Ухвала

від 21.01.2021 по справі 644/2793/16-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

21 січня 2021 року

м. Харків

справа № 644/2793/16-ц

провадження № 22-ц/818/122/21

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С.,

учасники справи:

позивач за основним позовом та відповідач за позовом третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_1 ,

відповідач за основним позовом - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про призначення судової будівельно - технічної експертизи у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року у складі судді Матвієвської Г.В.,

УСТАНОВИВ:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому з урахуванням уточнених у грудні 2016 року позовних вимог (т.1 а.с. 187) просила визнати спільною сумісною власністю подружжя: будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит, а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах), які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 й існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельна вартість яких складає 427 481 грн; визнати за нею право власності на Ѕ частину зазначених будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів, які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння: житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа - 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа - 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень - 33,6 метрів квадратних (з яких підвал - 31, 4 метра квадратних, тамбур - 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень - 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. Б , літнього душу літ. В (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 ( у виді крану та труб), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень, що побудовані на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром - 0,1100 га, в порядку розподілу майна подружжя. Іншу частину будівельних матеріалів залишити у власності ОСОБА_2 , стягнути з відповідача сплачений судовий збір.

Позов мотивовано тим, що з 07.11.2003 по 03.03.2016 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. У період з 2006 року до жовтня 2014 року подружжям було розпочато та проведено будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який не був введений в експлуатацію й на нього не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку з небажанням та ухиленням від реєстрації права власності з боку ОСОБА_2 для уникнення розподілу цього майна між колишнім подружжям. Житловий будинок побудований сторонами в шлюбі за спільні грошові кошти. Будинок повністю придатний для проживання. Сторони проживали в будинку до розірвання шлюбу. Всі будівельні роботи були здійснені позивачем та відповідачем в період шлюбу та за спільні сумісні грошові кошти подружжя, починаючи з фундаменту закінчуючи внутрішніми роботами.

Багато будівельних робіт допомагали здійснювати сини ОСОБА_1 від першого шлюбу, її рідний брат своїми особистими трудовими зусиллями. Четвертого листопада 2008 року ОСОБА_2 був отриманий Державний акт на право власності на земельну ділянку, цільове призначення ділянки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розмір земельної ділянки - 0,1100 га за адресою: АДРЕСА_1 . Кошти по оформленню права власності на земельну ділянку також витрачались зі спільного сімейного бюджету, а саме виготовлення проектної технічної документації на земельну ділянку, присвоєння кадастрового номеру, підготовка всієї технічної документацію по оформленню права власності на земельну ділянку здійснювалось подружжям у період з 2005 року по 2008 рік.

Відповідно до норм сімейного, цивільного законодавства, оскільки будівництво житлового будинку проведене за час шлюбу та, відповідно, всі будівельні роботи також здійснені за час шлюбу, за спільні грошові кошти та з метою побудови будинку для проживання родини ОСОБА_5 , будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, що були використані в процесі будівництва за час їх шлюбу та існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , будівельна вартість яких складає 427 481 гривня, необхідно визнати спільною сумісною власністю подружжя та в порядку розподілу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ їх частину.

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 у якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати за ним право власності на 15/100 частини будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 44,0 кв.м, житловою площею 29,7 кв.м, на загальну суму 56418,15 грн (т.1 а.с. 120-123).

