Рішення

від 07.07.2020 по справі 712/9928/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/9928/19

Провадження № 2/712/214/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

7 липня 2020 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді - Пересунька Я.В.,

при секретарі - Дядюрі І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Центренерго в особі відокремленого підрозділу Ременерго про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з указаним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 4 жовтня 2019 року (а.с. 115-116, т.1), просить визнати незаконним його звільнення з посади юрисконсульта публічного акціонерного товариства Центренерго (далі - ПАТ Центренерго ) в особі відокремленого підрозділу Ременерго (далі - ВП Ременерго ) у зв`язку із скороченням чисельності штату працівників за ч. 1 ст. 40 КЗпП України та скасувати наказ по ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 29 червня 2019 року № 167-к Про припинення трудового договору (контракту) ; стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу - 36 768 грн 20 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за 48 днів - 25 212 грн 28 коп., а також заборгованість при звільненні з 29 липня по 1 серпня 2019 року - 1050 грн 59 коп. та моральну шкоду - 44 123 грн 27 коп., а всього - 107 154 грн 27 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що згідно з наказом ВП Ременерго ВАТ Державна енергогенеруюча компанія Центренерго від 2 лютого 2004 року № 10-к його було прийнято на роботу юрисконсультом 2-ї категорії за сумісництвом. Наказом від 14 вересня 2005 року № 65-к - переведено юрисконсультом 2ї категорії всередині підрозділу. Наказом від 1 грудня 2010 року № 171-к - переведено постійно з повним робочим днем юрисконсультом, де він працював до 29 червня 2019 року.

Працюючи на ВП Ременерго єдиним юристом, він мав дуже широке коло повноважень, з якими відмінно справлявся. Зокрема, вів роботу у відділах претензійно-правової роботи, договірно-правової роботи, корпоративних прав і майна та тендерного відділу.

За весь час роботи на підприємстві мав 12 заохочень та почесну грамоту за багаторічну сумлінну працю, високі виробничі показники, активну участь у громадському житті трудового колективу та не мав жодного стягнення.

Починаючи з лютого 2019 року керівник ВП Ременерго ОСОБА_2 почав здійснювати на нього тиск, вимагаючи звільнитись із займаної посади за власним бажанням, від чого позивач відмовився.

Після виходу з відпустки, 14 березня 2019 року в його службовий кабінет зайшла заступник директора з економічних питань (яка одночасно є головою профспілки) ОСОБА_3 , яка повідомила про видачу адміністрацією наказу від 14 березня 2019 року № 69 Про кадрові зміни щодо скорочення його посади юрисконсульта 2ї категорії у зв`язку з внесенням змін до штатного розпису працівників ВП Ременерго ПАТ Центренерго на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України та запропонувала ознайомитись з цим наказом, що позивач і зробив.

Через деякий час того ж дня до його кабінету зайшла комісія працівників та запропонували підписати повідомлення від 14 березня 2019 року № 05/211 Про заплановане звільнення й інші документи з переліком посад і професій у ВП Ременерго , ПАТ Центренерго та структурних підрозділах останнього - Вуглегірській, Зміївській та Трипільській ТЕС. Зокрема, було запропоновано посади юрисконсульта 1ї категорії відділу договоріно-правової роботи Департаменту з правових питань апарату управління ПАТ Центренерго (м.Київ) та юрисконсульта 2ї категорії Вуглегірської ТЕС ПАТ Центренерго м.Світлодарськ Донецької області.

Він підписав ці документи, в яких, зокрема, йшлося про заплановане звільнення його з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 15 травня 2019 року.

19 березня 2019 року позивач повідомив роботодавця про те, що переведення працівника всередині підприємства в іншу місцевість не обумовлено його трудовим договором і відповідно до ст. 32 КЗпП України і є істотною зміною умов праці. З огляду на сімейні обставини та відсутність житла в м.Києві та м.Світлодарську - він не може дати свою згоду на таке переведення.

Розуміючи, що його хочуть звільнити як неугодного працівника, він 24 квітня 2019року звернувся до профспілкового комітету та просив не надавати згоду на його звільнення, оскільки в поданні роботодавця не наведено об`єктивних, ґрунтовних та законних підстав звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

14 травня 2019 року, в переддень звільнення, він подав заяву роботодавця про надання невикористаної відпустки тривалістю 14 календарних днів і наказом по ВП Ременерго від 14 травня 2019 року таку відпустку було надано.

Перебуваючи у відпустці, позивач захворів і з 24 травня по 10 червня 2019 року проходив стаціонарне лікування в медичному закладі, а тому 10 червня 2019 року звернувся до відповідача із заявою надати невикористану відпустку терміном 5 календарних дні - з 11 по 15 червня 2019 року із наступним звільненням, що відповідає положенню п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України Про відпустки .

Наказом по ВП Ременерго Про продовження відпустки від 10 червня 2019 року № 153-к йому було надано відпустку терміном 5 календарних днів з 11 по 15 червня 2019 року.

Листом від 13 червня 2019 року відповідач повідомив його про те, що звільнення відбудеться 18 червня 2019 року.

Водночас на його адресу надійшов лист від 10 червня 2019 року № 462 профспілкового комітету із запрошенням на засідання цього комітету на 14 червня 2019 року, 10 год. 00 хв., але оскільки він хворів, то не зміг прибути.

24 червня 2019 року після закриття листка непрацездатності позивач звернувся до відповідача із письмовою заявою про надання невикористаної відпустки терміном 4 календарних дні з 25 червня 2019 року по 28 червня 2019 року з подальшим звільненням із 28 червня 2019 року, але жодної відповіді не отримав.

28 червня 2019 року він прибув на ВП Ременерго о 16 год. 00 хв. з метою отримати копію наказу про звільнення, трудову книжку та інші документи, але сторож повідомив, що підприємством не працює, оскільки 28 червня 2019 року - святковий (неробочий) день і нікого з адміністрації не буде до 30 червня 2019 року.

30 червня 2019 року він звернувся електронним листом на електронну адресу ПАТ Центренерго , в якому просив надати достовірну інформацію щодо його працевлаштування з 1 липня 2019 року, але станом на 8 год. 00 хв. 1 липня 2019 року відповіді не отримав.

1 липня 2019 року о 14 год. 50 хв. він отримав у відділі кадрів ВП Ременерго копію наказ по ВП Ременерго ПАТ Центренерго № 167-к Про припинення трудового договору щодо звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2ї категорії за п. 1 ст. 40 КЗпП України за скороченням чисельності штату працівників; свою трудову книжку, копію трудової книжки; копію наказу по ВП Ременерго ПАТ Центренерго Про продовження відпустки від 10 червня 2019 року з 11 по 15 червня 2019 року; копію наказу Про продовження відпустки від 25 червня 2019 року - з 25 по 29 червня 2019 року; довідку № 22 від 1 липня 2019 року № 515 про середньомісячну заробітну плату на ім`я ОСОБА_1 ; листок про нарахування та виплату заробітної плати за червень 2019 року від 1 липня 2019 року.

На думку позивача, видача наказу про звільнення у вихідний день 29 червня 2019 року - є порушенням положень КЗпП України. Фактично останній робочий день припадав на 28 червня 2019 року, а тому, на думку позивача, роботодавець мав організувати роботу та звільнити його й провести всі належні дії для повного розрахунку в день звільнення.

Крім того, насправді жодних змін в організації роботи по ВП Ременерго ПАТ Центренерго не відбулось, оскільки скоротили лише його посаду юрисконсульта, поклавши виконання його обов`язків дистанційно на юридичну службу ПАТ Центренерго (м.Київ).

Позивач також звертає увагу на те, що роботодавець при попередженні про майбутнє звільнення позивача запропонував йому роботу, не обумовлену трудовим договором, оскільки при прийнятті на роботу останній писав заяву прийняти на роботу юрисконсультом.

Знаючи про те, що у позивача на утриманні дружина-інвалід 2 групи, син студент магістратури денної форми навчання одного з ВНЗ, роботодавець запропонував роботу в структурних підрозділах ПАТ Центренерго в інших містах України, розуміючи, що позивач не зможе погодитись на таку роботу.

Не враховано відповідачем і тієї обставини, що позивач має 32 роки загального юридичного стажу, з яких на підприємстві відповідача більше 15 років, є працівником з високим рівнем кваліфікаційї, і як учасник бойових дій в Афганістані та особа перед пенсійного віку - має право на переважне залишення на роботі на займаній посаді.

Крім того, роботодавець звільнив його із займаної посади фактично без згоди первинної профспілкової організації, членом якої був позивач.

У порушення норм КЗпП України, відповідач не повністю виплатив належні позивачу кошти при звільненні (заборгованість становить 1050 грн 52 коп.), не видав довідку про роботу на підприємстві із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи й розміру заробітної плати, а частковий розрахунок при звільненні надійшов 1 липня 2019 року після 17 год.

Позивач зазначає також, що відповідач із запізненням організував передачу листків непрацездатності позивача до Фонду соціального страхування, що призвело до затримки виплати грошових коштів Фондом.

За таких обставин, наказ про звільнення має бути скасований, позивач - поновлений на роботі із стягненням на його користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України,

Незаконне звільнення позивача призвело також до серйозних змін в організації його життя та завдало моральної шкоди, розмір якої він оцінює в 44 123 грн.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 вересня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

22 жовтня 2019 року до суду надійшов відзив ВП Ременерго на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому відповідач проти задоволення позову заперечив (а.с. 201-207, т1).

Відзив обґрунтовано тим, що на засідання Дирекції ПАТ Центренерго від 11 березня 2019 року було прийнято рішення (протокол засідання № 12/2019 від 11 березня 2019 року, яким затверджено організаційну структуру ВП Ременерго та перелік змін у штатному розписі працівників ВП Ременерго . На підставі цього рішення ВП Ременерго видало наказ № 68 від 14 березня 2019 року Про введення в дію переліку змін до штатного розпису , яким затверджено перелік змін у штатному розписі працівників. На виконання цього наказу та у зв`язку із внесенням змін до штатного розпису ВП Ременерго 14 березня 2019 року було видано наказ № 69 Про кадрові зміни , згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, п. 2 якого доручено старшому інспектору з кадрів попередити працівника, який підлягає звільненню у зв`язку із скороченням штату, відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України; подати на розгляд первинної профспілкової організації ВП Ременерго подання щодо одержання згоди на розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України в разі, якщо працівник відмовиться від переведення на запропоновані посади; забезпечити переведення працівника на іншу запропоновану роботу в товаристві; провести звільнення працівника у строки, передбачені КЗпП України. Таким чином, посаду юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго було скорочено. 14 березня 2019 року ОСОБА_1 завчасно отримав повідомлення про наступне звільнення у зв`язку із скороченням штату, про що особисто розписався. Крім того, з 14 березня 2019 року йому неодноразово пропонувались вакантні посади, які він міг би зайняти, на всіх структурних підрозділах ПАТ Центренерго , але волевиявлення на зайняття будь-якої з цих посад робітник не висловлював та не надав своєї згоди на таке переведення, що свідчить про відмову від запропонованих посад. Після направлення подання роботодавця до профспілкової організації щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 40 КЗпП України, таку згоду було отримано 24 квітня 2019 року (протокол № 179). Щодо дати звільнення та остаточних розрахунків - то звільнення мало відбутись 15 травня 2019 року, але 14 травня 2019 року до відділу кадрів надійшла заява ОСОБА_1 з проханням надати йому невикористану частину щорічної відпустки тривалістю 14 календарних днів з 15 травня 2019 року, з наступним звільненням. Таке прохання працівника було задоволено. Під час відпустки ОСОБА_1 захворів, на підтвердження чого надав листок непрацездатності з 24 травня по 10 червня 2019 року., у зв`язку з чим відпустка була продовжена на 5 календарних днів з 11 червня по 15 червня 2019 року. Проте 12 червня 2019 року ОСОБА_1 знову захворів та хворів з 12 червня по 24 червня 2019 року. Після закриття листка непрацездатності, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання йому невикористаної частини щорічної відпустки тривалістю 4 календарних дні з 25 червня 2019 року. Оскільки 28 червня 2019 року офіційний святковий день - День Конституції, то останній робочий день ОСОБА_1 , як і день звільнення, припадав на 29 червня 2019 року, що було відображено в наказі № 167-к по ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 27 червня 2019 року про звільнення ОСОБА_1 . Таким чином, звільнення позивача відбулось не в період його тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці. Повний розрахунок при звільнення з позивачем було проведено у перший робочий день - 1 липня 2019 року і в цей же день видано копію наказу про звільнення та трудову книжку. Лист непрацездатності надійшов до підприємства 24 червня 2019 року, протокол засідання комісії із соціального страхування подано до бухгалтерії 27 червня 2019 року, а заяву-розрахунок щодо фінансування для надання матеріального забезпечення застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування було подано до цього фонду - 5 липня 2019 року у встановлений чинним законодавством України строк.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 листопада 2019 року постановлено звернутись до первинної профспілкової організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго щодо надання згоди цією профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України, провадження у справі на час надходження запитуваної інформації зупинено.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 6 грудня 2019 року відновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 18 грудня 2019 року, 11 год. 30 хв.

Ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси від 18 грудня 2019 року визнано згоду Первинної профспілкової організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 26 листопада 2019 року, оформлену протоколом № 231 від 26 листопада 2019 року, на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії за п. 1 ст. 40 КЗпП України - такою, що не має юридичного значення; вирішено повторно звернутись до Первинної профспілкової організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго щодо надання згоди цією профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України, у зв`язку з чим зупинено провадження у справі до надходження до суду документів за результатами розгляду профспілковою організацією ВП Ременерго ПАТ Центренерго цього звернення суду.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 9 січня 2020 року з метою прискорення розгляду справи відновлено провадження у справі та доручено Первинній профспілковій організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго призначити засідання профспілкового комітету щодо надання згоди цією профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України - на 10 год. 00 хв. 16 січня 2020 року.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 травня 2020 року визнано згоду Первинної профспілкової організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 16 січня 2020 року, оформлену протоколом № 258 від 16 січня 2020 року, на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України - такою, що не має юридичного значення; вирішено повторно звернутись до Первинної профспілкової організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго щодо надання згоди цією профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України; доручено Первинній профспілковій організації ВП Ременерго ПАТ Центренерго призначити засідання профспілкового комітету щодо надання згоди цією профспілковою організацією на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії ВП Ременерго ПАТ Центренерго за п. 1 ст. 40 КЗпП України - на 10 год. 00 хв. 22 травня 2020 року, 10 год. 00 хв. 29 травня 2020 року, 10 год. 00 хв. 5 червня 2020 року та 10 год. 00 хв. 12 червня 2020 року, провадження у справі на час надходження запитуваної інформації зупинено.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 червня 2020 року відновлено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14 год. 10 хв. 7 липня 2020 року.

У судове засідання 7 липня 2020 року ОСОБА_1 не з`явився, подав 7 липня 2020 року о 8 год. 06 хв. заяву до канцелярії суду, в якій просив розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача - ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позов.

Заслухавши вступне слово представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суді встановив наступні обставини справи та відповідній їм правовідносини.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до частини другої статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України).

Відповідно до статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого вони внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з`явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності.

Аналогічні положення містяться і у частині шостій статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності .

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Судом установлено, що згідно з наказом № 10-к від 2 лютого 2014 року по ВП Ременерго ВАТ Державна енергогенеруюча компанія Центренерго Музику ОСОБА_5 прийнято на роботу за сумісництвом юрисконсультом 2 категорії з 2 лютого 2004 року (а.с. 34, т.1).

Наказом № 65-к по ВП Ременерго ВАТ Державна енергогенеруюча компанія Центренерго від 14 вересня 2005 року ОСОБА_1 , юрисконсульта 2 категорії за сумісництвом - переведено за його згодою з 14 вересня 2005 року на неповний робочий день (а.с. 35, т.1).

ПАТ Центренерго є правонаступником ВАТ Державна енергогенеруюча компанія Центренерго і до його структури входять такі відокремлені підрозділи: ВП Ременерго (без статусу юридичної особи) (а.с. 135, т.2), Зміївська ТЕС, Трипільська ТЕС, Вуглегірська ТЕС.

Відповідно до наказу № 171-к по ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 1 грудня 2010 року ОСОБА_1 переведено з 1 грудня 2010 року на посаду юрисконсульта 2 категорії із сумісника (а.с. 36, т.1).

27 лютого 2017 року ОСОБА_1 ознайомився із посадовою інструкцією юрисконсульта ВП Ременерго (а.с. 191-196, т.1).

Відповідно до витягу з протоколу № 12/2019 засідання Дирекції ПАТ Центренерго від 11 березня 2019 року, було вирішено затвердити організаційну структуру Ременерго та перелік змін у штатному розписі працівників цього структурного підрозділу ПАТ Центренерго (а.с. 41, т.2).

Листом від 13 березня 2019 року ПАТ Центренерго повідомило директора ВП Ременерго про те, що на засіданні Дирекції ПАТ Центренерго від 11 березня 2019 року (протокол № 12/2019) прийнято рішення Затвердити організаційну структуру Ременерго ПАТ Центренерго та перелік змін у штатному розписі працівників Ременерго ПАТ Центренерго , відповідно до яких із штатного розпису виводиться посада юрисконсульта 2 категорії (а.с. 128-129, т.1).

Згідно з наказом № 68 по ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 14 березня 2019 року введено в дію з 14 березня 2019 року перелік змін у штатному розписі працівників Ременерго ПАТ Центренерго .

Наказом № 69 по ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 14 березня 2019 року згідно внесених змін до штатного розпису працівників скорочено посаду юрисконсульта 2 категорії, доручено: до 15 березня 2019 року попередити працівника, який підлягає звільненню за скороченням штату, про наступне звільнення; подати на розгляд первинної профспілкової організації подання щодо одержання згоди на розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України, якщо працівник відмовився від переведення на запропоновані посади; забезпечити переведення працівника, посада якого скорочується, на іншу запропоновану роботу в товаристві у строки, передбачені чинним законодавством; провести звільнення працівника відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України у встановлені законодавством строки; головному бухгалтеру - при звільненні працівника, який відмовився від переведення на іншу посаду, провести виплату вихідної допомоги у розмірі двох середньомісячних заробітних плат (а.с. 132-133, т.1).

14 березня 2019 року ОСОБА_1 отримав письмове повідомлення № 05/211 Про заплановане вивільнення з 15 травня 2019 року, про що свідчить його особистий підпис. У цьому ж повідомленні йому було запропоновано обійняти вакантну посаду юрисконсульта 1 кат. В апараті управління ПАТ Центренерго (м. Київ) з посадовим окладом 13 764 грн та юрисконсульта Вуглегірської ТЕС 2 кат. (11 470 грн) (а.с. 211, т.1).

Згідно з наказом по ВП Ременерго № 787 від 14 травня 2019 року ОСОБА_1 було надано щорічну відпустку на період із 15 травня 2019 року по 28 травня 2019 року тривалістю 14 календарних днів (а.с. 74, т.1)

Відповідно до листка непрацездатності серії НОМЕР_1 , у період із 24 травня 2019 року по 10 червня 2019 року ОСОБА_1 хворів (а.с. 76, т.1).

Наказом № 153-к по ВП Ременерго від 10 червня 2019 року у звязку з хворобою продовжено ОСОБА_1 перебування у щорічній відпустці на 5 календарних днів з 11 червня 2019 року по 15 червня 2019 року (а.с. 90, т.1).

Листом від 13 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про те, що його звільнення відбудеться 18 червня 2019 року у зв`язку з тим, що дата розірвання трудового договору збігається з вихідним днем - 15 червня 2019 року (а.с. 83, т.1)

14 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій повідомив про продовження лікування (а.с. 82, т.1), на підтвердження чого надав листок непрацездатності АДФ НОМЕР_2 про лікування з 12 червня 2019 року по 24 червня 2019 року (а.с. 84, т.1).

Наказом № 161-к по ВП Ременерго від 25 червня 2019 року у звязку з хворобою продовжено ОСОБА_1 перебування у щорічній відпустці на 4 календарних дні з 25 червня 2019 року по 29 червня 2019 року (а.с. 91, т.1).

Наказом № 167-к по ВП Ременерго від 27 червня 2019 року звільнено 29 червня 2019 року ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 категорії за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв`язку із скороченням штату працівників. Підстава звільнення - накази ВП Ременерго від 14 березня 2019 року № 68 та № 69 (а.с. 253, т.1).

1 липня 2019 року ОСОБА_1 отримав копію наказу про звільнення, трудову книжку, а також повний розрахунок при звільненні.

Надаючи оцінку доводам позивача про порушення процедури його звільнення, суд звертає увагу на наступне.

Обгрунтовуючи свою позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачем у березні 2019 року було скорочено єдину посаду юрисконсульта, яку він обіймав, що свідчить про намагання звільнити виключно його та не має за собою жодних правових підстав.

Водночас суд не погоджується з такими доводами, оскільки уповноважений орган підприємство сам визначає організаційно-правову структуру такого підприємства та може прийняти рішення про зміни в штатному розписі його структурних підрозділів, що й було зроблено на засіданні Дирекції ПАТ Центренерго від 11 березня 2019 року. Суд позбавлений можливості втручатись в такі повноваження уповноваженого органу підприємства.

Судом установлено, що 14 березня 2020 року ОСОБА_1 ознайомився із запропонованими йому вакантними посадами на Зміївській ТЕС ПАТ Центренерго , Трипільській ТЕС ПАТ Центренерго , апараті управління ПАТ Центренерго (м.Київ), ВП Ременерго ПАТ Центренерго , наявними станом на 13 березня 2019 року, серед яких були посади, які він міг обійняти (а.с. 137-144, т.1).

20 березня 2019 року ВП Ременерго ПАТ Центренерго запропонувало позивачу вакантні посади по структурних підрозділах ПАТ Центренерго , серед яких була, зокрема, посада сторожа дільниці транспортного забезпечення та охорони ВП Ременерго із посадовим окладом 3 888 грн, від якої ОСОБА_1 відмовився. (а.с. 145)

27 березня 2019 року ОСОБА_1 під особистий підпис було запропоновано список вакантних посад по Вуглегірській ТЕС, серед яких, зокрема, посади юрисконсульта 2 категорії з посадовим окладом 11 470 грн, охоронника 4 розряду (6 253 грн), прибиральника виробничих приміщень (4 860 грн) чи прибиральника службових приміщень (3 888 грн), по Зміївській ТЕС - прибиральник службових приміщень із посадовим окладом 3 888 грн, охоронник 3 розряду (6 642 грн), підсобний робітник (3 240 грн), по Трипільській ТЕС - комірник (6 804 грн), прибиральник (4860 грн), охоронник (5 670 грн), по ВП Ременерго - сторож (3 888 грн), (а.с. 146, 147-150, т.1).

