Рішення

від 08.07.2020 по справі 131/1606/16-ц

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 131/1606/16-ц

№ 2/930/5/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.07.2020 року Немирівський районний суд

Вінницької області

в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.

при секретарі: Путій З.О.

представника позивача - адвоката: Путіліна Є.В.

відповідача: ОСОБА_1

пердставника відповідача - адвоката: Якименка О.О.

представника відповідача - ГУ Держгеокадастру

України у Вінницькій області: Остапенко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирові цивільну справу за позовом ПАТ Жорнище до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 року та договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що Жорницькою сільською радою народних депутатів 22 скликання від 15.08.1996р. прийнято рішення про видачу Державного акту на право постійного користування землею Держгоспу Жорницький , загальною площею 3048,64 га. Вказане рішення є чинним з 1996 року та ніким не оскаржувалося.

Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою площею 3048,64 га. Держгоспу Жорницький серії І-ВН в„–000001 виданий 24.10.1996р. Жорницькою сільською радою народних депутатів.

Як вбачається зі статуту ПАТ Жорнище Держгосп Жорницький було перетворено у СВАТ Жорнище .

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію СВАТ Жорнище , дата внесення відповідних змін до єдиного державного реєстру підприємств та організацій 29 серпня 1997 року, отже, 24.10.1996р., на момент видачі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, підприємство було зареєстровано як Держгосп Жорницький .

Відповідно до пункту 1.1 статуту Публічне акціонерне товариство Жорнище , зміна типу якого приведена у відповідність до вимог Закону України Про акціонерні товариства , є правонаступником майнових прав і обов`язків Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Жорнище утвореного на підставі рішення Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області (наказ № 90-ПГІ від 2 лютого 1996 року) шляхом перетворення державного підприємства - Держгоспу Жорницьке у Сільськогосподарське відкрите акціонерне товариство Жорнище і є правонаступником Держгоспу Жорницьке .

Згідно даних ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області вказана в державному акті земельна ділянка була частково розпайована і в цій частині право постійного користування було припинено.

За врахуванням правової позиції Верховного Суду України Публічне акціонерне товариство Жорнище , як правонаступник Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Жорнище і Держгоспу Жорницьке має право надане Державним актом на право постійного користування землею серії І-ВНв„– 000001 виданим 24.10.1996 р. Жорницькою сільською радою народних депутатів стосовно частини земельної ділянки.

Однак, наказом ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 23 жовтня 2014 року № 2-3436/15-14-СГ ОСОБА_1 затверджено розроблений проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із земель запасу та резервного фонду сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області та надано в оренду терміном на 7 років земельні ділянки загальною площею 58.0946 га, а саме: 2,0822 га із кадастровим номером 0521282400:03:000:0660; 3,9100 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0121; 8,6448 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0116; 5,5000 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0117; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0530; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0531; 13,1676 га із кадастровим номером 0521282400:02:000:0502; 8,7900 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0480.

На підставі зазначеного наказу між ОСОБА_1 та ГУ Держземагенства у Вінницькій області були укладені договори оренди землі від 04.11.2014 року, а 08.11.2014 року було зареєстровано право оренди на вищевказані земельні ділянки за відповідачем, що стверджується витягами про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

За таких обставин, позивач вважає, що Головним управлінням Держземагенства у Вінницькій області при винесенні спірного наказу від 23 жовтня 2014 року № 2- 3436/15-14-СГ було грубо порушено норми матеріального права, а саме не були дотримані вимоги ст. 141 та ч. 5 ст. 116 ЗК України, адже надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом. Будь яких рішень з приводу вилучення спірних земельних ділянок з користування не приймалось.

Публічне акціонерне товариство Жорнище , як правонаступник Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Жорнище і Держгоспу Жорницьке має право надане Державним актом на право постійного користування землею виданим 24.10.1996 р. Жорницькою сільською радою народних депутатів стосовно частини земельної ділянки, які передано у користування ОСОБА_1 .

