Ухвала

від 16.07.2020 по справі 644/2793/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 липня 2020 року

м. Харків

справа № 644/2793/16-ц

провадження № 22-ц/818/45/20

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Кругової С.С., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Сидорчук М.О.,

учасники справи:

позивач за основним позовом та відповідач за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 ,

відповідач за основним позовом - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_2 про призначення експертизи, клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про визнання дій зловживанням процесуальними правами за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року у складі судді Матвієвської Г.В.,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнених у грудні 2016 року позовних вимог (т.1 а.с. 187) просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит, а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах), які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельна вартість яких складає 427 481 грн; визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначених будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів, які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння: житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа - 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа - 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень - 33,6 метрів квадратних (з яких підвал - 31, 4 метра квадратних, тамбур - 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень - 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. Б , літнього душу літ. В (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 ( у виді крану та труб), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень, що побудовані на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром - 0,1100 га, в порядку розподілу майна подружжя. Іншу частину будівельних матеріалів залишити у власності ОСОБА_2 , стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позов мотивовано тим, що з 07.11.2003 по 03.03.2016 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. У період з 2006 року до жовтня 2014 року подружжям було розпочато та проведено будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який не був введений в експлуатацію й на нього не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку з небажанням та ухиленням від реєстрації права власності з боку ОСОБА_2 для уникнення розподілу цього майна між колишнім подружжям. Житловий будинок побудований сторонами в шлюбі за спільні грошові кошти. Будинок повністю придатний для проживання. Сторони проживали в будинку до розірвання шлюбу. Всі будівельні роботи були здійснені позивачем та відповідачем в період шлюбу та за спільні сумісні грошові кошти подружжя, починаючи з фундаменту закінчуючи внутрішніми роботами.

Багато будівельних робіт допомагали здійснювати сини ОСОБА_1 від першого шлюбу, її рідний брат своїми особистими трудовими зусиллями. Четвертого листопада 2008 року ОСОБА_2 був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку, цільове призначення ділянки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розмір земельної ділянки - 0,1100 га за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти по оформленню права власності на земельну ділянку також витрачались зі спільного сімейного бюджету, а саме виготовлення проектної технічної документації на земельну ділянку, присвоєння кадастрового номеру, підготовка всієї технічної документацію по оформленню права власності на земельну ділянку здійснювалось подружжям у період з 2005 року по 2008 рік.

Відповідно до норм сімейного, цивільного законодавства, оскільки будівництво житлового будинку проведене за час шлюбу та, відповідно, всі будівельні роботи також здійснені за час шлюбу, за спільні грошові кошти та з метою побудови будинку для проживання родини ОСОБА_5 , будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, що були використані в процесі будівництва за час їх шлюбу та існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельна вартість яких складає 427 481 гривня, необхідно визнати спільною сумісною власністю подружжя та в порядку розподілу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ їх частину.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 15/100 частини будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 44,0 кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, на загальну суму 56418,15 грн (т.1 а.с. 120-123).

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 протягом 2014-2016 років брав участь у будівництві спірного будинку та витратив 44 418 гривень на будівельні матеріали та самостійно виконав будівельні роботи на суму 12 000 грн, а отже, сума його вкладу в будівництво склала 56 418,15 грн. Вкладені ним особисті кошти у будівельні матеріали для будівництва спірного будинку та його власний трудовий вклад не може бути об`єктом поділу подружжя та не є спільною власністю подружжя, на підставі чого просить суд визнати за ним право власності на 15/100 частин будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена. Визнано будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та будівельна вартість яких складає 427 481 гривня - спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів (фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння : житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа якого складає 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа - 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень складає 33,6 метрів квадратних (з яких підвал -31,4 метра квадратних, тамбур - 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень - 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. Б , літнього душу літ. В (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 (у виді крану та труб), - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень та побудованих на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром - 0,1100 га - в порядку розподілу майна подружжя, а іншу частину залишено у власності ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 4 131,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 143,81 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будівельних матеріалів відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що з урахуванням наданих сторонами доказів, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю використаних у його будівництві будівельних матеріалів, результатів виконаних робіт, тобто речей як предметів матеріального світу, тому такий об`єкт є майном, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між ОСОБА_5 . Будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації з вини відповідача, а позивач позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу спірного майна. Щодо позову третьої особи, суд зазначив, що для задоволення позову відсутня правова підстава для визнання права на частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, третьою особою не було доведено належними та допустимими доказами, що вказані будівельні матеріали купувались за його власні кошти та придбані матеріали були використані саме у спірному житловому будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не надано належної оцінки наявним у справі доказам, суд не встановив факт перебування у подружжя майна, набутого ними у шлюбі, яке підлягає поділу, не встановив вартість майна, що підлягає поділу, не встановив відсоток готовності об`єкта незавершеного будівництва, не встановив які будівельні матеріали були використані під час будівництва та на яку суму було придбано цих матеріалів, яка вартість будівельних матеріалів та проведених робіт, що підлягає поділу на час припинення фактичних шлюбних відносин. Зазначив, що рішенням виконавчого комітету Кулинічівської селищної ради № 270 від 14.07.1993 року йому була виділена земельна ділянка. На той час він перебував у шлюбі з ОСОБА_6 (перша дружина) та розпочав будівництво будинку. Вже в 1996 році почалася закладка фундаменту, будівництво стін та прилеглого льоху, частину будівельних матеріалів та частину робіт було придбано та зроблено за його власні кошти, ще до укладання шлюбу з позивачем. Таким чином, проведені відповідачем роботи до шлюбу з ОСОБА_1 є його особистим вкладом та не підлягають визнанню спільною сумісною власністю. Крім того, позивачем не доведено факту вкладання коштів у будівництво спірного будинку, оскільки документи стосовно розміру отриманого позивачем доходу спростовують факт отримання нею грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності. Також зазначив, що суд не надав оцінку доказам, наданим третьою особою, щодо придбання будівельних матеріалів. Вважає, що суд не врахував належних та допустимих доказів і фактів, наведених відповідачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно зазначив, що будівельні матеріали, які використані для будівництва домоволодіння разом з господарськими спорудами, мають бути поділені порівну по Ѕ частині між позивачем та відповідачем. Так придбання ним будівельних матеріалів та проведення внутрішніх робіт відбувалося у 2014-2016 роках вже після припинення фактичних шлюбних відносин, а тому вартість придбаних будівельних матеріалів та вартість проведених робіт не можуть входити до складу спільної сумісної власності колишнього подружжя і не підлягає поділу між колишнім подружжям. Вважає, що кожна особа, яка придбала певне майно може бути визнана власником цього майна, проте суд незаконного позбавив його права власності на придбане ним майно та визнав право спільної сумісної власності в тому числі за особою, яка немає відношення до вказаних матеріалів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Посилається на те, що рішення суду є законним, ухвалене з врахуванням всіх обставин справ, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що доводи позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, проте ОСОБА_2 не надано жодних доказів, які б могли спростувати презумпцію спільної сумісної власності на будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва недобудованого будинку. ОСОБА_3 також не надав доказів порушення його прав чи законних інтересів. Він не проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не був пов`язаний з ними спільним побутом, ніякої участі у будівництві спірного домоволодіння не приймав, а отже взаємних прав та обов`язків між ним та позивачкою не виникло.

Четвертого грудня 2019 року ОСОБА_7 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду із клопотанням про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України. На вирішення експертів ОСОБА_7 просила поставити питання: 1. Яка вартість будівельних робіт об`єкта незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 ? 2. Яка вартість будівельних матеріалів об`єкта незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 ? 3. Яка вартість незавершеного об`єкта будівництва станом на жовтень 2014 року? 4. Чи можливо встановити рік побудови складових об`єктів незавершеного будівництва? 5. Чи є технічна можливість відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва розділити в натурі на дві рівні частини об`єкт незавершеного будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з можливістю окремого проживання співвласників? 6. Встановити, чи проводилися на об`єкті незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 , ремонтно-будівельні роботи у період з жовтня 2014 року по день проведення експертизи? Якщо так, то визначити їх вартість .

В обґрунтування клопотання представник відповідача посилалася на те, що ухвалюючи рішення суд першої інстанції не відокремив вартість будівельних матеріалів та вартість будівельних робіт, використаних для будівництва об`єкта незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 (надалі Об`єкт незавершеного будівництва). Суд не врахував, що переважну більшість будівельних робіт виконав ОСОБА_2 , що не заперечується й ОСОБА_1 . Суд першої інстанції не визначив дійсний обсяг спільного майна подружжя, хоча поділив його. Також суд першої інстанції не встановив технічну можливість подальшого поділу в натурі Об`єкта незавершеного будівництва, що призведе до необхідності подачі ще одного позову до суду. Суд першої інстанції не визначився з сумами, вкладеними ОСОБА_2 в Об`єкт незавершеного будівництва до укладення шлюбу з ОСОБА_1 й після завершення з нею фактичних шлюбних відносин. Для встановлення зазначених обставин і доведення пояснень, якими обґрунтована апеляційна скарга, необхідні спеціальні знання експерта.

Другого березня 2020 року ОСОБА_4 , діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою, у якій просила визнати дії відповідача ОСОБА_2 зловживанням процесуальними правами.

Заяву представник позивача за основним позовом обґрунтувала тим, що під час розгляду цивільної справи № 644/2793/16-ц на ухвалу Харківського апеляційного суду була надана засвідчена копія інвентаризаційної справи на Об`єкт незавершеного будівництва, з якої з`ясувалося, що у 2016 році, вже після початку дійсного судового спору між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звертався до комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради (надалі КП ХМБТІ ) із заявою про внесення виправлень до інвентаризаційної справи на будинок. Виправлення стосувалися саме років будівництва Об`єкта незавершеного будівництва і його окремих складових частин, які після виправлень були зазначені як такі, що виникли до початку або після припинення шлюбних відносин із ОСОБА_1 . Час їх будівництва є предметом дослідження та спору у цивільній справі № 644/2793/16-ц.

Разом з тим в інвентаризаційній справі на Об`єкт незавершеного будівництва, що виготовлялася на замовлення ОСОБА_2 у 2014 році, коли між сторонами ще не було спору з приводу недобудованого житлового будинку, сам ОСОБА_2 вказував інші роки будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , його окремих частин і надвірних споруд, відмінні від тих, що містяться у його заяві до КП ХМБТІ від 2016 року.

Також відмінні роки будівництва спірної нерухомості були вказані в інвентаризаційній справі Об`єкта незавершеного будівництва,копія якої надавалася у 2015 році на вимогу суду під час розгляду цивільної справи № 644/1728/15-ц.

Зазначені дії ОСОБА_2 по фальсифікації доказів під час розгляду цивільної справи № 644/2793/16-ц, як і подача клопотання про призначення у справі експертизи лише в суд апеляційної інстанції свідчать про зловживання ним своїми процесуальними правами.

ОСОБА_7 в додаткових поясненнях по справі зауважила, що всі наявні у цивільних справах № 644/2793/16-ц та № 644/1728/15-ц копії інвентаризаційних справ Об`єкта незавершеного будівництва та пояснення свідків, пояснення самої ОСОБА_1 не спростовують того, що на час першого відвідування ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці вже були наявні сад, забор, хвіртка, на земельну ділянку була заведена вода, був стовп із електроенергією, був виритий котлован. В усіх наявних копіях інвентаризаційних справ вказано, що фундамент під Об`єкт незавершеного будівництва був виконаний в 1991 році, тобто до шлюбу ОСОБА_2 і ОСОБА_1 . Вихід техніка за адресою: АДРЕСА_1 , 12.11.2015 і відповідні внесення дат побудови будівельних об`єктів за вказаною адресою був здійснений саме за заявою ОСОБА_1 і з її слів.

Сама ОСОБА_1 не заперечує, що шлюбні стосунки між нею та ОСОБА_2 припинилися у листопаді 2014 році, а будинок спільно будувався до жовтня 2014 року. Хоча в технічному паспорті від 2015 року вказані певні оздоблення недобудованого будинку, що були відсутні у 2014 році. Тобто роботи по будівництву житлового будинку продовжувались і після припинення шлюбних відносин, хоча поділу підлягають лише матеріали, що були використані для будівництва під час перебування осіб у шлюбі.

Клопотання про призначення експертизи на стадії апеляційного перегляду справи зумовлене мотивами, з яких суд першої інстанції задовольнив позов ОСОБА_1 . Проведення експертизи необхідне для доведення обґрунтованості доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 .

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали цивільних справ № 644/2793/16-ц та № 644/1728/15-ц, обговоривши доводи клопотання, суд уважає, що клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи підлягає задоволенню частково.

Як убачається із матеріалів справи, предметом спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементів, використаних при будівництві Об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до частини першої статті 60 Сімейного кодексу України (надалі СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тлумачення статті 60 СК України свідчить, що законом встановлено презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Відповідно до статті 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

У разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (стаття 70 СК України ).

Відповідно до частини другої статті 331 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з формально-правового погляду, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю використаних у його будівництві будівельних матеріалів, результатів виконаних робіт, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов`язки, тому такий об`єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і підлягати поділу між ними.

