Ухвала

від 15.07.2020 по справі 363/4884/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-3/824/466/2020

У х в а л а

м. Київ Справа № 363/4884/17

15 липня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кулікової С.В.

суддів: Олійника В.І., Желепи О.В.

розглянувши заяву прокурора Київської області про забезпечення позову Першого заступника прокурора Київської області Грабець І., в інтересах Кабінету Міністрів України до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , треті особи: Державне підприємство Вищедубечанське лісове господарство , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним наказу, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння,

встановив:

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13.02.2020 року позов Першого заступника прокурора Київської області Грабець І., в інтересах Кабінету Міністрів України задоволено.

Визнано недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 01.09.2015 р. За № 10-2101/36-15-СГ, яким ОСОБА_2 надано у приватну власність земельну ділнку з кадастровим номером 3221884000:33:026:7001, площею 0,12 га для індивідуального садівництва на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району.

Витребувано на користь держави в особі Кабінету Міністрів України з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 , земельні ділянки площею 0,06 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6004 та площею 0,06 га з кадастровим номером 3221884000:33:022:6005, загальною вартістю 23876,24 грн., які розташовані на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району.

Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Київській області та ОСОБА_1 на користь прокуратури Київської області сплачений судовий збір у сумі 3200 грн., по 1600 грн. з кожного.

Не погоджуючись з таким рішенням суду представник ОСОБА_3 адвокат Хачатурян Е.М. подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 04 травня 2020 року відкрито у справі апеляційне провадження.

Ухвалою від 26 травня 2020 року призначено справу до розгляду .

27 травня 2020 року до Київського апеляційного суду прокурор Київської області подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6178 площею 0,12 га, що належить ОСОБА_4 та розташованої на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

На обгрунтування заяви зазначав, що опрацюванням відомостей з публічної кадастрової карти України та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після прийняття 13.02.2020 року рішення про задоволення позову, відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про розгляд справи та прийняте судове рішення, 16.04.2020 року уклав договір купівлі-продажу спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 3221884000:33:022:6004 площею 0,06 га та 3221884000:33:022:6005 площею 0,06 га з ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_4 об`єднав спірні земельні ділянки, в результаті чого утворено земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6178 площею 0,12 га.

Звертав увагу суду на те, що відчуження та об`єднання спірних земельних ділянок здійснено відповідачем та новим набувачем спірного майна вже після прийняття судом першої інстанції рішення про задоволення позову та витребування спірного майна у власність держави, що свідчить про їх недобросовісну поведінку, спрямовану на уникнення цивільної відповідальності та ускладнення виконання рішення суду.

Вказував, що потреба у вжиті заходів зустрічного забезпечення позову відсутня, оскільки позивачі позбавлені права відчужити майно, яке є предметом позову, чи будь-яким чином нанести збитки відповідачам чи третім особам.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 5 липня 2020 року залучено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог - ОСОБА_4 .

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб .

Як роз`яснено у пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Фундаментальними критеріями, які формують висновок про наявність дійсних підстав для забезпечення позову, є логічний та юридичний аналіз обставин справи, на які посилається позивач, та доводи заяви про забезпечення позову. Процесуальні норми лише вказують на порядок вчинення дій.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Предметом позовних вимог у цій справі є витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 , після ухвалення 13.02.2020 року рішення суду, 16.02.2020 року уклав договір купівлі-продажу спірних земельних ділянок з ОСОБА_4 , а останій в подальшому їх об`єднав в одну земельну ділянку з кадастровим номером площею 0,12 га.

Вказані обставини підтверджуються Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо обєкта нерухомого майна станом на 18.05.2020 року.

Зазначені обставини дають підстави для висновку, що між сторонами дійсно існує спір, поза розумним сумнівом є підстави для ствердження, що третя особа ОСОБА_4 може вчинити дії, які ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду у разі, якщо суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду справи не дійде висновку про необхідність ухвалення іншого рішення.

Частинами 1-6 статті 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. Якщо клопотання про зустрічне забезпечення подане після застосування судом заходів забезпечення позову, питання зустрічного забезпечення вирішується судом протягом десяти днів після подання такого клопотання. Копія ухвали про зустрічне забезпечення направляється учасникам справи не пізніше наступного дня після її постановлення.

З огляду на положення статті 154 ЦПК України відсутні підстави для застосування зустрічного забезпечення, оскільки обставин, визначених пунктом 1 частини 3, не установлено та доказів, визначених пунктом 2 частини 3, не надано.

З огляду на зазначене, з урахуванням обставин справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, а саме в порядку забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6178 , площею 0,12 га, що належить ОСОБА_4 та розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву прокурора Київської області про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3221884000:33:022:6178, площею 0,12 га, що належить ОСОБА_4 та розташована на території Лебедівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її винесення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Стягувачем за цією ухвалою є: Кабінет Міністрів України (01088, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2 ).

Боржником за цією ухвалою є : ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Головуючий Судді: