Рішення

від 16.07.2020 по справі 904/627/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2020м. ДніпроСправа № 904/627/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г. за участю секретаря судового засідання Єпік А.М.

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС", Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, м. Дніпро

про стягнення збитків у розмірі 149 448,74 грн.

Представники:

від позивача: Гущина М.С., довіреність № 7/10-3653 від 19.12.2019 року, головний спеціаліст управління захисту інтересів територіальної громади міста у судах загальної юрисдикції департаменту правового забезпечення Дніпровської міської ради;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" збитки (упущену вигоду) у розмірі 149 448,74 грн.

Відповідно до п.п.1, 2 ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент економіки, фінансів та міського бюджету Дніпровської міської ради, та призначено підготовче судове засідання на 03.03.2020 року о 10:15 год.

У підготовче судове засідання 03.03.2020 року представники відповідача та третьої особи не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2020 року відкладено підготовче судове засідання до 24.03.2020 року о 10:40 год.

19.03.2020 року електронною поштою від позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/д про відкладення розгляду справи.

Представники сторін та третьої особи у судове засідання 24.03.2020 року не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2020 року продовжено строк розгляду підготовчого провадження до 05.05.2020 включно та відкладено підготовче засідання на 23.04.2020 року о 10:20 год.

17.04.2020 року електронною поштою від відповідача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання вих. № б/н від б/н про відкладення розгляду справи.

У підготовче судове засідання 23.04.2020 року представники сторін позивача, відповідача та третьої особи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2020 року підготовче судове засідання відкладено на 19.05.2020 року о 10:00 год.

У підготовче судове засідання 19.05.2020 року представники відповідача та третьої особи не з`явились.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 року постановою КМУ від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено карантин на усій території України, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (уболівальників).

Крім того, 16.03.2020 року Рада суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано на період карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме:

- роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами та можливість розгляду справ в режимі відеоконференції;

- припинити всі заходи, не пов`язані з процесуальною діяльністю суду та забезпеченням діяльності органів судової влади (круглі столи, семінари, дні відкритих дверей тощо);

- припинити проведення особистого прийому громадян керівництвом суду;

- обмежити допуск в судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань;

- обмежити допуск у судові засідання та приміщення суду осіб з ознаками респіраторних захворювань: блідість обличчя, почервоніння очей, кашель;

- ознайомлення учасників судового процесу з матеріалами судової справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну

- адресу, зазначену у відповідній заяві, заяви про ознайомлення приймати через дистанційні засоби зв`язку;

- зменшити кількість судових засідань, що призначаються для розгляду протягом робочого дня;

- по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження;

- суддям та працівникам апарату суду при найменших ознаках захворювання вжити заходів щодо самоізоляції, повідомити про свій стан здоров`я відповідну установу охорони здоров`я та керівництво суду телефоном, е-mail.

Також Рада суддів України рекомендує громадянам та іншим особам:

- всі необхідні документи (позовні заяви, заяви, скарги, відзиви, пояснення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі «Електронний суд» , поштою, факсом або дистанційні засоби зв`язку;

- рекомендувати учасникам судових засідань подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами;

- утриматися від відвідування приміщення суду, особливо за наявності захворювання (слабість, кашель, задуха, утруднення дихання, тощо).

При визначенні особливостей роботи суду на період карантинних заходів слід враховувати спеціалізацію суду, інстанційність та відповідні категорії справ.

При вирішенні питання про можливість розгляду справ в режимі відеоконференції слід враховувати, що такий режим роботи суду не у повній мірі убезпечує від поширення захворювання, оскільки все ж передбачає необхідність явки громадян у декілька судів, які забезпечують проведення судового засідання у такому режимі.

Відповідно до частин 1-3 статті 216 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

Разом з тим згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України від 02.05.2013 року, Папазова та інші проти України від 15.03.2012року).