Проте рішення про надання земельної ділянки площею 58,0946 га із земель запасу та резервного фонду сільськогосподарського призначення державної власності на території Жорницької сільської ради Іллінецького району прийняте без вилучення її із користування Публічного акціонерного товариства Жорнище , як правонаступника Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства Жорнище і Держгоспу Жорницький .

Таким чином, використання спірних земельних ділянок які розташовані на території Жорницької сільської ради Іллінецького району, ОСОБА_1 порушує права користування ПАТ Жорнище згідно державного акту серії І-ВН в„–000001 від 24.10.1996р. на право постійного користування землею виданий Жорницькою сільськок радою народних депутатів, у зв`язку з чим позивач звернувся із позовною заявою до суду про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 року та договорів оренди земельних ділянок.

Представник позивача ПАТ "Жорнище" - адвокат Путілін Є.В. заявив клопотання про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні, оскільки цивільна справа за їхнім позовом вже тривалий час перебуває на розгляді у суді та не розглядається з різних причин. Крім того, представник позивача позовні вимоги підтримав у повому обсязі та просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, оскільки оспорювані наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.10.2014 та укладені відповідно до нього договори оренди земельних ділянок від 04.11.2014 між ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області в особі Коника О.М. та ОСОБА_1 є незаконними і такими що порушують права ПАТ Жорнище як правонаступника СВАТ Жорнище та Держгоспу Жорнище щодо права постійного користування земельною ділянкою, загальною площею 3048,64 га на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії І -ВН в„– 00000, виданому 24.10.1996р. Держгоспу Жорницьке Жорницькою сільською радою народних депутатів .

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Якименко О.О., відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області за довіреністю - юристконсульт Остапенко О.М. підтримали клопотання про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні та клопочуть про розгляд справи у підготовчому судовому засіданні сьогодні з метою подальшого незатягування розгляду справи, однак позовні вимоги ПАТ "Жорнище" не визнають, просять суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки ПАТ "Жорнище" не є правонаступником Держгоспу "Жорницький", право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 3048,64 га (серед яких є земельні ділянки, які на даний час використовує ОСОБА_1 на підставі оспорюваних договорів оренди) до ПАТ Жорнище не перейшло у зв`язку із його втратою, тому процедура видачі наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" не була порушена та договори оренди з ОСОБА_1 були укладені відповідно до чинного законодавства.

Суд, ознайомившись з матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає що у задоволенні позовних вимог ПАТ Жорнище слід відмовити з наступних підстав. Так, у судовому засіданні було встановлено, що наказом ГУ Держземагенства у Вінницькій області №;2-3436/15-14-сг від 23.10.2014 "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" було затверджено Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 із земель запасу та резервного фонду сільськогосподарського призначення на території Жорницької сільської ради Іллінецького району Вінницької області та надано в оренду терміном на 7 років ОСОБА_1 земельні ділянки із земель запасу та резервного фонду сільськогосподарського призначення (рілля, пасовище) державної власності, розташовані на території Жорницької сільської ради Іллінецького району, загальною площею 58,0946 га, з них: 2,0822 га із кадастровим номером 0521282400:03:000:0660; 3,9100 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0121; 8,6448 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0116; 5,5000 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0117; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0530; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0531; 13,1676 га із кадастровим номером 0521282400:02:000:0502; 8,7900 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0480. Встановлено орендну плату в розмірі 4% для ріллі та 12% для пасовища від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

04.11.2014 між орендодавцем - ГУ Держземагенство у Вінницькій області в особі начальника Коника О.М. та орендарем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №824, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 2,0822 га із кадастровим номером 0521282400:03:000:0660. В цей же день підписано акт передавання- приймання орендованої земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами.

04.11.2014 між орендодавцем - ГУ Держземагенство у Вінницькій області в особі начальника Коника О.М. та орендарем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №823, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 3,9100 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0121. В цей же день підписано акт передавання - приймання орендованої земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29219685, зазначений договір оренди землі був зареєстрований.

