Ухвала

від 16.07.2020 по справі 127/13350/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/13350/20

Провадження 2/127/2066/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2020 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Луценко Л.В., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №127/13350/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг-ЛТД", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання недійсним та скасування частини рішення загальних зборів засновників товариства, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг-ЛТД", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання недійсним та скасування частини рішення загальних зборів засновників товариства, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно.

Крім цього, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані державною реєстрацією прав щодо квартири АДРЕСА_1 .

Заява мотивована тим, що поведінка відповідача ОСОБА_2 в частині розпорядження квартирою, що є спільною сумісною власністю, є недобросовісною, адже він разом із близьким родичем ОСОБА_3 створили "фіктивне" ТОВ "Укрторг-ЛТД", до статутного капіталу якого введено спірну квартиру. У позивача є підстави передбачати і подальше відчуження відповідачем спірної квартири, адже така дія вже була ним вчинена.

Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення суду в частині захисту майнових прав позивачки, а їх вжиття забезпечить їх ефективний захист, а тому позивач звернулася із відповідною заявою про забезпечення позову до суду.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

До видів забезпечення позову відповідно до п.1,2 ч.1 ст.150 ЦПК України є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також заборона вчиняти певні дії.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір (постанова Верховного Суду від 25.09.2019 року у справі № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19).

Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії (постанова Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі №826/10936/18, провадження №К/9901/728/19).

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернулась до суду із позовом про спір щодо права власності на нерухоме майно - квартири загальною площею 44,7 кв.м. та житловою площею 18,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Зокрема, позивач просить визнати вказану квартиру спільною сумісною власністю подружжя, визнати недійсним та скасувати у частині рішення загальних зборів товариства, яким спірну квартиру було внесено до статутного капіталу ТОВ "Укрторг-ЛТД", визнати протиправним та скасувати відповідне рішення про державну реєстрацію щодо зміни власності, а також визнати за позивачем право власності на 1/2 частку спільної квартири.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів дійсно вбачається спір між сторонами щодо права власності на спірну квартиру.

Зважаючи на предмет та ціну позову, а також на обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, тобто забезпечення їх виконання на всій території України, існує реальна загроза ефективному захисту порушених прав та інтересів позивача у разі задоволення позову.

Так, рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 26.05.2016 року по справі №127/3853/16 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 розірвано.

У подальшому позивач звернулась також до суду із позовною заявою про поділ майна подружжя. При цьому, позивачу стало відомо, що відповідач ОСОБА_2 під час створення ТОВ "Укрторг-ЛТД", яке є також відповідачем по даній справі, до складу статутного капіталу товариства вніс спірну квартиру. На думку позивача, вказане було вчинено з метою ухилення від поділу цієї квартири як майна, набутого подружжям у шлюбі.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.05.2018 року по цивільній справі №127/24983/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено, а постановою апеляційного суду Вінницької області від 18.09.2018 року дане рішення скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 року касаційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення, постанову апеляційного суду залишено без змін.

А із відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на день розгляду судом заяви про забезпечення позову, засновниками та кінцевими бенефіціарними власниками відповідача по справі ТОВ "Укрторг-ЛТД" є ОСОБА_3 (внесок до статутного капіталу 20 000 грн., тобто 10%) та відповідач по справі і колишній чоловік позивача ОСОБА_2 (внесок до статутного капіталу 180 000 грн., тобто 90%), який з огляду на зазначене має значний вплив на прийняття відповідних рішень щодо діяльності ТОВ "Укрторг-ЛТД", у тому числі щодо майна товариства.

Спір між колишнім подружжям, а саме позивачем ОСОБА_5 (колишнє прізвище - ОСОБА_6 ) та відповідачем ОСОБА_2 щодо квартири АДРЕСА_1 триває з 2016 року, у добровільному порядку не вирішений, сторони мають суперечливі між собою позиції щодо належності вказаного майна тим чи іншим особам.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Таким чином, зважаючи на зміст позовних вимог, заявлені позивачем заходи забезпечення позову, а саме накладення арешту на спірну квартиру та заборона вчиняти реєстраційні дії щодо неї адекватні заявленим позовним вимогам, адже у разі подальшого відчуження чи реєстрації обтяжень на квартиру існує ризик неефективного захисту прав позивача, про порушення яких вона стверджує у позовній заяві. Зокрема, позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за її позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася з позовом у цій справі.

У абз.2 п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову також звернуто увагу судів на те, що при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Суд вважає, що накладення арешту та заборона вчиняти реєстраційній дії щодо спірної квартири не перешкоджатиме діяльності ТОВ "Укрторг-ЛТД".

Так, іх наявних у матеріалах справи документів вбачається, що товариство здійнює господарську діяльність за кодом КВЕД 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля, його місцезнаходження - АДРЕСА_3 . У спірній квартирі АДРЕСА_1 , проживає позивач. Таким чином у суду є об`єктивні сумніви вважати, що у вказаній квартирі здійснює господарську діяльність ТОВ "Укрторг-ЛТД".

Відтак суд вважає, що заходи забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, співмірні та адекватні заявленим позовним вимогам, не спричинить заподіяння збитків для господарської діяльності ТОВ "Укрторг-ЛТД, але натомість сприятиме ефективному захисту прав позивача у разі задоволення позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, заява заявника про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.6 ст.154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову (ч.2 ст.154 ЦПК України)

Згідно із ч.3 ст.154 ЦПК України суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На час розгляду заяви про забезпечення позову судом не встановлено наявності обставин згідно ч.2 ст.154 ЦПК України, а також у суду інформації з приводу можливих збитків відповідачів, а тому на час розгляду заяви відсутні підстави для зустрічного забезпечення. Разом з тим, вказані особи не позбавлені права подати до суду відповідне клопотання, яке підлягає розгляду протягом строків, встановлених ч.6 ст.154 ЦПК України.

Одночасно суд вважає за можливе роз`яснити сторонам, що за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (ч.1 ст.156 ЦПК України), зокрема у разі вжиття судом заходів забезпечення позову про стягнення грошової суми відповідач (інша особа) може за своєю ініціативою забезпечити позов шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вимог позивача або надання гарантії банку на таку суму. Надання відповідачем до суду документа, що підтверджує забезпечення позову відповідно до частини четвертої цієї статті, є підставою для відмови в забезпеченні позову судом або для скасування вжитих судом заходів забезпечення позову (ч.4,5 ст. 156 ЦПК України).

Також, суд звертає увагу на те, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову (ч.9 ст.158 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.149, 150, 153, 154, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі №127/13350/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторг-ЛТД", приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича про визнання нерухомого майна спільною сумісною власністю, визнання недійсним та скасування частини рішення загальних зборів засновників товариства, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, визнання права власності на нерухоме майно , - задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме квартиру у житловому будинку з реєстраційним номером 928828905101, загальною площею 44,7 кв.м. та житловою площею 18,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 та належить на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю "Укрторг-ЛТД", код ЄДРПОУ 40496680, місцезнаходження: вул. Зоологічна, 4А, оф.139. м. Київ

на користь ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП відсутній; місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам прав на нерухоме майно та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дії, пов`язані з державною реєстрацією прав щодо квартири з реєстраційним номером 928828905101, загальною площею 44,7 кв.м. та житловою площею 18,2 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Копію ухвали направити сторонам у справі для відома.

Копію ухвали направити Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради - для вжиття відповідних заходів.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя: