Рішення

від 16.07.2020 по справі 2340/3477/18

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року справа № 2340/3477/18

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Білоноженко М.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу №2340/3477/18 за позовом ОСОБА_1 до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на службі, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2018р. до Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 31.07.2018 №54-к про звільнення позивача з посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату районної державної адміністрації;

- зобов`язати відповідача поновити позивача на посаді завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату районної державної адміністрації, а у випадку змін в структурі апарату забезпечити позивача іншою роботою з урахуванням її професійних та кваліфікаційних навичок;

- стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в сумі 30000 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2018р., у задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019р., рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.10.2018р. залишено без змін.

За результатами касаційного розгляду справи постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020р., рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 2340/3477/18 скасовано. Ухвалено у справі нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано наказ Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області від 31 липня 2018 року № 54-к Про звільнення ОСОБА_1 . Справу №2340/3477/18 у частині позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Дана справа надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 27.04.2020р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вона працювала на посаді завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату районної державної адміністрації. 31.05.2018р. позивача ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов державної служби в зв`язку з виведенням сектору інформаційного забезпечення зі структури апарату райдержадміністрації та запропоновано посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації.

Позивач зазначає, що запропонована посада не відповідає її спеціальності та потребує спеціальної освіти, в зв`язку із чим позивач відмовилась від такого переведення. Звернуто увагу, що відповідачем порушено основний принцип державної служби - не забезпечено право рівного доступу до державної служби, що базується на особистих якостях та досягненнях, не запропоновано всі вакантні посади, в тому числі і новостворені. Також, позивач вказує, що відповідачем винесено оскаржуваний наказ з порушенням вимог ст. 43 КзПП, не враховано рішення профспілкового комітету.

Крім того, позивач зазначила, що незаконне звільнення завдали значної шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача, що зумовило заявлення в межах даного позову вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.04.2020р. прийнято до свого провадження адміністративну справу №2340/3477/18. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

20.05.2020р., до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Представник зазначив про необгрунтованість вимог позивача в частині стягнення моральної шкоди в зв`язку з її незаконним звільненням, оскільки з наданих нею до позовної заяви копій документів не вбачається причинно-наслідкового зв`язку між звільненням з роботи та порушенням здоров`я. Також зазначено, що позивач у порушення вимог статті 159 КзПП відмовлялась від проходження щорічного медичного огляду, а на початку 2018 року нею подано копії медичних обстежень, відповідно до яких позивач має хронічне захворювання-вегето-судинну дистонію, відтак із наданих позивачем доказів неможливо встановити чи погіршення здоров`я виникло до звільнення її з роботи чи після.

26.05.2020р., від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якому серед іншого, зазначено, що Верховний Суд у постанові від 14.04.2020р. прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення позивача з посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації не підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VІІІ та протиправність оскаржуваного наказу відповідача від 31 липня 2018 року №54-к.

З огляду на встановлену протиправність та скасування наказу про звільнення, позивач просить поновити її на роботі, при цьому зазначає, що на даний час в Корсунь-Шевченківській районній державній адміністрації існує сектор культури та взаємозв`язків з громадськістю, в якому є посади, які за обсягом, переліком функціональних завдань і обов`язків, повноважень та відповідальністю є рівнозначними посаді, яку позивач займала до незаконного звільнення, а саме завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату районної державної адміністрації. Також зазначено, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 148279 грн.78 коп. Крім того, також зазначено, що причинно-наслідковий зв`язок між звільненням позивача з роботи та порушенням здоров`я, що завдало моральної шкоди викладено і повному обсязі в позовній заяві та звернуто увагу, що позивач регулярно проходила медичний огляд, що підтверджується картами (форма №5а) профілактичного медичного огляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Листом від 08 травня 2018 № 162/01-34 відповідач повідомив Первинну профспілкову організацію Корсунь-Шевченківської РДА про те, що з 01 серпня 2018 року плануються зміни в структурі апарату райдержадміністрації, в результаті чого з апарату будуть виведені посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ та провідного спеціаліста сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ. Повідомлено про можливе вивільнення та переведення працівників: ОСОБА_1 - завідувача сектору та ОСОБА_2 - провідного спеціаліста. Працівників буде попереджено про вивільнення, зміну істотних умов праці та запропоновано наявні вакантні посади для переведення.

