докладні пояснення щодо змісту цього доказу.

Разом з тим, у відповідності до ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Листом Компанії від 15.05.2019 підтверджено право Підприємства на видачу ліцензій і збирання всіх доходів, що генеруються внаслідок використання музичного твору "Dancing in the moonlight".

Твердження апелянта стосовно того, що в матеріалах справи відсутня інформація про те, що EMI Music Publishing Europe Limited володіє правами на спірний твір, відхиляється судовою колегією, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про визнання укладеного між Підприємством та Компанією договору недійсним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже позивачем належним чином підтверджено належність Компанії виключних майнових авторських прав на спірний музичний твір і отримання Підприємством таких прав на території України, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Частиною першою статті 432 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом (частина третя статті 418 ЦК України).

Згідно із статтею 421 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) об`єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до цього Кодексу, іншого закону чи договору.

Статтею 7 Закону України "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон) передбачено, що суб`єктами авторського права є автори творів, зазначених у частині першій статті 8 цього Закону, їх спадкоємці та особи, яким автори чи їх спадкоємці передали свої авторські майнові права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 433 ЦК України об`єктами авторського права є музичні твори (з текстом або без тексту).

Згідно із статтею 1108 ЦК України особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності (ліцензіар), може надати іншій особі (ліцензіату) письмове повноваження, яке надає їй право на використання цього об`єкта в певній обмеженій сфері (ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності). Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути оформлена як окремий документ або бути складовою частиною ліцензійного договору. Ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності може бути виключною, одиничною, невиключною, а також іншого виду, що не суперечить закону. Невиключна ліцензія не виключає можливості використання ліцензіаром об`єкта права інтелектуальної власності у сфері, що обмежена цією ліцензією, та видачі ним іншим особам ліцензій на використання цього об`єкта у зазначеній сфері.

Частиною першою статті 424 ЦК України передбачено, що майновими правами інтелектуальної власності є: 1) право на використання об`єкта права інтелектуальної власності; 2) виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об`єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 цього Закону, після чого ця особа стає суб`єктом авторського права.

Згідно з пунктами 2, 6 і 7 частини третьої статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти: публічне сповіщення творів; переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів; включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо.

Використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання, в тому числі з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення) у місці, відкритому для публічного відвідування. Відповідальність за публічне виконання твору несе, зокрема, юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Відповідно до статті 1 Закону похідний твір - це твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдавання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів).

Публічне сповіщення (доведення до загального відома) - це передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті.

Згідно з частиною третьою статті 426 ЦК України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Пунктами "г" і "и" частини першої статті 52 Закону передбачено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

Враховуючи обов`язок доказування і подання доказів господарському суду у вирішенні питання про те, якій стороні належить доводити обставини, що мають значення для справи про захист авторського права чи суміжних прав, слід враховувати таке:

1) позивач повинен довести належність йому авторського права та/або суміжних прав чи права на їх захист, а також факт використання об`єктів даних прав відповідачем, а в разі заявлення вимог про відшкодування шкоди - розмір шкоди і причинно-наслідковий зв`язок між завданою шкодою та діями відповідача. У випадках, коли права автора засвідчено свідоцтвом, виданим в установленому порядку уповноваженим органом, власник майнових прав інтелектуальної власності на твір, які було передано на зазначений у свідоцтві твір, звільняється від доведення належності йому відповідних прав; у таких випадках обов`язок доведення належності цих прав іншій особі, ніж та, що зазначена у свідоцтві, покладається на відповідача.

2) відповідач має довести додержання ним вимог ЦК України і Закону при використанні ним твору та/або об`єкту суміжних прав; в іншому разі фізична або юридична особа визнається порушником авторського права та/або суміжних прав, і для неї настають наслідки, передбачені цими законодавчими актами. Крім того, відповідач повинен спростувати визначену цивільним законодавством презумпцію винного заподіяння шкоди (статті 614, 1166 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, товариством було використано вказаний музичний твір у створенні аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" (виконавці - Carribean Club Family; режисери - Костянтин Гордієнко і Олена Коляденко ), присвяченого 20-річчю клубу "Carribean Club", що підтверджується інформацією, розміщеною на поданому позивачем суду диску, що разом із іншими доказами у справі досліджений судом.

Позовні вимоги Підприємства мотивовано незаконним використанням Товариством у складі аудіовізуального твору музичного твору "Dancing in the moonlight".