04.11.2014 між орендодавцем - ГУ Держземагенство у Вінницькій області в особі начальника Коника О.М. та орендарем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №827, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 8,6448 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0116. В цей же день підписано акт передавання - приймання орендованої земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29219805, зазначений договір оренди землі був зареєстрований.

04.11.2014 між орендодавцем - ГУ Держземагенство у Вінницькій області в особі начальника Коника О.М. та орендарем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №826, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 13,1676 га із кадастровим номером 0521282400:02:000:0502. В цей же день підписано акт передавання - приймання орендованої земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29219325, зазначений договір оренди землі був зареєстрований.

04.11.2014 між орендодавцем - ГУ Держземагенство у Вінницькій області в особі начальника Коника О.М. та орендарем - ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі №825, предметом якої є земельна ділянка загальною площею 8,7900 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0480. В цей же день підписано акт передавання - приймання орендованої земельної ділянки, що підтверджується відповідними документами. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №29219203, зазначений договір оренди землі був зареєстрований.

Відповідно до висновку експерта від 17.02.2020 №4231/4286-4293/19-21 за результати проведення судової земельно - технічної експертизи на підставі проведеного дослідження та наданих матеріалів встановлено, що земельні ділянки площею 3048,64га Держгоспу Жорницький згідно державного акту на право постійного користування землею серія І-ВН в„– 000001 виданого 24.10.1996 Жорницькою сільською радою народних депутатів з урахуванням даних визначених в технічному звіті по коригуванню планових матеріалів зйомки минулих років землекористувачів, розташованих на території держгоспу Жорницький накладаються (суміщаються) з земельними ділянками кадастровий номер: 0521282400:03:000:0660; 0521282400:06:001:0121; 0521282400:06:001:0116; 0521282400:06:001:0117; 0521282400:01:000:0530; 0521282400:01:000:0531; 0521282400:02:000:0502; 0521282400:01:000:0480, що передавались в оренду згідно наказу головного управління Держземагентсва у Вінницькій області від 23 жовтня 2014 року №2- 3436/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду та на які були укладені між Головним управлінням Держземагентства у Вінницькій області та ОСОБА_1 04.11.2014 договори оренди земельних ділянок, що графічно відображено на план-схемах в додатках 17-19 до висновку.

Згідно із ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 82 ЦПК України передбачені підстави звільнення від доказування , зокрема обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Так , рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2019 р у справі № 902/1629/14 за позовом прокуратури Вінницької в інтересах держави в особі: Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Вінницької обласної державної адміністрації до Публічного акціонерного товариства "Жорнище", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Вінницьке обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс",третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Іллінецька міська об`єднана територіальна громада, про визнання недійсним державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, яке набрало законної сили 02.07.2019 було встановлено, що 24 жовтня 1996 року Жорницькою сільською радою видано державний акт серії І-ВН в„–000001 , згідно з яким Держгоспу "Жорницький" у постійне користування передано земельну ділянку загальною площею 3048,64 га, з яких: 2577,2 га земель сільськогосподарського призначення, 266,7368 га земель лісогосподарського призначення та 9,2 га земель водного фонду. Цей державний акт видано відповідно до рішення 8 сесії 22 скликання Жорницької сільської ради від 15 серпня 1996 року.

У рішенні 8 сесії 22 скликання від 15 серпня 1996 року Жорницької сільської ради зазначено, що розглянувши технічну документацію по видачі державного акту на право постійного користування землею Держгоспу "Жорницький" с. Жорнище, розроблену Вінницьким філіалом інституту землеустрою, сільська Рада народних депутатів вирішила видати державний акт на право постійного користування землею Держгоспу "Жорницький" с. Жорнище загальною площею 3048,64 га. При цьому з наявної в матеріалах справи технічної документації по видачі державного акта на право постійного користування землею Держгоспу "Жорницький" вбачається, що вона була виготовлена 05 листопада 1996 року (а.с.192-228, т.с.1), тобто після видачі держакта від 24 жовтня 1996 року.

