Ухвала

від 20.07.2020 по справі 923/848/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 липня 2020 року

м. Київ

Справа № 923/848/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Банаська О. О. - головуючого, Васьковського О. В., Пєскова В. Г.

розглянув матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020

у складі колегії суддів: Таран С. В. (головуючої), Будішевської Л. О., Поліщук Л. В.

та рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2019

у складі судді Нікітенка С. В.

у справі за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго"

до Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна"

про стягнення 88 860,87 грн

ВСТАНОВИВ:

02.07.2020 Дочірнє підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" поштовим відправленням через Південно-західний апеляційний господарський суд звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2019 у справі № 923/848/19.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/848/19 визначено склад колегії суддів: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Жукова С. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2020.

У зв`язку з відпусткою судді Жукова С. В., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 923/848/19 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, суддів - Васьковського О. В., Пєскова В. Г., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 16.07.2020.

Перевіривши матеріали касаційної скарги Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/848/19, зважаючи на таке.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Аналогічне положення закріплено у частині першій статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яким передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Отже законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поставивши можливість такого оскарження в залежності від наявності обставин передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини третьою статті 287 ГПК України.

Відповідно до частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 встановлено у розмірі 1 921,00 грн.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є стягнення вартості необлікованої електричної енергії у сумі 88 860,87 грн , що є менше, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 грн х 100 = 192 100,00 грн), а тому у розумінні ГПК України справа № 923/848/19 є малозначною.

Обґрунтовуючи необхідність відкриття касаційного провадження скаржник зазначає, що справа має виняткове значення для Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", враховуючи значний розмір суми коштів, яку стягнуто з нього безпідставно, сезонність виробничої діяльності підприємства, стан підприємства (відсутність у нього обсягу продукції минулих врожаїв) та вплив виконання рішення на низку заходів направлених на отримання майбутнього врожаю. Окрім того скаржник відзначає, що апеляційним господарським судом під час апеляційного перегляду судового рішення місцевого господарського суд не надано оцінку доводам скаржника наведеним в апеляційній скарзі.

Також скаржник вказує, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування до споживачів електричної енергії оперативно-господарських санкцій, не наводячи при цьому правової норми, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, чи інших правових позицій Верховного Суду, в розріз з якими прийнято оскаржене судові рішення.

Втім, зазначені обставини та інші аргументи Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" й аналіз судових рішень у справі не свідчать про наявність підстав для відкриття касаційного провадження, оскільки скаржником не обґрунтовано відсутність єдиної правозастосовчої практики по аналогічним спорам , а наведені ним аргументи щодо винятковості значення справи для касатора всупереч приписам статей 13, 14, 74 ГПК України не підтверджені жодними доказами (як то фінансова звітність, перелік дебіторів та кредиторів товариства із розмірами наявних вимог тощо).

До того ж доводи касатора є такими, що зводяться до заперечення встановлених судами обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного викладення обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

Окрім того статтею 7 ГПК України передбачено, що правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Тому надання стороні будь-яких переваг зважаючи на її правовий статус, джерело фінансування, походження коштів, розпорядником яких вона є, призведе до порушення одного з основних засад господарського судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зауважує, що саме власне твердження скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики і те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, не може бути визнано судом автоматичними підставами, на які поширюються дія положень підпунктів "а" і "в" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.

Касаційний господарський суд також враховує, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" ("Levages Prestations Services v. France") вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Також Європейський суд з прав людини в ухвалі від 09.10.2018 у справі "Азюковська проти України" (Azyukovska v. Ukraine, заява N 26293/18) зазначив, що застосування критерію малозначності справи було передбачуваним, справу розглянули суди двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями Кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.

Рекомендацією N R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.95 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 293 ГПК України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 923/848/19 за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2019.

Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293, статтею 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1 . Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 та рішення Господарського суду Херсонської області від 05.12.2019 у справі № 923/848/19.

2 . Копію цієї ухвали, оригінал касаційної скарги із доданими до скарги матеріалами надіслати Дочірньому підприємству Товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна".

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді О. В. Васьковський

В. Г. Пєсков