Європейський суд щодо тлумачення положення «розумний строк» в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Також судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Дослідивши наявні матеріали справи, судом були визначені всі необхідні обставини у справі та зібрані відповідні докази, що є підставою для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.06.2020 року о 10:00 год.

11.06.2020 року від представника позивача до канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області надійшли додаткові пояснення вих. № б/н.

У судове засідання 16.06.2020 року з розгляду справи по суті представники відповідача та третьої особи не з`явились.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 16.07.2020 року о 10:00 год.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 16.07.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на недотримання відповідачем положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо внесення коштів пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Дніпра, внаслідок чого територіальній громаді міста Дніпра завдані збитки.

Позивач ґрунтує свої вимоги на ст. 1, 26, 39 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності» , статтях 525-526, 611, 623, 634, 641, 648, 649, 654, 1166 Цивільного кодексу України.

На підтвердження своїх вимог надає такі докази:

- копія рішення Дніпропетровської міської ради № 39/13 від 07.09.2016 року;

- копія Порядку залучення, розрахунків і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська, затвердженого рішенням ДМР № 5/14 від 29.07.2011 року;

- копія рішення Дніпропетровської міської ради № 6/19 від 28.12.2011 року;

- копія рішення Дніпропетровської міської ради № 9/9 від 08.06.2016 року;

- копія листа з фактичними показниками об`єкта від 08.01.2019 року;

- копія висновку постійної комісії № 13/497 від 31.01.2019 року;

- копія декларації про готовність об`єкта до експлуатації № ДП 14118226069 від 14.08.2018 року;

- копія листа № 10/15-590 від 13.11.2019 року.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов та ознайомлення з матеріалами справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

Позов поданий Дніпровською міською радою на підставі ст. 1, 10 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні» , в інтересах держави, яка уповноважила органи місцевого самоврядування здійснювати відповідні функції у правовідносинах містобудівної діяльності.

На виконання вимог законодавства рішенням Дніпровської міської ради № 6/11 від 21.03.2007 року було затверджено Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська.

Рішенням Дніпровської міської ради № 5/14 від 29.07.2011 року Порядок залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська викладений в новій редакції та має назву: Порядок залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпропетровська.

14.08.2018 року зареєстровано декларацію № ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації „Капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1» по пров. Парусному, буд. 10К, замовником якого є ТОВ „ЮДІС» .

Листом № 15/21 від 10.01.2019 року відповідач звернувся до третьої особи з проханням підготувати договір про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по об`єкту: Будівля підприємства торгівлі по пров. Парусному, буд. 10К, об`єкт загальною площею 260,9 кв.м., який ТОВ ЮДІС прийнято в експлуатацію декларацією від 14.08.2018 року № ДП 14118226069.

Після погодження наданих забудовником показників по об`єкту постійною комісією міської ради з питань бюджету, фінансів та місцевого самоврядування департаментом економіки, фінансів та міського бюджету міської ради було підготовлено проект договору про пайову участь на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Дніпра по вищезазначеному об`єкту.

Листом № 10/15-590 від 13.11.2019 року було направлено до відповідача два примірники проекту договору для ознайомлення та підписання, які підлягали поверненню до департаменту економіки, фінансів та міського бюджету міської ради у двадцятиденний строк після отримання.

На час розгляду справи Відповідачем зобов`язання щодо укладення договору та сплати відповідних коштів не виконано.

Так, на підставі Порядку залучення, розрахунку і використання коштів пайової участі (внесків) у розвитку інфраструктури міста Дніпра затвердженого рішенням Дніпровської міської ради № 5/14 від 29.07.2011 року зі змінами було проведено розрахунок суми стягуваних збитків (несплачених коштів пайової участі) (арк.с. 16).

Розрахунок величини збитків (несплачених коштів пайової участі) відповідача у створенні інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста здійснено на підставі відомостей декларації від 14.08.2018 року №ДП 14118226069 про готовність об`єкта до експлуатації. Розмір пайової участі, якій підлягає перерахуванню до міського бюджету становить 149 448,74 грн.

В порушення вимог законодавства відповідач не сплатив пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра, що і стало причиною звернення позивача до суду із позовною заявою.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Позивач обґрунтовує свої вимоги пунктом 2 статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким встановлено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Відповідно до п.п. 4, 13 ст. 1 Закону України Про планування містобудівної діяльності замовник фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву; територія частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Статтею 2 вказаного вище Закону передбачено, що планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема будівництво об`єктів, реконструкцію існуючої забудови та території.

Частиною 1 ст. 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності встановлено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Відповідно до приписів ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як зазначено в п. 1 декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 №ДП 14118226069 (арк.с. 42-45), замовником ТОВ ЮДІС проводились наступні види робіт: капітальний ремонт будівлі підприємства торгівлі літ. А-1. 49000, м. Дніпро, пров. Парусному, буд. 10К. Код об`єкта 1230.9.

Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Згідно зі статтею 4 Закону України Про архітектурну діяльність під будівництвом слід розуміти нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів передбачено, що будівництвом є нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об`єктів будівництва; об`єктом будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення його експлуатаційних показників, а також благоустрій території (визначення, наявне у ДБН А.2.2-3:2014, затверджене Наказом Мінрегіону від 27.12.2017 № 338 Про затвердження Зміни № 1 ДБН А.2.2-3.2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво ).

Згідно зі ст. 4 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником є фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Таким чином, у розумінні статей 4, 9 Закону України Про архітектурну діяльність капітальний ремонт є різновидом забудови (будівництва), який здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , тому проведення капітального ремонту породжує обов`язок замовника будівництва укласти договір про пайову участь та сплатити відповідні кошти, якщо зазначений об`єкт нерухомості було введено в експлуатацію вперше.

Станом на 14.08.2018 року діяли норми ст. 40 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , які передбачали, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації.

Питання прийняття об`єктів в експлуатацію врегульовані ст. 39 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно до ч. 5 якої визначено, що датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Відповідно до інформації, яка викладена у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 року № ДП 14118226069, зазначено, що документом, який дає право на виконання будівельних робіт є - Повідомлення про початок будівельних робіт від 22.06.2018 року № ДП 061181731753.

Згідно з вимогами, визначеними у статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , право на виконання будівельних робіт на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), об`єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Згідно із Законом України Про архітектурну діяльність замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або в користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Статус замовника (забудовника), як суб`єкта містобудування, має певні особливості. Це пов`язано з тим, що у юридичної особи статус замовника (забудовника) виникає на період конкретного будівництва (нового будівництва; реконструкції; технічного переоснащення діючих підприємств; реставрації або капітального ремонту, тощо) та припиняється у момент прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта.

Таким чином, після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт з капітального ремонту та до моменту реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 14.08.2018 року № ДП 14118226069 саме у ТОВ ЮДІС - замовника будівництва, виник обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь та сплатити пайовий внесок на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням замовника до органу місцевого самоврядування саме в добровільному порядку.

Відповідач звернувся до департамента економіки, фінансів та міського бюджету з листом від 08.01.2019 року, в якому просив підготувати договір про пайову участь на розвіток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра. Проте такий договір укладено не було.

Розрахована позивачем сума внеску пайову участь на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Дніпра відповідає Порядку залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпропетровська ззатвердженому рішенням Дніпровської міської ради № 6/11 від 21.03.2007

Враховуючи все вищезазначене, суд вважає, що ТОВ ЮДІС має обов`язок зі сплати пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у розмірі 149 448,74 грн.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не спростував доводи позивача. Отже, позов Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" про стягнення пайового внеску на створення та розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Дніпра у розмірі 149 448,74 грн підлягає задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДІС" (49000, м. Дніпро, пров. Парусний, буд. 10К, код ЄДРПОУ 36294694) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Д. Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) збитки у розмірі 149 448,74 грн. та 2 241,73 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 23.07.2020 року.

Суддя В.Г. Бєлік