Постанова

від 26.06.2020 по справі 280/2993/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 року

м. Київ

справа № 280/2993/19

адміністративне провадження № К/9901/26872/19

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:

головуючий суддя - Гусак М. Б. (суддя-доповідач),

судді: Бившева Л. І., Васильєва І. А., Гімон М. М., Олендер І. Я., Пасічник С. С., Усенко Є. А., Ханова Р. Ф., Хохуляк В. В., Шипуліна Т. М., Юрченко В. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року (суддя Татаринов Д. В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року (судді Білак С. В., Малиш Н. І., Шальєва В. А.) у справі №280/2993/19 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІ ТЕКНОЛОДЖИ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

УСТАНОВИЛА:

21 червня 2019 року Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до суду з адміністративним позовом про підтвердження обґрунтованості адміністративного умовного арешту майна платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю ТІ ТЕКНОЛОДЖИ (далі - ТОВ ТІ ТЕКНОЛОДЖИ ), застосованого на підставі рішення в.о. заступника начальника ГУ ДФС у Запорізькій області Головного управління ДФС у Запорізькій області від 7 червня 2019 року.

Підставою адміністративного арешту майна платника податків (ТОВ ТІ ТЕКНОЛОДЖИ ) став неправомірний, на розсуд контролюючого органу, недопуск до проведення перевірки.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року позовну заяву залишено без руху на підставі частини третьої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та позивачу наданий строк для усунення недоліків до 24 червня 2019 до 17.00 год. Судом встановлено такі недоліки: всупереч вимогам частини другої статті 283 КАС України - підпис уповноваженої особи не скріплений печаткою; порушено 24-годинний строк звернення до суду з моменту встановлення обставин, які зумовили звернення до суду.

На виконання вимог суду, позивач у цей же день подав клопотання, в якому зазначив, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у справі №280/2798/19 його заява, яка подавалась в порядку статті 283 КАС України, була залишена без розгляду, тому він звертається до суду в загальному порядку, а не відповідно до статті 283 КАС України.

Ухвалою від 24 червня 2019 року Запорізький окружний адміністративний суд позовну заяву Головного управління ДФС у Запорізькій області повернув у зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення заяви без руху, зазначивши, що заявник звернувся до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна з порушенням 24-годинного строку. Посилання заявника на те, що він звернувся до суду в загальному порядку із позовною заявою, суд не прийняв, зазначивши, що з такими позовними вимогами заявник може звернутись лише у разі постановлення раніше ухвали про відмову у відкритті провадження у справі відповідно до частини п`ятої статті 283 КАС України, а не залишення її без розгляду. Приймаючи рішення про повернення позовної заяви, суд також зазначив, що ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у справі № 280/2798/19 заява Головного управління ДФС у Запорізькій області залишена без розгляду, а не відмовлено у відкритті провадження у справі, відтак, в силу частини п`ятої статті 283 КАС України, заявник позбавлений права звертатись до суду в загальному порядку з адміністративним позовом, а заявлений позов судом розцінено як подання заяви відповідно до вимог статті 283 КАС України.

Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 21 серпня 2019 року ухвалу суду першої інстанції залишив без змін.

Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В касаційній скарзі позивач зазначає, що звертався до суду в загальному порядку, а не в порядку статті 283 КАС України. Крім того, зазначає, що ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року у справі № 280/2798/19 про залишення заяви податкового органу без розгляду скасована постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року, а справа направлена для продовження розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався.

Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 8 лютого 2020 року.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 20 березня 2020 року справу передала на розгляд судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду на підставі статей 346 та 347 КАС України, у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 5 травня 2018 року у справі № П/811/1766/17; від 15 травня 2018 року у справі № 820/2312/17; від 22 травня 2018 року у справі № 820/2040/17; від 19 червня 2018 року у справі № 820/818/17; від 13 серпня 2018 року у справі № 820/816/17; від 27 серпня 2019 року у справі № 520/9866/18.

Також доручено Науково-консультативній раді Верховного Суду підготувати науковий висновок щодо проблемних питань здійснення процедури підтвердження адміністративного арешту майна платників податків (особливості провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів).

На виконання вказаного доручення надійшли наукові висновки: доктора юридичних наук, професора ОСОБА_1 ; доктора юридичних наук, професора Державного вищого навчального закладу Ужгородський національний університет ОСОБА_4; професора кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старшого партнера АО "Юридична група EUCON" доктора юридичних наук ОСОБА_2 ; доцента кафедри адміністративного та фінансового права Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидата юридичних наук, доцента ОСОБА_3 ; доктора юридичних наук, професора ОСОБА_5; доктора юридичних наук, професора ОСОБА_6

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, здійснюючи касаційний перегляд, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Під час касаційного перегляду справи, судом касаційної інстанцій на підставі доводів касаційної скарги та за допомогою відкритих джерел інформації - Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що зверненню 21 червня 2019 року з позовом у даній справі до суду, передувало звернення податкового органу з заявою в порядку статті 283 КАС України, яка залишена без розгляду ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 7 червня 2019 року по справі № 280/2798/19. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року ухвала суду першої інстанції скасована, а справа направлена для продовження розгляду. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 липня 2019року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІ ТЕКНОЛОДЖИ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, та роз`яснено заявнику його право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. Підставою для відмови у відкритті провадженнязазначено про наявність спору про право, оскільки ТОВ ТІ ТЕКНОЛОДЖИ висловило незгоду з наказом податкового органу про проведення перевірки та мало намір оскаржити даний наказ до суду та до Державної фіскальної служби України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з приписами частини четвертої статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутись до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Право звернення до суду суб`єктом владних повноважень - податковим органом визначено статтею 94 ПК України, а саме: на суд покладено обов`язок перевірити обґрунтованість рішення контролюючого органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Відтак, для здійснення судового контролю за рішенням податкового органу, яке зачіпає права та інтереси платника податків, податковий орган зобов`язаний звернутись до суду.