Позов мотивований тим, що ОСОБА_3 протягом 2014-2016 років брав участь у будівництві спірного будинку та витратив 44 418 гривень на будівельні матеріали та самостійно виконав будівельні роботи на суму 12 000 грн, а отже, сума його вкладу в будівництво склала 56 418,15 грн. Вкладені ним особисті кошти у будівельні матеріали для будівництва спірного будинку та його власний трудовий вклад не може бути об`єктом поділу подружжя та не є спільною власністю подружжя, на підставі чого просить суд визнати за ним право власності на 15/100 частин будівельних матеріалів, конструктивних елементів та обладнання, які були використані в процесі будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14 червня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 задоволена. Визнано будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи (у виді фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва за час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та існують у вигляді домоволодіння: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та будівельна вартість яких складає 427 481 гривня - спільною сумісною власністю подружжя. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будівельних матеріалів, обладнання та конструктивних елементів (фундаменту-бетону, стін-цегли, перекриття-дерево, підлоги-бетон, покрівлі-метал, стін підвалу - бетонних блоків, перекриття підвалу-залізобетонних плит а також матеріалів використаних у внутрішніх ремонтно-будівельних роботах) які були використані в процесі будівництва та існують у вигляді домоволодіння : житлового будинку, загальна площа якого складає 44, 0 квадратних метрів; житлова площа якого складає 29, 7 метрів квадратних; допоміжна площа - 14, 3 метрів квадратних; площа літніх приміщень складає 33,6 метрів квадратних (з яких підвал -31,4 метра квадратних, тамбур - 2, 2 метра квадратних); загальна площа приміщень - 77, 6 метрів квадратних; та надвірних споруд, а саме: гаража літ. Б , літнього душу літ. В (у виді фундаменту-бетону, стіни-цегла, покрівля-метал) огорожі № 1 (у виді бетонних плит), хвіртки № 2 (у виді металу), ворота № 3 (у виді металу), зливної ями № 4 ( у виді бетонних кілець), дворового водопроводу № 5 (у виді крану та труб), - що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , загальна будівельна вартість яких складає 427 481 гривень та побудованих на земельній ділянці з цільовим призначенням: будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розміром - 0,1100 га - в порядку розподілу майна подружжя, а іншу частину залишено у власності ОСОБА_2 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у сумі 4 131,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 143,81 грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будівельних матеріалів відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що з урахуванням наданих сторонами доказів, об`єкт незавершеного будівництва є сукупністю використаних у його будівництві будівельних матеріалів, результатів виконаних робіт, тобто речей як предметів матеріального світу, тому такий об`єкт є майном, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності подружжя і підлягає поділу між ОСОБА_5 . Будинок фактично експлуатується за своїм функціональним призначенням, але не приймається до експлуатації з вини відповідача, а позивач позбавлена можливості здійснити вказані дії, що перешкоджає їй реалізувати своє право на поділ набутого за час шлюбу спірного майна. Щодо позову третьої особи, суд зазначив, що для задоволення позову відсутня правова підстава для визнання права на частку майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, третьою особою не було доведено належними та допустимими доказами, що вказані будівельні матеріали купувались за його власні кошти та придбані матеріали були використані саме у спірному житловому будинку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що не надано належної оцінки наявним у справі доказам, суд не встановив факт перебування у подружжя майна, набутого ними у шлюбі, яке підлягає поділу, не встановив вартість майна, що підлягає поділу, не встановив відсоток готовності об`єкта незавершеного будівництва, не встановив які будівельні матеріали були використані під час будівництва та на яку суму було придбано цих матеріалів, яка вартість будівельних матеріалів та проведених робіт, що підлягає поділу на час припинення фактичних шлюбних відносин. Зазначив, що рішенням виконавчого комітету Кулинічівської селищної ради № 270 від 14.07.1993 року йому була виділена земельна ділянка. На той час він перебував у шлюбі з ОСОБА_6 (перша дружина) та розпочав будівництво будинку. Вже в 1996 році почалася закладка фундаменту, будівництво стін та прилеглого льоху, частину будівельних матеріалів та частину робіт було придбано та зроблено за його власні кошти, ще до укладання шлюбу з позивачем. Таким чином, проведені відповідачем роботи до шлюбу з ОСОБА_1 є його особистим вкладом та не підлягають визнанню спільною сумісною власністю. Крім того, позивачем не доведено факту вкладання коштів у будівництво спірного будинку, оскільки документи стосовно розміру отриманого позивачем доходу спростовують факт отримання нею грошових коштів від здійснення підприємницької діяльності. Також зазначив, що суд не надав оцінку доказам, наданим третьою особою, щодо придбання будівельних матеріалів. Вважає, що суд не врахував належних та допустимих доказів і фактів, наведених відповідачем.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд безпідставно зазначив, що будівельні матеріали, які використані для будівництва домоволодіння разом з господарськими спорудами, мають бути поділені порівну по Ѕ частині між позивачем та відповідачем. Так придбання ним будівельних матеріалів та проведення внутрішніх робіт відбувалося у 2014-2016 роках вже після припинення фактичних шлюбних відносин, а тому вартість придбаних будівельних матеріалів та вартість проведених робіт не можуть входити до складу спільної сумісної власності колишнього подружжя і не підлягає поділу між колишнім подружжям. Вважає, що кожна особа, яка придбала певне майно може бути визнана власником цього майна, проте суд незаконного позбавив його права власності на придбане ним майно та визнав право спільної сумісної власності в тому числі за особою, яка немає відношення до вказаних матеріалів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_1 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Посилається на те, що рішення суду є законним, ухвалене з врахуванням всіх обставин справ, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що доводи позивача підтверджуються належними та допустимими доказами, проте ОСОБА_2 не надано жодних доказів, які б могли спростувати презумпцію спільної сумісної власності на будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, які були використані в процесі будівництва недобудованого будинку. ОСОБА_3 також не надав доказів порушення його прав чи законних інтересів. Він не проживав однією сім`єю з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не був пов`язаний з ними спільним побутом, ніякої участі у будівництві спірного домоволодіння не приймав, а отже взаємних прав та обов`язків між ним та позивачкою не виникло.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заявила клопотання про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої просила доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України 61036 (м. Харків, вул. Ковтуна, 34).