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог та звертаючись з апеляційною скаргою про скасування оскаржуваного рішення, відповідач (замовник) посилається на укладений 17.08.2017 з ТОВ "Артем-Арт-Студіо" (виконавець) Договір, за умовами пункту 1.1 якого виконавець зобов`язується за плату виконати такі роботи: на підставі сценарію, узгодженого з замовником, виготовити рекламний відеоролик, присвячений 20-річчю клубу Carribean Club, тривалістю 4 хвилини 10 секунд, та провести просування (рекламу) відеоролику в мережі Internet та на телебаченні, а замовник зобов`язується прийняти виконані виконавцем роботи та оплатити їх на умовах і в порядку, зазначених у Договорі; під рекламним роликом у Договорі розуміється аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, об`єднаних між собою творчим задумом й образотворчими засобами.

Згідно з пунктом 2.4 Договору виконавець зобов`язується придбати у свою власність усі виключні майнові права інтелектуальної власності на об`єкт і передати у власність замовника на підставі окремого договору всі зазначені виключні майнові права інтелектуальної власності на цей об`єкт; договір між виконавцем і замовником про передачу у власність замовника всіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт повинен бути укладений протягом 90 робочих днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі виконаних робіт за Договором.

Крім того, відповідач вказує, що за умовами підпунктів 2.5.5 і 2.5.6 пункту 2.5 Договору ТОВ "Артем-Арт-Студіо" гарантовано Товариству, що ним самостійно врегульовано питання щодо виплати винагороди усім третім особам, які були залучені до виробництва об`єкта володільцям/власникам майнових прав на твори та інші об`єкти права інтелектуальної власності, що включені як складові твору, та що подальше використання твору не потребує отримання будь-яких дозволів, а також здійснення будь-яких платежів на користь третіх осіб і/або самого виконавця. Виконавець гарантує замовнику, що всі майнові претензії третіх осіб з приводу порушення їх прав та охоронюваних законом інтересів, які можуть виникнути при використанні об`єкту, будуть врегульовані виконавцем від власного імені та за власний рахунок.

Разом з тим, наведені підпункти Договору є умовами, які відповідно до пункту 2.5 Договору мають бути включені до змісту договору про передачу у власність Товариству всіх виключних майнових прав інтелектуальної власності на аудіовізуальний твір.

Проте між Товариством і ТОВ "Артем-Арт-Студіо" не було укладено жодного договору щодо передачі прав інтелектуальної власності на об`єкти, включені до складу аудіовізуального твору.

Слід зазначити, що відповідно до листа товариства з обмеженою відповідальністю "Телеодин" від 02.04.2019 №40/01 останнє за договором від 14.06.2018 №101/А, укладеним з ТОВ "Артем-Арт-Студіо" (далі - Договір №101/А), отримало невиключні майнові права інтелектуальної власності на використання аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" у виконанні "Carribean Club Family"; початок трансляції аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" (далі - кліп) в ефірі телеканалу "М1" - 14.06.2018; станом на 02.04.2019 в ефірі телеканалу "М1" кліп вийшов 42 рази; початок трансляції кліпу в ефірі телеканалу "М2" - 16.06.2018; станом на 02.04.2019 в ефірі телеканалу "М2" клір вийшов 717 разів.

Як на підставу правомірного використання спірного музичного твору відповідач посилається на пункт 4.2 Договору №101/А, яким ТОВ "Артем-Арт-Студіо" гарантує, що на час підписання договору тільки йому належать авторські та суміжні права на твори, що підписанням договору він не порушив нічиїх авторських та суміжних прав на зазначені музичні твори, що предмет договору не являється предметом судового спору.

Пунктом 2.1 Договору №101/А передбачено, що ТОВ "Артем-Арт-Студіо", що володіє усіма виключними авторськими та суміжними правами на твір (аудіовізуальний твір (відео кліп, запис концерту)), передає товариству з обмеженою відповідальністю "Телеодин" невиключні права на багаторазове використання творів, вказаних в додатках до Договору №101/А.

Відповідно до додатку від 14.06.2018 №1 до Договору №101/А товариству з обмеженою відповідальністю "Телеодин" передано невиключні права на багаторазове використання аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" у виконанні "Carribean Club Family". Жодних положень щодо передачі прав на музичний твір "Dancing in the moonlight", який міститься у складі вказаного аудіовізуального твору, Договір №101/А не містить.

Також матеріали справи містять електронне листування відповідача з Компанією, з якого вбачається, що Товариство зверталося до Компанії з метою підписання договору щодо використання вказаного музичного твору.

Компанія, в свою чергу, повідомила відповідача про те, що на території України управління правами на цей музичний твір здійснює Підприємство, а також про те, що сума використання музичного твору становить 10 000 євро.