Відповідно до протоколу засідання профспілкового комітету Корсунь-Шевченківської РДА від 15 травня 2018 року № 6, члени профкому вирішили звернутися до голови райдержадміністрації з пропозицією при зміні структури апарату райдержадміністрації запропонувати ОСОБА_1 , за наявності, рівнозначну посаду, або посаду з урахуванням її професійних та кваліфікаційних навичок.

29 травня 2018 року відповідачем прийнято розпорядження № 185 Про зміну структури апарату районної державної адміністрації , згідно з пунктом 1 якого вирішено вивести з 01 серпня 2018 року з структури апарату райдержадміністрації сектор інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації.

31 травня 2018 року ОСОБА_1 ознайомлено з повідомленням про зміну істотних умов державної служби в зв`язку із виведенням сектору інформаційного забезпечення з структури апарату райдержадміністрації та запропоновано їй посаду головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства.

Позивач заявою від 31 липня 2018 року відмовилась від такого переведення через невідповідність запропонованої посади її освіті та кваліфікації.

31 липня 2018 року головою Корсунь-Шевченківської РДА, керуючись частиною четвертою статті 44 Закону України Про місцеві державні адміністрації , пунктом 4 частини першої статті 83, пунктом 1 частини першої, абзацом 2 частини третьої, частиною четвертою статті 87 Закону України Про державну службу , видано наказ № 54-к, яким звільнено ОСОБА_1 з посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації та припинено державну службу.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020р., за результатами касаційного розгляду даної справи, визнано протиправним і скасовано наказ Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації Черкаської області від 31 липня 2018 року № 54-к Про звільнення ОСОБА_1 .

Верховний Суд у зазначеній постанові вказав, що підставою для звільнення позивачки на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII має бути його заява про звільнення у зв`язку з його незгодою з подальшим проходженням державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов.

Разом із тим, як слідує з матеріалів справи, позивачкою не подавалась заява про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII. Також матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду.

З огляду на положення абзацу 3 частини четвертої статті 43 Закону № 889-VIII, за відсутності вказаних заяв (про звільнення чи призначення на іншу посаду) позивачка вважається такою, що погодилась на продовження проходження державної служби на новій посаді незалежно від її фактичних дій (бездіяльності) щодо подання необхідних документів до Корсунь-Шевченківської РДА або виконання службових обов`язків на новій посаді.

Та обставина, що позивачка не надала документів для працевлаштування та фактично не приступила до виконання своїх обов`язків на іншій, запропонованій посаді, не може слугувати самостійною підставою для її звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII.

Верховний Суд вказав, що враховуючи, що ОСОБА_1 була повідомлена про можливе вивільнення у зв`язку із зміною істотних умов державної служби та не подавала заяв про звільнення чи призначення на іншу посаду відповідно до статті 43 Закону № 889-VIII, то вона не могла бути звільнена на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 цього Закону.

Тим більше позивачка не підлягала звільненню на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, оскільки вона не попереджалась про можливе вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності або штату державних службовців, ліквідацією або реорганізацією державного органу.

Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 з посади завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону №889-VIII та протиправність оскаржуваного наказу відповідача від 31 липня 2018 року №54-к та постановив визнати його протиправним та скасувати. Справу №2340/3477/18 у частині позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - направити на новий судовий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Відтак, новий судовий розгляд даної справи відбувається судом в частині позовних вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 235 КЗпП України обумовлено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З огляду на визнання наказу про звільнення позивача протиправним та його скасуванням в судовому порядку, а також аналізу вказаного положення статті 235 КЗпП України, суд приходить до висновку про необхідність поновлення позивача на попередній роботі.

При вирішенні даного спору по суті за наслідками нового розгляду, суд звертає увагу на правові висновки висловлені Верховним Судом, відповідно до яких, під час нового розгляду суд повинен з`ясувати назву посади в апараті Корсунь-Шевченківської РДА, яка за обсягом та переліком функціональних завдань і обов`язків, повноважень та відповідальністю є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймала до звільнення, та поновити її на такій посаді з одночасним вирішенням питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того, враховуючи, що судом не досліджувалось питання завдання ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок її звільнення, суду необхідно встановити чи була така шкода завдана, та чи є причино-наслідковий зв`язок між такою шкодою та діями відповідача.