З протоколу сесії Жорницької сільської ради народних депутатів 8 сесії 22 скликання від 15 серпня 1996 року вбачається, що питання щодо видачі державного акта на право постійного користування Держгоспу "Жорницький" на вказану сесію не виносилося та не розглядалося і в Жорницькій сільській раді рішення з даного приводу відсутнє, що підтверджується листом Жорницького сільського голови від 13 листопада 2014 року №709, наданим на запит слідчого СВ Іллінецького РВ УМВС України у Вінницькій області.

Із вказаного державного акту вбачається, що земельні ділянки розташовані на території с. В`язовиця, с. Жорнище, Жорницької, Красненківської, Якубівської сільських рад Іллінецького району, Іваньківської сільської ради Липовецького району та Бондурівської сільської ради Немирівського району за межами населеного пункту.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК України).

Доказів передання по передавальним актам у зв`язку з правонаступництвом від Держгоспу Жорницький до СВАТ Жорнище як правонаступника Держгоспу Жорницький , а від СВАТ Жорнище до ПАТ Жорнище як правонаступника СВАТ Жорнище земельної ділянки площею 3046,64 га та доказів державної реєстрації за СВАТ Жорнище , а в подальшому за ПАТ Жорнище права постійного користування спірною земельною ділянкою відповідачем суду не надано.

Тоді як матеріали справи містять докази протилежного, а саме за інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області під час приватизації в матеріалах інвентаризації Держгоспу Жорницький станом на 01 листопада 1995 року право користування земельною ділянкою не обліковувалось і не увійшло до статутного капіталу СВАТ Жорнище . Для внесення в план приватизації відомостей про земельну ділянку регіональному відділенню було надано копію Державного акту (серія І- ВН в„– 000001 від 24.10.1996р) на право постійного користування землею Держгоспом Жорницький . Акт приймання-передачі (розподільчий або передаточний баланс) про передачу земельних ділянок та інших документів, які свідчать про передачу земельних ділянок у користування СВАТ Жорнище від Держгоспу Жорницький не складалися.

У свою чергу підстави для припинення права користування землею визначені ст.ст. 27, 28 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Так, право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється, зокрема, у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; використання землі не за цільовим призначенням; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 Кодексу. Право колективної та приватної власності на земельну ділянку чи її частину припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки; припинення у випадках, передбачених пунктами 4, 6-8 статті 27 Кодексу. Припинення права власності на земельну ділянку у випадках, передбачених пунктами 1-3 частини першої ст. 27, провадиться за рішенням відповідної Ради народних депутатів.

Наведеним спростовуються доводи відповідача, що право постійного користування землею перейшло до нього в силу закону.

Таким чином, судом встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою за оспорюваним актом не перейшло до відповідача, тобто до ПАТ Жорнище як до правонаступника, внаслідок чого було припинено.

Вищевказані обставини встановлені у рішенні Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2019 р у справі № 902/1629/14 та тому, в силу ст.. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Вказане рішення господарського суду Вінницької області було прийняте з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладених у постанові у цій же справі від 29.01.2019 , якою також було встановлено ряд обставин, які не підлягають доказуванню під час розгляду справи за позовом ПАТ Жорнище до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 року та договорів оренди земельних ділянок.

Зокрема, у п.28 вказаної постанови ВС вказано, що з огляду на достеменно встановлені судами обставини про те, що до загальної площі земель, на які оформлено Держакт від 24.10.1996, входять земельні ділянки лісогосподарського призначення площею 266,7368га та земельні ділянки водного фонду площею 9,2га, які розташовані поза межами населеного пункту (с. Жорнище), суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Жорницька сільська рада не була наділена повноваженнями розпоряджатися земельними ділянками лісового і водного фондів, які були надані Держгоспу "Жорницький" на праві постійного користування, а відтак при прийнятті рішення від 15.08.1996 та видачі оспорюваного акта діяла з перевищенням своїх повноважень, порушуючи вищенаведені норми земельного, лісового та водного законодавства.

