Ухвала

від 12.01.2021 по справі 908/1355/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/67/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.01.2021 справа № 908/1355/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Левкут В.В.,

при секретарі судового засідання Непомнящій Н.П.,

розглянувши заяву № 20/28.12 від 28.12.2020 товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» про відстрочення виконання рішення 24.09.2020 у справі №908/1355/20

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТА-ТРЕЙД» (69098, м. Запоріжжя, вул. Полякова, буд. 11, кв. 69, 70)

до відповідача товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» (69123, м. Запоріжжя, вул. Хортицьке шосе, буд. 3)

про стягнення 1313714,03 грн.

учасники справи:

від позивача: Железняк О.В., довіреність № б/н від 11.01.2021; Касянок В.В., директор, наказ № 8-к від 21.11.2018, паспорт СА 999754 від 26.06.1999

від відповідача: Бичківський О.О., ордер АР № 1020842 від 05.08.2020

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 29.12.2020 надійшла заява товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» про відстрочення виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі № 908/1355/20 до 31.07.2021.

В обґрунтування наявності підстав для надання відстрочення виконання судового рішення відповідач зазначив, що після ухвалення судового рішення у справі №908/1355/20 ним повністю сплачено суму основного боргу, однак виконати рішення в частині сплати пені, штрафу, 3% річних, інфляційних втрат та судового збору в сумі 680363,84 грн. боржник не має реальної можливості. Починаючи з березня 2020 року ТДВ АВТОПАРК знаходиться у скрутному фінансовому становищі і зазначена негативна ситуація склалася у зв`язку із складними фінансовими взаємовідносинами з контрагентами за укладеними з ними договорами, а також у зв`язку з запровадженням карантину, який вплинув на пасажиропотік та знизив його на 60%. Також відповідач вказав на наявність значної заборгованості по податкам та зборам. Залишок грошових коштів на рахунку ТДВ Автопарк станом на 23.12.2020 складає 19273,68 грн. Для часткової сплати заборгованості перед ТОВ НАФТА-ТРЕЙД , встановленої рішенням суду у даній справі, відповідач змушений був звернутись до інших товариств, що підтверджується договором про надання поворотної фінансової допомоги від 17.12.2020. Відповідач відзначив, що до початку червня 2021 року товариством планується проведення комплексу заходів, які нададуть можливість до кінця липня 2021 року провести повний розрахунок із іншими кредиторами, з працівниками відповідача та по договору про надання поворотної фінансової допомоги. В прохальній частині заяви відповідач просить відстрочити виконання судового рішення до 31.07.2020, проте, суд визнав зазначене технічною помилкою, оскільки по тексту заяви відповідач зазначив про можливість проведення повного розрахунку до кінця липня 2021 року.

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.12.2020, заяву передано судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 29.12.2021 заяву прийнято до розгляду та призначено на 12.01.2021.

Від позивача 12.01.2021 надійшли заперечення на заяву про відстрочення судового рішення, в яких позивач проти задоволення заяви заперечив. За доводами позивача, посилання відповідача на наявність кредиторської заборгованості перед іншими контрагентами є сумнівними, оскільки більшість контрагентів боржника є пов`язаними особами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ТОВ Автопарк № 121310 , ПП Агенція організації перевезень К1-СРВІС , ТОВ Хортицький Автоцентр , ТОВ АТП-11310 ). Крім того позивач вказав на виведення відповідачем зі своєї власності об`єкту нерухомості, ринкова вартість якого була б достатньою для всіх кредиторських вимог позивача, та недобросовісність відповідача як контрагента. Просив у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

У судовому засіданні 12.01.2021 представники сторін підтримали свої доводи та заперечення.

Розглянувши заяву товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» про відстрочення виконання рішення від 24.09.2020 у справі №908 /1355/20, проаналізувавши матеріали та обставини справи, суд не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі №908/355/20 позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» 650000,00 грн. основного боргу, 293786,48 грн. пені, 284131,20 грн. штрафу, 44155,75 грн. 3% річних та 38629,86 грн. інфляційних втрат та 19660,55 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

На виконання судового рішення 22.12.2020 видано відповідний наказ.