Як вбачається з обставин справи, до звільнення позивач працювала на посаді завідувача сектору інформаційного забезпечення, зв`язків з громадськістю та ЗМІ апарату райдержадміністрації, однак з 01 серпня 2018 року зазначений підрозділ було виведено із структури апарату Корсунь-Шевченківської РДА і посада позивача перестала існувати.

При з`ясуванні обставин щодо назви посади в апараті Корсунь-Шевченківської РДА, яка за обсягом та переліком функціональних завдань і обов`язків, повноважень та відповідальністю є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймала до звільнення, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 25.10.2019р. №221 Про граничну чисельність та структуру районної державної адміністрації , прийнятого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 746 Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року №91 Деякі питання діяльності місцевих державних адміністрацій та на виконання розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 25.10.2019р. №675 Про внесення змін до розпорядження обласної державної адміністрації від 24.04.2014р. №90 , затверджено з 01.01.2020р. граничну чисельність та перелік структурних підрозділів Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, а саме:

- апарат районної державної адміністрації - 14 осіб;

- структурні підрозділи районної державної адміністрації - 51 особа.

Згідно Штатного розпису апарату Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації на 2020 рік, введеного з 01.01.2020р. та затвердженого 28.01.2020р. Першим заступником голови Черкаської обласної державної адміністрації, апарат Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації налічує 14 штатних посад.

Згідно Довідки відділу організаційної роботи, документообігу та з питань управління персоналом апарату Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації в адміністративній справі №2340/3477/18, наданої відповідачем на ухвалу суду від 29.04.2020р., фактична чисельність працюючих в апараті Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації станом на 29.04.2020р. - 13 осіб. Вакантна посада в апараті одна - перший заступник голови районної державної адміністрації.

З аналізу Штатного розпису апарату Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації на 2020 рік судом вбачається, що станом на 01.01.2020р. посада, яка за обсягом та переліком функціональних завдань і обов`язків, повноважень та відповідальністю є рівнозначною посаді, яку ОСОБА_1 обіймала до звільнення (посада завідувача сектору -підкатегорії Б1), в апараті Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації відсутня.

Разом з тим, відповідно до затвердженої Розпорядженням Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 25.10.2019р. №221 (в редакції розпорядження Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 09.12.2019р. №260) граничної чисельності та переліку структурних підрозділів Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, вбачається, наявність у складі Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації такого структурного підрозділу як Сектор культури та взаємозв`язків з громадськістю.

З аналізу посадової інструкції завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю (наданої відповідачем на виконання ухвали суду від 06.07.2020р., а.с. 134-136 Тому 2) судом вбачається, що зазначена посада хоча і не входить до складу апарату Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, проте є штатною посадою структурного підрозділу Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації, яка за обсягом та переліком функціональних завдань і обов`язків, повноважень та відповідальністю, а також категорією посади та рівнем оплати праці є найбільш відповідною посаді, яку ОСОБА_1 обіймала до звільнення.

Верховний Суд у даній справі наголошує на тому, що спосіб захисту порушеного права безпосередньо повинен бути пов`язаний з подальшою можливістю виконати судове рішення і є ефективним тоді, коли може забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У Рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Беручи до уваги встановлену Верховним Судом неправомірність оскаржуваного наказу про звільнення позивача, керуючись вимогами ст. 235 КзПП України, задля повного та належного захисту порушеного права позивача, суд доходить висновку про необхідність поновлення позивача на посаді завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 14.01.2014 (справа №21-395а13).

Нормативним актом, що визначає порядок обчислення середньої заробітної плати в усіх випадках її збереження, чинність якого поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності є Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.1995р. №100 (далі - Порядок №100).

Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що основою для визначення загальної суми заробітку, що належить виплаті за час вимушеного прогулу, є розрахована згідно з абзацом 1 пункту 8 цього Порядку середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника. Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 2 пункту 8 Порядку).

Згідно п. 2 Порядку № 100) обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно абз. 3 п. 3 Порядку № 100 усі виплати включаються у розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, у якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Згідно пп. б) п. 4 Порядку № 100 під час обчислення середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 Про практику застосування судами законодавства про працю , задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести у рішенні розрахунки, з яких він виходив під час визначення сум, що належать стягненню.