Зверненню податкового органу до суду передує процедура застосування адміністративного арешту, встановлена статтею 94 ПК України, відповідно до якої контролюючим органом може бути накладено арешт на майно платника податків, який полягає в обмеженні або забороні платнику податків у реалізації прав розпорядження або користування його майном. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом (п. 94.1).

КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного) (частина перша статті 12).

Відтак, податковий орган має право/обов`язок звернутись до суду в порядку загального провадження з дотриманням загальних строків звернення до суду з позовними вимогами про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. При розгляді вимоги щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків до предмета доказування входить, зокрема наявність підстав та дотримання порядку призначення контролюючим органом перевірки та прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

Крім того, КАС України визначено особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ (глава 11) та порядок розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ (§ 2 цієї глави). Статтею 283 КАС України врегульовано особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів на підставі заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Цей порядок є альтернативним загальному порядку розгляду справ.

Відповідно до приписів статті 283 КАС України податковим органом заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі (частина друга). Такою обставиною в цьому випадку є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна.

У разі недотримання вимог частини другої цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів (частина третя).

Відповідно до частини четвертої цієї статті, - суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо: 1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті; 2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку (частина п`ята). Ухвалу про відмову в прийнятті заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення (частина шоста). Обчислення строку для розгляду заяви судом відбувається в годинах, та суд повинен прийняти рішення по суті заявлених вимог не пізніше 96 годин, відлік якого розпочинається з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду (частина сьома). До цього строку включаються години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню (частина восьма).

Крім того, КАС України визначено, що при розгляді цієї категорії термінових справ днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270) Розгляд термінової адміністративної справи закінчується проголошенням повного судового рішення (частина перша статті 271). Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені (частина третя статті 272).

Тобто, податковий орган, звертаючись до адміністративного суду, самостійно визначає порядок такого звернення: в загальному порядку або відповідно до статті 283 КАС України з метою термінового розгляду, про що обов`язково зазначається в позовній заяві (заяві). Законодавцем визначено, що в порядку ст. 283 КАС України податковий орган може звернутись виключно у разі безспірності таких вимог, оскільки в протилежному випадку суд зобов`язаний відмовити у відкритті провадження відповідно до частини четвертої статті 283 КАС України у зв`язку з наявністю спору про право.

Відмова у відкритті провадження відповідно до частини п`ятої цієї статті дає право податковому органу звернутись в порядку загального провадження, але таке звернення можливе і без попереднього звернення до суду в порядку, визначеному статтею 283 КАС України, адже спір про право може виникнути і на етапі застосування адміністративного арешту податковим органом, а тому, звернення до суду з заявою відповідно до статті 283 КАС України в такому випадку може бути недоцільним. В будь-якому випадку спір про право повинен бути не уявним, а реальним, та суду необхідно надати докази про звернення за вирішенням спору в адміністративному чи судовому порядку.

Законодавцем встановлено, що суд повинен перевірити обґрунтованість застосування адміністративного арешту майна, та в разі наявності спору про право, такий розгляд здійснюється в загальному позовному провадженні. Порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 3 КАС України). Відтак, здійснюючи розгляд справи в порядку загального провадження, суд зобов`язаний перевірити дотримання критеріїв, встановлених частиною другою статті 2 КАС України з метою досягнення основного завдання адміністративного судочинства - справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спору у сфері публічно-правових відносин.

Аналіз наведених приписів податкового законодавства та КАС України свідчить про порушення судом першої та апеляційної інстанцій у даній справі норм матеріального та процесуального права, оскільки, податковий орган звернувся з позовною заявою в порядку загального провадження, але суд зазначив, що визнає її заявою в порядку статті 283 КАС України, яка подана не за формою та з порушенням 24-годинного строку звернення до суду. Крім того, суди помилково прийшли до висновку про неможливість звернення податкового органу до суду в загальному порядку, зазначаючи, що попередню заяву було залишено без розгляду, а не відмовлено у відкритті. Як вже зазначалось, 25 червня 2019 року судом апеляційної інстанції по справі № 280/2798/19 скасована ухвала суду першої інстанції про залишення заяви податкового органу без розгляду, а справа направлена для продовження розгляду. Крім того, податковий орган має право звернутись з адміністративним позовом в порядку загального провадження незалежно від прийнятого судом рішення відповідно до статей 270, 283 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 353, 356, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИЛА:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити.

2. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2019 року скасувати.

3. Справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ТІ ТЕКНОЛОДЖИ про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді:

........................... М. Б. Гусак

........................... Л. І. Бившева

........................... І. А. Васильєва

........................... М. М. Гімон

........................... І. Я. Олендер

........................... С. С. Пасічник

........................... Є. А. Усенко

........................... Р. Ф. Ханова

........................... В. В. Хохуляк

........................... Т. М. Шипуліна

........................... В. П. Юрченко

Відповідно до частини третьої статті 355 КАС України постанову оформлено суддею Юрченко В. П.