ОСОБА_2 і ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 07.11.2003 (т.1 а.с. 10) по 03.03.2016 (т.1 а.с. 16). Шлюб між сторонами розірваний рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 03.03.2016, яким установлено, що шлюбні відносини між подружжям припинені після травня 2014 року. ОСОБА_1 у своїй позовній заяві від 23.03.2016 не заперечувала, що у шлюбі з ОСОБА_2 вона перебувала до листопада 2014 року (т.1 а.с. 2-7).

Відповідно до копії інвентаризаційної справи на Об`єкт незавершеного будівництва, наданої на вимогу суду першої інстанції, в ескізі на будинок, виконаному 03.04.2009, вказано, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2 (нинішня адреса - АДРЕСА_1 ) розташовані фундамент, стіни, перегородки, перекриття, є електроосвітлення. Рік побудови 1991 (т.1 а.с. 31). Такі ж дані містяться й в ескізі з інвентаризаційної справи у справі № 644/1728/15-ц (т.2 аркуш 36 справи № 644/1728/15-ц).

Колегія суддів погоджується із доводами ОСОБА_2 про те, що на час укладення шлюбу з ОСОБА_1 на земельній ділянці АДРЕСА_1 (попередня адреса: АДРЕСА_2 ) вже існували певні підготовчі об`єкти, призначені для подальшого будівництва будинку. І їх вартість необхідно виокремити із вартості матеріалів, з яких було здійснене будівництво під час перебування сторін у шлюбі. Для цього необхідні будівельні та експертні знання, якими суд не володіє.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

При цьому суд ураховує, що згідно з частинами 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Клопотання про призначення у справі експертизи в суді першої інстанції не заявлялось. Однак як указав Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 153/1334/16-ц суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Оскільки ОСОБА_2 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд не визначився із обсягом майна, що підлягає поділу між подружжям, а для доведення цього необхідні спеціальні знання, суд уважає за можливе задовольнити клопотання представника ОСОБА_2 і призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити питання: який перелік та об`єми будівельних робіт з будівництва незавершеного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , фактично виконаний за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року; яка вартість будівельних матеріалів використаних для виконання будівельних робіт при будівництві незавершеного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року на час будівництва; яка вартість будівельних робіт, виконаних при будівництві незавершеного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року, на час їх виконання.

Можливість розподілу Об`єкта незавершеного будівництва в натурі не була предметом заявленого ОСОБА_1 позову, тому питання щодо можливості такого розподілу на вирішення експерта не виноситься. Проведення ремонтних робіт після припинення шлюбних відносин сторін у листопаді 2014 року також не стосується предмету доказування у справі, тому питання щодо їх вартості також не ставиться експерту.

За змістом ст. 107 ЦПК України матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати

Згідно п.5 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: призначення судом експертизи.

Оскільки суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість клопотання представника ОСОБА_2 про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, провадження у справі № 644/2793/16-ц належить зупинити на час проведення експертизи. У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 644/2793/16-ц та матеріали цивільної справи № 644/1728/15-ц.

Стосовно заяви представника ОСОБА_1 про визнання дій ОСОБА_2 зловживаннями процесуальними правами, то відповідно до частини другої статті 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Викладені в заяві ОСОБА_4 обставини не є зловживаннями ОСОБА_1 процесуальними правами в розумінні ст. 44 ЦПК України, тому в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.103, 104, 252 ЦПК України суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про визнання дій зловживанням процесуальними правами відмовити.

Клопотання ОСОБА_7 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , про призначення судової будівельно-технічної експертизи задовольнити частково.

Призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (м. Харків, вул. Ковтуна, 34).

На вирішення експертизи поставити питання: 1. Який перелік та об`єми будівельних робіт з будівництва незавершеного об`єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , фактично виконаний за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року?

2. Яка вартість будівельних матеріалів використаних для виконання будівельних робіт при будівництві незавершеного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року на час будівництва?;

3. Яка вартість будівельних робіт, виконаних при будівництві незавершеного об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 07.11.2003 по жовтень 2014 року, на час їх виконання? .

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків відповідно до ст.ст. 384-385 КК України.

Витрати по проведенню експертизи покласти на ОСОБА_2 .

В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи № 644/2793/16-ц та матеріали цивільної справи № 644/1728/15-ц.

Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст ухвали складений 20 липня 2020 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді С.С. Кругова

Н.П. Пилипчук