На вирішення експертів просила поставити питання: 1. Чи відповідають дозвільні документи відповідача, а саме: договір про забудову земельної ділянки від 22.09.1993 , рішення № 278 від 14.07.1993 про можливість відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , проект забудови земельної ділянки від 29.07.1992 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва у період 1992-1996 роки ? 2. Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? Чи достатньо цих документів для проведення будівельних робіт у відповідності до нормативно-правових актів у галузі будівництва у період 1992-1996 роки? 3. Який ступінь будівельної готовності незавершеного будівництвом об`єкта, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ? 4. Чи відповідають виконані будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дозвільним документам Відповідача: договору про забудову земельної ділянки від 22.09.1993 , Рішенню № 278 від 14.07.1993 про можливість відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , проекту забудови земельної ділянки від 29.07.1992 та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва? . Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідності? 5. Чи відповідає об`єкт, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 дозвільним документам Відповідача: договору про забудову земельної ділянки від 22.09.1993 року. Рішення № 278 від 14.07.1993 року про можливість відведення земельної ділянки ОСОБА_2 , проекту забудови земельної ділянки від 29.07.1992 р. та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва. Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

В обґрунтування клопотання представник відповідача послалася на те, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не встановив процентну готовність незавершеного будівництвом Будинку та не перевірив чи збудований він з дотриманням відповідних дозволів, або є самочинним будівництвом.

ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Позивач та її представник проти задоволення клопотання заперечували, оскільки воно не відноситься до предмету доказування у дійсній справі.

Колегія суддів, заслухавши думку учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні клопотання належить відмовити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумнів щодо їх правильності.

При цьому суд ураховує, що згідно з частинами 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Як убачається із матеріалів справи, предметом спору між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, використані при будівництві Будинку. З приводу такого ж предмету виник спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Тобто предметом поділу є не незавершений будівництвом об`єкт, а будівельні матеріали, обладнання та конструктивні елементи, використані при його будівництві.

Зі змісту позовних вимог, наданих суду пояснень та заперечень вбачається, що сторони у справі та ОСОБА_3 визнали, що спірний нерухомий об`єкт не завершений будівництвом.

За змістом вимог ст. 60 Сімейного кодексу України , ст. 331 Цивільного кодексу України за позовом дружини, членів сім`ї забудовника, які спільно будували будинок, суд має право здійснити поділ об`єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.

У разі неможливості поділу об`єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.

В суді першої інстанції предметом спору були лише будівельні матеріали та конструктивні елементи Житлового будинку. ОСОБА_2 зустрічних вимог щодо поділу в натурі незавершеного будівництвом Житлового будинку не заявляв, у зв`язку з чим визначення проценту готовності зазначеного будинку не стосується предмета доказування у дійсній справі.

Самочинне будівництво має інший, аніж незавершене будівництво, правовий статус, у зв`язку з чим з`ясування питання наявності у сторін у справі відповідних дозволів на здійснення будівництва Житлового будинку та, як наслідок, ознак самочинного будівництва також виходить за межі дійсного позову.

З огляду на вищевикладене підстави для задоволення клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 відсутні.

Керуючись статтями 103, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді О.В. Маміна

Н.П. Пилипчук