У своїй заяві відповідач просить суд відстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 24.09.2020 у справі № 908/1355/20 до 31.07.2021 (з урахуванням технічної помилки) .

Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Обґрунтовуючи заяву про відстрочення виконання судового рішення боржник посилається на перебування у скрутному фінансовому становищі. Вказує, що на підтвердження винятковості обставин ним надається довідка про рух і залишок грошових коштів та довідки щодо розміру кредиторської заборгованості та заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ч. 1, ч. 5 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. ч. 3, 4 ст. 331 ГПК Уераїни).

Вищезазначені норми визначають процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду.

Таким чином, ухвала про відстрочку виконання судового рішення може бути винесена судом лише у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим.

При цьому, такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 ГПК України і лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.09 , виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Суд відзначає, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.12. Конституційного суду України у справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.12. Конституційного суду України у справі № 11-рп/2012). Аналогічну позицію наведено в рішенні від 26.06.13. Конституційного Суду України у справі № 1-7/2013.

Виходячи з того, що згідно із ст. 1 Конституції України Україна є правовою державою, то обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17.05.05 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Кнституції України судове рішення у справі № 908/1355/20, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов`язку такого органу, який виступає стороною зобов`язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Відповідачем не подано суду жодних належних доказів, в розумінні приписів ст. 76 ГПК України, на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема, того, що фінансовий стан останнього покращиться, результати господарської діяльності будуть позитивними, та що відстрочення сплати відповідачем заборгованості забезпечить виконання рішення Господарського суду Запорізької області у даній справі і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

Посилання відповідача на укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги від 17.12.2020 суд до уваги не приймає, оскільки, як зазначив сам відповідач, ці кошти вже ним використані на погашення заборгованості перед позивачем. Посилання на намір проведення комплексу заходів, які нададуть можливість відповідачу розрахуватись з кредиторами, жодним чином не конкретизовані та не підтверджені документально.

Щодо посилання відповідача на наявність значних сум кредиторської заборгованості перед контрагентами суд відзначає, що боржником не конкретизовано підстав виникнення заборгованості та не надано відповідних доказів. Також критично сприймається судом інформація відповідача про кредиторську заборгованість перед контрагентами через наявність підстав вважати цих юридичних осіб та відповідача пов`язаними особами, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ТОВ Автопарк № 121310 , ПП Агенція організації перевезень К1-СРВІС , ТОВ Хортицький Автоцентр , ТОВ АТП-11310 -одні й ті ж засновники, знаходяться за однією адресою).

Надані відповідачем довідки № 137 від 28.12.2020 про наявність заборгованості по заробітній платі в розмірі 449722,000 грн. та № 138 від 28.12.2020 про наявність заборгованості ТДВ Автопарк по податках і зборах до державного та місцевих бюджетів станом на 28.12.2020 в розмірі 108994,30 грн. та заборгованості перед Пенсійним фондом України в розмірі 157711,09 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки зазначені довідки є внутрішніми документами відповідача і не є належними доказами у розумінні ст. 76 ГПК України. Крім того, згідно відомостей сервісу Державної податкової служби України, які є у відкритому доступі, станом на 10.01.2021 платник податків ТДВ АВТОПАРК податкового боргу не має. Офіційної звітності щодо наявності заборгованості по заробітній платі відповідач не надав.

При цьому суд звертає увагу на те, що за змістом ст. 331 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Оскільки, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що відстрочка виконання рішення суду зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена (ч. 7 ст.331 ГПК України).

Розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» про відстрочення виконання рішення у справі №908/1355/20.

керуючись ст.ст. 160, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з додатковою відповідальністю «АВТОПАРК» про відстрочення виконання рішення від 24.09.2020 у справі № 908/1355/20 відмовити.

Ухвалу постановлено в судовому засіданні 12.01.2021.

Повний текст ухвали складено та підписано 14.01.2021

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили (ст.ст. 235, 255, 256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Левкут