Крім того, у п.п. 40, 41 вищевказаної постанови від 29.01.2019 вказано, що колегія суддів не приймає до уваги недоречні доводи скаржника про те, що з установчих документів ПАТ "Жорнище" вбачається, що СВАТ "Жорнище" є правонаступником Держгоспу "Жорницький", а ПАТ "Жорнище", в свою чергу, є правонаступником СВАТ "Жорнище", тому право постійного землекористування не припинялося у зв`язку із припиненням діяльності державного підприємства та перейшло до Товариства, що підтверджується як відсутністю прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про припинення права користування спірною земельною ділянкою, так і правовою позицією, наведеною у постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 у адміністративній справі №21-3а11, оскільки суди дійшли правильного висновку про недоведеність передачі за передавальними актами у зв`язку з правонаступництвом від Держгоспу "Жорницький" до СВАТ "Жорнище", як правонаступника Держгоспу "Жорницький", а надалі від СВАТ "Жорнище" до ПАТ "Жорнище" як правонаступника СВАТ "Жорнище" земельної ділянки площею 3046,64га, та недоведеність державної реєстрації за СВАТ "Жорнище", а в подальшому за ПАТ "Жорнище" права постійного користування спірною земельною ділянкою, тоді як за інформацією Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області, під час приватизації Держгоспу "Жорницький" в матеріалах інвентаризації станом на 01.11.1995 право користування земельною ділянкою не обліковувалось і не увійшло до статутного капіталу СВАТ "Жорнище". Заперечення скаржника з цього приводу зводяться виключно до переоцінки доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, передбачені статтею 300 ГПК України.

Також не заслуговує на увагу посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду України від 21.02.2011 по адміністративній справі №21-3а11, оскільки правовий висновок у зазначеній постанові ґрунтується на тлумаченні норми пункту "в" частини 1 статті 141 ЗК України в редакції, чинній з 01.01.2002, тоді як у справі №902/1629/14 судами встановлено припинення з 29.08.1997 діяльності Держгоспу "Жорницький" за наслідками застосування пункту 3 частини 1 статті 27 ЗК України в редакції, чинній з 22.06.1993, що не слід ототожнювати.

Вищевказані обставини встановлені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.01.2019 у справі № 902/1629/14 та тому, в силу ст.. 82 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Аналізуючи наявні письмові докази при матеріалах справи встановлено, що позивачем не подано ні оригіналу, ні належним чином засвідченої копії вказаного державного акту серії І -ВН в„– 000001 виданого 24.10.1996р, однак 25.11.2019 надіслано лише завірену копію титульної сторінки державного акту без його змісту, крім того не надано до суду установчих документів ПАТ Жорнище , в первинній редакції (надано лише статус в нові редакції, станом на 2016 рік), що позбавляє суд можливості ознайомитися з дійсним змістом правовстановлюючого документу, виданого Держгоспу Жорницький .

Відповідно до ст. 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач). Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті. Право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного фонду, передано у заставу.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Відповідно до ст. ст.759,760 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦК України та іншим законом.

Частиною першоюстатті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, встановлених серед іншого ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ст. ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Нормами ст. 93 Земельного кодексу України в редакції від 06.09.2014, тобто чинній на момент видання оспорюваних наказу та укладення оспорюваних договорів оренди, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років.

Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 116 ЗК України в редакції від 06.09.2014, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Частиною 4 ст. 122 ЗК України в тій же редакції центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Указом Президента України № 445/2011від 8 квітня 2011 року установлено, що Державне агентство земельних ресурсів України є правонаступником Державного комітету України із земельних ресурсів, у тому числі за укладеними міжнародними договорами України, стороною в яких є Державний комітет України із земельних ресурсів, який в свою чергу був центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" утворено Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.