Судом встановлено, що згідно довідки Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації від 14.08.2018р. №01-34/2182 (а.с.32 Тому 1) позивачем за червень-липень 2018 року (останні два повні місяці, що передували звільненню) отримано грошове забезпечення у сумі 7561,90 грн. (1519,20+6042,70). У червні 2018 позивачем відпрацьовано 3 дні, а у липні 2018 року 20 днів. Середньоденна сума заробітної плати позивача становить 328,78 грн. (7561,90 / 23).

Кількість робочих днів у розрахунковому періоді з 01.08.2018р. (дня наступного з дня звільнення) до 07.07.2020р. дати прийняття рішення про поновлення становить: серпень 2018 - 22 робочих дні, вересень 2018 - 20 робочих днів, жовтень 2018 - 22 робочих днів, листопад 2018- 22 робочих дні, грудень 2018 - 20 робочих днів, січень 2019 - 21 робочий день, лютий 2019 - 20 робочих днів, березень 2019 - 20 робочих днів, квітень 2019 - 20 робочих днів, травень 2019 - 22 робочі дні, червень 2019- 18 робочих днів, липень 2019 - 23 робочі дні, серпень 2019 - 21 робочий день, вересень 2019 - 21 робочий день, жовтень 2019 - 22 робочі дні, листопад 2019-21 робочий день, грудень 2019-21 робочий день, січень 2020 -21 робочий день, лютий 2020 - 20 робочих днів, березень 2020 - 21 робочий день, квітень 2020 - 21 робочий день, травень 2020 - 19 робочих днів, червень 2020 - 20 робочих днів, липень 2020 - 12 робочих днів) - 490 робочих днів.

Таким чином, загальна сума заробітної плати за вимушений прогул позивача з 01.08.2018р. (дня наступного з дня звільнення) до дати прийняття рішення про поновлення 16.07.2020р. становить 161102,20 грн (490х328,78).

Згідно пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про: присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Сума стягнення за один місяць становить 6713,69 грн. (20,42 (середньомісячна кількість робочих днів за період вимушеного прогулу) х328,78 ).

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 30000 грн. завданої моральної шкоди, суд зазначає наступне.

В обгрунтування даної позовної вимоги позивач вказала, що внаслідок її незаконного звільнення вона перенесла значний стрес, втратила засоби до існування, в неї почались розлади здоров`я, викликані емоційними переживаннями, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, емоційна напруга, нервозність, внаслідок чого я була змушена звернутися до Городищенської районної лікарні. Мене було направлено на обстеження до Черкаської обласної лікарні, в результаті якого призначено амбулаторне лікування,що підтверджується витягом з медичної картки хворого, доданої до позовної заяви. Позивач звернула увагу, що протиправні дії відповідача завдали значної шкоди честі, гідності та ділової репутації позивача, що зумовило заявлення в межах даного позову вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 30 000 грн..

Згідно зі ст. 56 Конституції України, кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до вимог статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства України, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі, інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Отже, необхідно обґрунтування позивачем наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями відповідача, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження заподіяння їй душевних страждань протиправними діями відповідача, що були предметом розгляду у даній справі, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача., в зв`язку з чим позовну вимогу про стягнення моральної шкоди суд вважає не обгрунтованою.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, з огляду на підстави та предмет спору, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів та обставин, суд доходить висновку, що позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, згідно п.1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» , підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов`язати Корсунь-Шевченківську районну державну адміністрацію (вул. Героїв Майдану, 9, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ - 04061234) поновити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на посаді завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації з 01.08.2018р.

Зобов`язати Корсунь-Шевченківську районну державну адміністрацію (вул. Героїв Майдану, 9, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ - 04061234) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.08.2018р. по 16.07.2020р. у сумі 161102 (сто шістдесят одна тисяча сто дві) грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору культури та взаємозв`язків з громадськістю Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації з 01.08.2018р.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині зобов`язання Корсунь-Шевченківської районної державної адміністрації (вул. Героїв Майдану, 9, м. Корсунь-Шевченківський, Черкаська область, 19402, код ЄДРПОУ - 04061234) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за один місяць, у сумі 6713 (шість тисяч сімсот тринадцять) грн. 69 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України через суд першої інстанції до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.А. Білоноженко