9 квітня 2019 року ОСОБА_1 під особистий розпис пропонувались посади по Вуглегірській ТЕС - юрисконсульта 2 кат. (11 470 грн), охоронника 4 розр. (6 253 грн), прибиральника виробничих приміщень (4 860 грн); по Зміївській ТЕС - прибиральник службових приміщень (3 888 грн,) охоронник 3 розр (6 642 грн), по Трипільскій ТЕС - комірник (6804 грн), прибиральник 2 посади (4 860 грн), охоронник 3 розр (5 670 грн), ВП Ременерго - посад, які міг обійняти позивач немає (а.с. 151-160, т.1).

20 квітня 2019 року позивачу під особистий розпис пропонували посади на Вуглегірській ТЕС - юрисконсульт 2 кат ( 11 470 грн, охоронник 4 розр. (6 253 грн), 2 посади прибиральника (4 860 грн та 3 888 грн); по Зміївській ТЕС - прибиральник (3 888 грн), охоронник 3 розр (6 642 грн), підсобний робітник (3 240 грн), по Трипільській ТЕС - прибиральник (4 860 грн), прибиральник (2 414 грн), охоронник 3 розр (5 670 грн) (а.с. 161-168, т.1).

22 квітня 2019 року ОСОБА_1 пропонувались посади: на ВП Ременерго - посад, які міг обійняти позивач немає, по Вуглегірській ТЕС - юрисконсульт 2 розр. - 11 470 грн, охоронник 4 розр. ( 6 253 грн), прибиральник (4 860 грн), прибиральник ( 3888 грн), по Трипільській ТЕС - прибиральник (4 860 грн)прибиральник (2 414 грн), охоронник 3 розр (5 670 грн) (а.с. 169-176, т.1).

16 травня 2019 року ОСОБА_1 пропонувались посади: на Зміївській ТЕС - прибиральник (3 888 грн), охоронник 3 розр. (6 642 грн), підсобний робітник (3240 грн) (а.с. 177-178, т.1).

Відповідно до акта, складеного 13 травня 2019 року комісією ВП Ременерго ПАТ Центренерго , ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з вакантними посадами по ВП Ременерго , Трипільській ТЕС, Зміївській ТЕС, Вуглегірській ТЕС (а.с. 179, т.1).

Таким чином, відповідач неодноразово пропонував ОСОБА_1 вакантні посади на різних структурних підрозділах ПАТ Центренерго , але згоди на зайняття будь-якої із запропонованих посад, які він міг обійняти в силу кваліфікації та освіти, не надійшло.

Щодо доводів про ненадання згоди первинної профспілкової організації на звільнення ОСОБА_1 .

Судом установлено, що 15 квітня 2019 року до первинної профспілкової організації ВП Ременерго надійшло подання директора про розірвання трудового договору з юрисконсультом 2 кат. ОСОБА_1 (а.с. 37, т.2).

Відповідно до протоколу засідання профкому ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 22 квітня 2019 року, профспілковий комітет надав згоду на звільнення ОСОБА_1 з посади юрисконсульта 2 кат. За п. 1 ст. 40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги у розмірі 2 середньомісячних заробітних плат (а.с. 251, т.1).

Суд погоджується із доводам ОСОБА_1 про те, що згоду первинної профспілкової організації ВП Ременерго від 22 квітня 2019 року на його звільнення було надано з порушенням чинного законодавства, оскільки його не було належним чином повідомлено про час та місце проведення засідання. Крім того, 14 травня 2019 року до первинної профспілкової організації надійшло повторне подання за підписом директора ВП Ременерго про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , яке не було розглянуте.

З огляду на викладене, суд під час розгляду справи неодноразово призначав засідання первинної профспілкової організації для вирішення питання щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 із займаної ним посади на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, і відповідно до протоколу засідання профкому ВП Ременерго ПАТ Центренерго від 12 червня 2020 року таку згоду було надано, а питання розглянуто з дотриманням КЗпП України та Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності (а.с. 201-202, т.3).

Зокрема, ОСОБА_1 був обізнаний із часом та місцем вирішення вказаного питання профкомом 5 та 12 червня 2020 року, про що свідчить про зміст його листа від 26 травня 2020 року, адресованого в первинну профспілкову організацію (а.с. 203, т.3).

Щодо доводів про незаконність звільнення позивача у вихідний день 29 червня 2019 року.

Судом установлено, що останній робочий день ОСОБА_1 припадав на 28 червня 2019 року (п`ятниця, святковий день - День Конституції України), тому відповідач діяв з дотриманням положень КЗпП України, видавши 27 червня 2019 року наказ про звільнення ОСОБА_1 з 29 червня 2019 року, тобто не в період його тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці.

Суд також звертає увагу на те, що положення КЗпП України не містить норм, що забороняють звільняти працівників у їх вихідний день, (за наявності визначених підстав для звільнення), тобто в день, коли працівник не працював.

Це випливає, зокрема, з положень ч. 1 ст. 116 КЗпП України, відповідно до яких при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Можливість звільнення останнім днем відпустки, тобто в день, коли працівник не працював, прямо передбачено й ст. 3 Закону України Про відпустки .

Судом установлено, що Правилами внутрішнього трудового розпорядку працівників ВП Ременерго , затверджених зборами трудового колективу 2 жовтня 2017 року, у підрозділі встановлено 40 годинний 5-ти денний робочий тиждень, вихідні дні - субота та неділя, святкові дні та релігійні свята встановлюються згідно з чинним законодавством (а.с. 26-30, т.2).

Такий самий режим роботи визначено колективним договором ПАТ Центренерго на 2019-2020 роки, ухваленим на конференції трудового колективу 4 жовтня 2018 року (а.с. 31-36, т.2).

З огляду на викладене, суд не вбачає порушень і у видачі позивачу відповідачем копії наказу про звільнення, трудової книжки та проведення повного розрахунку при звільненні - в перший робочий день після дня звільнення, що у вказаному випадку відбулось 1 липня 2019 року (понеділок).

Так, 27 червня 2019 року ОСОБА_1 було направлено лист від ВП Ременерго про необхідність прибути 1 липня 2019 року за трудовою книжкою до відділу кадрів у зв`язку з тим, що заплановане його звільнення збігається з вихідним днем - 29 червня 2019 року (а.с. 252, т.1), а вже 1 липня 2019 року всі вказані документи ОСОБА_1 отримав.

У той же день з ним було проведено повний розрахунок при звільненні, що вбачається із розрахункового листа від 1 липня 2019 року та довідки банку про зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 (а.с. 93, 94-95, т.1)

Доводи ОСОБА_1 про те, що з вини роботодавця було затримано оплату його листків непрацездатності - суд відхиляє, оскільки відповідних доказів судом не здобуто.

Вказане свідчить про те, що відповідачем також дотримано вимоги ст. 43 КЗпП України та статті 39 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування наказу про звільнення та визнання звільнення незаконним - необхідно відмовити у зв`язку з його недоведеністю та необґрунтованістю.

За таких обставин відсутні підстави і для задоволення позову в частині вимог про стягнення коштів із відповідача та про відшкодувангя моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 12-13, 19, 81, 82, 89, 141, 259, 264-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Центренерго в особі відокремленого підрозділу Ременерго про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, стягнення недоотриманої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Соснівський районний суд м.Черкас протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, з урахуванням положень пункту 3 розділу ХІІ Прикінцеві положення ЦПК України щодо набрання законної сили судовими рішеннями під час дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: публічне акціонерне товариство Центренерго (код ЄДРПОУ: 22927045, місцезнаходження: м. Київ, вул. Козацька, 120/4, літ. Є ), в особі відокремленого підрозділу Ременерго (код ЄДРПОУ: 14193190, місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Автомобілістів, 14).

Повний текст рішення суду складено 16 липня 2020 року.

Суддя: Я.В. Пересунько