Відповідно до ст. 124 ЗК України в редакції від 06.09.2014 передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 134 ЗК України в тій же редакції не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разіпередачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Статтею 16 ЗУ Про оренду землі в редакції від 11.08.2013, тобто чинній на момент видання оспорюваних наказу та укладення оспорюваних договорів оренди,укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону. Укладення договору оренди земельної ділянки може бути здійснено на підставі цивільно-правового договору або в порядку спадкування.

Частиною 5 ст. 6 ЗУ Про оренду землі в тій же редакції, право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 640 ЦК України, договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На переконання суду, позивачем не вчинено всіх залежних від нього дії, спрямованих на доведення своєї позиції в суді належними та допустимими доказами, зокрема щодо наявності підстав для визнання наказу ГУ Дерземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 №2-3436/15-14-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду та укладених на підставі даного наказу договорів оренди між ГУ Держземагенство у Вінницькій області та ОСОБА_1 недійсності а також відповідно наявності порушення прав та законних інтересів ПАТ Жорнище .

Натомість відповідачами повністю спростовано доводи позивача щодо обставин, викладених у позовній заяві та повідомлених у судовому засіданні.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Оскільки позивачем на підтвердження своїх позовних вимог не надано доказів щодо того, що ПАТ Жорнище є правонаступником СВАТ Жорнище та Держгоспу Жорницький , не доведено, що саме до ПАТ Жорнище перейшло право постійного користування землею Держгоспу Жорницький , загальною площею 3048,64 га, оформлене державним актом серії І -ВН в„– 000001, виданим 24.10.1996р, в складі якого перебувають земельні ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_1 на підставі договорів оренди від 04.11.2014, укладених на підставі наказу ГУ Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014, крім того рішенням Господарського суду Вінницької області від 30 травня 2019 р у справі № 902/1629/14 встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою за державним актом серії І-ВН в„–000001 не перейшло до відповідача, тобто до ПАТ Жорнище як до правонаступника, внаслідок чого було припинено, суд приходить до висновку, що ГУ Держземагенство у Вінницькій області при видачі наказу від 23.10.2014 року "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельних ділянок в оренду" не порушив ні чинного законодавства, ні прав ПАТ Жорнище та, відповідно, договори оренди з ОСОБА_1 були укладені у відповідності до чинного законодавства з дотриманням, ОСОБА_1 правомірно користується земельними ділянками на підставі укладених договорів оренди від 04.11.2014 щодо земельних ділянок: 2.0822 га із кадастровим номером 0521282400:03:000:0660; 3,9100 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0121; 8,6448 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0116; 5,5000 га із кадастровим номером 0521282400:06:001:0117; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0530; 8,0000 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0531; 13,1676 га із кадастровим номером 0521282400:02:000:0502; 8,7900 га із кадастровим номером 0521282400:01:000:0480.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів документально підтверджених судових витрат, суд керується положеннями ст. 141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, то і відповідно судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 6,203, 210, 626, 627, 638, 640, 759, 760, 792 ЦК України, ст. ст. 93, 116, 122-126, 134 ЗК України в редакції від 06.09.2014, ст. ст. 6, 16 ЗУ Про оренду землі в редакції від 11.08.2013, ст. ст. 13, 76, 81, 82, 89, 141, 200, 259, 263, 264, 265, 268, 352, 354 - 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ПАТ Жорнище до ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу Головного управління Держземагенства у Вінницькій області від 23.10.2014 року та договорів оренди земельних ділянок - відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького Апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: (підпис)

Копія вірна:

Повний текст рішення складено 10.07.2020.

Оригінал рішення суду знаходиться в цивільній справі № 131/1606/16-ц в архіві Немирівського районного суду Вінницької області.

Суддя: В.М. Алєксєєнко