Ухвала

від 10.07.2020 по справі 908/1355/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/67/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.07.2020 справа № 908/1355/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА-ТРЕЙД від 08.07.2020 про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 908/1355/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю НАФТА-ТРЕЙД (69098, м.Запоріжжя, Полякова, буд. 11, кв. 69, 70)

до відповідача товариства з додатковою відповідальністю АВТОПАРК (69123, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3)

про стягнення 1538714,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НАФТА-ТРЕЙД звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з товариства з додатковою відповідальністю АВТОПАРК 1623749,03 грн., які складаються з 927035,00 грн. основного боргу за договором поставки № 03012019 від 03.01.2019, 327666,56 грн. пені, 284131,20 грн. штрафу, 44511,61 грн. 3% річних та 40404,66 грн. інфляційних втрат.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2020 справу № 908/1355/20 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 09.06.2020, відкрито загальне позовне провадження у справі №908/1355/20, присвоєно справі номер провадження 18/67/20, призначено підготовче засідання на 08.07.2020.

Разом з позовом ТОВ "НАФТА-ТРЕЙД" подавалась заява про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: 1) будівлю адміністративного корпусу інв. № 000001 літ. А-4, площею 4285,1 кв. м. за адресою м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 21538265, номер об`єкта в РПВН 21538265, яка належить на праві власності товариству з додатковою відповідальністю "АВТОПАРК" (ідентифікаційний код 001184939, адреса місцезнаходження: 69123, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3); 2) всі транспортні засоби, які належать на праві власності товариству з додатковою відповідальністю "АВТОПАРК" (ідентифікаційний код 001184939, адреса місцезнаходження: 69123, м.Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3).

Ухвалою від 09.06.2020 у забезпеченні позову ТОВ "НАФТА-ТРЕЙД" відмовлено.

Ухвалою від 08.07.2020 підготовче засідання відкладено на 06.08.2020; цією ж ухвалою судом задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог; розглядаються вимоги про стягнення з відповідача 1538714,03 грн., з яких: 875000,00 грн. основного боргу за договором поставки № 03012019 від 03.01.2019, 294666,56 грн. пені, 284131,20 грн. штрафу, 44511,61грн. 3% річних, 40404,66 грн. інфляційних втрат.

Товариством з обмеженою відповідальністю НАФТА-ТРЕЙД 08.07.2020 вдруге подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать товариству з додатковою відповідальністю "АВТОПАРК", наявні на рахунках, відкритих ТДВ "Автопарк" в банківських установах України, в межах ціни позову 1538714,03 грн.

В обґрунтування своєї заяви позивач зазначив, що на виконання договору поставки №03012019 від 03.01.2019 позивачем на користь відповідача здійснено поставку дизельного пального за період з 03.01.2019 по 31.12.2019 на суму 4629984,00 грн. Вказує, що з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача за отриманий товар складає 875000,00 грн. Відповідно до положень укладеного договору та чинного законодавства позивачем станом на 08.07.2020 заявлено до стягнення з відповідача 294666,56 грн. пені, 284131,20 грн. штрафу, 44511,61 3% річних, 40404,66 грн. інфляційних втрат За доводами позивача, є підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у даній справі. Вказує, що основна частина заборгованості не погашається відповідачем тривалий час, а за останній час погашення відбувається незначними платежами вже після подачі позову. У своїй заяві позивач, як і в заяві від 04.06.2020, посилався на Інформаційні довідки №№ 197692575, 210806597 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, з яких вбачається, що відповідач вже після пред`явлення йому позивачем правомірних вимог та рахунків про сплату пені здійснює дії з відчуження належного йому ліквідного майна, зокрема з власності вибув допоміжний корпус мийки інв. № 000004 за адресою м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3. Також зауважив, що станом на 01.05.2020 у відповідача податковий борг до місцевого бюджету складав 84255,27 грн., а станом на 01.06.2020 податковий борг виріс майже вдвічі і становить 146195,05 грн., відповідно, наявні підстави для віднесення активів відповідача в податкову заставу, внаслідок чого буде ускладнене виконання судового рішення. Щодо зустрічного забезпечення зазначає, що пропозиції щодо зустрічного забезпечення не надаються з огляду на висновки Верховного Суду у справі № 924/789/18 від 25.02.2019, згідно з якими законом не встановлено обов`язку суду вимагати від особи, яка звертається з заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Частиною 1 ст. 140 ГПК України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

При цьому суд наголошує, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ст. 74 ГПК України позивач зобов`язаний надати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

До матеріалів заяви про забезпечення позову позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При повторному зверненні з заявою про забезпечення позову позивач наводить ті ж доводи, які викладались ним при первісному звернення з такою заявою і цим доводам судом вже надавалась оцінка.

Позивач вказав на зменшення кількості нерухомого та рухомого майна в період з 11.12.2019 по 05.03.2020 в якості обґрунтування підстави для забезпечення позову, а саме відчуження 05.03.2020 допоміжного корпусу мийки інв. № 000004 площею 1575,4 кв. м., розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, 3.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і окрім того, зважаючи на те, що позов поданий значно пізніше, наведене не свідчить про ухилення від виконання зобов`язань перед позивачем.

Посилання позивача, що відповідачем заборгованість сплачується незначними сумами не свідчить про ухилення відповідача від виконання зобов`язань, а напроти вказує на намагання боржника зменшити заборгованість.

Порушення відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем не є підставою для застосування заходів забезпечення позову, оскільки такі заходи застосовуються не в залежності від наявності у відповідача заборгованості, а в залежності від наявності належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду і саме ці вимоги є предметом розгляду суду у даній справі.

Отже, не є підставою для забезпечення позову доводи позивача про ухилення відповідача від виконання зобов`язань за спірним договором, оскільки на час подання позову ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову. Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.

Також суд вважає необхідним зауважити, що за наявності кризисної ситуації в економіці України на даний час, зокрема внаслідок продовження на території України карантину до 31.07.2020 через спалах у світі коронавірусу, арешт коштів боржника не є доцільним, оскільки може призвести до зупинки господарської діяльності підприємства, що в свою чергу, не направлене на виконання рішення суду.

Суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заявленого ТОВ НАФТА-ТРЕЙД заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як саме лише посилання заявника на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав, без надання доказів здійснення ТДВ АВТОПАРК на даний час будь-яких дій, направлених на невиконання або ускладнення виконання рішення суду, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову, за своїм змістом, зводиться до припущень щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання судового рішення .

Зважаючи на викладене суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ НАФТА-ТРЕЙД про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Враховуючи положення статті 129 ГПК України та Закону України Про судовий збір , оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051,00 грн., відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю НАФТА-ТРЕЙД у забезпеченні позову у справі № 908/1355/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалу підписано 10.07.2020

Суддя В.В. Левкут