Крім того, Компанією було повідомлено позивача про наміри Товариства укласти договір щодо використання музичного твору.

Підприємство зверталося до Товариства для укладення договору щодо використання твору, проте Товариство не відреагувало на такі звернення.

ТОВ "Артем-Арт-Студіо" на виконання укладеного з Товариством Договору було створено аудіовізуальний твір, до складу якого включено спірний музичний твір.

Разом з тим, відповідачем не було отримано прав на таке використання музичного твору.

Вказане використання відбулося шляхом включення музичного твору до складу аудіовізуального твору, аранжування музичного твору, що підтверджується записом на диску, поданому позивачем, а в подальшому і доведення його до загального відома (публічне сповіщення), підтвердженням чого є лист товариства з обмеженою відповідальністю "Телеодин" від 02.04.2019 №40/01.

Твердження апелянта стосовно того, що скаржник, замовляючи аудіовізуальний твір, не знав, які саме музичні композиції будуть використані в творі, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення та відмови у задоволенні позовних вимог.

Разом з тим, укладений ТОВ "Артем-Арт-Студіо" і відповідачем Договір не свідчить про наявність у останнього прав на музичний твір з текстом, проте надає Товариству право звернутися до суду з позовом до зазначеної юридичної особи щодо відшкодування збитків у порядку регресу, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача компенсацію за порушення виключних майнових авторських прав у розмірі 892 500.00 грн.

Пунктами "г" і "и" частини першої статті 52 Закону передбачено, що за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону, недотриманні передбачених договором умов використання творів і (або) об`єктів суміжних прав, використанні творів і об`єктів суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створенні загрози неправомірного використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав та інших порушеннях особистих немайнових прав і майнових прав суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право: подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій; здійснювати захист авторського права і (або) суміжних прав у порядку, визначеному статтею 52-1 цього Закону.

Відповідно до пункту "г" частини другої статті 52 Закону суд має право постановити рішення чи ухвалу про виплату компенсації, що визначається судом як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а у разі умисного порушення - як потроєна сума винагороди або комісійні платежі, які були б сплачені, якби порушник звернувся із заявою про надання дозволу на використання оспорюваного авторського права або суміжних прав замість відшкодування збитків або стягнення доходу.

Визначаючи розмір паушальної суми, судом першої інстанції було враховано, що відповідач звертався до Компанії з проханням укласти договір щодо використання спірного музичного твору; Компанією було повідомлено Товариство про те, що на території України управління правами інтелектуальної власності на музичний твір "Dancing in the moonlight" здійснює Підприємство і саме до останнього необхідно звернутися відповідачу для укладення відповідного договору, а також про те, що сума використання музичного твору становить 10 000 євро; від укладення договору з Підприємством Товариство ухилилося, а тому відповідачем було умисно порушено права інтелектуальної власності на музичний твір "Dancing in the moonlight" шляхом включення його до складу аудіовізуального твору "Dancing in the moonlight" (виконавці: Carribean Club Family), аранжування музичного твору та його публічного сповіщення.

Відтак, позовні вимоги Підприємства щодо стягнення з Товариства 892 500 грн. компенсації за порушення виключних майнових авторських прав у вигляді паушальної суми (як потроєна сума винагороди) правомірно були задоволені судом першої інстанції у повному обсязі.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 5 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою і третьою статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пункту 3 частини четвертої і частини п`ятої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

15.02.2019 Підприємством (клієнт) і адвокатським бюро "Руслани Миколюк" (бюро) укладено договір №1502-2019 про надання правової допомоги, за умовами якого бюро зобов`язується надати клієнту правову допомогу за окремими письмовими та/або усними дорученнями останнього.

Оплата правової допомоги підтверджується платіжним дорученням від 06.03.2019 №38 на суму 5 000 грн.

Враховуючи викладене, а також повне задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 грн. є співрозмірними заявленим позовним вимогам, а тому поклав вказані витрати на відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі, відхиляються судовою колегією за необґрунтованістю, оскільки не спростовують обставин, які на підставі належних та допустимих доказів встановлені у даній справі судом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9.12.1994). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

Враховуючи, що фундаментальних порушень судом апеляційної інстанції не встановлено, судове рішення у справі прийняте з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення господарського суду м. Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282, 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карібіан Клуб" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 23.12.2019 у справі № 910/8545/19 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/8545/19 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову Північного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний: 13.07.2020.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді А.А. Верховець

В.О. Пантелієнко