Рішення

від 02.10.2008 по справі 2-1735/2008

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-1735/2008 року

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

2 жовтня 2008 року   Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді     Гудзюка І. В.,

при секретарі     Хлівній Н.М.,

з участю адвокатів        ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування, -

встановив:

29 жовтня 2007року померла бабуся позивачки - ОСОБА_6, яка доводилась відповідачкам матір'ю. Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із 1/2 частини жилого будинку з надвірними спорудами по вул.  Смоленська, 13 в с Плоске Смілянського району Черкаської області, інвентарною вартістю 26 016 грн. 50коп., земельної ділянки площею 2, 71га, нормативною грошовою оцінкою 25 073грн.26коп., розташованої в межах Костянтинівської сільської ради Смілянського району Черкаської області, право на пайовий фонд в КСП "ОСОБА_2 і Молот" с Плоске Смілянського району на суму 1 282 грн., грошові заощадження померлої в Смілянському відділенні Ощадбанку України №3276/043 на рахунках №№91551004290, 91551008182, 13006544.

За життя 7, 21 лютого та 20 квітня 2000року, ОСОБА_7 склала три заповіти, які на день її смерті не змінені і не скасовані:

-    за заповітом від 7 лютого 2000 року земельну ділянку розміром 3, 11 га в умовних

кадастрових  гектарах  без  визначення  меж  цієї частки  в  натурі     у  землях,  що

перебувають   у   колективній   власності   КСП   "ОСОБА_7   і   Молот"   та   знаходиться   в

Костянтинівській сільській раді, яка належала померлій на підставі сертифікату на

земельну частку(пай) серії ЧР №0256969 від 5 грудня 1997 року, заповіла відповідачкам;

за заповітом від 21  лютого 2000 року 1/2 частини жилого будинку з надвірними

спорудами по вул.  Смоленська, 13 в с Плоске Смілянського району заповіла позивачці;

за заповітом від 20 квітня 2000 року право на частку майна, яка знаходиться у спільній

власності КСП "ОСОБА_7 і Молот" с.Плоске Смілянського району, що належало померлій

на підставі свідоцтва №220 від 25 квітня 1999 року, заповіла відповідачкам.

9 січня 2003 року ОСОБА_6 на підставі рішення Костянтинівської сільської ради від

12 березня 2002 року №22-1 видане державний акт на право власності на земельну ділянку, що

належала їй на підставі сертифікату про право на земельну частку(пай) і   який зазначений в

заповіті ОСОБА_6 від 07 лютого 2000року. Проте розмір земельної ділянки змінився    із

3, 11 га (у сертифікаті) на 2, 71 га (у державному акті).

Крім того, на підставі свідоцтва про право на частку майна, яке зазначене в заповіті від 20 квітня 2000 року" виданий майновий сертифікат від 5 травня 2008 року.

ОСОБА_3 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання за нею права власності на 1/2 частини спадкового домоволодіння в порядку спадкування за заповітом та по 1/3 частині спадкових земельної ділянки права на майновий пай та грошові заощадження в порядку спадкування за законом.

В обґрунтовування своїх позовних вимог пояснила, що назва майна, вказаного в заповітах від 7 лютого та 20 квітня 2000 року, не відповідає назві спадкового майна, що залишилась після

смерті ОСОБА_6 Тому вказані заповіти не можуть бути прийняті до уваги, а та частина спадщини, що не охоплюється заповітом від 21 квітня 2000 року, повинна спадкуватися спадкоємцями за законом на загальних підставах.

При цьому позивачка вважає, що відповідачка ОСОБА_5 права на обов»язкову частку у спадковому майні не має через те, що вартість частки спадкового майна, що не охоплюється заповітом на її, позивачки, користь і припадає на долю кожної із відповідачок є більшою ніж розмір обов»язкової частки в спадковому майні.

Відповідачка ОСОБА_4 проти позову не заперечує, вказавши, що на спадщину після

смерті ОСОБА_6 вона не претендує, а в зв»язку із похилим віком та за станом здоров»я просить

справу розглядати у її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_5 та її представники, заперечуючи проти позову, вказують, що зміни в розмірах земельної ділянки із 3, 11 до 2, 71 га відбулися з технічних причин, а взамін сертифікатів про право власності на земельну ділянку та майновий пай спадкодавцю видано державний акт про право власності на земельну ділянку та свідоцтво про право власності на майновий пай. При цьому вважають, що ОСОБА_5 має право на обов'язкову частку в спадковому майні, що становить 1/12 частину домоволодіння по вул.  Смоленська, 13 в с Плоске Смілянського району.

Позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

В судовому засіданні сторони як спадкоємці фактично здійснили тлумачення заповіту в і дійшли згоди, що спадкове майно, про яке йдеться в заповітах, складених померлою на користь відповідачок, є земельна ділянка розміром 2, 71 га в межах Костянтинівської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧР №008389від 9 січня 2003 року, та майновий пай в розмірі 1282 грн. в пайовому фонді майна КСП «ОСОБА_7 і Молот», що належало померлій на підставі свідоцтва (майнового сертифіката) серії ЧЕ-ХШ №195484 від 5 травня 2008 року. Таким чином, право на це майно в порядку спадкування за заповітом мають лише відповідачки, а позовні вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на 1/3 частину цього майна не підлягають до задоволення.

Згідно до ст.1241 ЦК України, повнолітні непрацездатні діти спадкоємця, незалежно від змісту заповіту мають право на половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Розмір обов'язкової частки у спадщині встановлюється шляхом визначення справжньої вартості спадкової маси як заповіданої, так і не заповіданої, беручи до уваги всіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (в тому числі за правом представлення на частку їх висхідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини).

Загальна вартість всього спадкового майна становить - 52 371 грн.76коп. і складається з:

•   -     інвентарної вартості 1/2 частини домоволодіння - 26 016 грн.50коп.;

•   -     нормативно-грошової оцінки земельної ділянки - 25 073 грн.26коп.;

-     вартості майнового паю - 1 282 грн.

Виходячи з цього, обов'язкова частка ОСОБА_5 становить - 8 728 грн. 63 коп. (52371, 76:3:2).

В загальному ж спадковому майні, яке не охоплено заповітом, складеному на користь позивачки, ОСОБА_5 припадає частка в сумі 13177 грн. 88 коп. (25073, 5+1282, 26):2.

При цьому, обов'язкова частка виділяється в тому разі, коли порушені права спадкоємця або  йому  заповідана  частка,  що  є  меншою  від  обов'язкової.   Оскільки,  ОСОБА_4   і

ОСОБА_5 в спадковому майні припадає частка більша, то права на обов'язкову частку в спадщині після смерті ОСОБА_6 вони не мають.

На підставі вищевикладеного ст.ст.1241, 1266, 1268-1270 ЦК України керуючись   ст.ст. 10, 59, 60, 213, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування на: 1/2 частину жилого будинку з надвірними спорудами по вул.  Смоленській, 13 в с Плоске Смілянського району Черкаської області, що належала померлій 29 жовтня 2007 року ОСОБА_6 на підставі запису в погосподарській книзі №1 Костянтинівської сільської ради;

1/3 частину грошових заощаджень в Смілянському відділенні ВАТ «Ощадний банк України» №3276/043  на рахунках №№ 91551004290, 91551008182,  13006544,  що належали померлій 29 жовтня 2007 року ОСОБА_6. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження та поданням протягом 20 днів після подання такої заяви - апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана через Смілянський міськрайонний суд і в 10 денний строк з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про оскарження рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.